Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №204/2322/25 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №204/2322/25

Суддя: Курочкіна О. М.

Справа № 204/2322/25

Провадження № 2/188/2626/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа №204/2322/25

Позивач: ОСОБА_1

Представник позивача: ОСОБА_2

Відповідач: ОСОБА_3

про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася позивач ОСОБА_1 з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.

В позовній заяві представник позивача вказує, що Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.21 у справі № 204/8924/20 постановлено змінити встановлений рішенням суду від 18.04.18 у справі № 204/8381/17 спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми (1 492, 00 грн щомісячно) на 1/4 від доходу (заробітку) відповідача. З вини відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів за лютий 2022 р, про що позивачу стало відомо в жовтні 2024 р, коли у виконавчому провадженні № 58359476 було встановлено, що відповідач подав до органу ДВС в 2021 р підроблену довідку про доходи, наслідком чого стало проведення державним виконавцем 28.10.24 розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. Внаслідок протиправних дій відповідача протягом майже 3 років він сплачував аліменти в меншому розмірі, про що він був достеменно обізнаний.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні від 28.10.24, здійсненого Петропавлівським ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), у виконавчому провадженні в грудні 2021 р почався перебіг заборгованість зі сплати аліментів відповідачем за листопад 2021 р. 25.02.22 відповідачем частково сплачені аліменти за лютий 2022 р в розмірі 1 499, 00 грн, при цьому відповідно до вищевказаного розрахунку, сплаті в лютому 2022 р підлягали аліменти в розмірі 3 522, 25 грн. Після сплати 25.02.22 частини аліментів пеня нараховується з 01.03.22 на несплачену частину аліментів в розмірі 2 023, 25 грн, яка не сплачена станом на 28.02.25. Загальна сума пені за аліментами за лютий 2022 р розрахована в таблиці та становить 2 023, 25 грн (100% від загальної суми боргу).

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позивач позов підтримала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, про розгляд справи шляхом розміщення виклику про розгляд справи на офіційному веб-порталі «Судова влада України», веб-сторінка «https://ptr.dp.court.gov.ua».

Суд вважає можливим заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Вивчивши заяву та матеріали справи, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3 , відповідач по справі, та ОСОБА_1 , позивача по справі.

Згідно з рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 15.04.2021 року був змінений спосіб стягнення аліментів за рішенням цього ж суду від 18.04.2018 року у розмірі частини з з усіх видів заробітку ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 до його повноліття.

Відповідно до Правової позиції викладеній у Постанові КЦС ВС від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 (№ в ЄДРСР 93708957) Постанова об`єднаної палати Касаційного цивільного суду (з відступленням) у СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Судом встановлено, що розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні від 28.10.24, виданого Петропавлівським ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), у виконавчому провадженні в грудні 2021 р підтверджується заборгованість зі сплати аліментів за листопада 2021 р. 25.02.22 відповідачем частково сплачені аліменти за лютий 2022 р в розмірі 1 499, 00 грн. Після сплати 25.02.22 частини аліментів пеня нараховується з 01.03.22 на несплачену частину аліментів в розмірі 2 023, 25 грн. Загальна сума пені за аліментами за лютий 2022 р становить 2 023, 25 грн (100% від загальної суми боргу).

Згідно з статтею 196 цього Кодексу у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Строк прострочення починає перебіг з 1-ого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. Право на стягнення пені виникає з часу набуття рішенням законної сили та не пов`язується з моментом відкриття виконавчого провадження.

Так у відповідача існує заборгованість по аліментам в розмірі 2023,25 грн. - з 01.01.2022 року по 31.01.2022 року.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) не більше 100 відсотків заборгованості, тому позивач мав право стягнення пені в межах існуючої заборгованості.

Відповідно до Правової позиції Постанови КЦС ВС від 22.10.2025 у справі № 759/14735/23 у СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні.

Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів. Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні.

Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. При застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розміру заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Відповідно до ст. ст.18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно пункту 3 частини 1статті 5 Закону України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року, який набрав чинності 1 листопада 2011 року зі змінами, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже на підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, та стягує з відповідача суму неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в сумі 2023,25 грн, яка не перевищує суму заборгованості зі сплати аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 89, 258, 264-265,280-282 ЦПК України та ст.ст. 180- 184, 192, 196 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за прострочку сплати аліментів в розмірі 2023 гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Позивач: ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2

Відповідач: ОСОБА_3 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1

Суддя О. М. Курочкіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua