Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №520/23320/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 вересня 2026 року № 520/23320/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом житлового приміщення у відповідності до Постанови КМУ від 26 червня 2013 р. № 450 з жовтня 2020 року по вересень 2023 року в сумі подвійного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за піднайом житлового приміщення у відповідності до Постанови КМУ від 26 червня 2013 р. № 450 з жовтня 2020 року по вересень 2023 року в сумі подвійного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою КМУ №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з жовтня 2020 року по вересень 2023 року включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою КМУ №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового І начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з жовтня 2020 року по вересень 2023 року включно;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом житлового приміщення у відповідності до Постанови КМУ від 26 червня 2013 р. № 450 з березня 2024 року по червень 2025 року в сумі подвійного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;

- зобов`язати НОМЕР_2 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за піднайом житлового приміщення у відповідності до Постанови КМУ від 26 червня 2013 р. № 450 з березня 2024 року по червень 2025 року в сумі подвійного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою КМУ №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з березня 2024 року по червень 2025 року включно;

- зобов`язати НОМЕР_2 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою КМУ №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з березня 2024 року по червень 2025 року включно.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що у періоди з жовтня 2020 року по вересень 2023 року та з березня 2024 року по червень 2025 року йому не в повному обсязі виплачувалась грошова компенсація за піднайом житлового приміщення, а також не компенсувались утримані з таких виплат суми податку на доходи фізичних осіб. У зв`язку з цим позивач просить визнати бездіяльність відповідачів протиправною та зобов`язати їх провести відповідні нарахування і виплати з урахуванням уже виплачених сум.

Ухвалою суду від 11.09.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) до суду надійшов відзив, в якому відповідач зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині № НОМЕР_5 у АДРЕСА_4 , а не в АДРЕСА_5 , тому компенсація за піднайом житла виплачувалась йому у розмірі 1,5 прожиткового мінімуму, що відповідає місцю проходження служби. Відповідач посилається на рапорт позивача від 09.09.2020 та надані ним документи, в яких зазначено місце дислокації військової частини у АДРЕСА_4 , а також на архівні відомості за 2020– 2023 роки, які підтверджують здійснення виплат. Крім того, відповідач зазначає, що наказом від 01.08.2023 №205-ОС позивача виключено зі списків особового складу, у зв`язку з чим у серпні 2023 року компенсація була виплачена лише за один день. Щодо компенсації ПДФО відповідач вказує, що виплата за піднайом житла підлягає оподаткуванню, однак просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Від представника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) до суду надійшов відзив, в якому відповідач заначив, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки позивач проходив військову службу в АДРЕСА_4 , а не в м. Києві, у зв`язку з чим компенсація за піднайом житла правомірно виплачувалась у розмірі 1,5 прожиткового мінімуму — 4542 грн на місяць. Відповідач зазначає, що така компенсація фактично виплачувалась позивачу з березня 2024 року до звільнення, тому підстав для її донарахування у подвійному розмірі немає. Щодо компенсації ПДФО відповідач вважає, що вона передбачена для виплат, які фінансуються за КЕКВ 2112, тоді як компенсація за піднайом житла здійснюється за КЕКВ 2730, а тому положення про компенсацію утриманого ПДФО до неї не застосовуються. З огляду на це відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 25.06.2026 витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) такі докази: копію рапорту ОСОБА_1 №3018 від 09.09.2020 року з додатками;рішення (наказ) про призначення грошової компенсації за піднайом житлового приміщення з жовтня 2020 року по вересень 2023 ОСОБА_1 ; відомості, щодо розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, для працездатних осіб з якого розраховувались суми грошової компенсації за піднайом житлового приміщення з жовтня 2020 року по вересень 2023 ОСОБА_1 ; розрахунок нарахованих сум грошової компенсації за піднайом житлового приміщення з жовтня 2020 року по вересень 2023 ОСОБА_1 ; документи, що підтверджують розмір виділеного фінансування для нарахування грошової компенсації за піднайом житлового приміщення з жовтня 2020 року по вересень 2023. Витребувано від НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) такі докази: копію рапорту ОСОБА_1 №06/2806/24-Вн від 21.03.2024 року з додатками; рішення (наказ) про призначення грошової компенсації за піднайом житлового приміщення з березня 2024 року по червень 2025 року ОСОБА_1 ; розрахунок нарахованих сум грошової компенсації за піднайом житлового приміщення з березня 2024 року по червень 2025 року ОСОБА_1 .

На виконання ухвали суду, відповідачами витребувані докази було надано.

Ухвалою суду від 14.09.2026 заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) про залишення позовної заяви без руху та залишення позовної заяви без розгляду з підстав не сплати позивачем судового збору - залишено без задоволення. Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав недотримання позивачем процесуальних строків - залишено без задоволення. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовом у даній справі.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 2017 року по 2023 рік, після чого був переведений для подальшого проходження військової служби до НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Наказом начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону від 09.07.2025 №270-ОС позивача звільнено з військової служби.

У період проходження військової служби позивачу нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за піднайом житлового приміщення. При цьому, за твердженням позивача, така компенсація у періоди його служби у Головному центрі оперативного документування та оперативно-технічних заходів у місті Києві з жовтня 2020 року по вересень 2023 року, а також у НОМЕР_2 мобільному прикордонному загоні з березня 2024 року по червень 2025 року виплачувалась не в повному обсязі.

Позивач також зазначає, що невиплата або неповна виплата компенсації була зумовлена, зокрема, відсутністю бюджетних асигнувань на відповідні цілі. Водночас із наданих відповідачами відомостей убачається, що компенсація за піднайом житлового приміщення позивачу у спірні періоди виплачувалась, однак не в розмірі, який заявник вважає належним, відтак звернувся до суду з позовом.

Суд, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей № 2011-XII від 20.12.1991 (далі Закон № 2011), який встановлює єдину систему соціального захисту військовослужбовців, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

На підставі абзаців 1,3 - 5,11 частини першої статті 12 Закону № 2011 держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред`являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина зобов`язана орендувати для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов`язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 26.06.2013, затверджений Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень (далі - Порядок № 450, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 450 особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку (далі - військовослужбовці), грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує:

у м. Києві - двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;

у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;

в інших населених пунктах - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

Як вбачається з наявної у матеріалах прави довідки №73 від 31.07.2025 та від 13.08.2025 ОСОБА_1 у період з жовтня 2020 року до червня 2025 року нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за піднайом житла.

У жовтні 2020 року згідно з наказом № 272-АГ від 15.10.2020 виплачено 1 210 грн 00 коп. на підставі рапорту № 3018 від 09.09.2020. У листопаді 2020 року згідно з наказом № 293-АГ від 11.11.2020 виплачено 775 грн 50 коп., що становило 47 % виділеного фінансування за жовтень; згідно з наказом № 352-АГ від 28.12.2020 виплачено 231 грн 00 коп., що становило 14 % виділеного фінансування за листопад; згідно з наказом № 363-АГ від 30.12.2020 виплачено 874 грн 50 коп., що становило 53 % виділеного фінансування за жовтень. У грудні 2020 року згідно з наказом № 364-АГ від 30.12.2020 виплачено 1 419 грн 00 коп., що становило 86 % виділеного фінансування за листопад, а згідно з наказом № 365-АГ від 30.12.2020 виплачено 1 650 грн 00 коп. за повний місяць грудень.

У лютому 2021 року згідно з наказом № 47-АГ від 05.02.2021 виплачено 2 008 грн 95 коп., що становило 59 % виділеного фінансування за січень. У березні 2021 року згідно з наказом № 89-АГ від 18.03.2021 виплачено 2 179 грн 20 коп., що становило 64 % виділеного фінансування за лютий. У квітні 2021 року згідно з наказом № 103-АГ від 07.04.2021 виплачено 2 043 грн 00 коп., що становило 60 % виділеного фінансування за березень. У травні 2021 року згідно з наказом № 137-АГ від 07.05.2021 виплачено 2 043 грн 00 коп., що становило 60 % виділеного фінансування за квітень. У червні 2021 року згідно з наказом № 197-АГ від 18.06.2021 виплачено 2 043 грн 00 коп., що становило 60 % виділеного фінансування за травень. У липні 2021 року згідно з наказом № 215-АГ від 08.07.2021 виплачено 2 077 грн 05 коп., що становило 61 % виділеного фінансування за червень. У серпні 2021 року згідно з наказом № 271-АГ від 05.08.2021 виплачено 2 077 грн 05 коп., що становило 61 % виділеного фінансування за липень. У вересні 2021 року згідно з наказом № 323-АГ від 14.09.2021 виплачено 2 111 грн 10 коп., що становило 62 % виділеного фінансування за серпень. У жовтні 2021 року згідно з наказом № 342-АГ від 06.10.2021 виплачено 2 111 грн 10 коп., що становило 62 % виділеного фінансування за вересень. У листопаді 2021 року згідно з наказом № 381-АГ від 18.11.2021 виплачено 2 077 грн 05 коп., що становило 61 % виділеного фінансування за жовтень; згідно з наказом № 401-АГ від 09.12.2021 виплачено 3 405 грн 00 коп. за повний місяць листопад; згідно з наказом № 440-АГ від 23.12.2021 виплачено 3 234 грн 75 коп., що становило 95 % виділеного фінансування за грудень. У грудні 2021 року згідно з наказом № 454-АГ від 29.12.2021 виплачено 538 грн 66 коп., що становило 15,8 % виділеного фінансування за вересень; згідно з наказом № 455-АГ від 29.12.2021 виплачено 1 327 грн 95 коп., що становило 39 % виділеного фінансування за жовтень; згідно з наказом № 456-АГ від 29.12.2021 виплачено 170 грн 25 коп., що становило 5 % виділеного фінансування за грудень.

У лютому 2022 року згідно з наказом № 27/2022-АГ від 07.02.2022 виплачено 2 195 грн 69 коп., що становило 59 % виділеного фінансування за січень. У березні 2022 року згідно з наказом № 50-АГ від 24.03.2022 виплачено 2 232 грн 90 коп., що становило 60 % виділеного фінансування за лютий. У квітні 2022 року згідно з наказом № 90-АГ від 22.04.2022 виплачено 2 381 грн 76 коп., що становило 64 % виділеного фінансування за березень. У травні 2022 року згідно з наказом № 111-АГ від 12.05.2022 виплачено 2 418 грн 98 коп., що становило 65 % виділеного фінансування за квітень. У червні 2022 року згідно з наказом № 165-АГ від 10.06.2022 виплачено 2 418 грн 98 коп., що становило 65 % виділеного фінансування за травень, а згідно з наказом № 224-АГ від 13.07.2022 виплачено 3 721 грн 50 коп. за повний місяць червень. У липні 2022 року згідно з наказом № 225-АГ від 13.07.2022 виплачено 1 302 грн 52 коп., що становило 35 % виділеного фінансування за травень, а згідно з наказом № 261-АГ від 05.08.2022 виплачено 3 721 грн 50 коп. за повний місяць липень. У серпні 2022 року згідно з наказом № 316-АГ від 21.09.2022 виплачено 3 721 грн 50 коп. за повний місяць серпень. У вересні 2022 року згідно з наказом № 327-АГ від 17.10.2022 виплачено 3 721 грн 50 коп. за повний місяць вересень. У жовтні 2022 року згідно з наказом № 344-АГ від 14.11.2022 виплачено 3 721 грн 50 коп. за повний місяць жовтень. У листопаді 2022 року виплачено 1 525 грн 82 коп., що становило 41 % виділеного фінансування за січень, 1 488 грн 60 коп., що становило 40 % виділеного фінансування за лютий, 1 339 грн 74 коп., що становило 36 % виділеного фінансування за березень, та 1 302 грн 52 коп., що становило 35 % виділеного фінансування за квітень; згідно з наказом від 02.12.2022 виплачено 3 721 грн 50 коп. за повний місяць листопад. У грудні 2022 року згідно з наказом № 375-АГ від 21.12.2022 виплачено 3 721 грн 50 коп. за повний місяць грудень.

У лютому 2023 року згідно з наказом № 92-АГ від 16.02.2023 виплачено 3 824 грн 70 коп., що становило 95 % виділеного фінансування за січень. У березні 2023 року згідно з наказом № 125-АГ від 09.03.2023 виплачено 4 026 грн 00 коп. за повний місяць лютий. У квітні 2023 року згідно з наказом № 186-АГ від 10.04.2023 виплачено 4 026 грн 00 коп. за повний місяць березень. У травні 2023 року згідно з наказом № 249-АГ від 13.05.2023 виплачено 4 026 грн 00 коп. за повний місяць квітень, а згідно з наказом № 255-АГ від 13.05.2023 виплачено 201 грн 30 коп., що становило 5 % виділеного фінансування за січень. У червні 2023 року згідно з наказом № 301-АГ від 16.06.2023 виплачено 4 026 грн 00 коп. за повний місяць травень. У липні 2023 року згідно з наказом № 333-АГ від 13.07.2023 виплачено 4 026 грн 00 коп. за повний місяць червень. У серпні 2023 року згідно з наказом № 383-АГ від 18.08.2023 виплачено 4 026 грн 00 коп. за повний місяць липень. У вересні 2023 року згідно з наказом № 432-АГ від 12.09.2023 виплачено 129 грн 87 коп. за 01 серпня 2023 року.

З наданої довідки вбачається, що ОСОБА_1 отримував у військовій частині НОМЕР_3 грошову компенсацію за піднайом житла відповідно до рапорту № 06/2806/24-Вн від 21.03.2024. За березень 2024 року йому нараховано 1 611,68 грн за 11 діб проживання, а починаючи з квітня 2024 року компенсація нараховувалася у повному розмірі — по 4 542,00 грн щомісячно. У 2025 році компенсація нараховувалася за кожний місяць з січня по червень включно у повному розмірі — по 4 542,00 грн за місяць. Згідно з наказом №589-АГ від 13.06.2024 військовослужбовцю ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення за травень 2024 року у розмірі 4 542,00 грн за 31 день, у межах 100% бюджетних призначень. Згідно з наказом №701-АГ від 12.07.2024 військовослужбовцю ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення за червень 2024 року у розмірі 4 542,00 грн за 30 днів, у межах 100% бюджетних призначень. Згідно з наказом №800-АГ від 14.08.2024 військовослужбовцю ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення за липень 2024 року у розмірі 4 542,00 грн за 31 день, у межах 100% бюджетних призначень. Згідно з наказом №899-АГ від 16.09.2024 військовослужбовцю ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення за серпень 2024 року у розмірі 4 542,00 грн за 31 день, у межах 100% бюджетних призначень. Згідно з наказом №1013-АГ від 16.10.2024 військовослужбовцю ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення за вересень 2024 року у розмірі 4 542,00 грн за 30 днів, у межах 100% бюджетних призначень. Згідно з наказом №1128-АГ від 18.11.2024 військовослужбовцю ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення за жовтень 2024 року у розмірі 4 542,00 грн за 30 днів, у межах 100% бюджетних призначень. Згідно з наказом №1251-АГ від 10.12.2024 військовослужбовцю ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення за листопад 2024 року у розмірі 4 542,00 грн за 30 днів, у межах 100% бюджетних призначень. Згідно з наказом №1298-АГ від 20.12.2024 військовослужбовцю ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення за грудень 2024 року у розмірі 4 542,00 грн за 31 день, у межах 100% бюджетних призначень.

У подальшому, як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2025 року згідно з наказом № 63-ОС від 20.02.2025 проведено нарахування та виплату грошової компенсації військовослужбовцям НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону за січень 2025 року та доплати за грудень 2024 року. Відповідно до додатка до наказу, ОСОБА_1 , справа № 06/2806/24-Вн від 21.03.2024, за проживання у місті Харкові за 31 день січня 2025 року нараховано 4 542 грн 00 коп., що становило 100 % суми в межах бюджетних призначень. При цьому в додатку також зазначено суму 4 541 грн 98 коп. У березні 2025 року згідно з наказом № 93-ОС від 14.03.2025 проведено нарахування та виплату грошової компенсації за лютий 2025 року. Відповідно до додатка до наказу ОСОБА_1 за 28 днів лютого 2025 року нараховано 4 542 грн 00 коп. у межах 100 % бюджетних призначень. У квітні 2025 року згідно з наказом № 142-ОС від 22.04.2025 проведено нарахування та виплату грошової компенсації за березень 2025 року. Відповідно до додатка до наказу ОСОБА_1 за 31 день березня 2025 року нараховано 4 542 грн 00 коп. у межах 100 % бюджетних призначень. У травні 2025 року згідно з наказом № 191-ОС від 21.05.2025 проведено нарахування та виплату грошової компенсації за квітень 2025 року. Відповідно до додатка до наказу ОСОБА_1 за 30 днів квітня 2025 року нараховано 4 542 грн 00 коп. у межах 100 % бюджетних призначень. У червні 2025 року згідно з наказом № 234-ОС від 20.06.2025 проведено нарахування та виплату грошової компенсації за травень 2025 року. Відповідно до додатка до наказу ОСОБА_1 за травень 2025 року належала грошова компенсація у розмірі 4 542 грн 00 коп. за повний місяць. У липні 2025 року згідно з наказом № 277-ОС від 12.07.2025 проведено нарахування та виплату грошової компенсації за червень 2025 року. Відповідно до додатка до наказу ОСОБА_1 за червень 2025 року нараховано 4 542 грн 00 коп. за 30 днів, що становило 100 % у межах бюджетних призначень.

Як вбачається з наданих відповідачем на вимогу суду доказів, вбачається, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 від 03.07.2020 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 Державної прикордонної служби України за місцем дислокації АДРЕСА_4 ; а згідно з витягу з особової справи, відповідно до наказу начальника мобільного прикордонного загону ДПС України від 02.08.2023 №187-ОС, майора ОСОБА_1 призначено на посаду офіцера прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (з місцем дислокації АДРЕСА_4 ), де, згідно з послужним списком, та наказом про звільнення, проходив військову службу включно до 09.07.2025 року.

Таким чином, місцем безпосереднього проходження військової служби позивача у спірний період у продовж вересня 2020 – червня 2025 був населений пункт Харків, який у свою чергу є обласним центром.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 Порядку № 450 особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує у обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

Відтак, у відповідача не виник обов`язок здійснювати нарахування відповідної компенсації позивачу виходячи з подвійного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

У свою чергу для визначення граничного розміру компенсації за відповідні календарні роки підлягають застосуванню розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлені законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2102,00 грн, а тому граничний розмір компенсації для обласного центру становив 3153,00 грн (2102,00 грн х 1,5).

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270,00 грн, у зв`язку з чим граничний розмір компенсації становив 3405,00 грн (2270,00 грн х 1,5).

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481,00 грн, а граничний розмір компенсації – 3721,50 грн (2481,00 грн х 1,5).

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684,00 грн, відповідно граничний розмір компенсації – 4026,00 грн (2684,00 грн х 1,5).

Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028,00 грн, тому граничний розмір компенсації становив 4542,00 грн (3028,00 грн х 1,5).

Такий самий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 3028,00 грн – було встановлено станом на 01 січня 2025 року, у зв`язку з чим граничний розмір компенсації у 2025 році також становив 4542,00 грн (3028,00 грн х 1,5).

Отже, у разі встановлення права військовослужбовця на отримання компенсації за піднайом житлового приміщення за місцем проходження військової служби в населеному пункті, який є обласним центром, граничний розмір такої компенсації становив: у 2020 році – 3153,00 грн, у 2021 році – 3405,00 грн, у 2022 році – 3721,50 грн, у 2023 році – 4026,00 грн, у 2024 році – 4542,00 грн та у 2025 році – 4542,00 грн.

При цьому зазначені суми є саме граничним розміром компенсації, оскільки пунктом 2 Порядку № 450 визначено, що компенсація виплачується у розмірі, який не перевищує відповідного показника та здійснюється з урахуванням виділеного бюджетного фінансування.

Оцінивши встановлені обставини справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позивач у спірні періоди проходив військову службу в АДРЕСА_4 , яке є обласним центром, а тому граничний розмір компенсації за піднайом житла визначався виходячи з 1,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не з його подвійного розміру, як зазначає позивач.

Водночас матеріалами справи підтверджено, що відповідачами компенсація за піднайом житла у спірні періоди нараховувалась та виплачувалась, зокрема у 2021– 2025 роках у розмірі, що відповідає встановленому для обласного центру. При цьому визначені Порядком № 450 суми є граничними, а фактична виплата здійснюється з урахуванням виділеного бюджетного фінансування, у зв`язку з чим сам по собі факт виплати компенсації у меншому розмірі не свідчить про протиправну бездіяльність відповідачів. За таких обставин, правові підстави для визнання бездіяльності відповідачів протиправною та зобов`язання їх здійснити нарахування і виплату компенсації виходячи з подвійного розміру прожиткового мінімуму відсутні.

Разом з тим, суд зазначає, що розрахунок грошової компенсації за 2020 рік, здійснено з порушенням пункту 1 Порядку № 450, оскільки у жовтні 2020 року згідно з наказом № 272-АГ від 15.10.2020 виплачено 1 210 грн 00 коп. на підставі рапорту № 3018 від 09.09.2020. У листопаді 2020 року згідно з наказом № 293-АГ від 11.11.2020 виплачено 775 грн 50 коп., що становило 47 % виділеного фінансування за жовтень; згідно з наказом № 352-АГ від 28.12.2020 виплачено 231 грн 00 коп., що становило 14 % виділеного фінансування за листопад; згідно з наказом № 363-АГ від 30.12.2020 виплачено 874 грн 50 коп., що становило 53 % виділеного фінансування за жовтень. У грудні 2020 року згідно з наказом № 364-АГ від 30.12.2020 виплачено 1 419 грн 00 коп., що становило 86 % виділеного фінансування за листопад, а згідно з наказом № 365-АГ від 30.12.2020 виплачено 1 650 грн 00 коп. за повний місяць грудень.

Тобто, 100% компенсація за повний місяць у грудні 2020 року склала – 1650 грн, що не відповідає 1,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року для обласних центрів у 2020 році – 3153,00 грн, таким чином, навіть з урахуванням того, що відповідач не був зобов`язаний виплачувати більше граничного розміру, наведені у довідці дані свідчать про неповну виплату компенсації у 2020 році.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом житлового приміщення у відповідності до Постанови КМУ від 26 червня 2013 р. № 450 з жовтня 2020 року по грудень 2020 року у розмірі, який не перевищує у обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за піднайом житлового приміщення у відповідності до Постанови КМУ від 26 червня 2013 р. № 450 з жовтня 2020 року по грудень 2020 року у розмірі, який не перевищує у обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо компенсації податку з доходів фізичних осіб суд зазначає наступне.

Порядок №44 визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до п.2 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Згідно п.п.3-5 Порядку №44, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Системний аналіз положень Порядку №44 у взаємозв`язку з положеннями пункту 1 статті 12 Закону №2011-XII дає підстави для висновку, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що для набуття такого права необхідним є такі ознаки: статус військовослужбовця (позивач мав даний статус); факт виплати коштів за час проходження військової служби; причинно-наслідковий зв`язок права на отримання коштів у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби (в даному випадку слід повернутись до п.1 Порядку, де визначено, що грошову компенсацію військовослужбовці отримують за час проходження військової служби, а відповідно до п.7 Порядку №450 виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем виключення із списків особового складу військової частини).

Тобто, законодавець чітко передбачив грошову компенсацію за піднайом житлових приміщень, як одне з прав військовослужбовців, яке вони набувають під час проходження військової служби, і така грошова компенсація відноситься до категорії «інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби» в контексті п.2 Порядку №44.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не надано до суду доказів здіснення позивачу відповідних компенсацій сум ПДФО, що свідчить про допущену ними бездіяльність.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо наявності у позивача права на грошову компенсацію за піднайом житлових приміщень у встановленому законом розмірі та компенсацію сум ПДФО, утриманих з виплаченої під час проходження служби грошової компенсації за піднайом житлових приміщень, як одного з прав військовослужбовців, яке вони набувають під час проходження військової служби.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №420/6973/25.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат не здійснюється у зв`язку з наявністю у позивача пільг передбачених п.13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом житлового приміщення у відповідності до Постанови КМУ від 26 червня 2013 р. № 450 з жовтня 2020 року по грудень 2020 року у розмірі, який не перевищує у обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за піднайом житлового приміщення у відповідності до Постанови КМУ від 26 червня 2013 р. № 450 з жовтня 2020 року по грудень 2020 року у розмірі, який не перевищує у обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою КМУ №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з жовтня 2020 року по вересень 2023 року включно.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою КМУ №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового І начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з жовтня 2020 року по вересень 2023 року включно.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою КМУ №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з березня 2024 року по червень 2025 року включно;

Зобов`язати НОМЕР_2 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою КМУ №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з березня 2024 року по червень 2025 року включно.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.