Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №520/17574/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 р. № 520/17574/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЄВИД АГРО» (код ЄДРПОУ 34174009, вул. Центральна, 1, Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, 64653, РНОКПП 34174009) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Незалежності, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області від 14.05.2026 № 13773099/34174009 про відмову в реєстрації податкової накладної № 63 від 14.07.2025;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області від 14.05.2026 № 13773098/34174009 про відмову в реєстрації податкової накладної № 64 від 15.07.2025;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області від 14.05.2026 № 13773100/34174009 про відмову в реєстрації податкової накладної № 66 від 16.07.2025;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області від 14.05.2026 № 13773097/34174009 про відмову в реєстрації податкової накладної № 70 від 20.07.2025;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 63 від 14.07.2025 р., складену ТОВ «КРАЄВИД АГРО», датою її фактичного подання на реєстрацію;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 64 від 15.07.2025 р. датою її фактичного подання на реєстрацію;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 66 від 16.07.2025 р. датою її фактичного подання на реєстрацію;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 70 від 20.07.2025 р. датою її фактичного подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЄВИД АГРО» є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Державна податкова служба України не скористалася правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений строк до суду документи не надходили.

Позивач надав до суду пояснення, де додатково аргументував свою правову позицію.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАЄВИД АГРО» (код ЄДРПОУ 34174009) зареєстровано 14.09.2006 як суб`єкт підприємницької діяльності – юридична особа, перебуває на загальній системі оподаткування та є зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Основним видом господарської діяльності Позивача відповідно до КВЕД є 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», а також інші види діяльності, зокрема: 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.46 Розведення свиней, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Позивачем у процесі здійснення господарської діяльності відповідно до вимог п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України було складено податкові накладні № 63 від 14.07.2025 р. (реєстраційний № 9260374186) на суму, зазначену у видатковій накладній № 71 від 14.07.2025 р.; № 64 від 15.07.2025 р. (реєстраційний № 9262191159) на суму, зазначену у видатковій накладній № 72 від 15.07.2025 р.; № 66 від 16.07.2025 р. (реєстраційний № 9263791787) на суму, зазначену у видатковій накладній № 73 від 16.07.2025 р.; № 70 від 20.07.2025 р. (реєстраційний № 9266156693) на суму, зазначену у видатковій накладній № 78 від 20.07.2025 р.

Податкова накладна № 63 від 14.07.2025 одержана контролюючим органом та прийнята до Реєстру за реєстраційним номером 9260374186, але із зупиненням процедури реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

28 серпня 2025 року ТОВ «КРАЄВИД АГРО» отримано квитанцію № 1, зі змісту якої вбачається, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 14.07.2025 № 63 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку). Додатково повідомляється: показник «D» = 6,7576 %, «Рпоточ» = 0.

Позивач 22 квітня 2026 р. за вих. № 01/22/04 подав до контролюючого органу письмові пояснення та копії первинних документів, що підтверджують реальність господарської операції, наявність товару, його походження, транспортування та відвантаження.

30 квітня 2026 року комісією регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області прийнято повідомлення про надання додаткових пояснень та/або копій документів № 13749531/34174009 щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування.

У Повідомленні Комісія зазначила, що для підтвердження реальності господарських операцій та правомірності формування податкового кредиту з ПДВ потребує додаткового документального підтвердження така інформація та документи:

Копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції/складських документів;

Первинних документів щодо придбання товарів, транспортування продукції, складських документів, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, інших документів, що підтверджують інформацію зазначену в податковій накладній, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній;

Додатково: відсутні розрахункові документи, банківські виписки, акти звірки з покупцем та за послуги зберігання/ перевезення, первинні документи щодо послуг транспортування на зберігання (ТТН), придбання (ЗЗР, добрив, посівний матеріал і 2024 році), акти списання ТМЦ, інвентаризаційні описи, оборотно-сальдові відомості, складські квитанції, акти наданих послуг зі зберігання.

На виконання вимог, викладених у повідомленні № 13749531/34174009 від 30.04.2026 позивач 07 травня 2026 року подав до комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області додаткові пояснення за вих. № 07/05/26 разом із копіями документів на підтвердження реальності господарської операції за податковою накладною № 63 від 14.07.2025 р., реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До додаткових пояснень додано копії документів, що підтверджують реальність господарської операції та повний ланцюжок постачання, зокрема:

Походження та вирощування продукції: усі сільськогосподарські роботи (підготовка ґрунту, сівба, догляд, обприскування, збирання) виконані ТОВ «КОМПАНІЯ «БОТІК» на підставі Договору № 10/1-23 від 10.01.2023 р. Факт виконання підтверджується актами виконаних робіт № 134 від 01.05.2024 р., № 199 від 17.05.2024 р., № 136 від 01.07.2024 р., № 139 від 08.07.2024 р., № 201 від 17.06.2024 р. з відповідними додатками, які містять калькуляцію фактичних витрат та перелік земельних ділянок.

Зберігання продукції: соняшник зберігався на потужностях ТОВ «КОМПАНІЯ «БОТІК» на підставі Договору складського зберігання зерна № 01/01/2023-3 від 01.01.2023 р. (з додатковими угодами № 01/02/2024 від 02.01.2024 р. та № 1 від 01.01.2025 р.).

Підтверджується актами зберігання на дату відвантаження, реєстрами приймання зерна, талонами водіїв та комбайнерів, звітами про переміщення продукції.

Оприбуткування та облік: наявність товару в необхідній кількості на момент відвантаження підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 271, інвентаризаційними описами запасів, реєстрами приймання зерна.

Постачання та транспортування: фактичне відвантаження товару за податковою накладною № 63 від 14.07.2025 р. підтверджується видатковою накладною № 71 від 14.07.2025 р. на суму 614 278,28 грн (сума ПДВ – 85 998,96 грн, всього з ПДВ – 700 277,24 грн) та товарно-транспортною накладною № 52/7 від 14.07.2025 р., якою підтверджується перевезення товару транспортом ТОВ «КОМПАНІЯ «БОТІК» на підставі Договору про надання транспортних послуг № 01/05/24А від 01.05.2024 р. до пункту поставки покупця – Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд».

Розрахунки: часткова оплата за поставлений товар підтверджується банківськими виписками та актом звірки взаєморозрахунків між Позивачем та Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією «Сантрейд».

Договірні підстави: укладений Договір поставки № 60838022 від 25.06.2025 р. з

Додатковими угодами № 1, 2 до нього, а також Акт перерахунку ціни партії Товару.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Харківській області 14 травня 2026 р. прийнято рішення № 13773099/34174009 про відмову в реєстрації податкової накладної № 63. Підставою для відмови вказано ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Податкова накладна № 64 від 15.07.2025 одержана контролюючим органом та прийнята до Реєстру за реєстраційним номером 9262191159, але із зупиненням процедури реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

29 серпня 2025 року ТОВ «КРАЄВИД АГРО» отримано квитанцію № 1, зі змісту якої вбачається, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 15.07.2025 № 64 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку). Додатково повідомляється: показник «D» = 6,7576 %, «Рпоточ» = 0.

Позивач 22 квітня 2026 р. за вих. № 02/22/04 подав до контролюючого органу письмові пояснення та копії первинних документів, що підтверджують реальність господарської операції, наявність товару, його походження, транспортування та відвантаження.

30 квітня 2026 року комісією регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області прийнято повідомлення про надання додаткових пояснень та/або копій документів № 13749635/34174009 щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування.

На виконання вимог, викладених у повідомленні № 13749635/34174009 від 30.04.2026 позивач 07 травня 2026 року подав до комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області додаткові пояснення № 07/01/05/26 разом із копіями документів на підтвердження реальності господарської операції за податковою накладною № 64 від 15.07.2025 р., реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Харківській області 14 травня 2026 р. прийнято рішення № 13773098/34174009 про відмову в реєстрації податкової накладної № 64. Підставою для відмови вказано ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Податкова накладна № 66 від 16.07.2025 одержана контролюючим органом та прийнята до Реєстру за реєстраційним номером 9263791787, але із зупиненням процедури реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

01 вересня 2025 року ТОВ «КРАЄВИД АГРО» отримано квитанцію № 1, зі змісту якої вбачається, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 16.07.2025 № 66 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку). Додатково повідомляється: показник «D» = 11,1898 %, «Рпоточ» = 0.

22 квітня 2026 року позивач за вих. № 03/22/04 подав до контролюючого органу письмові пояснення та копії первинних документів, що підтверджують реальність господарської операції, наявність товару, його походження, транспортування та відвантаження.

30 квітня 2026 року комісією регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області прийнято повідомлення про надання додаткових пояснень та/або копій документів № 13749637/34174009 щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування.

На виконання вимог, викладених у повідомленні № 13749637/34174009 від 30.04.2026, позивач 07 травня 2026 року подав до комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області додаткові пояснення № 07/02/05/26 разом із копіями документів на підтвердження реальності господарської операції за податковою накладною № 66 від 16.07.2025 р., реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Харківській області 14 травня 2026 р. прийнято рішення № 13773100/34174009 про відмову в реєстрації податкової накладної № 66. Підставою для відмови вказано ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Податкова накладна № 70 від 20.07.2025 одержана контролюючим органом та прийнята до Реєстру за реєстраційним номером 9266156693, але із зупиненням процедури реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

03 вересня 2025 року ТОВ «КРАЄВИД АГРО» отримано квитанцію № 1, зі змісту якої вбачається, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 20.07.2025 № 70 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку). Додатково повідомляється: показник «D» = 11,1898 %, «Рпоточ» = 0.

Позивач 23 квітня 2026 р. за вих. № 01/23/04 подав до контролюючого органу письмові пояснення та копії первинних документів, що підтверджують реальність господарської операції, наявність товару, його походження, транспортування та відвантаження.

30 квітня 2026 року комісією регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області прийнято повідомлення про надання додаткових пояснень та/або копій документів № 13749627/34174009 щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування.

На виконання вимог, викладених у повідомленні № 13749627/34174009 від 30.04.2026 позивач 07 травня 2026 року подав до комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області додаткові пояснення № 07/03/05/26 разом із копіями документів на підтвердження реальності господарської операції за податковою накладною № 70 від 20.07.2025 р., реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Харківській області 14 травня 2026 р. прийнято рішення № 13773097/34174009 про відмову в реєстрації податкової накладної № 70. Підставою для відмови вказано ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Позивач вважає, що дії Головного управління ДПС в Харківській області є протиправними та вчинені всупереч чинного законодавства, що стало підставною для звернення до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За змістом пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком № 1165 (тут і далі - в редакції, чинній станом на дату зупинення реєстрації спірних податкових накладних).

Відповідно до абзацу третього пункту 5 Порядку №1165 податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пункт 7 Порядку № 1165 передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність") встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Пункт 10 Порядку №1165 передбачає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За правилами, встановленими пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року № 520.

Абзац другий пункту 25 Порядку № 1165 встановлює, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (пункт 26 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пункт 4 Порядку № 520 встановлює, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно із пунктом 5 Порядку №520 платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Відповідно до п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування.

Пунктом 9 Порядку № 520 передбачено , що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.»

Пунктом 10 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства».

Відповідно до пункту 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Верховний Суд вже аналізував застосування положень Порядку № 520 з урахуванням змін, що набрали чинності з 08 березня 2023 року відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року № 19, і у постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 дійшов наступних висновків. З метою вирішення питання про наявність / відсутність підстав для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з 08 березня 2023 року було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та контролюючого органу.

За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН пункт 4 Порядку №520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.

Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне із трьох наступних рішень:

1) рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування;

2) про направлення Повідомлення - якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку № 520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків;

3) рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній / розрахунку коригування.

У випадку направлення платнику податків Повідомлення, такий платник має право подати контролюючому органу додаткові пояснення та копії документів, зазначені у Повідомленні, за результатами розгляду яких комісія регіонального рівня приймає одне з рішень: 1) про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН; 2) про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Реалізація такого права має бути здійснена протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

При цьому із змісту пункту 10 Порядку № 520 та форми Рішення (Додаток 1 до Порядку №520) слідує, що комісія регіонального рівня у випадку, якщо подані платником податків пояснення / додаткові пояснення та копії документів не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, проставляє відмітку у графі «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

У випадку ж ненадання платником податків у встановлені строки додаткових пояснень і копій документів, встановлених абзацом шостим пункту 9 Порядку №520, комісія регіонального рівня проставляє відмітку у графі «ненадання / часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

У постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 Верховний Суд виснував, що якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документівта інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Верховний суд в постанові від 23 квітня 2025 року у справі №620/4035/24 сформував висновок, що до предмета доказування у справі належать обставини того, чи була обґрунтованою вимога контролюючого органу про надання додаткових документів для цілей підтвердження права на реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН в розрізі встановлених у справі обставин; чи проявив позивач належну сумлінність у користуванні наданими йому податковим законодавством правами; чи є належним чином обґрунтованим і вмотивованим оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН в контексті взаємозв`язку підстави для прийняття такого рішення із поведінкою позивача та змістом наданих ним документів та пояснень, а також в контексті узгодженості підстав прийняття спірного рішення (змісту заповнених граф) між собою.

Так, реєстрація спірних накладних № 63 від 14.07.2025; № 64 від 15.07.2025; № 66 від 16.07.2025; № 70 від 20.07.2025 зупинена, про що свідчить квитанції Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України, в якій вказано, що ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено показник «D»,«Р». Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у Додатку № 1 до Порядку № 1165.

Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Суд вказує, що у квитанцій про зупинення реєстрації спірної податкової накладної відсутня інформація про те, чому позивач визначений ризиковим або які саме його операції стали причиною для визнання його ризиковим. Нечітке формулювання п.8 Критеріям ризиковості платника податку унеможливлює встановлення конкретних ознак ризиковості платника.

Також у квитанціях відсутнє посилання на відповідне рішення щодо віднесення позивача до ризикових платників.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Верховний Суд у справах № 640/11321/20, № 320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 22 травня 2024 року у справі № 640/26298/21.

Суд зазначає, що подані матеріали в повному обсязі підтверджують реальність господарської операції за податковими накладними № 63 від 14.07.2025; № 64 від 15.07.2025; № 66 від 16.07.2025; № 70 від 20.07.2025, наведені документи та пояснення повністю відповідають вимогам пп. 4– 6 Порядку №520 та підтверджують реальність господарської операції, її економічний зміст, рух активів та належне документальне оформлення.

У постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 Верховний Суд виснував, що якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документівта інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Як раніше зазначено судом, основним видом господарської діяльності позивача відповідно до КВЕД є 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», а також інші види діяльності, зокрема: 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.46 Розведення свиней, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником, що займається обробкою орендованих земельних ділянок переважно на території Лозівського району Харківській області та вирощуванням культур з метою реалізації продукції та отримання прибутку.

Під урожай 2024 року позивач посіяв соняшник та інші культури, що підтверджується звітами за формою №4-сг (реєстр. номери: 9004232948, 9004232950, 9004233279, 9004232949, 9001124087).

Між ТОВ «КРАЄВИД АГРО» (Постачальник) та Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією «Сантрейд» (Покупець) (код ЄДРПОУ 25394566) було укладено Договір поставки № 60838022 від 25 червня 2025 року.

У відповідності до п. 1.1 Договору Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується оплатити і прийняти Товар (соняшник, надалі – «Товар»), насипом, у відповідності до умов цього Договору.

Продавець зобов`язується поставити 2000 (дві тисячі) метричних тон Товару. За вибором Покупця до кількості Товару може бути застосовано опціон +5,0/-5,0 % (пункт 3.1 Договору).

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що Продавець зобов`язується здійснити поставку автомобільним транспортом Товару на умовах DAP (поставлено в місце призначення), відповідно до правил Інкотермс 2020, – поставлено на ТОВ «ДОЕЗ», надалі – Пункт поставки, згідно реквізитів поставки, які зазначені в цьому договорі, або в окремих інструкціях Покупця.

Продавець зобов`язується поставити весь об`єм Товару за реквізитами поставки, вказаними в п. 5.1 цього Договору. Вантажовідправником Товару є особа, яка зазначена у відповідній транспортній накладній (п. 5.2 Договору).

Відповідно до умов Договору поставки № 60838022 від 25.06.2025 та Додаткової угоди № 1 до нього від 25.06.2025, сторонами погоджено особливий порядок проведення розрахунків за поставлений товар. Зокрема, 86 % вартості кожної партії товару (крім останньої партії) підлягає оплаті протягом 2 робочих днів після фактичної поставки партії, визначення її фактичної кількості та якості (за показниками вологості, смітної домішки та кислотного числа), а також отримання покупцем повного комплекту документів, передбачених п. 6.1.1 договору. Щодо останньої партії товару, поставленої за договором, 86 % її вартості оплачується протягом 2 робочих днів після поставки цієї партії, визначення її кількості та якості, а також після здійснення розрахунку середньозваженого показника олійності по всьому обсягу поставленого товару за весь період дії договору та отримання покупцем документів, передбачених п. 6.1.2 договору. Решта 14 % вартості кожної партії товару (включаючи останню) сплачується протягом 2 банківських днів з дати реєстрації постачальником відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та отримання покупцем оригіналів документів, визначених п. 6.1.2 договору.

Сторонами також було складено Акт перерахунку ціни партії Товару, яким уточнено вартісні показники та здійснено узгодження цінових умов поставки.

На виконання умов Договору № 60838022 від 25 червня 2025 року та Додаткових угод № 1, 2 до нього, позивач (ТОВ «КРАЄВИД АГРО») здійснив відвантаження соняшнику українського походження урожаю 2024 року з місця зберігання, розташованого за адресою: Харківська область, Лозівський район, село Веселе. Зазначене місце зберігання використовується позивачем на підставі Договору складського зберігання зерна № 01/01/2023-3 від 01.01.2023 року, додаткових угод № 01/02/2024 від 02.01.2024 року та № 1 від 01.01.2025 року, згідно з якими ТОВ «КОМПАНІЯ «БОТІК» (Зерновий склад) забезпечує належне зберігання вирощеної продукції позивача.

Відвантаження товару здійснювалося наступним чином: Транспортування товару за всіма наведеними нижче поставками здійснювалося транспортом ТОВ «КОМПАНІЯ «БОТІК» (Перевізник) на підставі Договору про надання транспортних послуг № 01/05/24А від 01.05.2024 року:

14 липня 2025 року відповідно до видаткової накладної № 71 на суму 614 278,28 грн (сума ПДВ – 85 998,96 грн, всього з ПДВ – 700 277,24 грн), згідно з товарнотранспортною накладною № 52/7 від 14.07.2025 року.

15 липня 2025 року відповідно до видаткової накладної № 72 на суму 1 814 698,09 грн (сума ПДВ – 254 057,73 грн, всього з ПДВ – 2 068 755,82 грн), згідно з товарнотранспортними накладними №№ 53/7, 54/7, 55/7 від 14.07.2025 року.

16 липня 2025 року відповідно до видаткової накладної № 73 на суму 592 322,84 грн (сума ПДВ – 82 925,20 грн, всього з ПДВ – 675 248,04 грн), згідно з товарнотранспортною накладною № 57/7 від 16.07.2025 року.

20 липня 2025 року відповідно до видаткової накладної № 78 на суму 1 977 027,96 грн (сума ПДВ – 276 783,91 грн, всього з ПДВ – 2 253 811,87 грн), згідно з товарнотранспортними накладними №№ 76/7, 77/7, 78/7 від 20.07.2025 року.

Усі відвантаження та транспортування товару здійснювалися на виконання зобов`язань позивача за Договором № 60838022 від 25 червня 2025 року та додатковими угодами до нього. Сторонами складено та погоджено Акт звірки взаєморозрахунків з детальними датами, документами, дебетом та кредитом. Оскільки ТОВ «КРАЄВИД АГРО» як постачальник сільськогосподарської продукції фактично здійснило відвантаження товару (соняшнику), датою виникнення податкових зобов`язань для позивача є саме дата відвантаження товару.

Вказані первинні документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції позивачем було надано до контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі.

В позовній заяві позивачем зазначено, що до контролюючого органу було надано всі первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Приймаючи оскаржувані рішення від 14.05.2026 №13773099/34174009, №13773098/34174009, №13773100/34174009, №13773097/34174009 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних Комісія ГУ ДПС у Харківській області як підставу для відмови в реєстрації зазначила про ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зауважує, що контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачем обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішенні про відмову у реєстрації спірних податкових накладних № 63 від 14.07.2025; № 64 від 15.07.2025; № 66 від 16.07.2025; № 70 від 20.07.2025.

Відтак, твердження контролюючого органу про ненадання позивачем первинних документів, які стали підставою виписки спірних податкових накладних № 63 від 14.07.2025; № 64 від 15.07.2025; № 66 від 16.07.2025; № 70 від 20.07.2025 є безпідставним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Суд вважає неприйнятними доводи контролюючого органу, що позивач не надав в повному обсязі на розгляд Комісії необхідних документів, які були прописані в повідомленнях.

Тобто, оскаржувані рішення від 14.05.2026 №13773099/34174009, №13773098/34174009, №13773100/34174009, №13773097/34174009 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних не є належним чином обґрунтованими і вмотивованими в контексті взаємозв`язку підстав для прийняття таких рішень із поведінкою позивача та змістом наданих ним документів та пояснень, а також в контексті узгодженості підстав прийняття спірного рішення (змісту заповнених граф) між собою.

Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.

Суд звертає увагу, що контролюючий орган, надаючи оцінку 1) неможливості здійснення платником податку певних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; 2) нездійснення певним суб`єктом підприємницької діяльності; 3) відсутності у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів, фактично досліджує зміст господарських правовідносин на предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних.

Таким чином, досліджуючи у цьому випадку спірну господарську операцію позивача на предмет її реальності, контролюючий орган вийшов за межі власних повноважень, які йому надані саме у межах процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки податковий орган має перевірити відомості податкової накладної та первинних документів на правильність та відсутність суперечностей лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 16 травня 2024 року по справі № 400/11727/23.

При цьому, судом проаналізовано надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарських операцій, та зроблено висновок, що такі відповідають вимогам діючого законодавства до первинних документів.

Суд вважає, що позивачем надано достатньо документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, відповідач не мав правових підстав для відмови у реєстрацій спірних податкових накладних, а отже суд не приймає посилання податкового органу стосовно неповноти надання первинних документів платником.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання «первинних документів» є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 13 грудня 2001 у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання спірних податкових накладних № 63 від 14.07.2025; № 64 від 15.07.2025; № 66 від 16.07.2025; № 70 від 20.07.2025 та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд доходить до висновку, що у податкового органу були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних № 63 від 14.07.2025; № 64 від 15.07.2025; № 66 від 16.07.2025; № 70 від 20.07.2025, а тому рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 14.05.2026 №13773099/34174009, №13773098/34174009, №13773100/34174009, №13773097/34174009 про відмову в реєстрації податкових накладних № 63 від 14.07.2025; № 64 від 15.07.2025; № 66 від 16.07.2025; № 70 від 20.07.2025 прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд вважає помилковим посилання відповідача, що зобов`язання зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні № 63 від 14.07.2025; № 64 від 15.07.2025; № 66 від 16.07.2025; № 70 від 20.07.2025 є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки в даному випадку обрана судом форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За приписами пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

У контексті наведеного судом ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано всіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення, з урахуванням оцінки суду.

Отже критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, установлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 826/17220/17.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження у більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 6 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Разом з тим спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.

Суд наголошує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Верховним Судом у постанові від 07.05.2020 у справі № 300/183/19 викладено висновок щодо застосування норм статей 8, 9, 77, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, натомість відповідач має це спростовувати на підтвердження правильності свого рішення із наведенням обґрунтованих доводів, чому надані позивачем документи не були достатніми для реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 у справі № 500/770/21.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірних податкових накладних № 63 від 14.07.2025; № 64 від 15.07.2025; № 66 від 16.07.2025; № 70 від 20.07.2025 були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних № 63 від 14.07.2025; № 64 від 15.07.2025; № 66 від 16.07.2025; № 70 від 20.07.2025 датою їх подання.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023 р., від 18 квітня 2024 року у справі № 160/18840/22.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з відповідачів на користь позивача витрати на оплату професійної правничої допомоги у загальній сумі 60 000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем при розгляді справи в суді, до суду подано копії договору про надання правничої допомоги №01/2505 КРА від 25.05.2025 (далі - Договір), детального опису наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги № 01/2505КРА від 25.05.2026, акту приймання-передачі наданих послуг за Договором від 22.06.2026 та попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат.

У зв`язку з наведеними обставинами суд зауважує, що відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України в контексті ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 30 червня 2022 року у справі №640/1175/20, від 11 серпня 2022 року у справі №300/2050/19.

Так, дослідивши договір про надання правової допомоги про надання правничої допомоги №01/2505 КРА від 25.05.2025, суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАЄВИД АГРО», в особі Директора Обори Зоряни Богданівни, що діє на підставі Статуту, надалі за текстом іменується „Клієнт", з однієї сторони, та адвокат Соколик Ірина Володимирівна, надалі за текстом іменується «Адвокат», яка діє на підставі що діє на підставі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 3157 від 05 листопада 2019 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області № 15 від 05.11.2019 року, з іншої сторони, разом „Сторони", керуючись статтями 26-30 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність” уклали Договір про надання правничої допомоги.

Відповідно до п.6.2 Договору, Клієнт сплачує на користь Адвоката в якості оплати послуг Адвоката з виконання доручення та надання професійної правничої допомоги - супроводження справи в суді, у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, також компенсацію понесених Адвокатом витрат, пов`язаних з відрядженням Адвоката і здійсненням ним обов`язкових платежів від імені та в інтересах Клієнта з метою виконання цього Договору.

Згідно з Детальним описом наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги № 01/2505КРА від 25.05.2026, фіксована сума проведення первинної зустрічі з Клієнтом з метою детального з`ясування всіх обставин справи, включаючи хронологію подій, пов`язаних із зупиненням реєстрації податкових накладних № 63 від 14.07.2025 р., № 64 від 15.07.2025 р., № 66 від 16.07.2025 р., №70 від 20.07.2025 р., винесенням рішень комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 14.05.2026 р., а також обговорення спірних правовідносин між Клієнтом та органами ДПС щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН; оцінка перспектив судового захисту прав Клієнта, можливих ризиків, строків та стратегії ведення справи складає 60 000 грн.

Вказане підтверджує Акт приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги № 01/2505КрА від « 25» травня 2026 року та попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

Суд враховує, що цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились.

Суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За обставин цієї справи суд, окрім вищенаведеного, також враховує, що визначений адвокатом розмір гонорару є непомірно завищеним щодо предмета спору.

Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а звернув увагу на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі №826/8890/18.

Виходячи з вищевикладених обставин, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності й пропорційності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 8000,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із положень частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідачами у цій справі є Головне управління ДПС у Харківській області та Державна податкова служба України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643, Головне управління ДПС у Харківській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Частиною другою статті 21? Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади.

За змістом пунктів 1 та 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227, ДПС України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику та здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Отже, Головне управління ДПС у Харківській області, хоча й має процесуальну правосуб`єктність як орган державної влади, не є окремою юридичною особою, а здійснює на відповідній території повноваження ДПС України як її відокремлений підрозділ.

Під час визначення суб`єкта, за рахунок бюджетних асигнувань якого належить компенсувати позивачу понесені витрати, суд ураховує характер спірних правовідносин, організаційний зв`язок між відповідачами та зміст обраного судом способу поновлення порушеного права.

У цій справі рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області підлягають скасуванню, однак остаточне поновлення порушеного права позивача забезпечується шляхом реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Обов`язок здійснити таку реєстрацію суд покладає саме на Державну податкову службу України.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, здійснюється у порядку, визначеному цим нормативним актом.

З огляду на те, що Головне управління ДПС у Харківській області діє як відокремлений підрозділ ДПС України, а виконання визначеного судом способу остаточного поновлення порушеного права позивача покладено саме на Державну податкову службу України, суд вважає за належне покласти обов`язок із відшкодування всіх присуджених позивачу судових витрат на ДПС України.

Отже, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 21 299,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких судом визначено у сумі 8 000,00 грн, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЄВИД АГРО» (код ЄДРПОУ 34174009, вул. Центральна, 1, Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, 64653, РНОКПП 34174009) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Незалежності, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Незалежності, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) від 14.05.2026 № 13773099/34174009 про відмову в реєстрації податкової накладної № 63 від 14.07.2025.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Незалежності, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) від 14.05.2026 № 13773098/34174009 про відмову в реєстрації податкової накладної № 64 від 15.07.2025.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Незалежності, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) від 14.05.2026 № 13773100/34174009 про відмову в реєстрації податкової накладної № 66 від 16.07.2025.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Незалежності, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) від 14.05.2026 № 13773097/34174009 про відмову в реєстрації податкової накладної № 70 від 20.07.2025.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 63 від 14.07.2025 р. датою її фактичного подання на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 64 від 15.07.2025 р. датою її фактичного подання на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 66 від 16.07.2025 р. датою її фактичного подання на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 70 від 20.07.2025 р. датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЄВИД АГРО» (код ЄДРПОУ 34174009, вул. Центральна, 1, Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, 64653, РНОКПП 34174009) сплачений судовий збір в сумі 21 299,20 грн (двадцять одна тисяча двісті дев`яносто дев`ять гривень 20 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, (вісім тисяч гривень).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 вересня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях