Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №420/21659/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21659/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м.Харків, 61022), за участю третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, за участю третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 155250040865 від 11.06.2026, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» №1058;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до спеціального стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п. «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоду роботи з 01.12.2015 по 31.05.2026;

стягнути сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.06.2026 Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, як працівнику охорони здоров`я, на день її призначення. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, який був уповноважений розглянути подану заяву. Рішенням № 155250040865 від 11.06.2026, управлінням ПФУ відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, оскільки Позивач на дату звернення не працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Позивач Вважає, що відмова Управління не відповідає нормам чинного законодавства та підлягає скасуванню, та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Ухвалою суду від 20 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позову зазначивши, що розглянувши заяву та надані позивачем документи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було правомірно прийнято Рішенням №155250040865 від 11.06.2026, яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Підстави відмови викладені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №155250040865 від 11.06.2026.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

04.06.2026 Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, як працівнику охорони здоров`я, на день її призначення.

Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, який був уповноважений розглянути подану заяву.

Рішенням № 155250040865 від 11.06.2026, управлінням ПФУ відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, оскільки Позивач на дату звернення не працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що до спеціального стажу роботи. який дає право на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону не зараховано період роботи з 01.12.2015р. по 31.05.2026р. в Одеській клінічній лікарні на залізничному транспорті структурного підрозділу філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Українська залізниця», оскільки зазначена установа з 01.12.2015р не відноситься до комунальної чи державної форми власності.

Оскільки на дату звернення ОСОБА_1 не працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні грошової допомоги передбаченої п.7-1 Прикінцевих положень Закону згідно з заявою від 04.06.2026р. №4740.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Предметом спору у цій справі є наявність або відсутність правових підстав для виплати позивачці грошової допомоги у розмірі десяти місячних розмірів призначеної пенсії на підставі пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

За приписами пункту 6 Порядку № 1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 7 Порядку № 1191 встановлено, що виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 328/1619/17 (2-а/328/80/17) зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

У постанові від 28 листопада 2019 року у справі № 522/5056/16-а Верховний Суд також зазначив, що для отримання грошової допомоги, при призначенні пенсії за віком, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій, мають бути дотримані такі вимоги: особа має досягнути пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема частиною 1 статті 26 встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років; на день досягнення пенсійного віку особа мала працювати в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мати страховий стаж, зокрема для чоловіків - 35 років, на таких посадах; особа до цього не отримувала будь-яку пенсію.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини 1 статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Крім того, згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).

Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, вказаним Порядком передбачено, що у разі наявності в трудовій книжці саме неправильних чи неточних записів, для підтвердження стажу приймаються уточнюючи довідки та інші документи, які містять відомості про періоди роботи особи.

Так, пунктом "е" статті 55 Закону України «Пенсійне забезпечення» (у редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України №2-р/2019 від 04.06.2019) визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі по тексту Перелік №909).

Розділом 2 «Охорона здоров`я» Переліку №909 передбачено, що право на пенсію за вислугою років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), що працюють у таких закладах охорони здоров`я: Лікарняні заклади, лікувально- профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспожив-служби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 22.07.1981 року, Позивач безперервно працює з 01 березня 2000 року по теперішній час в Одеській клінічній лікарні на залізничному транспорті структурному підрозділі філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Українська залізниця».

Згідно записів трудової книжки, недоліків і неточностей записи трудової книжки не містять. Управління також на будь-які недоліки або неточності записів трудової книжки не вказує. Відтак записами у трудовій книжці підтверджується робота позивача на різних посадах в закладах охорони здоров`я.

Вказаний період роботи належить до стажу роботи в закладах та установах охорони здоров`я, що відповідно до чинного законодавства України дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до довідки, виданої Одеською клінічною лікарнею на залізничному транспорті структурного підрозділу філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного Товариства «Українська залізниця» від 13.05.2026 № 26 ОСОБА_1 01.03.2000 року була прийнята на повну ставку посади лікаранестезіолог (реаніматолог) анестезіологічного відділення (наказ №22-К від 29.04.2000).

З 01.11.2001 переведена на посаду лікаря-кардіолога кардіологічного відділення стаціонару.

З 15.05.2003 переведена на посаду лікаря-кардіолога у відділення гострого інфаркту міокарда стаціонару.

З 04.06.2008 переведена на посаду лікаря-кардіолога завідувача відділенням гострого інфаркту міокарда стаціонару, де і працює на теперішній час 28.10.2008 «Дорожня лікарня Одеської залізниці» була перейменована у Державний заклад «Дорожня лікарня Державного підприємства «Одеська залізниця» згідно наказу Укрзалізниці від 28.10.2008 № 118-Ц.

25.12.2015 року відбулась зміна назви – Державний заклад «Дорожня лікарня Державного підприємства «Одеська залізниця»» Згідно наказу Укрзалізниці №01/223 від 25.12.2015 реорганізовано шляхом злиття з Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» та у його складі створено структурний підрозділ «Одеська клінічна лікарня на залізничному транспорті Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця».

Постановою КМУ № 938 від 31.10.2018 змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та його перейменовано у акціонерне товариство «Українська залізниця». Структурний підрозділ «Одеська клінічна лікарня на залізничному транспорті Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця» перейменовано у Одеську клінічну лікарню на залізничному транспорті Філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця».

Товариством підтверджено той факт, що посада лікаря передбачена переліком закладів та установ охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджено постановою КМУ № 909 від 04.11.1993. Займана посада Позивача «лікар-кардіолог» відповідає посаді «медичний працівник» згідно постанови КМУ № 963 від 14.06.2000 «Про затвердження переліку посад медичних працівників».

Також, слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. №735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 №938) затверджено Статут акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі Товариство).

Відповідно до пункту 2 Статуту, Товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови (далі підприємства залізничного транспорту).

У додатку 1 до Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 №938) у переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» вказано Державний заклад "Дорожня лікарня ДП "Одеська залізниця" (нині- Одеська клінічна лікарня на залізничному транспорті Філії «Центр охорони здоров`я»).

Таким чином Одеська клінічна лікарня на залізничному транспорті Філії «Центр охорони здоров`я» є структурним підрозділом акціонерного товариства «Українська залізниця».

Слід зазначити, що форма власності акцій, емітентом яких є АТ «Укрзалізниця» та які засвідчують участь їх власника у статутному капіталі емітента, є державною (Постанова Верховного Суду у справі 09.10.2018 №826/11262/15).

Отже, позивачка працювала на посаді лікаря як працівник закладу охорони здоров`я у складі установи державної форми власності та виконувала трудові функції, з яким законодавство пов`язує право особи на зарахування до спеціального стажу роботу, що надає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Оскільки позивачем було надано до відповідача усі необхідні документи, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області приймаючи рішення № 155250040865 від 11.06.2026, відповідач діяв у порушення вимог чинного законодавства.

Оскільки Головним управління Пенсійного фонду України у Одеській області не приймалось оскаржуване рішення по суті заяви Позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області не є суб`єктом прийняття рішення.

В свою чергу, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про перерахунок (призначення) пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, то саме цей орган і має завершити процедуру перерахунку(призначення) позивачеві пенсії.

Такий підхід висловлений у постановах Верховного Суду від 24.05.2024р. у справі №460/17257/23, від 07.05.2024р. у справі №460/38580/22.

Так, з огляду на те, що позивачем було надано до суду докази щодо належності підприємства до державної форми власності, суд доходить висновку, що для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 155250040865 від 11.06.2026, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» №1058 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати періоди роботи з 01.12.2015 по 31.05.2026 до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до п.7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2026 року з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м.Харків, 61022), за участю третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №155250040865 від 11.06.2026, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» №1058.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати періоди роботи з 01.12.2015 по 31.05.2026 до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), який дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до п.7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2026 року з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1064,96 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко