Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №346/2778/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2778/26

Провадження № 2/346/2658/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Третьякової І.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Гжибовського А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

у с т а н о в и в:

29 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем по справі перебуває у зареєстрованому шлюбі з 2011 року. У шлюбі в сторін народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказує, що спільне життя з чоловіком не склалося, сторони виявили, що мають різні характери та погляди на взаємні права і обов`язки. Неодноразові спроби налагодити відносити та зберегти сім`ю виявилися марними. Між подружжям продовжують виникати суперечки та протиріччя в питаннях побуту та ведення домашнього господарства. Сторони перестали розуміти один одного, втратили почуття любові та поваги. На теперішній час позивач та відповідач шлюбних відносин не підтримують, шлюб існує формально, а тому ОСОБА_1 вважає, що його подальше збереження є недоцільним та суперечить її інтересам. За вказаних обставин, позивач просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 30 серпня 2011 року Виконкомом Підгайчиківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 12. Також просила залишити проживати разом з нею їхніх малолітніх дітей.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, її представник ОСОБА_5 15.07.2026р. подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її та позивача відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`являвся, причини неявки суду не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення проти чого представник позивача в своєму клопотанні не заперечувала.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що 30.08.2011р. Виконкомом Підгайчиківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 12. Прізвище дружини змінено на « ОСОБА_7 ».

Сторони є батьками малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Витягами з реєстру Підгачиківської територіальної громади підтверджується, що ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

У частинах третій та четвертій статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього кодексу.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що на теперішній час сторони шлюбні відносини між собою не підтримують, спільне господарство не ведуть, взаємним побутом не пов`язані. Характер відносин, які склалися між ними, свідчить про повний розпад сім`ї, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, оскільки вона не бажає підтримувати шлюбні відносини з чоловіком та знайти спільну мову в сімейних питаннях. В зв`язку з цим, суд прийшов до висновку про необхідність розірвання шлюбу між сторонами.

Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивач не просила після розірвання шлюбу відновити її дошлюбне прізвище, суд залишає її прізвище без змін.

Відповідно до частини 1, 4 статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Статтею 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Частиною 1 ст. 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Пунктами 4, 14 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. У випадку коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), а також про поділ спільного майна подружжя, або буде встановлено, що такої згоди досягнуто, але вона порушує інтереси дітей чи одного з подружжя, суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини.

В постанові від 15.01.2020р. по справі № 200/952/18 Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

В ході розгляду даної справи, судом не було встановлено наявність спору щодо того з ким із сторін будуть проживати спільні малолітні діти сторін, а тому суд вважає за можливе залишити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживати разом з матір`ю, як про те просила позивач.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113, 160, 161 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 274, 279, 280-284, 354-355 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 30 серпня 2011 року Виконкомом Підгайчиківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 12- розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.

Малолітнього дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14вересня 2026 року.

Суддя: Третьякова І. В.