Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №610/2896/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/2896/26

Провадження № 3/610/967/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026м. Балаклія

Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Феленко Юрій Анатолійович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу поліції № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2026 до Балаклійського районного суду Харківської області з відділу поліції № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692380 від 13.06.2026 ОСОБА_1 13.06.2026 о 22:11 год в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, вул. Соборна, буд. 90, керував транспортним засобом автомобілем марки "ВАЗ 2102", д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином. 02.09.2026 через канцелярію суду подав письмові пояснення, де зазначив, що 13.06.2026 він сидів на передньому пасажирському сидінні в автомобілі "ВАЗ 2102", д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , батько якого і є власником цього автомобіля. Після зупинки автомобіля поліцейськими він вийшов зі свого переднього пасажирського місця, а водій ОСОБА_2 вийшов з місця водія. При цьому поліцейські невідомо з яких підстав припустили, що вони з водієм обмінялися місцями (пересіли), проте даний факт не підтверджується ані відеозаписом з портативних відеореєстраторів поліцейських, ані іншими матеріалами справи. Водія автомобіля – ОСОБА_2 поліцейські не опитували, хоча саме на нього вказували наявні докази, і він сам не заперечує факту керування автомобілем. Проте поліцейські пред`явили вимогу пройти огляд на стан сп`яніння не ОСОБА_2 , а йому. Хоча алкоголь він і не вживав, однак від проходження огляду відмовився, оскільки побоювався фальсифікації результатів огляду за допомогою технічного засобу "Драгер". Про це повідомив поліцейським та вимагав провести огляд у медичному закладі. В лікарні він неодноразово наголошував, що автомобілем не керував, а був лише пасажиром. Для проведення об`єктивного огляду наполягав на відібранні в нього зразків крові, оскільки, на його думку, такий вид огляду мав менший ризик фальсифікації висновку. Проте поліцейські сказали, що за їхнім наказом огляд може бути проведений у медичному закладі лише за допомогою приладу "Алконт", а зразки крові відбираються лише у випадку ДТП. Медики також відмовили йому у відібранні зразків крові для дослідження, пояснивши таку відмову відсутністю направлення від поліції. Тобто і поліція, і медики відмовили йому у проведенні огляду та у реалізації права пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я шляхом здачі зразків біологічного середовища або крові. Вважає, що поліцейські безпідставно розцінили його дії як відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, та склали стосовно нього незаконний протокол. Крім того, зазначив, що факт перебування на пасажирському сидінні з непристебнутим ременем безпеки він не заперечував, про що і повідомив поліцейським, які за вказане порушення склали на нього відповідну постанову. Просив провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити через його невинуватість та відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

09.09.2026 ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності з урахуванням поданих ним 02.09.2026 письмових пояснень.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" № 14 від 23.12.2005 постановлено звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов такого висновку.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження обвинувачення ОСОБА_1 до суду надані протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692380 від 13.06.2026 та додані до нього:

- рапорт поліцейського СРПП ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції В. Михайлова про зупинення 13.06.2026 в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області транспортного засобу марки "ВАЗ 2102", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим йому було пред`явлено вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння від проходження якого у встановлений законом спосіб ОСОБА_3 відмовився. Також було встановлено, що ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу поліцейськими пересів на пасажирське сидіння автомобіля, намагаючись уникнути відповідальності;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до яких ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився;

- постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП за те, що він 13.06.2026 о 22:11 год в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, вул. Соборна, буд. 90 керував транспортним засобом автомобілем марки "ВАЗ 2102" д.н.з. НОМЕР_2 , та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив пункти 2.3 "в" ПДР;

- відеозапис, що міститься в матеріалах справи на CD-R диску, який було досліджено в судовому засіданні та встановлено, що 13.06.2026 о 22:11 год поліцейські підійшли до припаркованого автомобіля, у якого були увімкнені задні фари. З місця водія вийшов чоловік. ОСОБА_1 сидів на передньому пасажирському сидінні. Поліцейські стверджували, що бачили, як водій і пасажир помінялися місцями та, начебто за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_1 . Тому поліцейські встановили саме його особу як водія та повідомили про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), у зв`язку з чим йому було пред`явлено вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу – вимірювального приладу "Драгер". ОСОБА_1 сказав, що "Драгеру" не довіряє, натомість погодився пройти огляд у закладі охорони здоров`я, куди і був доставлений поліцейськими. У закладі охорони здоров`я під час спілкування з поліцейським ОСОБА_1 стверджував, що за кермом знаходився не він, а інша людина, а він сидів на передньому пасажирському сидінні. Крім того, ОСОБА_1 наполягав на проходженні огляду на стан сп`яніння шляхом дослідження відібраних у нього зразків крові. Проте поліцейський зазначив, що огляд він може пройти лише за допомогою технічного засобу "Алконт", а здати кров для проведення дослідження він може самостійно, не в рамках проведення даної процедури. Від проходження огляду за допомогою технічного засобу "Алконт" ОСОБА_1 відмовився та звернувся до медичних працівників із проханням пройти огляд шляхом дослідження відібраних у нього зразків крові. Проте працівники медичного закладу йому відмовили, посилаючись на відсутність направлення від поліцейських. Після цього ОСОБА_1 звернувся до поліцейських, щоб вони видали йому відповідне направлення, проте поліцейські відмовили йому у цьому. Відеозапис було здійснено за допомогою технічних засобів – портативних відеореєстраторів "TECSAR BDS 43 GWCP" інвентарні номери 1113031965/30, 1113031965/84.

Тобто, обвинувачення за ч. 1 ст. 130 КУпАП зведено до відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.5 ПДР України, передбаченої ч. 1 ст. 130 КпАП України, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази доведеності сукупності таких обставин:

- керування особою транспортним засобом у конкретних час і місці;

- вимоги поліцейського до такої особи пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на стан наявності чи відсутності стану алкогольного сп`яніння;

- наявність категоричної відмови особи пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому, відсутність будь-якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Тобто юридично значимою обставиною є: чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, чи було пред`явлено йому вимогу поліцейським пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на стан наявності або відсутності стану алкогольного сп`яніння та чи відмовився він пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами) "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України).

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу.

З досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що поліцейські під`їхали до припаркованого автомобіля, в якому ОСОБА_1 перебував на пасажирському сидінні. Неодноразові твердження поліцейських, що водій та пасажир переднього пасажирського сидіння помінялися місцями не зафіксовано відеозаписом та не підтверджується іншими матеріалами справи.

Отже, у судовому засіданні не було доведено належними і допустимим доказами факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний у протоколі час.

Крім того, відеозаписом зафіксовано, як ОСОБА_1 під час розмови з поліцейським повідомляв, що за кермом автомобіля знаходився не він, а інша особа – ОСОБА_2 , який у свою чергу цей факт не заперечував.

Наведене надає підстави вважати твердження поліцейських про те, що водій та пасажир автомобіля помінялися місцями лише припущеннями, не підтвердженими належними та допустимим доказами.

Відтак у поліцейського були відсутні достатні підстави вимагати від ОСОБА_1 пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп`яніння, а у останнього були законні підстави відмовитись від проходження такого огляду.

Разом з цим слід звернути увагу на недотримання поліцейськими процедури огляду на стан сп`яніння.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в МЮ України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі – Інструкція).

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з п. 7 Розділу І Інструкції № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи (пункти 3-4 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735).

Відповідно до пункту 12 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Згідно з п. 13 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

З наведеного слідує, що встановити наявність чи відсутність стану сп`яніння у ОСОБА_1 було можливо шляхом лабораторних досліджень біологічного середовища, зокрема крові. Прямої заборони проведення огляду у такий спосіб Інструкція № 1452/735 не містить, враховуючи, що саме на такому огляді наполягав ОСОБА_1 , мотивуючи це недовірою до технічних засобів типу "Драгер" та "Алконт".

Натомість поліцейські йому відмовили у проведенні огляду на стан сп`яніння шляхом лабораторного дослідження його крові або іншого його біологічного середовища.

Медичні працівники йому також відмовили у заборі крові без відповідного направлення, що мало бути видано поліцейськими.

Таким чином, ОСОБА_1 фактично був позбавлений можливості пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у обраний ним та не заборонений законодавством спосіб.

Отже, з дослідженого відеозапису та заперечень самого ОСОБА_1 не убачається, що останній категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Він лише відмовився від конкретного способу проходження огляду та наполягав на заборі у нього крові та дослідженні її зразків або іншого біологічного середовища на вміст алкоголю.

Натомість зазначену відмову поліцейським було помилково розцінено як остаточну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка ставиться у вину ОСОБА_1 , не доведена належними доказами, оскільки відсутня достатня сукупність доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у зазначені у протоколі дату та час з ознаками алкогольного сп`яніння, та категорично відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, зазначені обставини в судовому засіданні не підтверджені.

Отже обвинувачення є недоведеним, а недоведена вина дорівнює доведеній невинуватості.

Частиною 1 статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи із загальних принципів достатності, належності та допустимості доказів, доходжу висновку, що вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведено, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33-35, 40-1, 130, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, статтями 280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2026 року.

СуддяЮ.А. Феленко