Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №420/20202/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20202/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 03.07.2026 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000092/2 від 23.03.2026 р.;

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500580/2026/000104 від 23.03.2026 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 20.02.2026 між ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» як покупцем та компанією Done Switzerland AG (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару № DS-27M/200226. 04.03.2026 між Сторонами Договору була укладена Специфікація №56180, відповідно до умов якої сторони Договору погодили поставку товару на адресу Покупця, на територію України загальною вартістю 13 810,40 доларів США. 23.03.2026, з метою митного оформлення зазначених товарів, позивач подав відповідачу електронну митну декларацію ІМ 40 АА 26UA500580003314U. Після надання основних та додаткових документів, Позивач просив прийняти визначену у митній декларації ІМ 40 АА 26UA500580003314U4 від 23.03.2026 вартість товарів.

23.03.2026 відповідачем було винесено картку відмови № UA500580/2026/000104 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Згiдно ч. 6 ст.54 МКУ та ч. 2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартістъ товару митним органом не може бути визнано за цiною угоди внаслiдок: виявлених розбiжностей; не надання вiдповiдно п.2 ч.2 ст. 52 митному органу достовiрних вiдомостей про визначення митної вартостi, якi повиннi базуватися на об`єктивних, документально пiдтверджених даних, що пiддаються обчисленню; не пiдтвердження заявленої декларантом митної вартостi шляхом надання додаткових документів. За результатом проведеної консультацiї мiж митним органон та декларантом Митним органом прийнято рiшення про коригування митної вартостi № UA500580/2026/000092/2 від 23.03.2026. 23.03.2026 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500580/2026/000092/2 від 23.03.2026, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33 Рішення.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 08.07.2026 позовну заяву залишено без руху, встановивши позивачу 10-денний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

14.07.2026 від представника позивача надійшло клопотання (вх. №ЕС/79418/26) на виконання недоліків вказаних в ухвалі суду від 08.07.2026, з долученням до матеріалів справи документи засвідчені нотаріальним перекладом.

Ухвалою судді від 22.07.2026 постановлено прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.08.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ ЕС90240/26) представника Одеської митниці, в якому вказано, що відповідач вважає, що адміністративний позов ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» таким, що не підлягає задоволенню.

У відзиві вказано, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №26UA500580003314U4 від 23.03.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2026/000092/2 від 23.03.2026.

Як вказано у відзиві, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості

Отже, як стверджує відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №26UA500580003314U4 від 23.03.2026 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2026/000092/2 від 23.03.2026. У рішенні про коригування митної вартості №UA500580/2026/000092/2 від 23.03.2026 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмноінформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Таким чином, вказано у відзиві, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500580/2026/000092/2 від 23.03.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2026/000104 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА».

Враховуючи вищевикладене, Одеська митниця просить суд відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА».

07.08.2026 до суду надійшло клопотання (вх. №ЕС/90244/26) представника відповідача Одеської митниці, в якому заявник заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та просить суд постановити ухвалу, якою задовольнити заяву Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 12.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Одеської митниці (вх. №ЕС/90244/26 від 07.08.2026) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» зареєстровано як юридична особа 11.05.2021 (Номер запису: 1000701020000092112) та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний); 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 69.10 Діяльність у сфері права; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 39.00 Інша діяльність щодо поводження з відходами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Судом встановлено, що в ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 20.02.2026 між Позивачем ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (покупець) та компанією Done Switzerland AG (Швейцарія) (продавець) укладено договір поставки товару № DS-27M/200226 відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у зумовлені строки Покупцеві Товар та документи, що відносяться до нього, a Покупець зобов`язується прийняти такий товар і сплатити Продавцю за нього обумовлену грошову суму.

Номенклатура Товару за цим Договором фіксується у Специфікації (ях).

Сторонами погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №56180 від 04.03.2026 до договору.

На підставі інвойсу №273/03/2026 від 04.03.2026 компанією «Done Switzerland AG» (Продавець) було поставлено позивачу партію товару (Насоси).

23.03.2026 уповноважена позивачем особа діючи в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА», звернулась до Одеської митниці, у зв`язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару (митна декларація № 26UA500580003314U4).

Для підтвердження вказаних у митній декларації №26UA500580003314U4 від 23.03.2026 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing list) № 273/03/2026 від 04.03.2026;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №273/03/2026 від 04.03.2026;

- коносамент (bill of lading) №UTRUST25124113A від 09.01.2026;

- автотранспортні накладні (Road consignment note) № 56180 від 17.03.2026;

- декларація про походження товаpy (Declaration of origin) №273/03/2026 від 04.03.2026у;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № DS-27M/200226 від 20.02.2026;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №56180 від 04.03.2026.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається;рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідь на повідомлення №1 митниці 23.03.2026 разом з листом № 56180/1 ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" додатково надано у підтвердження заявленої митної вартості: прайс продавця від 03.03.2026 №б/н; копію митної декларації країни відправлення від 09.01.2026 №310120260109197525; комерційні пропозиції б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 20.03.2026 №188/26, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника.

23.03.2026 листом №56180/2 імпортер повідомив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів та відмову від подання інших документів згідно вимог ч.2-3 ст.53 МКУ у 10-денний термін.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням №UA500580/2026/000092/2 від 23.03.2026 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2026/000104.

Так, у рішенні №UA500580/2026/000092/2 від 23.03.2026 відповідачем було вказано, що таке: «…Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Done Switzerland AG (Швейцарія), відправник LUTIAN MACHINERY CO.,LTD (Китай), виробник ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD (Китай), торговельні марки KOER, TAIFU. У графі 44 ЕМД декларантом подані основні документи, які підтверджують митну вартість (ч.2 статті 53 МКУ): контракт DS-27M/200226 від 20.02.2026 та додаткова угода № 56180 від 04.03.2026, інвойс від 04.03.2026 № 273/03/2026. Згідно умов преамбули та предмету зовнішньоекономічного контракту DS-27M/200226 від 20.02.2026 Done Switzerland AG (Швейцарія)-Продавець заключає договір з Покупцем ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА". Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно п.3.1. Водночас, у специфікації № 56180, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а також частини 21 статті 58 МКУ. Використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Зазначене унеможливлює реалізувати право митного органу, під час контролю заявленої декларантом митної вартості, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості згідно вимог п.1 ч.5 ст. 54 Кодексу. Згідно ч.8 статті 264 Кодексу з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. У графі 31 ЕМД декларантом зазначені наступні відомості щодо виробника та торгівельної марки: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD, ТМ KOER, TAIFU. При цьому жодний основний комерційний документ згідно ч.2 статті 53 МКУ: контракт, додаток до контракту, інвойс не містить відомості про заявленого виробника та торгівельну марку, які безпосередньо впливають на заявлену митну вартість товарів. Передбачені п.3.3 Договору якісні документи, що можуть містити відомості про якісні характеристики товарів (сертифікат якості, паспорт безпеки), в т.ч. видані виробниками або містити відомості про заявлених виробників та торгівельні марки не подавались декларантом до митного оформлення. Сертифікат про походження товарів та/або декларація про походження з відповідними відомостями також не подано декларантом до митного оформлення. У наданому комерційному рахунку № 273/03/2026 відсутнє посилання на специфікацію №56180 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів. На момент відвантаження товару 09.01.2026 згідно даних коносамента № UTRUST25124113A, товар ще не був проданий ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" (інвойс від 04.03.2026 №273/03/2026), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів. У наданому коносаменті наявні відомості щодо місця знаходження відправника SHEJIANG (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару NINGBO (Китай) – Constanta (Румунія), фрахт передплачений до порту Constanta (Румунія). Зазначене свідчить про наявність додаткових домовленостей, посередницьких операцій, комплекту транспортних договорів та інших учасників в ланцюгу поставки, які не заявлені до митного оформлення. Отже, декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних. Відповідно до положень міжнародного законодавства коносамент – це документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, засвідчує прийняття вантажу до перевезення, підтверджує укладання договору перевезення, підписується капітаном судна або іншими представниками, що підтверджує факт передачі вантажу для перевезення. Таким чином, поданий до митного оформлення коносамент від 09.01.2026 № UTRUST25124113A без підпису капітана судна або іншого представника перевізника не може підтверджувати факт прийняття оцінюваних товарів до перевезення, а також відомостей, що в ньому зазначені. Щодо умов поставки. Заявлені комерційні умови поставки DPU Київ, що означає Продавець доставляє товар у зазначене місце призначення та розвантажує його. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту відвантаження NINGBO (Китай) і порту розвантаження Constanta (Румунія). Зазначене не відповідає узгодженим та заявленим умовам поставки щодо поіменованого місця доставки та передоплати вартості фрахту. Відповідно до відомостей коносаменту UTRUST25124113A та міжнародної автомобільної накладної CMR № 56180 маршрут доставки оцінюваних товарів NINGBO (Китай) – Constanta (Румунія), перевантаження контейнеру з вантажем у порту Constanta (Румунія) з морського судна на автомобільний транспорт української транспортної кампанії ТОВ"ОМ-ТРАНССЕРВІС", що свідчить про наявність витрат на обробку, навантажувально - розвантажувальні роботи, портове обслуговування, можливе зберігання в порту Constanta (Румунія) та витрати експедиторських та логістичних компаній. При цьому, здійснити перевірку відомостей про включення зазначених витрат до заявленої митної вартості товарів згідно наданих документів (вантаж відправлено раніше операції з продажу ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА", здійснити перевірку числового значення складових митної вартості, зазначених у ч.10 ст.58 МКУ,- митний орган не має можливості. Крім того, відомості про передплачений фрахт у порту призначення свідчить, що вартість фрахту підлягає сплаті вантажоодержувачем по прибуттю вантажу в порт призначення Constanta (Румунія). Зазначене може свідчити про ризик декларування не всіх складових митної вартості товарів відповідно до ч.10 ст. 58 МКУ. Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформленнями транспортними документами. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Наразі, Декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товар, всіх складових митної вартості, зокрема визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно умов пункту 4 Специфікації № 56180 від 04.03.2026 «Оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 днів після отримання товару». Враховуючи, що отримання українським перевізником ТОВ"ОМ-ТРАНССЕРВІС" товару згідно CMR № 56180 відбулося в порту Constanta (Румунія) 17.03.2026,- заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Окрім цього, митну декларацію країни відправлення із відомостями щодо вартості, асортименту товарів, вагових характеристик, їх кількості, умов поставки, даних щодо відправника, отримувача, реквізитів договору (інвойсу), коносаменту, що документально підтверджують факт експорту товарів декларантом не подано до митного оформлення. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені помилкові або недостовірні відомості щодо складових митної вартості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення. …

…Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під „дійсною вартістю” розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості. Тобто, для підтвердження заявленої митної вартості митний орган може вимагати надання декларантом або уповноваженою ним особою серед інших документів, визначених ст. 53 Кодексу, каталогу, специфікації, прейскуранту (прайс-листа) виробника товару (п. 6 частина третя ст. 53 Кодексу). Зазначені документи надаються декларантом або уповноваженою ним особою за наявності. У разі наявності всіх документів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу такі документи. Разом з тим, декларант або уповноважена ним особа може надати один з перелічених документів. Наданий до митного оформлення прайс-лист Продавця Done Switzerland AG від 03.03.2026 на умовах поставки EXW не містить виробника/виробників, торгівельні марки, артикули товарів, якість або фізичний склад товару, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, число, з якого дані ціни вводяться в дію та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Прейскурант (прайс-лист) – це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін «прейскурант» частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. Наданий до митного оформлення Прайс-лист від 03.03.2026 містить виключно перелік товарів заявлених за ЕМД 26UA500580003314U4. При цьому, згідно баз даних Одеської митниці ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" імпортовано від заявленого продавця дуже широкий асортимент товарів. Відповідно до вимог п.1 ч.4 статті 54 МКУ Митним органом здійснено контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Згідно цін прайс-листа встановлено, що фактурна вартість оцінюваної партії товарів на умовах поставки EXW Китай складає 9839,3 долСША. Надані комерційні пропозиції заявлених китайських виробників складені виключно українською мовою, не містять належних реквізитів документа: дати реєстрації, номеру, підпису/печатки уповноваженого представника. Надані комерційні пропозиції не містять відомостей про виробників товарів та їх торгівельних марок, артикули, якість товару (за необхідності), и передбачені системи знижок, и умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів; інформація про покупця або покупців кому адресовані комерційні пропозиції. Враховуючи зазначене, додатково надані комерційні пропозиції та прайс-лист не можуть розглянуті як документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість, навпаки свідчать про невірно розраховане числове значення заявленої митної вартості згідно п.1,2 ч.6 статті 54 МКУ . Всупереч вимог положень ст.254 МКУ, п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 №631 декларантом надано експорту декларацію без перекладу українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. У графі Реквізити контракту експортної МД Китаю зазначені реквізити документу, який не подано до митного оформлення. Крім того, у експортній МД вказано порт відправлення Nansha New port, відмінний від зазначеного в поданому коносаменті – NINGBO, що свідчить про наявність перевантажень протягом маршруту прямування до кордону України, а також про наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення. Зазначені відомості не заявлені до митного оформлення та можуть свідчити про наявність інших посередників зовнішньоекономічної діяльності. Експортна митна декларація датована 09.01.2026 із відомостями про Alltag und Geratetechnik AG, документи видані Done Switzerland AG (дод.угода від 04.03.2026 №56180) датовані пізніше - 04.03.2026. Зазначене свідчить про наявність невідповідностей відомостей у товаросупровідних документах, які не спростовані декларантом, інших наявність додаткових домовленостей, відомості про які документально не надані та не підтверджені. Наданий до митного оформлення висновок Науково-дослідного інститут судових експертиз та оцінки 188/26 від 20.03.2026 не може слугувати як документ, що підтверджує заявлений рівень митної вартості через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності. Експертний висновок не містить яким саме метод оцінки дослідження використаний (із наведених), не містить відомостей щодо аналізу і порівняння з цінами на подібні товари, не наведено відповідних розрахунків, джерел інформації, які використовувались, та не надано додатків з копіями вихідних даних. Експертне дослідження ґрунтується виключно на інформації імпортера, документах імпортера, навіть без зазначення комерційних умови поставки згідно міжнародних правил торгівлі Інкотермс.».

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови у митному оформленні (випуску) товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов до таких висновків.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

В той же час, суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на таке.

Щодо покликань відповідача на те, що оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Done Switzerland AG (Швейцарія), відправник LUTIAN MACHINERY CO.,LTD (Китай), виробник ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD (Китай), торговельні марки KOER, TAIFU, то суд зазначає, що виробник може мати кілька торгових марок для різної продукції і митним органом не вказано, як дана обставина може викликати сумніви при визначенні митної вартості товару.

Стосовно зауважень митного органу про те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо страхування внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд першої інстанції правильно врахував, що за умовами поставки DPU ані у продавця, ані у покупця відсутній обов`язок укласти договір страхування товару.

Щодо покликань відповідача на те, що на момент відвантаження товару 09.01.2026 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" (інвойс 04.03.2026 №273/03/2026), що за твердженнями митного органу ставить під сумнів достовірність заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів, то суд зазначає, що оформлення інвойсу після фактичного відвантаження товару є звичайною практикою. Це пов`язано з тим, що остаточна вартість товару може визначатися після завершення всіх логістичних операцій, включаючи транспортування та розвантаження.

Відповідно до п. 4 Специфікації № 56180 від 04.03.2026, оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 днів після отримання товару. З наведеного слідує, що, дата інвойсу не може передувати даті відвантаження товару.

Отже, вказані доводи митного органу суд вважає необґрунтованими.

Щодо покликань відповідача на те, що заявлені комерційні умови поставки DPU Київ, що означає доставку товару на місце з розвантаженням, то суд зазначає.

Відповідно до умов поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно Інкотермс, продавець несе всі витрати та ризики до моменту доставки та розвантаження товару в місці призначення. Суд погоджується з позивачем, що умов поставки DPU не вимагають, щоб усі етапи транспортування були відображені в одному транспортному документі, особливо коли доставка здійснюється мультимодально, із залученням декількох перевізників, етапів переміщення. Умови DPU передбачають повне покриття витрат на доставку до місця розвантаження продавцем. Витрати, що виникають у проміжних логістичних пунктах, є частиною зобов`язань продавця за договором і враховані у вартості товару.

Витрати на перевантаження, внутрішнє транспортування тощо - це витрати продавця, якщо інше не передбачено договором. Усі ці витрати вже враховані у вартості товару за умовами DPU: вони не є підставою для коригування митної вартості, якщо не впливають на ціну, сплачену за товар, а це задокументовано інвойсом; коносамент і CMR підтверджують етапність і повноту доставки та не суперечать умовам поставки товару. Заявлені комерційні умови DPU Вінниця документально підтверджуються всією сукупністю поданих документів, а всі витрати на доставку до місця призначення, включаючи перевантаження, вже включено до ціни за договором.

Додаткового понесення витрат на навантаження та розвантаження товару за умовами постачання DPU не передбачено.

Щодо покликань відповідача на те, що поданий до митного оформлення коносамент від 09.01.2026 № UTRUST25124113A без підпису капітана судна або іншого представника перевізника не може підтверджувати факт прийняття оцінюваних товарів до перевезення, а також відомостей, що в ньому зазначені, суд зазначає.

Відповідно до положень ч.2 ст. 53 Митного кодексу України коносамент не є тим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Зазначення будь-яких вартісних характеристик товару у коносаменті взагалі не передбачено, а отже виявлені митницею недоліки у цьому документі не можуть впливати на визначення митної вартості товару.

Крім того, відсутність у коносаменті підпису перевізника не може свідчити про його недійсність, оскільки товар був прийнятий до перевезення, доставлений та виданий у місці призначення.

Щодо покликань відповідача на те, що заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена (з покликанням на умови оплати визначені у специфікації та дату ввезення товару), то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Так, умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат. Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19.

Таким чином, факт оплати/не оплати позивачем отриманого товару не може впливати на його митну вартість.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача як необґрунтовані.

Щодо покликань відповідача на недоліки та невідповідності наданого прайс-листа, то суд зазначає, що прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів.

Прайс-лист є довідником цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Суд зазначає, що жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару

Верховний Суд в постанові від 25.06.2020 по справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.

У постанові від 24.01.2019 по справі №826/2277/16 Верховний Суд вказав, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Відтак, вищевказані зауваження відповідача стосовно форми та змісту прайс-листа суд вважає такими, що не впливають на визначення митної вартості товару.

З цих же підстав суд не приймає доводи відповідача щодо поданих комерційних пропозицій.

Так, комерційна пропозиція - це документ довільної форми продавця інформаційного характеру, який не може слугувати підставою для коригування митної вартості та в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Щодо покликань відповідача на те, що висновок Науково-дослідного інститут судових експертиз та оцінки №188/26 від 20.03.2026 не може слугувати як документ, що підтверджує заявлений рівень митної вартості через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 144, то суд зазначає, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України.

Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача як необґрунтовані.

З аналогійних підстав суд відхиляє як необґрунтовані покликання відповідача не недоліки експортної декларації країни відправлення.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі “Суомінен проти Фінляндії” Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення та картка відмови є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір всього в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №9999999699 від 30.06.2026 року (а.с.21).

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 80, 134, 142, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500580/2026/000092/2 від 23.03.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів Одеської митниці № UA500580/2026/000104 від 23.03.2026.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34, л. Б, оф. 101, код ЄДРПОУ 44306976);

Відповідач – Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА