Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №420/9702/26
Суддя: Андрухів В.В.
Справа № 420/9702/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у листі від 12.03.2026 № 12556-8358/В-02/8-1500/26 у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 року, як особі з інвалідністю ІІ групи щодо якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, виходячи із розміру основної пенсії 8 мінімальних пенсій за віком.
- Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2026 року, як особі з інвалідністю ІІ групи щодо якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік щомісячно з урахуванням всіх доплат підвищень та надбавок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», а саме змінено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і з 01 січня 2026 року складає 2595,00 грн. Враховуючи, що з 01 січня 2026 року 8 мінімальних пенсій за віком повинно становити 20760,00 грн, то 10 лютого 2026 року, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – Відповідач) із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2026 року відповідно до ст. 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком встановлених з 1 січня 2026 року. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 12.03.2026 року № 12556-8358/В-02/8-1500/26 відмовило у перерахунку пенсії виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком з 01.01.2026 року.
Ухвалою від 08.04.2026 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
21.04.2026 року від представника ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши, зокрема, що 29.06.2021 Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» № 1584-IX, який набрав чинності 01.07.2021. За вказаних обставин, відсутні підстави для застосування норми ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Головне управління не порушувало прав, свобод та інтересів Позивача, а діяло лише на підставі норм чинного законодавства України. Враховуючи зазначене, дії Головного управління не можуть вважатися протиправними, а позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
22.04.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що висновки Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, викладеними без доказів та такими, що порушують конституційні права Позивача на отримання пенсії у розмірі, який розрахований відповідно до вимог Конституції України, як норми прямої дії.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію як особа з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року по справі № 420/12135/25, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 07.07.2021, виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком, відповідно до ст.54 Закону України від 28.12.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 07.07.2021, виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком, відповідно до ст.54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 по справі № 420/12135/25, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 420/12135/25 – змінено, виклавши абзац другий та третій резолютивної частини рішення у новій редакції:
“Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 07.07.2021, виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком, відповідно до ст.54 Закону України від 28.12.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, вул. Канатна, 83 м. Одеса, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 22.10.2024, виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком, відповідно до ст.54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням раніше виплачених сум”.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 420/12135/25 – залишено без змін.
10 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2026 року відповідно до ст. 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком встановлених з 1 січня 2026 року.
Листом від 12.03.2026 року № 12556-8358/В-02/8-1500/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило у перерахунку пенсії виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком з 01.01.2026 року.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення осіб, які віднесені до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (надалі - Закон України №796-XII), яка неодноразово зазнавала змін.
Відповідно до ст.54 Закону України №796-XII у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 06.06.1996 №230/96-ВР (надалі - Закон України №230/96-ВР) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” (надалі - Закон України №1788-XII).
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
28.12.2014 прийнято Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” (надалі – Закон України №76-VIII), яким ст.54 Закону №796-XII викладено у такій редакції:
“Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986- 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань”.
Конституційний Суд України в Рішенні від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 дійшов висновку, що положення ч.3 ст.54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII не відповідають Конституції України (є неконституційними) та встановив, що громадяни України, на яких поширюється дія ст.54 Закону №796-ХІІ, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії ч.3 ст.54 цього Закону в редакції Закону №76-VIII.
З метою реального поновлення у правах громадян України, на яких поширюється дія ст.54 Закону №796-ХІІ, Конституційний Суд України вважав, що держава зобов`язана розробити порядок (юридичний механізм) відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії ст.54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII.
Конституційний Суд України Рішенням від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 встановив строк втрати чинності нормою закону, що визнана неконституційною, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07.07.2021.
На виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Верховною Радою України прийнятий Закон №1584-ІХ, яким внесено зміни до Закону №796-ХІІ, в тому числі в частині визначення розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Так, за змістом ч.3 ст.54 Закону України №796-ХІІ (в редакції Закону України №1584-ІХ) розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності – 6000грн.; для II групи інвалідності – 4800грн.; для III групи інвалідності – 3700грн.; для дітей з інвалідністю – 3700грн.
Таким чином, ст.54 Закону України №796-ХІІ в редакції Закону України №1584-ІХ визначені розміри пенсій, які є нижчими, аніж ті, що були встановлені зазначеною статтею в редакції Закону №230/96-ВР.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 вирішуючи питання застосування ст.54 Закону України №794-ХІІ у редакції Закону України №230/96-ВР зазначив, що незважаючи на те, що формально законодавець виконав рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 (щодо внесення відповідних змін до Закону №796-ХІІ в частині надання повноважень уряду визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені ст.54 Закону №796-ХІІ (в редакції Закону №1584-IX) нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР. Врахувавши зазначене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, вказала, що прийняттям Закону №1584-IX не досягаються всупереч рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З урахуванням наведеного, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 сформувала висновок про те, що оскільки внесеними Законом№1584-IX змінами до ст.54 Закону №796-XII встановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакції Закону №230/96-ВР, то до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.
Вказана правова позиція також підтримана Верховним Судом у постановах від 31.01.2025 у справі № 240/1126/24, від 15.04.2025 у справі №240/66/24, від 23.04.2025 у справі №460/10731/24, від 13.05.2025 у справі №580/7747/24, від 21.05.2025 у справі №580/7691/24.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорії 1), особою з інвалідністю ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
Водночас, виплату, належної позивачу пенсії, здійснено відповідачем в розмірах менших, ніж передбачено ст.54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР.
Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, суд вважає, що позивач має право на отримання пенсії, передбаченої ст.54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, а тому дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу пенсії відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР є протиправними.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.
Судові витрати позивачем не понесені, а тому розподілу між сторонами не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у листі від 12.03.2026 № 12556-8358/В-02/8-1500/26 у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 року, як особі з інвалідністю ІІ групи щодо якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, виходячи із розміру основної пенсії 8 мінімальних пенсій за віком.
Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2026 року, як особі з інвалідністю ІІ групи щодо якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік щомісячно з урахуванням всіх доплат, підвищень та надбавок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів
Оригінал: reyestr.court.gov.ua