Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №480/5957/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Справа № 480/5957/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5957/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат за період з 01 січня 2018 року по 30 квітня 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість із щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 01 січня 2018 року по 30 квітня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність дій відповідача, який після поновлення виплати щомісячних страхових виплат не виплатив утворену заборгованість.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач не скористався наданим правом на подання відзиву на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є отримувачем страхових виплат, оскільки 13 жовтня 2004 року Донецькою обласною травматологічною МСЕК йому була встановлена 3 група інвалідності безстроково за професійними захворюваннями зі ступенем втрати працездатності 55 %, що підтверджується копіями паспорта та довідок МСЕК за № 060424 та № 043723 від 13.10.2004, доданими до адміністративного позову.

Одночасно позивач є особою, переміщеною з тимчасово окупованої території, що підтверджується копією довідки від 15.03.2017 № 0000141634 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, доданою до адміністративного позову.

Позивач перебував на обліку як отримувач страхових виплат в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Сумській області, де отримував страхові виплати.

З 01 січня 2018 року позивачу з невідомих йому причин страхові виплати було припинено.

З 01 липня 2026 року позивачу були поновлені щомісячні страхові виплати, але до теперішнього часу заборгованість за період з 01.01.2018 по 30.04.2026 позивачу не виплачена.

На адвокатський запит до відповідача щодо підстав припинення страхових виплат позивачу та несплату заборгованості по страховим виплатам, відповідачем було повідомлено, що на підстві заяви ОСОБА_1 про продовження страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, поданої 30.04.2026 в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області згідно з постановою № 1183110386/1183110386-2026-3 від 07.05.2026, заявнику продовжено страхову виплату з 01.05.2023, тобто, за три роки до дня за їх одержанням, згідно з частиною 4 статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV.

Однак, відповідач не надав інформацію щодо прийнятого рішення про припинення виплати щомісячних страхових виплат та повідомлення позивача про припинення страхових виплат та причину їх припинення.

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно з частиною першою статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 46 Закону № 1105-XIV, страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:

1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;

3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;

4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;

6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Приписами ч. 1 ст. 47 Закону № 1105-XIV визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (частина п`ята статті 47 Закону № 1105-XIV).

Згідно приписам ч.ч. 4, 7 статті 47 Закону № 1105-XIV виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Пунктом третім розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1105-XIV встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідач зазначає, що на теперішній час, окремий порядок виплати невиплачених коштів, які обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати не визначено, отже питання виплати заборгованості з щомісячних страхових виплат в тому числі і механізм обчислення суми заборгованості, буде розглянуто після затвердження КМУ означеного порядку виплат.

Відповідно, суму заборгованості з щомісячної страхової виплати за минулий період можливо буде розрахувати з урахуванням норм Постанови № 365 на умовах окремого порядку, після прийняття цього порядку Кабінетом Міністрів України

З цього приводу суд зауважує, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у ст. 9 Закону 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.

На переконання суду, відсутність окремого порядку обліку та механізму виплати спірних виплат не повинно мати наслідок позбавлення особи права на отримання спірних виплат, у тому числі, заборгованості, утвореної за період, коли відповідач їх виплату не здійснював за відсутності на то законодавчо визначених підстав.

За наведеного вище, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у визначений судом спосіб.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат за період з 01 січня 2018 року по 30 квітня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість із щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 01 січня 2018 року по 30 квітня 2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1064,96 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал