Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №304/1478/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1478/26 Провадження № 3/304/621/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши в судовому засіданні об`єднаний адміністративний матеріал (протокол серії ЗхРУ №006451Е від 17.07.2026 року, протокол серії ЗхРУ №006544Е від 19.07.2026 року), які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с.Голикове Кіровоградської області, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , курсанта, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

17.07.2026 року о 10-40 год. прикордонним нарядом "Прикордонний патруль" на напрямку 204 прикордонного знаку на відстані 5300 метрів до державного кордону в межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Перечин, Ужгородського району, Закарпатської області був виявлений та затриманий громадянин України ОСОБА_2 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, та своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги ст.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 та вимоги ст.34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Окрім цього, 19.07.2026 о 22:40, виявлений та затриманий ОСОБА_2 на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на околиці населеного пункту Новоселиця в межах прикордонної смуги (Ужгородський район, Закарпатська область) прикордонним нарядом «Група реагування» на відстані 1700 метрів до державного кордону в районі 183 прикордонного знаку за вчинення спроби незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон у пішому порядку, та своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги ст.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 та вимоги ст.34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Перечинського районного суду від 09.09.2026 року справи про адміністративне правопорушення за протоколами про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ 006451Е від 17.07.2026 року та серії ЗхРУ №006544Е від 19.07.2026 року - об`єднані в одне провадження за Єдиним унікальним номером № 304/1478/26 (провадження №3/304/621/2026).

В судові засідання, призначені на 13.08.2026 року, 27.08.2026 року, 09.09.2026 ОСОБА_2 повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про день, час та місце проведення судового розгляду справи, що підтверджується трекінгом відправлень АТ «Укрпошта» та оголошенням нпро виклик, опублікованим на офіційному сайті «Судової влади», які є в матеріалах справи, проте про причини неявки ОСОБА_2 суду не повідомив, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки на адресу суду не надано, заперечень на складені протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_2 суду не подав.

З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява №18986/06; п.57) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v.Germany №47636/99; Sukhorubchenko v.Russia, № 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, № 326/03).

Враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 , на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ч.1 ст.204-1 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Повно та всебічно вивчивши матеріали об`єднаної справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204-1, ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

У відповідності до вимог ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Згідно з Положенням про прикордонний режим, затвердженим Постановою КМУ № 1147 від 27.07.1998 (зі змінами та доповненнями) передбачено порядок в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Цим же положенням передбачено, що прикордонна смуга - це ділянка місцевості завширшки 5 км.

Частина перша статті 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП характеризується наявністю прямого умислу.

Об`єктивна сторона правопорушення ст.204-1 КУпАП виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Крім того, відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше непередбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини; 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 був виявлений та затриманий 17.07.2026 року на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби на околиці населеного пункту м.Перечин на напрямку 204 прикордонного знаку на відстані 5300 метрів до державного кордону України, а також був затриманий 19.07.2026 на околиці населеного пункту Новоселиця на відстані 1700 метрів до державного кордону в районі 183 прикордонного знаку за спробу незаконного перетинання державного кордону України, з України в Словацьку Республіку, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, в пішому порядку.

Розглянувши вищевказану об`єднану справу суд вважає, що у діях ОСОБА_2 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 204-1 та ч.1 ст.204-1 КУпАП, які кваліфікуються як спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 204-1 та ч.1 ст.204-1 КУпАП підтверджується наступними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 006451Е від 17.07.2026 року (а.с.1); протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 006544Е від 19.07.2026 року, зі змістом яких ОСОБА_2 був ознайомлений, примірники вказаних протоколів отримав 17.07.2026 року та 19.07.2026 року, про що свідчать підписи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при цьому будь-яких заперечень, зауважень до вказаного протоколу ОСОБА_2 не відобразив (а.с.1), протоколом про адміністративне затримання громадянина України ОСОБА_2 від 17.07.2026 (а.с.2), протоколом про адміністративне затримання громадянина України ОСОБА_2 від 19.07.2026 (а.с.2), протоколом про адміністративне затримання громадянина України ОСОБА_2 від 17.07.2026 (а.с.2), протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 17.07.2026 року, в ході якого у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено довідку військово-лікарської комісії № 2026-02612-1290-1290-0, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.069.2026 (а.с.3), протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 19.07.2026 року, в ході якого у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено довідку військово-лікарської комісії № 2026-02612-1290-1290-0, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.069.2026 (а.с.3), копією довідки військово-лікарської комісії № 2026-02612-1290-1290-0, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.069.2026 року (а.с.4), копією довідки військово-лікарської комісії № 2026-02612-1290-1290-0, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.06.2026 (а.с.4), заявою про розгляд справи без участі ОСОБА_2 від 17.07.2026 року (а.с.5); копією довідки № 211120237624072800378/10 від 13.06.2026 (а.с.4,11-12), рапортом інспектора прикордонної служби 1 категорії водія відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_3 від 19.07.2026 року (а.с.5); рапортом інспектора прикордонної служби 1 категорії моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) ОСОБА_4 від 17.07.2026 року (а.с.6); рапортом начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_5 від 17.07.2026 року (а.с.7); фототаблицями щодо затримання ОСОБА_2 під час спроби незаконного перетинання кордону (а.с.6,13,18); доповіддю про самовільне залишення військової частини або місця служби (повторно) військовослужбовця за призовом під час мобілізації солдатом ОСОБА_2 АДРЕСА_2 , ОК « ІНФОРМАЦІЯ_6 » Сухопутних військ ЗС України (а.с.7,14); витяг з книги прикордонної служби за 16-17 липня 2026 року (а.с.15-16); довідкою про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.9-10,19); довідкою щодо виникнення обстановки на ділянці віпс « ІНФОРМАЦІЯ_5 » 94 ПРИКЗ 17 липня 2026 року (а.с.17); довідкою щодо виникнення обстановки на ділянці впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 94 ПРИКЗ 19 липня 2026 року (а.с.11); схемою затримання громадянина України ОСОБА_2 від 17.07.2026 року (а.с.8); схемою затримання громадянина України ОСОБА_2 від 19.07.2026 року (а.с.12).

Таким чином судом встановлено, що протоколи про адміністративне правопорушення є належним та допустимим доказом у даній об`єднаній справі на підтвердження доведення винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204-1, ч.1 ст.204-1 КУпАП. Разом з тим, до матеріалів протоколів додано письмову заяву від 17.07.2026 року, в якій ОСОБА_2 свою вину у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.204-1 КУпАП визнає (а.с.5).

Дослідивши у повному обсязі надані матеріали, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204-1 КУпАП підтверджується дослідженими та проаналізованими судом матеріалами справи, при цьому будь-яких скарг на дії працівників прикордонної служби від ОСОБА_2 не надходило, оскільки таких суду не надано та в ході розгляду справи останнім не підтверджено, та суд вважає, що в діях ОСОБА_2 наявний склад інкримінованих йому правопорушень, передбачених ч.1 ст.204-1, ч.1 ст.204-1 КУпАП.

При цьому, суд звертає увагу, що ОСОБА_2 не був позбавлений можливості викласти у протоколах або у окремій заяві свої заперечення щодо викладених у протоколах фактів, із зазначенням причин його знаходження 17.07.2026 року о 10-40 годин на напрямку 204 прикордонного знаку на відстані 5300 метрів до державного кордону в межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Перечин, а також 19.07.2026 року о 22-40 годин на напрямку 183 прикордонного знаку у межах контрольованого прикордонного району однак таких заперечень ОСОБА_2 у протоколах не виклав.

Таким чином судом встановлено, що протоколи про адміністративне правопорушення є належними та допустимими доказами у об`єднаній справі на підтвердження доведення винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Викладені в протоколах про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_2 інкримінованих йому адміністративних правопорушень підтверджуються даними, які містяться в протоколах про адміністративне затримання ОСОБА_2 від 17.07.2026 року та 19.07.2026 року, іншими доданими до протоколів документами, зокрема рапортом інспектора прикордонної служби 1 категорії моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) ОСОБА_4 , рапортом інспектора прикордонної служби 1 категорії водія відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_3 , схемами затримання громадянина України ОСОБА_2 .

Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_2 вимог ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України від 04.11.1991 року та його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Поряд з тим, жодного доказу, який би ставив під сумніви правомірність складання протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 , останнім не надано.

При цьому, суд бере до уваги факт відсутності в матеріалах об`єднаної справи жодних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 перебуває на військовому обліку і йому надана відстрочка (бронювання) від мобілізації та таких документів в судовому засіданні ОСОБА_2 , не подано.

Під час розгляду справи судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що начальник відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_5 та інспектор прикордонної служби 1 категорії водія відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_3 були упереджені при складанні відносно ОСОБА_2 протоколів за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, що в них були підстави для фальсифікації протоколів чи обмови ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, а також про їх зацікавленість у результатах розгляду справи, та на підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази у матеріалах даної об`єднаної справи.

Тому суд приходить до висновку, що начальник відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_5 та інспектор прикордонної служби 1 категорії водія відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_3 діяли у межах наданих їх повноважень.

Разом з тим, під час розгляду справи не встановлено й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_2 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового підписання протоколів та інших наявних у матеріалах справи документів.

Крім того, не надано доказів того, що відносно ОСОБА_2 під час його затримання був вчинений моральний тиск чи незаконні дії з боку прикордонного наряду. Між тим, суд бере до уваги відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 оскаржував незаконні дії працівників прикордонної служби, які склали відносно нього протоколи про адміністративні правопорушення, у передбачений Законом спосіб.

Окрім того, слід зазначити, що своїм правом бути присутнім при розгляді в суді ОСОБА_2 не скористався, на неодноразові виклики суду до зали судових засідань останній не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи або будь-яких заперечень щодо складених протоколів на адресу суду ОСОБА_2 не подавав.

З огляду на викладені обставини, в судовому засіданні достовірно встановлено, що громадянин України ОСОБА_2 двічі здійснив спробу незаконного перетину державного кордону поза пунктом пропуску, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тому в його діях вбачається склад правопорушень, передбачених ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Відповідно до приписів ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ч.1,2 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суддя відповідно до ст.33 КУпАП враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, його суспільну небезпеку, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, сімейний та майновий стан, а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, та суд вважає, що до ОСОБА_2 підлягає застосуванню адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної ч.1 ст.204-1 КУпАП, що є необхідним та достатнім для виховання зазначеної особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як ним, так і іншими особами.

Таким чином, приймаючи до уваги характер та обставини скоєних адміністративних правопорушень, ступінь суспільної небезпеки вчинених правопорушень, а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , суд враховує особу правопорушника, його вік, матеріальний та сімейний стан, який на теперішній час не працює, постійного джерела та регулярного доходу не має, на даний час має статус СЗЧ, а також суд приймає до уваги ті обставини, що на утриманні ОСОБА_2 неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб не знаходиться, оскільки інших відомостей матеріали справи не містять, та ті обставини, що у суду відсутні відомості про притягнення ОСОБА_2 протягом року до адміністративної відповідальності, а отже суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ОСОБА_2 в подальшому нових адміністративних правопорушень, застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.204-1 КУпАП, а саме в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з урахуванням положень ст.36 КУпАП, а саме в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 204-1 ч.1, 36, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204-1 КУпАП та ч.1 ст204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі положень ч.2 ст.36 КУпАП призначити ОСОБА_6 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень.

Адміністративний штраф сплачувати: ГУК у Закарпатській області/Перечинська тг/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача – казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA398999980313080106000007379, призначення платежу: «адміністративний штраф та інші санкції», код 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі – 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО