Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №304/1424/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1424/26 Провадження № 3/304/600/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серії ЗхРУ №006168Е від 05.07.2026 року), який надійшов з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с. Мирча Ужгородського району Закарпатської області, не працюючого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, В С Т А Н О В И В :

05 липня 2026 року о 16 год. 10 хв. прикордонним нарядом «Контрольний пост» на відстані 7000 метрів до Державного кордону, в районі 202 прикордонного знаку був виявлений та затриманий громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на околиці населеного пункту м.Перечин (Ужгородський район м.Перечин), та який здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною кордону, а саме: не виконав законну, неодноразово повторену вимогу пред`явити документи, що посвідчують особу відмовився та проігнорував. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги ч.2 ст.23, ст.34 Закону України «Про державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.185-10 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_2 повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день та час проведення судового засідання у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленням ОСОБА_2 шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення про виклик до суду за місцем проживання адресата та здійснення публікації оголошення про розгляд справи в суді на офіційному сайті «Судова влада», які є в матеріалах справи (а.с.11,12), проте про причини неявки суду не повідомлено, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано, заперечень на складений протокол про адміністративні правопорушення на адресу суду ОСОБА_2 не подано. Проте, до матеріалів протоколу додана письмова заява ОСОБА_2 від 05.07.2026 року, в якій він просить розглянути справу без його участі, свою вину визнає (а.с.8).

Враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 , на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ч.1 ст.185-10 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Повно та всебічно вивчивши надані матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.185-10 ч.1 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає злісній непокорі законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Об`єктивна сторона складу вищезазначеного адміністративного правопорушення полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу, військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або члена громадського формування: або охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо. Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено уст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

Адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 статті 185-10 КУпАП являє собою штраф від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №006168Е від 05.07.2026 року, складеного помічником начальника відділу з адміністративно-юрисдикційної діяльності відділу НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_3 встановлено, що 05 липня 2026 року о 16 год. 10 хв. був виявлений та затриманий громадянин ОСОБА_2 на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на околиці населеного пункту Перечин (Ужгородський район м.Перечин) прикордонним нарядом «Контрольний пост» на відстані 7000 метрів до Державного кордону, в районі 202 прикордонного знаку, який здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною кордону, а саме: не виконав законну, неодноразово повторену вимогу пред`явити документи що посвідчують ОСОБА_2 особу відмовився та проігнорував, та своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги ч. 2 ст.ст.23,34 Закону України «Про державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185-10 КУпАП.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №006168Е від 05.07.2026 року, зі змістом якого ОСОБА_2 ознайомлений, примірник протоколу отримав 05.07.2026 року, що підтверджується підписом особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при цьому будь-яких заперечень, зауважень до вказаного протоколу ОСОБА_2 не зазначено (а.с.1), протокол про адміністративне затримання громадянина України ОСОБА_2 від 05.07.2026 року (а.с.2), протокол про особистий огляд, огляд речей та вилучення речей і документів від 05.07.2026 року та з якого вбачається, що у ОСОБА_2 в ході огляду було виявлено та вилучено паспорт громадянина України для виїзду закордон серії № НОМЕР_2 , виданий 02.03.2020 року органом 2126 на ім`я ОСОБА_2 (а.с.3), фотосвітлиною паспорта громадянина України для виїзду закордон на ім`я ОСОБА_2 (а.с.4), рапортом молодшого інспектора прикордонної служби 3 категорії - водія 1-ї групи інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого солдата ОСОБА_4 від 05.07.2026 року (а.с.5); схемою затримання громадянина України ОСОБА_2 (а.с.6) заявою ОСОБА_2 від 05.07.2026 про те, що безоплатної правової вторинної допомоги не потребує, письмовою заявою ОСОБА_2 від 05.07.2026 про розгляд відносно нього справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185-10 КУпАП без його участі, та в якій останнім зазначено, що свою вину визнає (а.с.8); та суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП підтверджується дослідженими та проаналізованими матеріалами справи, при цьому будь-яких скарг на дії працівників прикордонної служби від ОСОБА_2 не надходило, оскільки таких суду не надано та в ході розгляду справи останнім не підтверджено, та суд вважає, що в діях ОСОБА_2 є склад інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП.

З огляду на викладені обставини, в судовому засіданні достовірно встановлено, що громадянин України ОСОБА_2 здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною кордону, а саме: не виконав законну, неодноразово повторену вимогу пред`явити документи що посвідчують особу відмовився та проігнорував, та своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги ч.2 ст.ст.23,34 Закону України «Про державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року, а отже в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП.

Відповідно до ч.1,2 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Вирішуючи питання про міру та вид адміністративного стягнення, відповідно до ст.33 КУпАП, суддя враховує характер та обставини вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, сімейний та майновий стан, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та суд вважає, що до ОСОБА_2 підлягає застосуванню адміністративне стягнення у виді штрафу, що є достатнім для виховання зазначеної особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як ним, так і іншими особами.

Приймаючи до уваги характер та обставини скоєного адміністративного правопорушення, ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_2 , зокрема, визнання ним своєї вини, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, суд враховує особу правопорушника, його вік, матеріальний та сімейний стан, а також приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_2 протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, на утриманні ОСОБА_2 неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб не має, оскільки інших відомостей матеріали справи не містять та враховуючи відсутність обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , наявність однієї пом`якшуючої відповідальність обставини, а саме визнання ОСОБА_2 своєї вини, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.185-10 КУпАП, а саме в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.185-10 ч.1, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі - 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Адміністративний штраф сплачувати: ГУК у Закарпатській області/Перечинська тг/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача – казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA398999980313080106000007379, призначення платежу: «адміністративний штраф та інші санкції», код 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі – 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Перечинського районного суду Ю.В. СИДОРЕНКО

Закарпатської області