Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №185/14295/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/14295/25

Провадження № 2/185/5540/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 'КОЛЛЕКТ ЦЕНТР' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

ТОВ «ФК «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 3498821 від 10 серпня 2021 року в розмірі 20 927,49 грн, а також судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 10 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 3498821, за умовами якого позичальниці надано 5 500,00 грн строком на 30 днів. Договором передбачено комісію за надання кредиту 165,00 грн та проценти за користування кредитом.

Позивач посилався на подальше відступлення права вимоги: від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал» за договором факторингу № 26-01/2022-83 від 26 січня 2022 року та від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за договором відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року.

Згідно з розрахунком, наведеним у позовній заяві, позивач просив стягнути 20 927,49 грн, з яких: 3 810,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 16 952,49 грн заборгованості за процентами та 165,00 грн заборгованості за комісією. Також заявлено 3 028,00 грн судового збору та 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явилася. Відповідач про причини неявки суду не повідомив, не подав відзив, тому, керуючись ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір про споживчий кредит № 3498821 від 10 серпня 2021 року, який містить істотні умови кредитування, зокрема суму кредиту 5 500,00 грн, строк 30 днів, комісію за надання кредиту 165,00 грн та процентну ставку. До договору долучено графік платежів, паспорт споживчого кредиту, анкету-заяву та матеріали щодо електронного укладення договору.

Факт фактичного надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням на 5 500,00 грн та банківською випискою за рахунком відповідача. Виписка відображає зарахування 5 500,00 грн на рахунок ОСОБА_1 та операцію з видачі 5 500,00 грн готівкою через банкомат.

Із наданої кредитором відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається здійснення відповідачем платежів за кредитним договором, у тому числі платежів, віднесених кредитором на сплату комісій за пролонгацію: 550,00 грн, 495,00 грн, 445,00 грн, 445,00 грн та 200,00 грн, усього 2 135,00 грн. Ці платежі підлягають окремій правовій оцінці щодо черговості їх зарахування.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у розмірі й порядку, встановлених договором.

Разом із тим спірний договір є договором про споживчий кредит, а тому до правовідносин, що виникли 10 серпня 2021 року, застосовуються приписи Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на час укладення договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) звернула увагу, що умова договору про споживчий кредит щодо плати за послуги, які відповідно до закону повинні надаватися споживачу безоплатно, є нікчемною; у разі виконання такої нікчемної умови суд застосовує наслідки її виконання під час визначення заборгованості. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначила, що за відсутності в договорі визначеного переліку додаткових та супутніх послуг, за які встановлена комісія за обслуговування кредиту, відповідна умова не створює обов`язку споживача сплачувати таку комісію.

У договорі № 3498821 комісійні платежі пов`язані з наданням кредиту та продовженням строку кредитування, однак надані матеріали не містять доказів фактичного надання відповідачці самостійних додаткових чи супутніх послуг, які б за своїм змістом відрізнялися від дій кредитодавця з укладення, обслуговування та зміни строку виконання самого кредитного зобов`язання. За таких обставин покладення на споживача окремого майнового обов`язку зі сплати відповідних комісій не може бути підставою для збільшення заборгованості.

Тому вимога про стягнення 165,00 грн комісії задоволенню не підлягає.

Крім того, платежі відповідача на загальну суму 2 135,00 грн, які кредитор у власному обліку зарахував як комісію за пролонгацію, не можуть залишатися виконанням недійсного/нікчемного майнового обов`язку. З огляду на наявність дійсного грошового зобов`язання зі сплати процентів ці кошти підлягають урахуванню на погашення процентної заборгованості. Отже, заявлена позивачем заборгованість за процентами 16 952,49 грн підлягає зменшенню на 2 135,00 грн і становить 14 817,49 грн.

Заявлена до стягнення заборгованість за тілом кредиту становить 3 810,00 грн. Надані матеріали не містять доказів її погашення після складення розрахунку, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить 18 627,49 грн (3 810,00 грн тіла кредиту + 14 817,49 грн процентів). У решті вимог про стягнення заборгованості слід відмовити.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та заявив до відшкодування 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Оскільки позов задоволено на 89,0097 % від заявленої ціни позову, відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених вимог: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 695,21 грн судового збору.

Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У зв`язку з наведеним, суд може обмежити розмір судових витрат на професійну (правничу) допомогу з огляду на розумну необхідність таких судових витрат для конкретної справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із того, що відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.

З урахуванням принципів розумності, співмірності та справедливості, а також практики Верховного Суду щодо недопустимості покладення на іншу сторону надмірних судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу до розумного та співмірного розміру. При цьому суд враховує: що дана справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, не є значної складності, не потребувала подання значної кількості процесуальних документів чи здійснення складного правового аналізу.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу 3000 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за договором про споживчий кредит № 3498821 від 10 серпня 2021 року в загальному розмірі 18 627 (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять сім) гривень 49 копійок, з яких: 3 810,00 грн — заборгованість за тілом кредиту; 14 817,49 грн — заборгованість за процентами.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення комісії в розмірі 165,00 грн та в частині процентної заборгованості, погашеної коштами в сумі 2 135,00 грн, раніше зарахованими кредитором як комісійні платежі, — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 2 695 (дві тисячі шістсот дев`яносто п`ять) гривень 21 копійку судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позову — відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", код ЄДРПОУ/РНОКПП 44276926, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, Київ р-н, Київ обл., 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський