Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №420/17760/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17760/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (67400, Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Європейська, 83, код ЄДРПОУ 00955147) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.05.2026 № 1609 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

Адміністративний позов поданий за допомогою системи «Електронний суд».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що стосовно підприємства 29.04.2026 року було прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: постачання, період здійснення господарської операції з 31.10.2025 по 29.04.2026, код згідно УКТЗЕД 1205109000 (ріпак) операції, визначеної як ризикова. Підставою для віднесення позивача до переліку платників податків, які відвідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків слугувало наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності: 08 постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або відсутності придбання пального, мінеральних добрив, посівного матеріалу (насіння), засобів захисту рослин, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок; 03 постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо; 19 подання платником податку для реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із метою вивезення за межі митної території України товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ Про зовнішньоекономічну діяльність" (зі змінами), походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання та платник податку не є виробником такого товару.

З метою вирішення спору в досудовому порядку, позивач надавав пояснення до контролюючого органу та копії документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку, а також зазначило про відсутність необхідності реєстрації помилкової накладної №7/7 від 23.04.2026. Водночас, 14.05.2026 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів прийняла оскаржуване рішення № 1609, яким Товариство на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. В оскаржуваному рішенні зазначено про те, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства.

Позивач вважає прийняте рішення протиправним, оскільки незважаючи на інформацію та документи, які були надані Товариством Комісії 01.05.2026, 06.05.2026, остання продовжила розглядати вже належно здійснену експортну операцію постачання ріпаку у її взаємозв`язку з помилковою податковою накладною №7/7 від 23.04.2026, у зв`язку з чим безпідставно продовжується статус відповідності Товариства критеріям ризиковості, чим грубо порушуються права Товариства, оскільки фактично унеможливлює реєстрацію податкових накладних Товариством, призводить до блокування господарської діяльності Товариства.

Таким чином, вважаючи, що спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення Позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 17.06.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження, а також повідомлено, що справу буде розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами

Цією ж ухвалою витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області інформації у вигляді належним чином засвідчених письмових доказів щодо підстав прийняття Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області №1609 від 14.05.2026 року про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку в Єдиному реєстрі податкових накладних; інформацію про те, з якими документами та поясненнями товариство з обмеженою відповідальністю "РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" зверталось до Комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області після отримання рішення про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР » п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку; інші наявні докази, що стосуються предмета спору.

29.06.2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, за змістом якого ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з доводами позивача.

Відповідач посилається на те, що комісією регіонального рівня з урахуванням наявної податкової інформації та поданих позивачем пояснень і документів прийнято рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодами податкової інформації 03 (постачання товарів за відсутності необхідних умов та обсягів матеріальних ресурсів, відсутність придбання послуг оренди, транспортування, зберігання), 08 (постачання сільськогосподарської продукції за відсутності її придбання, сплати земельного податку, придбання пального, добрив, насіння, засобів захисту рослин) та 19 (експорт товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, а платник не є виробником товару).

Відповідач зазначив, що подані позивачем документи лише підтверджують оформлення окремих господарських операцій, проте не спростовують встановлені контролюючим органом ризики та не підтверджують наявність достатньої матеріально-технічної бази, трудових ресурсів, виробничих потужностей, логістичного забезпечення та походження товару, а тому не можуть бути підставою для прийняття рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості.

Крім того, у відзиві звернуто увагу на принцип «належної обачності», яким повинні керуватися платники податків при виборі контрагентів, та на те, що формально оформлені первинні документи не можуть слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних товарів.

Також, на думку Головного управління ДПС в Одеській області, позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету.

З підстав викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

06.07.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача, окрім доводів аналогічних доводам позовної заяви, звернув увагу, що відзив Головного управління ДПС в Одеській області не містить конкретних заперечень з посиланням на докази й норми права, а також не надано жодного доказу на підтвердження правомірності рішення. Натомість, позивачем наведено повний ланцюг документів: договір поставки з ТОВ «Рисоіл Україна» № 30/11-3, акт приймання-передачі, складська квитанція № 155, видаткова накладна № 208, зовнішньоекономічний контракт № 0804/26, повідомлення про форвардний контракт, накладна № 5/7, ВМД № 26UA500110003359U3. Зазначено про помилковість застосування коду 03, 08, 19.

Інші заяви, клопотання та додаткові докази до суду станом на момент розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», код ЄДРПОУ 00955147, здійснює діяльність з 1998 року, видами господарської діяльності за КВЕД:2010 є складське господарство (основний), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, післяурожайна діяльність. Товариство визнано критично важливим підприємством для функціонування національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (наказ Мінекономіки від 20.01.2026 № 887).

У процесі здійснення господарської діяльності 08.04.2026 між Товариством та компанією RISOIL EUROPE LTD укладено зовнішньоекономічний контракт № 0804/26, за умовами якого Продавець, тобто ТОВ «Роздільнянський елеватор», передає Покупцю, тобто RISOIL EUROPE LTD, у власність товар (носіння ріпаку врожаю 2025 р., українського походження), що відповідає умовам цього Контракту, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

На підставі цього Контракту позивач поставив на експорт товар - насіння ріпаку у кількості 35 000,00 кг на умовах FCA.

Як вказано позивачем, товар придбано позивачем у постачальника ТОВ «Рисоіл Україна» за податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), відповідно до договору постави №30/11-3 від 30.11.2025 року.

23.04.2026 позивачем складено та подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 5/7 на постачання зазначеної партії ріпаку, яку 27.04.2026 зареєстровано контролюючим органом без зауважень. За твердженням позивача, у зв`язку з перебоями електропостачання та нестабільним інтернет-з`єднанням у період з 24.04.2026 по 26.04.2026 позивач помилково повторно склав та подав на реєстрацію податкову накладну № 7/7 від 23.04.2026 на ту саму господарську операцію, реєстрацію якої 29.04.2026 було зупинено.

29 квітня 2026 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області прийняла перше рішення № 1466 про відповідність позивача критеріям ризиковості на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Підставою для віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків слугувало наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності:

08 постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або відсутності придбання пального, мінеральних добрив, посівного матеріалу (насіння), засобів захисту рослин, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок.

03 постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо.

19 подання платником податку для реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із метою вивезення за межі митної території України товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ Про зовнішньоекономічну діяльність" (зі змінами), походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання та платник податку не є виробником такого товару.

29.04.2026 позивач звернувся до відповідача з листом № 29042026-1 про анулювання помилково складеної податкової накладної № 7/7, а 01.05.2026 та 06.05.2026 подав Комісії пояснення й копії документів на підтвердження реальності господарської операції (контракт, митну декларацію № 26UA500110003359U3 від 27.04.2026, документи щодо придбання ріпаку у ТОВ «Рисоіл Україна», відомості про наявність трудових ресурсів, основних засобів, транспорту та орендованих/власних приміщень) та невідповідності критеріям ризиковості.

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, 14 травня 2026 Комісія Головного управління ДПС в Одеській області прийняла рішення № 1609, яким Позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У даному рішенні зазначено коди податкової інформації стосовно Позивача, які є підставою для його прийняття:

08 постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або відсутності придбання пального, мінеральних добрив, посівного матеріалу (насіння), засобів захисту рослин, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок.

03 постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо.

19 подання платником податку для реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із метою вивезення за межі митної території України товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ Про зовнішньоекономічну діяльність" (зі змінами), походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання та платник податку не є виробником такого товару.

У розділі: «Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку»:

- Постачання, період здійснення господарської операції з 31.10.2025 по 29.04.2026, код згідно УКТЗЕД 1205109000 (ріпак) операції, визначеної як ризикова.

Позивач вважає рішення від 14.05.2026 № 1609 про його відповідність критеріям ризиковості платника податку протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/ послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165 у редакції від 27.09.2025, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення).

Згідно пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/ розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1,201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів б і в підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/ або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/ обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається чітко встановлений алгоритм поведінки контролюючого органу щодо автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/ розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків; віднесення комісією регіонального рівня ДПС платника податку до категорії ризикових, зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (направлення платнику податку в автоматизованому режимі квитанції про зупинення реєстрації із зазначенням критеріїв ризиковості платника та/або операції, на підставі якого зупинена реєстрація, та пропозиції надати пояснення та копії документів, необхідних для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування); прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування комісією контролюючого органу; підстави для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, наявність повноважень віднесення платника податку до категорії ризикових, на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та подальша реалізація його управлінських функцій, у даному випадку прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, є обставинами, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, від 14.05.2025 у справі № 260/3479/24, від 27 травня 2025 року у справі №260/4707/23.

Суд оцінюючи оскаржуване рішення на предмет його обґрунтованості й вмотивованості з урахуванням наведених вимог, враховує такі встановлені обставини.

Господарська операція з постачання ріпаку на користь RISOIL EUROPE LTD, яку контролюючий орган визнав ризиковою, є тією самою операцією, за якою позивачем 23.04.2026 складено й подано на реєстрацію податкову накладну № 5/7, зареєстровану контролюючим органом в ЄРПН 27.04.2026 без зауважень і без зупинення реєстрації. Таким чином, під час автоматизованого моніторингу саме цієї податкової накладної, що відображала спірну операцію постачання, контролюючий орган ризиків не виявив та перешкод для реєстрації не встановив. Прийняття після цього рішення про ризиковість позивача з посиланням на ту саму операцію постачання суперечить попередній поведінці самого контролюючого органу і не узгоджується з вимогою обґрунтованості акта індивідуальної дії, оскільки одна й та сама господарська операція не може одночасно вважатися контролюючим органом достатньо підтвердженою для безперешкодної реєстрації податкової накладної та водночас ризиковою за відсутності підтвердження її реальності.

Суд враховує, що податкова накладна № 7/7 від 23.04.2026, реєстрація якої була зупинена і яка стала причиною для розгляду питання ризиковості позивача, складена помилково на ту саму операцію постачання, що й податкова накладна № 5/7, внаслідок технічного збою в роботі засобів зв`язку. Ідентичність істотних умов обох накладних (дата складення, товар, кількість, контрагент, вартість) підтверджує помилковість, а не самостійний характер другої операції; жодних ознак подвоєння предмета постачання або спроби безпідставного формування додаткового податкового кредиту з матеріалів справи не вбачається.

При цьому, позивач своєчасно, 29.04.2026 письмово повідомив контролюючий орган про допущену помилку та звернувся з клопотанням про анулювання помилкової накладної, а 01.05.2026 і 06.05.2026 додатково надав пояснення та документи щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Щодо посилання відповідача на коди податкової інформації 03, 08 та 19, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивач не є виробником сільськогосподарської продукції, а провадить діяльність зі зберігання, приймання, обробки та відвантаження зернових вантажів, є суб`єктом складського господарства. Товар, який був предметом спірної експортної операції, придбаний позивачем у постачальника ТОВ «Рисоіл Україна» за податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, копії яких, за твердженням позивача, надавалися контролюючому органу разом із поясненнями від 01.05.2026 та 06.05.2026. За таких обставин посилання відповідача на критерій, пов`язаний з відсутністю власного виробництва сільськогосподарської продукції, не узгоджується із встановленим родом діяльності позивача та не може автоматично застосовуватися до суб`єкта господарювання, який придбаває, а не вирощує відповідну продукцію.

Щодо коду 19 (непрослідковуваність походження товару за ланцюгом придбання) суд враховує наявність у матеріалах справи зовнішньоекономічного контракту № 0804/26 від 08.04.2026, документів щодо придбання ріпаку в ТОВ «Рисоіл Україна», митної декларації № 26UA500110003359U3 від 27.04.2026 та відомостей про перетин товаром митного кордону України, що в сукупності спростовує довід контролюючого органу про неможливість прослідкувати походження товару.

Щодо коду 03 (відсутність необхідних умов і ресурсів для здійснення операції) суд зазначає, що позивач є підприємством, яке з 1998 року безперервно провадить діяльність зерносховища, володіє відповідними виробничими потужностями, технікою та трудовими ресурсами, необхідними саме для зберігання й відвантаження зерна, а не для його вирощування; наведене контролюючим органом обґрунтування не враховує специфіки діяльності позивача.

Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення № 1609 від 14.05.2026 за змістом та підставами є тотожним попередньому рішенню Комісії від 29.04.2026 № 1466 і не містить жодної конкретизації того, які саме документи та пояснення, надані позивачем 01.05.2026 та 06.05.2026, розглядалися Комісією, у чому саме полягала їх недостатність, та які конкретні недоліки унеможливили прийняття рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості. Формулювання оскаржуваного рішення має узагальнений, шаблонний характер і не розкриває змісту й джерела податкової інформації, покладеної в основу висновку про ризиковість, що не відповідає вимозі вмотивованості акта індивідуальної дії.

Оцінюючи довід відповідача, що задоволення позову означало б підміну судом функцій контролюючого органу, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки» від 31.07.2008, «Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру» від 21.07.2011, «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» від 22.11.1995, «Путтер проти Болгарії» від 02.12.2010), відповідно до якої, хоча національні суди за загальним правилом утримуються від переоцінки доцільності рішень суб`єктів владних повноважень, вони зобов`язані перевірити, чи не є висновки таких органів довільними, нераціональними або не підтвердженими доказами. Здійснена судом перевірка засвідчила, що оскаржуване рішення ґрунтується на формальних припущеннях, спростованих наявними в матеріалах справи доказами, а тому скасування такого рішення судом є реалізацією функції судового контролю за законністю актів суб`єктів владних повноважень, а не підміною дискреційних повноважень контролюючого органу.

Верховний Суд у своїй постанові від 14.05.2020 у справі № 804/3513/17 вказав, що відсутність факту виникнення податкових зобов`язань виключає обов`язок платника податку зареєструвати податкову накладну, а помилкова реєстрація такої податкової накладної не тягне за собою жодних правових наслідків для платника податку.

У постанові від 30.09.2021 у справі № 813/841/18 Верховний Суд зазначив, що чинне податкове законодавство не передбачає процедури, у порядку якої платник податків міг би подати документи для відкликання чи скасування блокованої помилкової податкової накладної, а отже сам факт існування такої заблокованої помилкової накладної не може автоматично тлумачитися на шкоду платнику податків, який добросовісно повідомив контролюючий орган про допущену технічну помилку.

Враховуючи практику Верховного Суду, а також те, що операція постачання ріпаку в повному обсязі й належним чином підтверджена податковою накладною № 5/7, зареєстрованою без перешкод, суд дійшов висновку, що складення й подання на реєстрацію помилкової податкової накладної № 7/7 не може розглядатися як самостійна ризикова господарська операція та не могло бути покладено в основу висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 14.05.2026 № 1609 про відповідність ТОВ «РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» критеріям ризиковості платника податку є необґрунтованим, побудованим на припущеннях та таким, що не відповідає вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обґрунтованості й вмотивованості акта індивідуальної дії, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до абзацу шістнадцятого пункту 6 Порядку № 1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Оскільки спосіб захисту порушеного права має бути ефективним і виключати необхідність повторного звернення позивача до суду, наявні підстави для покладення на відповідача обов`язку виключити позивача з відповідного переліку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою статті 77 цього Кодексу визначено, що в справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. У даній справі відповідач такого обов`язку не виконав, а надані ним докази не спростовують встановлених судом обставин щодо реальності господарської операції та помилкового характеру податкової накладної № 7/7.

Оцінивши докази, наявні у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному й об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. У зв`язку із задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області, у розмірі, підтвердженому наявними в матеріалах справи доказами сплати судового збору.

За таких обставин, оскільки рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків є протиправним та підлягає скасуванню, у суду наявні підстави для зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 3328,00 грн. судового збору.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області, у складі якого утворено Комісію, що прийняла оскаржуване рішення, які судом визнано протиправним та скасовано, у розмірі 3328,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (67400, Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Європейська, 83, код ЄДРПОУ 00955147) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.05.2026 № 1609 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (67400, Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Європейська, 83, код ЄДРПОУ 00955147) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук