Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №347/2007/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2007/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Косів

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю. С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , фізична особа-підприємець,

за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

30.06.2026 року під час проведення фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 , остання порушила порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: видача розрахункових документів не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій, проведення розрахункової операції через РРО для підакцизного товару без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку та за встановленою формою (не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у формі ведення обліку товарних запасів), чим порушено п. 2, п. 11 та п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

В судове засідання 14.09.2026 року ОСОБА_1 не з`явилася, про причини неявки суд не повідомляла. Про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином (а. с. 90-91 т. 2). Також було опублікувано оголошення про виклик ОСОБА_1 на офіційному сайті судової влади (а. с. 89 т. 2).

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Разом з тим як встановлено судом, засідання у вказаній справі були призначені на 24.08.2026 року, 27.08.2026 року, 31.08.2026 року та 10.09.2026 року.

ОСОБА_1 подавала до Косівського районного суду клопотання про відкладення судових засідань по вказаній справі 24 серпня 2026 року (а. с. 27-29 т. 1), 27 серпня 2026 року (а. с. 33-35 т. 1), 31.08.2026 року (а. с. 39-42 т. 1) та 10.09.2026 року (а. с. 80-83 т. 2 Вказані клопотання були задоволені судом, засідання відкладені на інші дати, а ОСОБА_1 було роз`яснено її право барти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, або залучити або через рпедставника.

Приписами статті 268 КУпАП передбачено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

З огляду на наведене, участь ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, не є обов`язковою при розгляді вказаної справи.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Водночас 14.09.2026 року ОСОБА_1 на електронну пошту суду, надіслала письмове заперечення підписане електронно-цифровим підписом, в якому категорично заперечила складений щодо неї протокол, та просила провадження у справі закрити. В запереченні ОСОБА_1 зазначила:

- в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких контролюючий орган дійшов висновку про наявність в економіста ОСОБА_2 повноважень на допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки;

- податковий орган не виконав обов`язку із вручення наказу на перевірку №1370 –п від 30.06.026 року самому платнику податків або його уповноваженій особі.

- контролюючим органом не дотримані строки складання протоколу №1394 від 31.07.2026 року відповідно до ст. 254 КУпАП;

- відсуні належні дані про отримання ОСОБА_1 інформації про дату, час та місце розгляду протоколу складеного щодо неї;

- контролюючим органом залишені без уваги всі заперечення, клопотання, листи, пояснення, зауваження ОСОБА_1 щодо складеного протоколу;

- акт (довідка) від 30.06.2026 року №308/09-19-01/3395700227 фактичної перевірки на може вважатися достатнім та належним доказом вчинення адміністративного правопорушення.

З цих підстав, провадження щодо неї, ОСОБА_1 просила закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, перевіривши доводи заперечення ОСОБА_1 , оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків, зокрема, у сфері торгівлі.

За способом викладення диспозиція статті 155-1 КУпАП є бланкетною. Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки.

Таким нормативно-правовим актом, зокрема, є Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», стаття 3 якого зобов`язує суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції:

п. 2 – надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

п. 11 – проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

п. 12 – вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, підтверджується в сукупності наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення №1394 від 31.07.2026 року. Вказаний протокол складений уповноваженою на те особою, містить всі необхідні реквізити встановлені ст. 256 КУпАП, а також містить відмітку про те, що ОСОБА_1 відмовилась його підписати. Будь-яких сумнівів у достовірності зазначеного протоколу судом не встановлено (а. с. 2);

- копією акта (довідки) фактичної перевірки №308/09-19-09-01-3395700227 від 09.07.2026 року, з якого вбачається, що в результаті проведеної фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 , остання порушила порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: видача розрахункових документів не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій, проведення розрахункової операції через РРО для підакцизного товару без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку та за встановленою формою (не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у формі ведення обліку товарних запасів), чим порушено п. 2, п. 11 та п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (а. с. 3-4);

- копією опису готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, де зафіксовано отримані готівкові кошти за реалізовані товари станом на 30.06.2026 на суму 2 400 грн (а. с. 5);

- копією акту відмови від підпису та отримання акту фактичної перевірки ОСОБА_1 (а. с. 5);

- копією фіскального чеку від 30.06.2026 року та копією Х-звіту №1895 за 30.06.2026 року (а. с. 6);

- копіями таблиць про суми реалізації товару ФОП ОСОБА_1 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а. с. 7-8);

- копіями відомостей про результати перевірки щодо повноти прибуткування, реалізації та фактичних залишків запасів станом на 30.06.2026 року (а. с. 9-12);

- копією вимоги про надання документів від 30.06.2026 року, адресованої ФОП ОСОБА_1 (а. с. 13);

- копіями направлення на перевірку від 30.06.2026 року №2247 та №2248 (а. с. 14);

- копією акта від 31.07.2026 року про неявку ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, виявленого за результатами фактичної перевірки (а. с. 15);

- копією доказів направлення матеріалів фактичної перевірки та другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 (а. с. 16-19);

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить до переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності вказані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів не убачається, тому вказані докази є належними та допустимими.

Що стосується доводів письмового заперечення ОСОБА_1 то такі є неспроможними. Так, в матеріалах справи наявні письмові докази, які підтверджуютьщо продаж товарів здійснювався без попереднього програмування УКТ ЗЕД (а.с. 13- на звороті), продаж алкогольних товарів без зазначення марок акцизного податку встановленого зразка, а також продаж алкогольних напоїв з однаковими марками акцизного податку (а.с.7), тощо.

Що стосується твердження ОСОБА_1 , про те, що її неповідомляли про складання протоколу, то такі також спростовуються матеріалами справи, зокрема копіями повідомлень, фіскальни чеків, та відстеження трекінгу поштового відправлення

Що стосується покликання ОСОБА_1 на те, що працівниками контролюючого органу не розглядалися її листи, заперечення, зауваження, то суд звертає увагу, що дії працівників контролюючого органу в даному випадку не є предметом розгляду справи. В той же час, ОСОБА_1 не позбавлена можливості оскаржити дії працівників контролюючого органу в порядку та строки, встановлені чинним законодавством.

За таких обставин, перевіривши всі наявні в матеріалах справи докази, доходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні доведена поза всяким розумним сумнівом.

Призначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника ступінь його вини та майновий стан і вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, передбачене санкцією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, яке буде достатнім та необхідним для запобігання вчиненню нових правопорушень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У розпорядженні суду документи, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 належить до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору відсутні, відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и л а :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 (вісімдесят п`ять) гривень.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів на підставі частини 2 статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Ю. С. Кіцула