Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №188/1864/25 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1864/25

Провадження № 2/188/914/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа 188/1864/25

Позивач : ОСОБА_1

Представник позивача Мироненко Марина Дмитрівна

Відповідач:

Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13 жовтня 2000 року, укладеного із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та засвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області Дергільовою Н.М., та зареєстрованого у реєстрі за № 2675.

16.10.2000 року Лисичанським комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» здійснено реєстраційний надпис на документі про право власності та записано в реєстрову книгу за № 17, реєстраційний номер 273.

У технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 ) у місті Лисичанськ Сіверськодонецького району Луганської області (реєстраційний номер 273, інвентаризаційна справа № 23037), виготовленому станом на 06.12.2012 Лисичанським комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» одноосібним власником квартири загальною площею 43,8 кв. м. вказана Позивач (.

24 грудня 2015 року у зв`язку із виконанням Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», Лисичанською міською радою було прийнято рішення №4/43 про перейменування, зокрема, АДРЕСА_2 на честь російського хіміка ОСОБА_5 .

З 2022 року Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено довідкою переселенця за № 3001-5003615938, у якій зазначене зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_3 , місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_4 .

01.04.2025 року з метою реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно позивач звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради .

13 травня 2025 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Бусигіною Оксаною Михайлівною було прийнято рішення № 78882783 про відмову в проведенні реєстраційних дій.

Підставою відмови, є відсутність достуу до державних реєстрів на інших відповідних джерел інформації через тимчасову окупацію міста Лисичанськ Луганської області».

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерство розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, м. Лисичанськ, що відноситься до Лисичанської міської територіальної громади Луганської області, перебуває на тимчасово окупованій території України, тому Позивач не може звернутися до Лисичанського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, яким зареєстровано право власності Позивача.

Таким чином, на цей час Позивач фактично позбавлена можливості реалізувати свої права власника, оскільки не може здійснити державну реєстрацію права власності на належне їй нерухоме майно в установленому законом порядку. Це, своєю чергою, перешкоджає їй належним чином розпоряджатися житлом, у тому числі отримати компенсацію або державну допомогу у зв`язку з його можливим знищенням або пошкодженням внаслідок збройної агресії.

Просить суд визнати за нею право власності на належне їй нерухоме майно.

В судове засідання сторона позивача надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач про розгляд справи належним чином повідомлений, від відповідача не надходило заяв про розгляд справи у їх відсутність, клопотань та відзивів.

Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Копією паспорту позивача та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи підтверджується, що місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ,

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 13.10.2000 року за реєстраційним №273 засвідченого приватним нотаріусом квартира за адресою: АДРЕСА_3 , перейшла у приватну власність позивача.

Технічним паспортом підтверджується, що позивачка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій №78882783 від 13.05.2025 року позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що обов`язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року, були покладені Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 оцифровані не були, зберігалися у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03 липня 2022 року з міста Лисичанська евакуйовані не були, само підприємство не релоковане, діяльності на підконтрольній Україні території не провадить. Таким чином, на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 1 січня 2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований в місті Лисичанськ Луганської області. У зв`язку з чим провести державну реєстрацію права власності не надається можливим.

Відповідно до наданого звіту про незалежну оцінку вартості нерухомого майна: квартири за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджується ринкова вартість нерухомого майна.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).

Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.

Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачам для отримання матеріального відшкодування від держави.

Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно де Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію Лисичанської міської територіальної громади включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.

Розпорядженням начальника Лисичанської міської військової адміністрації від 09 січня 2024 року № 03, перейменовано вул. Леніна на вул. Менделєєва Д.І.

Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст..328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 право власності на квартиру загальною площею 43.80 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Курочкіна