Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №420/16421/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16421/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В., Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: Акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" про визнання дій протиправними та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась з позовною заявою до старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В. (далі - відповідач-1), третя особа: Акціонерне товариство "Одеський припортовий завод", в якій просить:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терещенко Н.В. щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80360138 від 26.02.2026 р. з виконання рішення Південного міського суду Одеської області від 02.12.2025 р. про стягнення з Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 45504,33 грн.;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терещенко Н.В. про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80360138 від 26.02.2026 р.;

- зобов`язати Південний відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80360138 від 26.02.2026 р. з виконання рішення Південного міського суду Одеської області від 02.12.2025 р. про стягнення з Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 45504,33 грн.;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у справі, зобов`язавши відповідача вчинити певні дії, подати протягом десяти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду, звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що винесена державним виконавцем постанова про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80360138 порушує права та законні інтереси позивача як сторони виконавчого провадження, гарантовані Законом України "Про виконавче провадження", оскільки фактично блокує подальше примусове виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання. Внаслідок винесення такої постанови позивач позбавлений реальної можливості своєчасно та в повному обсязі реалізувати своє право на виконання судового рішення, що є складовою права на справедливий судовий захист відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.129-1 Конституції України. Зупинення виконавчих дій без належних законних підстав призводить до невиправданого затягування виконання рішення, порушує принцип обов`язковості судового рішення, створює умови для ухилення боржника від виконання покладених на нього обов`язків, а також завдає позивачу майнової шкоди через неможливість своєчасного отримання присудженого майна/коштів, що порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном, оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Ухвалою від 05.06.2026 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали, а саме: для подання до суду: позовної заяви у новій редакції у відповідності до вимог ст.160 КАС України; платіжний документ про сплату судового збору у сумі 2129,92 грн.

Ухвалою від 19.06.2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В., третя особа: Акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" разом з доданими документами повернуто позивачу, оскільки ухвала отримана представником позивача 06.06.2026 р., а станом на 19.06.2026 р. недоліки не усунуто.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2026 р. задоволено апеляційну скаргу позивача, скасовано ухвалу від 19.06.2026 р., а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Справа № 420/16421/26 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду 29.07.2026 р. (реєстраційний номер 85547/26).

З 13.07.2026 р. по 21.08.2026 р. суддя Бездрабко О.І. перебував у щорічній основній відпустці.

Ухвалою від 26.08.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 14.09.2026 р. на 11:00 год., надано відповідачу-1 строк для подання відзиву на позовну заяву до 09.09.2026 р.

Ухвалою від 26.08.2026 р. залучено до участі у розгляді справи в якості другого відповідача Південний відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач-2), надано відповідачу-2 строк для подання відзиву на позовну заяву до 09.09.2026 р.

Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача-1 26.08.2026 р., а відповідача-2 - 28.08.2026 р.

Станом на 14.09.2026 р. відповідачі відзиви на позовну заяву не надали.

У судове засідання учасники справи не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду згідно з правилами, установленими ст.268 КАС України.

Згідно ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терещенко Наталі Вячеславівни від 26.02.2026 р. ВП № 80360138 відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу № 519/2307/25, виданого 02.12.2025 р. суддею Південного міського суду Одеської області про стягнення з АТ "Одеський припортовий завод" на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 45504,33 грн.

Постановою старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терещенко Наталі Вячеславівни від 26.02.2026 р. ВП № 80360138 приєднано виконавче провадження № 80360138 до зведеного виконавчого провадження № 70011961, яке веде Південний відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Постановою старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терещенко Наталі Вячеславівни від 26.02.2026 р. ВП № 80360138 на підставі пункту 12 частини першої статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу № 519/2307/25, виданого 02.12.2025 р. суддею Південного міського суду Одеської області про стягнення з АТ "Одеський припортовий завод" на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 45504,33 грн. - до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод".

Ця постанова мотивована тим, що згідно із пунктом 12 частини першої, частиною другою статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, про що виносить відповідну постанову. Акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" є суб`єктом господарювання державного сектору економіки та перебуває на завершальній стадії приватизації, що здійснюється Фондом державного майна України - органом, уповноваженим управляти корпоративними правами держави у статутному капіталі Товариства (державна частка становить 99,5667%). Розпорядженням КМУ від 16.01.2019 №36-р прийнято рішення про приватизацію державного пакету акцій розміром 99,5667% статутного капіталу Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод". Зазначене Розпорядження КМУ від 16.01.2019 №36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності" міститься у вільному доступі на офіційному вебсайті за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/36-2019-%D1%80, та станом на 26.02.2026 є чинним.

Вважаючи дану постанову протиправною, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону № 1404-VIII унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст.2 Закону № 1404-VIII).

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Вимоги до виконавчого документа визначені ст.4 Закону № 1404-VIII.

За змістом ст.5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.ч.1, 2 та 4 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

За змістом ч.1 ст.13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 4, 5 та 8 статті 19 Закону № 1404-VIII установлено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно ст.10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За змістом ст.48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

В силу приписів вищезазначених положень законодавства, що регулює порядок вчинення виконавчих дій державним виконавцем, останній повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону № 1404-VIII, а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" державного виконавця.

Пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Вказана норма (обмеження права) встановлена законодавцем з метою забезпечення платного відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями, прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику.

Отже, положеннями ст.34 Закону № 1404-VIII унормовано обов`язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій, зокрема у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Відповідно до ч.5 ст.35 Закону № 1404-VIII після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

В силу положень ч.7 ст.35 Закону № 1404-VIII у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Згідно з ч.3 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон № 2269-VIII) до об`єктів великої приватизації належать об`єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб`єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) та пули, вартість активів яких (для пулу - загальна вартість активів об`єктів приватизації, з яких сформовано пул) згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень.

Приватизація об`єктів державного і комунального майна здійснюється поетапно відповідно до порядку, встановленому у ч.1 ст.10 Закону № 2269-VIII, і вважається завершеною з моменту продажу такого об`єкта та переходу до покупця права власності або завершення розміщення акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформляється наказом відповідного органу приватизації (частина друга цієї статті).

Перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України (ч.2 ст.11 Закону № 2269-VIII).

Суд враховує, що обставина включення боржника - Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" до переліку об`єктів великої приватизації є встановленою і учасниками справи не спростовується.

Зокрема, наказом Фонду державного майна України від 08.06.2018 р. № 767 прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій розміром 99,5667 % статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (код за ЄДРПОУ 00206539) та приватизувати державний пакет акцій ПАТ "Одеський припортовий завод" на аукціоні з умовами.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 р. № 36-р затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, до якого внесено ПАТ "Одеський припортовий завод", код ЄДРПОУ 00206539 з розміром пакета акцій (частки) - 99,5667 відсотка.

Станом як на час прийняття виконавцем оскарженої постанови, так і на час розгляду цієї справи, відсутні докази того, що аукціон з продажу державного пакета акцій ПАТ "Одеський припортовий завод" (код за ЄДРПОУ 00206539) відбувся та приватизація його завершилась.

Положеннями п.12 ч.1 ст.34, ч.7 ст.35 Закону № 1404-VIII чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, у зв`язку з чим на нього покладено обов`язок при настанні такої обставини зупиняти вчинення виконавчих дій на строк до одного року з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника (постанови Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 904/11045/15, від 17 січня 2023 року у справі № 904/1182/20, від 22 березня 2024 року у cправі № 910/17385/19, від 15 травня 2024 року у справ № 906/136/23).

Приписи п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" є доступними, чіткими, однозначними, а дії держави з виконання цих приписів - передбачуваними і для позивача, і для відповідача. Зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим Законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника. Така мета досягається, зокрема, через зупинення виконавчого провадження про стягнення коштів із боржника, який включений до переліку підприємств, що підлягають приватизації. При цьому стягувач не позбавлений можливості отримати виконання судового рішення тоді, коли приватизація завершиться (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 908/1525/16, та у постановах Верховного Суду від 22 березня 2024 рок у справі № 910/17385/19, від 24 травня 2023 року у справі № 904/11045/15, від 17 січня 2023 року у справі № 904/1182/20, від 10 вересня 2025 року у справі № 335/1954/23).

З огляду на викладене й те, що положеннями Закону України "Про виконавче провадження" передбачено обов`язок державного виконавця зупиняти вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, суд дійшов висновку, що дії та рішення державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80360138 є правомірними.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-77, 242-246, 250, 255, 287 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В. (65481, Одеська область, м.Південне, просп.Миру, буд.16), Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (65481, Одеська область, м.Південне, просп.Миру, буд.16, код ЄДРПОУ 35056497), третя особа: Акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" (65481, Одеська область, м.Південне, вул.Заводська, буд.3, код ЄДРПОУ 00206539) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко