Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №420/24594/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/24594/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 11.08.2026 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 22.07.2026 № 40901/15-32-04-04 Головного управління Державної податкової служби в Одеській області частково - в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС» штрафу в сумі 63 097 (шістдесят три тисячі дев`яносто сім) гривень 46 копійок за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2022, 2025 роки щодо ТОВ «МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС». За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 16.06.2026 № 28739/15-32-04-04/31943276. Акт перевірки отримано Позивачем 23.06.2026 згідно з рекомендованим повідомленням про вручення № R068113496138. Відповідно до Акту перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України № 2876-ІХ. Не погодившись із висновком, викладеним в Акті перевірки, позивач подав заперечення (вих. № 1/26 від 03.07.2026). За результатами розгляду заперечень відповідач залишив заперечення без задоволення, а висновок, викладений в Акті перевірки без змін (лист № 12761/ КПР/15-32-04-04-06 від 17.07.2026). На підставі висновку Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 40901/15-32-04-04 від 22.07.2026 (форма «Н»), яким застосовано штраф за затримку реєстрації в ЄРПН податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних у сумі 90 347,51 грн. Зазначене ППР отримано позивачем 31.07.2026. Позивач не оскаржує ППР в частині нарахування штрафу в сумі 27 250,05 грн, а саме: 26 666,67 грн за порушення строку реєстрації ПН № 5002864, 5002867, 5002868 від 16.12.2022 та 583,38 грн за порушення строку реєстрації ПН № 158 від 22.09.2025 та № 157 від 24.09.2025. Позивач не погоджується з нарахованою сумою штрафу та просить скасувати ППР частково - в частині нарахування штрафу в сумі 63 097,46 грн за порушення граничних строків реєстрації 20 розрахунків коригування (позначених у Таблиці акту перевірки символом “*”, позиції 4-19, 21-23, 25 Таблиці, складені на отримувача платника ПДВ та передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів), оскільки відповідач не довів правомірність свого рішення в цій частині.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

26.08.2026 до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти позовних вимог заперечує та вказує, що ст.10 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що відправлення та передавання електронних документів здійснюється автором a6o посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем a6o шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ. Для забезпечення можливості обміну між контрагентами (продавцем та покупцем) розрахунками коригування до податкових накладних, що складені на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг ix постачальнику, на сервері Державної податкової служби України функціонує сервіс для обміну електронними документами між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (далі - SWinED). Обмін на сервері здійснюється по прямому з`єднанню (протокол SOAP). Для криптографічних перетворень електронних документів використовуються сертифіковані засоби KEП, які також використовуються підписання i шифрування електронних документів, що подаються до IKC «Єдине вікно подання електронної звітності». Функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа (PK(-)) отримувачем, тобто фіксує дату отримання PK( ) отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їx постачальника.

27.08.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій заявник на позовних вимогах наполягає.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2022, 2025 роки щодо ТОВ “МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС”.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 16.06.2026 № 28739/15-32-04-04/31943276 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків, викладених у Акті перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, відповідно до Акту перевірки (урахуванням технічних помилок), встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме:

5005774(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.10.2025;

5005775(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.10.2025;

5005776(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.10.2025;

5005777(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.10.2025;

5005778(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.10.2025;

5005779(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.10.2025;

5005780(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.10.2025;

5005781(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.10.2025;

5005782(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.10.2025;

5005783(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.10.2025;

5005784(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.10.2025;

5005785(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.10.2025;

5005786(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.10.2025;

5005787(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.10.2025;

5005788(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.10.2025;

5005789(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.10.2025;

5005790(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.10.2025;

5005791(*) від 16.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.10.2025;

5005816(*) від 17.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.10.2025;

5005817(*) від 17.09.2025, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.10.2025.

Не погодившись із висновком, викладеним в Акті перевірки, позивач подав заперечення (вих. № 1/26 від 03.07.2026) За результатами розгляду заперечень відповідач залишив їх без задоволення, а висновок, викладений в Акті перевірки без змін (лист № 12761/ КПР/15-32-04-04-06 від 17.07.2026).

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 40901/15-32-04-04 від 22.07.2026 (форма «Н»), яким застосовано штраф за затримку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних у сумі 90347,51 грн.

Позивач не погоджується з нарахованою сумою штрафу та просить скасувати спірне рішення частково, а саме в частині нарахування штрафу в сумі 63097,46 грн за порушення граничних строків реєстрації 20 розрахунків коригування, складені на отримувача платника ПДВ та передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів, оскільки відповідач не довів правомірність свого рішення в цій частині.

Вважаючи спірне рішення в частині протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України установлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так згідно з підпунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

З наведеного слідує, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, є підставою для настання відповідальності згідно з підпунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Останнім абзацом Податкового кодексу України доповнений з 1 січня 2018 року у зв`язку з набранням чинності Закону України № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

8 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого, зокрема, внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 25 Порядку заповнення податкової накладної затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку "X", та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання кваліфікованих електронних підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Отже, зміст наведеного дає підстави вважати, що пункт 192.1 статті 192 Податкового кодексу України визначає підстави та порядок складання розрахунку коригування, натомість пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України уточнюють процедуру реєстрації такого розрахунку у певний часовий період.

Варто зазначити, що Верховний Суд у постановах від 28 квітня 2020 року у справі № 810/198/16, від 3 березня 2023 року у справі № 300/1765/19 вже формував висновки щодо сфери дії статті 192 Податкового кодексу України у схожих за змістом правовідносинах і указав, що отримувач має можливість зареєструвати розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов`язку зі своєчасного надіслання складеного ним розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.

У постанові від 23 січня 2025 року у справі № 280/4889/24 Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого строки реєстрації розрахунку коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, обраховуються від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.

В розвиток означених підходів суду касаційної інстанції та з огляду на зміни у законодавстві Верховний Суд зазначив, що для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, відлік строку на їх реєстрацію в ЄРПН розпочинається відповідно до змісту пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України саме з дня отримання розрахунку коригування.

Формулювання з дня отримання, що міститься у наведених вище нормах, вказує на те, що відлік строку починається з моменту, коли розрахунок коригування надійшов до покупця, а не з дати його складання чи іншої події. Ці норми не містять нечітких чи умовних конструкцій, які могли б ускладнити їх розуміння чи їх застосування.

Такий підхід до правозастосування обумовлений тим, що відповідно до вищенаведених положень законодавства розрахунок коригування складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Покупець не впливає на дату складання розрахунку коригування продавцем та на факт її надсилання, тому виправданим є підхід законодавця щодо обчислення строку реєстрації розрахунку коригування саме з дати їх отримання.

Оскільки розрахунок коригування є документом, що ініціюється та формується виключно постачальником, покупець не може нести відповідальність за затримки, які виникають до моменту отримання цього документа. Не покладає на нього такої відповідальності і чинне законодавство.

Таким чином, строк для реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН має обчислюватися за приписами положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України саме з моменту фактичного надходження його до покупця. В іншому випадку застосування санкцій до покупця за дії, на які він об`єктивно не міг вплинути, порушує його права та створює необґрунтоване адміністративне навантаження, що суперечить меті податкового законодавства забезпеченню справедливого та збалансованого підходу до всіх учасників правовідносин.

Такий висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.03.2025 р. у справі № 380/3834/24.

При цьому, відповідно до абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Зміст наведеної норми дає підстави вважати, що вона регулює саме фіксацію у квитанції дати надання розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а не отримання такого розрахунку.

Ця норма стосується моменту реєстрації РК в ЄРПН, коли документ уже подано на реєстрацію, а не етапу його передачі від постачальника до покупця. Дата і час, зафіксовані у квитанції, є підтвердженням факту обробки розрахунку коригування системою ЄРПН і не мають прямого відношення до визначення моменту, коли покупець фактично отримав розрахунок коригування від постачальника для подальшої реєстрації.

Отже, абзац 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не може застосовуватися для визначення дати отримання розрахунку коригування покупцем, оскільки він регулює інший етап документообігу взаємодію з ДПС після подання розрахунку коригування на реєстрацію.

У контексті наведеного суд також вважає за необхідне зазначити, що частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма Конституції України означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

При цьому вжите законодавцем формулювання на підставі означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури й форми прийняття рішення або вчинення дії та повинен обирати лише визначені законом засоби.

Тобто діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, що забезпечує введення владних функцій у законні рамки.

Виходячи з цього, суб`єкт владних повноважень, діючи на виконання саме приписів чинного закону, не може довільно тлумачити норми Податкового кодексу України чи виходити за межі своїх повноважень. Податковий орган не має права самостійно встановлювати додаткові умови чи строки, не передбачені Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, такі як початок відліку строку з дати складання розрахунку коригування для цілей реєстрації останнього в ЄРПН. Його повноваження обмежуються контролем за дотриманням чітко визначених законом процедур, а перевищення цих меж суперечить принципу верховенства права.

Це ще раз підкреслює, що відповідальність покупця за своєчасну реєстрацію розрахунку коригування має базуватися виключно на об`єктивно встановленій даті отримання документа, а не на діях чи бездіяльності інших суб`єктів, зокрема постачальника чи ДПС.

Та обставина, що Податковий кодекс України не передбачає механізму фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування, не змінює змісту наведених норм та не дає правових підстав, щоб тлумачити їх таким чином аби початок відліку строку на реєстрацію розрахунку коригування, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, розпочинався саме з дня складення такого розрахунку.

Верховний Суд послідовно у своїх рішеннях підкреслював важливість дотримання суб`єктами владних повноважень принципу належного урядування, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, а державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням цього, відповідач для цілей цих правовідносин не може покликатися на відсутність механізму перевірки дати отримання відповідних розрахунків коригування, а повинен був запровадити процедури, які б давали можливість достеменно встановити дату отримання відповідного розрахунку.

Відсутність законодавчо закріпленого механізму фіксації дати отримання розрахунку коригування лише підкреслює прогалину в нормативному регулюванні, яка не може бути використана на шкоду платникам податків, адже інакше це призводило б до порушення базових засад правової визначеності та рівності сторін у податкових правовідносинах.

Таким чином, тлумачення відповідача, яке пов`язує початок відліку строку реєстрації з датою складання розрахунку коригування, а не з його отриманням, не лише не має нормативного підґрунтя, але й створює необґрунтовані перешкоди для платників податків у реалізації прав та обов`язків, що суперечить меті податкового законодавства забезпеченню прозорості та справедливості у відносинах між платниками податків.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що відсутність прямої норми у Податковому кодексі України, що визначає порядок контролю за тим, коли отриманий відповідний розрахунок коригування, не є перешкодою для визначення моменту отримання розрахунку.

Такий висновок теж відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 12.03.2025 у цій же ж справі, тому, у спірних правовідносинах строк подання позивачем розрахунків коригування починається з дня отримання від продавця за договором таких розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не встановив дат отримання розрахунків коригування позивачем, та не надав відповідних доказів дати отримання ані в Акті перевірки, ані під час розгляду справи, тобто не досліджував питання моменту (дати) фактичного отримання позивачем розрахунків коригування, що становить суттєвий недолік у процедурі проведення перевірки та застосування штрафних санкцій.

На переконання суду, зазначена обставина виключає можливість обчислення граничного строку реєстрації досліджених в ході камеральної перевірки розрахунків коригування, і тим більше - виключає можливість висновків щодо будь-яких порушень позивачем граничних строків реєстрації розрахунків коригування та нарахування штрафних санкцій.

Ігнорування відповідачем нормативних приписів суперечить принципу nulla poena sine lege (немає злочину, немає покарання без закону), як складової принципу верховенства права, адже застосування санкцій має ґрунтуватися виключно на чітко визначеній правовій передумові.

Також, суд відхиляє твердження відповідача про можливість обміну між контрагентами (продавцем та покупцем) розрахунками коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, через електронний сервіс ДПС Single Window of Electronic Documents (SWinED), оскільки використання цього сервісу не передбачено чинним законодавством України.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 380/3834/25.

Таким чином, суд висновує про невідповідність висновків контролюючого органу нормативним вимогам Податкового кодексу України, що регулюють строки реєстрації розрахунків коригування.

З урахуванням вищенаведених норм діючого законодавства та фактичних обставин справи, суд зробив висновок про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «Н» від 22.07.2026 № 40901/15-32-04-04 Головного управління Державної податкової служби в Одеській області в частині 63097,46 грн, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України слід стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС» суму сплаченого судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 242-246, 255-258, 262, 291, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 22.07.2026 № 40901/15-32-04-04 Головного управління ДПС в Одеській області в частині 63097,46 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС» суму сплаченого судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС» (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 35, офіс 615, код ЄДРПОУ 31943276);

Відповідач – Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА