Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №520/19600/26
Суддя: Котеньов О.Г.
Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
14 вересня 2026 р. справа № 520/19600/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати противоправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо застосування з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2026 пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених, постановою Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», без обмеження пенсії максимальним розміром, у розмірі 79 951,01 грн, щомісячно, призначеної відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 та ухвали суду від 01.02.2023 про його роз`яснення у справі № 520/13499/19, виходячи з розрахунку 90 % від суми заробітної плати, згідно довідки Харківської обласної прокуратури № 21-148 від 25.08 2022 та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.01.2026 по день проведення перерахунку, з урахуванням проведених раніше виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Позивач є учасником бойових дій та особою з інвалідністю III групи внаслідок війни. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 520/13499/19 та ухвалою від 01.02.2023 встановлено право позивача на отримання пенсії без обмеження її максимальним розміром. Позивач зазначає, що з 01.01.2026 відповідач застосував до його пенсії понижуючі коефіцієнти, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, унаслідок чого розмір фактично виплачуваної пенсії зменшено з 79 951,01 грн до 37 059,10 грн. Вважаючи такі дії протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення і суперечать судовим рішенням, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні. Свою позицію відповідач обґрунтовує правомірністю застосування до пенсії позивача положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».
Інші заяви по суті справи від учасників не надходили.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом установлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі №520/13499/19 встановлено право позивача на отримання пенсії без обмеження її максимальним розміром, виходячи з 90 % суми заробітної плати.
Як убачається з матеріалів справи, на виконання зазначеного судового рішення позивачу визначено розмір пенсії - 79 951,01 грн.
Водночас, з 01.01.2026 відповідачем при виплаті пенсії позивачу застосовано положення статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, внаслідок чого розмір фактично виплачуваної пенсії зменшено до 37 059,10 грн, тобто на 42 891,91 грн.
Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що з 01.01.2026 відповідач фактично застосовує до пенсії позивача понижуючі коефіцієнти, незважаючи на встановлений судовими рішеннями порядок її обчислення та виплати без обмеження максимальним розміром.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 2 ст. 64 Основного Закону України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27-29, 40, 47, 51, 52, 55, 56-63 Конституції України.
Відповідно до ст. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі Указ № 64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Отже, в період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.
Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.
Спеціальним законом, який регулює пенсійне забезпечення працівників прокуратури, є Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі за текстом -Закон № 1697-VII).
Питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури врегульовано статтею 86 вказаного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 визнано неконституційними положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII у редакції Закону від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, які передбачали, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Цим Рішенням Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Разом із тим, статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 № 4695-IX установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", «Про прокуратуру", «Про статус народного депутата України", «Про Національний банк України", «Про Кабінет Міністрів України", «Про дипломатичну службу", «Про службу в органах місцевого самоврядування", «Про судову експертизу", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України..
Відповідно до статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" від 30.12.2025 № 1778 (далі по тексту - Постанова № 1778), яка набрала чинності та застосовується з 1 січня 2026 року.
Пунктом 1 Постанови № 1778 установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Для осіб, які отримують пенсії (пенсійні виплати) у розмірі, визначеному в абзаці першому цього пункту, та мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 2 Постанови № 1778 установлено, що в період воєнного стану у 2026 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.
Таким чином, приписами статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 запроваджено тимчасове, на 2026 рік, застосування до пенсійних виплат, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру», коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії.
Водночас пенсійне забезпечення позивача здійснюється відповідно до спеціального Закону України «Про прокуратуру», а право позивача на отримання пенсії без обмеження її максимальним розміром встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 520/13499/19, яке набрало законної сили, та ухвалою суду від 01.02.2023 про його роз`яснення.
Отже, застосування відповідачем з 01.01.2026 положень статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови № 1778 фактично призвело до зменшення розміру пенсії, визначеного на виконання судових рішень, з 79 951,01 грн до 37 059,10 грн.
При цьому, суд зазначає, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року №6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Враховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Таким чином, зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення прокурорів можлива шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про прокуратуру», який є спеціальним законом у цій сфері. Інші нормативно-правові акти підлягають застосуванню лише у межах та спосіб, що не суперечать положенням спеціального закону та встановленому судовими рішеннями порядку пенсійного забезпечення позивача.
Судом установлено, що відповідно до матеріалів пенсійної справи позивача та наданих відповідачем документів, з 01.01.2026 розмір пенсійної виплати позивача визначається із застосуванням коефіцієнтів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».
Згідно з відзивом на позовну заяву відповідач зазначає, що оскільки позивач не належить до категорії осіб, визначених пунктом 2 постанови № 1778, до його пенсії з 01.01.2026 застосовуються коефіцієнти, встановлені пунктом 1 цієї постанови.
Відтак, судом встановлено, що з 01.01.2026 відповідач при виплаті пенсії позивачу застосовує передбачені постановою № 1778 коефіцієнти, внаслідок чого розмір фактично виплачуваної пенсії зменшено з 79 951,01 грн до 37 059,10 грн.
Суд зазначає, що зазначене зменшення розміру пенсійної виплати не пов`язане зі зміною розміру заробітної плати позивача чи іншими обставинами, які впливають на розмір пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а є наслідком виключно застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою № 1778.
Водночас право позивача на отримання пенсії за вислугу років без обмеження її максимальним розміром встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 520/13499/19 та ухвалою суду від 01.02.2023 про його роз`яснення.
Отже, застосування до пенсії позивача положень статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови № 1778, унаслідок чого фактичний розмір пенсійної виплати зменшено, фактично призводить до обмеження розміру пенсії, право на отримання якої без обмеження максимальним розміром уже встановлено судовими рішеннями.
За таких обставин суд дійшов висновку, що застосування відповідачем з 01.01.2026 до пенсії позивача понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою № 1778, є протиправним, оскільки призводить до фактичного зменшення розміру пенсії, визначеного на виконання судових рішень, та порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення, гарантоване статтею 46 Конституції України.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.10.2025 у справі № 380/8835/25, від 06.11.2025 у справі № 460/2027/25, від 10.11.2025 у справі №560/4848/25, від 11.11.2025 у справі №560/5858/25 та від 12.11.2025 у справі №400/1994/25, в яких спірним було питання щодо виплати пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану».
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Доводи пенсійного органу про відсутність підстав для виплати пенсії без урахування коефіцієнтів, з посиланням на приписи ст. 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", п. 1 Постанови № 1778 від 30.12.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" також є не обґрунтованими, оскільки суперечать наведеним вище висновкам суду щодо протиправності дій відповідача у спірних правовідносинах.
Таким чином, відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію з 01.01.2026 без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
На підставі викладеного, з метою ефективного та належного захисту прав позивача у спірних правовідносинах суд вважає за необхідне задовольнити частково позов шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.01.2026 із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 без застосування зазначених коефіцієнтів та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії виходячи з 90 % суми заробітної плати, без обмеження її максимальним розміром та у конкретно визначеному позивачем розмірі 79 951,01 грн щомісячно.
Суд зазначає, що позивачем не доведено порушення його права у цій частині, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача змінено встановлений судовими рішеннями порядок її обчислення, зокрема застосовано інший відсоток від суми заробітної плати, ніж 90 %, або обмежено розмір пенсії максимальним розміром.
Так само позивачем не доведено, що відповідач не буде виплачувати йому пенсію у розмірі, визначеному на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 520/13499/19 та ухвали суду від 01.02.2023 про його роз`яснення. Саме по собі застосування відповідачем з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою № 1778, не свідчить про зміну визначеного судовими рішеннями відсотка обчислення пенсії чи встановлення нового максимального обмеження її розміру.
За таких обставин вимоги про зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії саме у розмірі 79 951,01 грн щомісячно, виходячи з 90 % суми заробітної плати та без обмеження її максимальним розміром, є передчасними, оскільки позивачем не доведено наявності порушення його прав у цій частині.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 14 вересня 2026 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua