Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №191/3080/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3080/26

Провадження № 2/191/1583/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Гречка Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання – Глушко О.М.,

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Третяк Ірина Павлівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , територіальної громади в особі Синельниківської міської ради про поділ в натурі майна, яке знаходиться у спільній частковій власності, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Третяк І.П., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , територіальної громади в особі Синельниківської міської ради про поділ в натурі майна, яке знаходиться у спільній частковій власності.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 належить 7/10 часток об`єкту нерухомого майна, а саме житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Інші 3/10 частки зазначеного об`єкту нерухомості належать ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 28.11.2011 року. ОСОБА_4 померла, і як відомо позивачці, ніхто спадкових прав після її смерті не оформляв. На разі, в цілому об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складається з : А-2 житловий будинок, а2-прибудова, а3-прибудова, під а3-погріб, а4-прибудова, а5-прибудова, а6-прибудова (загальною площею 187,8 кв.м., житловою площею 123,7 кв.м.), літ.В - вбиральня, літ.Г-гараж, літ.Ж-гараж, літ.Е-сарай, № 2,4-7- огорожа, №3-водоколонка, І- бруківка. Земельна ділянка на якій розташований вищевказаний об`єкт нерухомого майна не приватизована.

Згідно висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 21/04/26 від 21.04.2026 року, вищезазначений об`єкт нерухомого майна може бути поділено, об`єкт утворився шляхом поділу без втручання в несучі конструкції, має відокремлений вихід і може бути виділений в окрему адресу.

Відповідно до технічного паспорта та висновку про можливість поділу майна, склад новоутвореного об`єкту нерухомого майна (7/10 ч. якого належать позивачці, складається з : А-2-житловий будинок, а2-прибудова, а3-прибудова, під а3-погріб, що складаються з: 1-веранда, площею 10,2 м.кв., 2-кімната, пл.14,1 м.кв., 3-кухня, пл.8,2 м.кв., 4-санвузол, пл.6,0 м.кв., 5-кімната,пл.11,7 м.кв.,6-кімната,пл.10,9 м.кв.,7- кімната,пл.16,0 м.кв., 8-кімната, пл.11,7 м.кв., І-кладова, пл.11,7 м.кв.,загальної площею 100,5 м.кв., житловою площею 64,4 м.кв., господарські будівлі і споруди: літ. В-вбиральня, літ. Г-гараж, літ.Е-сарай, № 2,4- огорожа, №3-водоколонка, І-бруківка.

Позивачка бажає поділити спільне майно в натурі, отримати окрему поштову адресу та приватизувати свою частку земельної ділянки.

У зв`язку з цим, представник позивача просить поділити об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою : АДРЕСА_1 , який складається з: А-2 житловий будинок, а2-прибудова, а3-прибудова, під а3-погріб, а4-прибудова, а5-прибудова, а6-прибудова (загальною площею 187,8 кв.м., житловою площею 123,7 кв.м.), літ.В - вбиральня, літ.Г-гараж, літ.Ж-гараж, літ.Е-сарай, № 2,4-7- огорожа, №3-водоколонка, І- бруківка, на два новоутворені об`єкти нерухомого майна, припинивши право спільної часткової власності, та виділити їй в натурі: А-2 житловий будинок, а2-прибудова, а3-прибудова, під а3-погріб, що складаються з :1-веранда, площею 10,2 м.кв., 2-кімната,пл.14,1 м.кв., 3-кухня,пл.8,2 м.кв., 4-санвузол, пл.6,0 м.кв., 5-кімната,пл.11,7 м.кв., 6-кімната, пл.10,9 м.кв., 7- кімната,пл.16,0 м.кв.,8-кімната,пл.11,7 м.кв., І-кладова,пл.11,7 м.кв.,загальною площею 100,5 м.кв., житловою площею 64,4 м.кв., господарські будівлі і споруди: літ.В-вбиральня, літ.Г-гараж, літ.Е-сарай, № 2,4- огорожа, №3-водоколонка, І-бруківка. Витрати по справі залишити за позивачкою.

Позивач та представник позивача в підготовче судове засідання не з`явилися, однак до його початку представник позивача надала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Відповідачі – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явилися, однак до його початку надали заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Представник відповідача – територіальна громада в особі Синельниківської міської ради в підготовче судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, хоча про день та час судового розгляду був належним чином повідомлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

13.02.2023 року державним нотаріусом Першої Синельниківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Монич Н.Д. було видано ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 7/20 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 ( а.с.5).

Згідно копії свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя від 13.02.2023 року, яке видане ОСОБА_1 , спільне сумісне майно подружжя складається з : 7/10 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 ( а.с.6).

З висновку ФОП « ОСОБА_7 » №21/04/26 від 21.04.2026 року щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, вбачається, що нерухоме майно, розташоване за адресою : АДРЕСА_1 складається з : А-2 житловий будинок, а2-прибудова, а3-прибудова, а3-погріб, що складається з :1-веранда, площею 10,2 м.кв., 2-кімната,пл.14,1 м.кв., 3-кухня,пл.8,2 м.кв., 4-санвузол, пл.6,0 м.кв., 5-кімната,пл.11,7 м.кв., 6-кімната, пл.10,9 м.кв., 7- кімната,пл.16,0 м.кв., 8-кімната,пл.11,7 м.кв., І-кладова,пл.11,7 м.кв., що становить загальну площу 100,5 кв.м., житлову площу 64,4 кв.м., В-вбиральня, літ.Г-гараж, літ.Е-сарай, № 2,4- огорожа, №3-водоколонка, І-бруківка. За технічними показниками об`єкт може бути поділено. Об`єкти нерухомого майна утворились шляхом поділу без втручання в несуші конструкції, мають відокремлені виходи, і можуть бути виділені в окрему адресу. ( а.с.15).

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За змістом ч. 3 ст. 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Як роз`яснено в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Відповідно до п.6 вищенаведеної Постанови при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом /квартиру/. Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є власником 7/10 частини житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 . Зазначена частина будинку є відокремленою, має окремий вихід та може бути виділена в натурі без втручання в несучі конструкції.

Таким чином суд вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги встановленою, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як законно обґрунтовані, підтверджені документально та визнані відповідачами.

На підставі викладеного та ст.ст. 316, 321, 328, 355, 356, 358, 380 ЦК України, керуючись ст. ст. 10-13, 15,76-80, 82, 133,137,141,142, 206, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Поділити об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою : АДРЕСА_1 , який складається з: А-2 житловий будинок, а2-прибудова, а3-прибудова, під а3-погріб, а4-прибудова, а5-прибудова, а6-прибудова (загальною площею 187,8 кв.м., житловою площею 123,7 кв.м.), літ.В - вбиральня, літ.Г-гараж, літ.Ж-гараж, літ.Е-сарай, № 2,4-7- огорожа, №3-водоколонка, І- бруківка, на два новоутворені об`єкти нерухомого майна, припинивши право спільної часткової власності.

Виділити ОСОБА_1 в натурі: А-2 житловий будинок, а2-прибудова, а3-прибудова, під а3-погріб, що складаються з :1-веранда, площею 10,2 м.кв., 2-кімната, пл.14,1 м.кв., 3-кухня, пл.8,2 м.кв., 4-санвузол, пл.6,0 м.кв., 5-кімната,пл.11,7 м.кв., 6-кімната, пл.10,9 м.кв., 7- кімната,пл.16,0 м.кв., 8-кімната, пл.11,7 м.кв., І-кладова,пл.11,7 м.кв.,загальною площею 100,5 м.кв., житловою площею 64,4 м.кв., господарські будівлі і споруди: літ.В-вбиральня, літ.Г-гараж, літ.Е-сарай, № 2,4- огорожа, №3-водоколонка, І-бруківка.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю. В. Гречко