Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №420/15738/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15738/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Гнатюк Дмитро Володимирович, звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 16 від 22.04.2026 та викладене у повідомленні про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки.

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач через Центр надання адміністративних послуг м. Одеси звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме здійснення Позивачем постійного догляду за його рідною тіткою та колишньою опікункою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є особою з інвалідністю II групи та за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду. Статус тітки як особи, що потребує сторонньої допомоги, підтверджується такими документами, як Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №10474/25/2797/В, рішення №10474/25/2797/Р від 11.08.2025, згідно з яким ОСОБА_2 встановлено II групу інвалідності. Рішення ЛКК Протокол №115 від 19.08.2025 року, згідно з якою ОСОБА_2 встановлено II групу інвалідності та факт потреби особи у постійному сторонньому догляді; Висновок від 19.08.2025 року про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. Факт здійснення позивачем постійного догляду підтверджено актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 28.10.2025 року виданого Фонтанською сільською радою Одеського району Одеської області. Також позивач надав відповідачу докази відсутності інших осіб (родичів першого та другого ступеня споріднення), які могли б здійснювати такий догляд. При цьому чоловік тітки - ОСОБА_3 згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №45/25/2068/В, рішення №45/25/2068/Р від 13.09.2025 року має інвалідність ІІ групи безстроково; рідна сестра особи з інвалідністю та матір позивача ОСОБА_4 згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ; донька особи з інвалідністю ОСОБА_5 з 16.08.2019 постійно проживає на території Великого Герцогства Люксембург на підставі посвідки на проживання № НОМЕР_2 та розширеного свідоцтва про місце проживання та надала заяву від 20.11.2025, у якій вона засвідчила свою повну фізичну та юридичну неможливість здійснювати догляд за матір`ю через постійне проживання за кордоном та значною відстанню між країнами.

Зазначені та інші документи були долучені позивачем до заяви про надання відстрочки.

Попри наявність повного пакета документів, відповідач надіслав позивачу Повідомлення (на підставі протоколу засідання комісії № 16 від 22.04.2026 р.) про відмову у наданні відстрочки. Причиною відмови відповідач зазначив те, що позивач не долучив будь-якого із передбачених Порядком документів, що підтверджує неможливість члена сім`ї першого ступеня споріднення доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю інвалідом другої групи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач уважає цю відмову протиправною через те, що відповідач вдався до надмірного формалізму та невірного тлумачення норм права, обґрунтувавши своє рішення виключно на факті фізичного існування іншого родича першого ступеня споріднення, без урахування об`єктивної неможливості виконання цією особою обов`язків із догляду, і не врахував, що позивач є єдиною особою, яка здійснює догляд за родичем – членом сім`ї другого ступеня споріднення з інвалідністю II групи.

З посиланням на викладене просить позов задовольнити.

Ухвалою від 29.05.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою від 02.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У відповідача витребовано докази.

10.06.2026 відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, оскільки уважає правомірною відмову позивачу у наданні відстрочки з тих підстав, що ним до заяви не долучено будь-якого із передбачених Порядком документів, що підтверджує неможливість члена сім`ї першого ступеня споріднення доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю інвалідом другої групи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 : довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарськоконсультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ. Таким чином, на думку відповідача, комісією виявлено у члена сім`ї позивача другого ступеню споріднення тітки, інваліда другої групи ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 наявність члена сім`ї першого ступеню споріднення - доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 . Окрім того, зазначена донька взагалі не фігурує в акті про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 28.10.2025, хоча акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8 до вищезазначеного Положення) передбачає визначення членів сім`ї першого, другого та третього ступенів споріднення особи, що потребує догляду.

12.06.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій вказав, що твердження, зазначені у відзиві відповідача на позовну заяву є формальними та необґрунтованими і не спростовують доводів позивача.

Враховуючи, що матеріали справи містять необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , є військовозобов`язаним та знаходиться на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 .

На підставі розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради №826р від 14.11.2007 ОСОБА_2 було призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_1 та встановлено місце проживання малолітнього ОСОБА_1 за місцем проживання опікуна ОСОБА_2 . Необхідність встановлення опіки була зумовлена тим, що позивач фактично залишився без батьківського піклування у малолітньому віці внаслідок смерті матері - ОСОБА_4 , при тому що відомості про батька були внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України

ОСОБА_10 має чоловіка - ОСОБА_3 , який згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №45/25/2068/Р від 13.09.2025 є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково, а також доньку - ОСОБА_11 , яка з 16.08.2019 постійно проживає на території Великого Герцогства Люксембург на підставі посвідки на проживання № НОМЕР_2 та розширеного свідоцтва про місце проживання.

ОСОБА_2 мала рідну сестру - ОСОБА_4 , матір позивача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Отже, позивач має члена сім`ї третього ступеня споріднення – рідну тітку ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи з 01.07.2025.

Рішенням ЛКК (Протокол № 115 від 19.08.2025) КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області» установлено, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.

Згідно із виданим КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області» висновком №482 від 19.08.2025 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з постійного догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

Актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 28.10.2025, складеним комісією Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області у складі заступника сільського голови, начальника відділу з питань ветеранської політики, старост Новодофінівського, Крижанівського та Олександрівського старостинських округів, підтверджено факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 , 2000р.н. за своєю тіткою ОСОБА_2 , 1966р.н.

20.11.2025 ОСОБА_12 – донька ОСОБА_2 , подала заяву, в якій вказала, що з 16.08.2019 проживає із сім`єю у Великому Герцогстві Люксембург, у зв`язку з чим не має можливості доглядати свою матір та забезпечувати їй необхідний догляд і супровід.

Наведені обставини підтверджуються: рішенням ЛКК КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області» від 19.08.2025, висновком №482 від 19.08.2025 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, Актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 28.10.2025, Витягом № 10474/25/2797/B з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11.08.2025 № 10474/25/2797/P, Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_3 , Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00046178677 від 25.07.2024, Витягом №45/25/2068/B з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 13.09.2025 № 45/25/2068/P, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00024214429 від 11.10.2019, Свідоцтвом про народження від 11.09.1992, Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради №826р від 14.11.2007 та виданим на його підставі посвідченням опікуна №441, Посвідкою на постійне проживання (Carte de sйjour permanent) № НОМЕР_2 , Розширеним свідоцтвом про місце проживання ( ОСОБА_13 ) та іншими наявними у справі доказами.

Як вбачається з військового квитка серії НОМЕР_7 , 23.03.2022 позивача було призвано на військову службу по мобілізації та 21.02.2023 звільнено з військової служби згідно наказу командира військової частини НОМЕР_8 від 16.02.2023 №15-РС на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Позивач 21.04.2026 через Центр надання адміністративних послуг м. Одеси звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою №20260421-628417 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме здійснення Позивачем постійного догляду за його рідною тіткою та колишньою опікункою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є особою з інвалідністю II групи та за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

До заяви були додані документи, згадані судом вище.

За результатами розгляду заяви позивача Комісія Приморського РТЦК прийняла рішення, оформлене протоколом від 22.04.2026 № 16, яким відмовила йому у наданні відстрочки, умотивувавши це тим, що до заяви не долучено будь-якого із передбачених Порядком документів, що підтверджує неможливість члена сім`ї першого ступеня споріднення доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю інвалідом другої групи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 : довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ.

Повідомленням без дати та номеру відповідач письмово повідомив позивачу про результати розгляду його заяви та про прийняте рішення.

Уважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи цей спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває на цей час.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У статті 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Стаття 22 Закону № 3543-XII визначає обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Водночас статтею 23 Закону № 3543-XII урегульовано питання щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Пунктом 14 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані - члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Частиною восьмою статті 23 Закону № 3543-XII установлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з частинами 9, 10 статті 23 Закону № 3543-XII відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів забезпечується неможливість надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації більше ніж одному військовозобов`язаному з підстав, зазначених у пунктах 9-14 частини першої цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).

За приписами пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У пункті 9 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Відповідно до пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок №560, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає:

механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

За змістом пункту 2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 р. № 1364.

Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Пунктом 58-1 Порядку №560 установлено, що військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, про відсутність членів сім`ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

При цьому пунктом 61 Порядку №560 передбачено, що військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов`язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п`ять осіб.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.

Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України (крім випадків, передбачених цим Порядком). У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Отже, відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 цього Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, серед інших, військовозобов`язані члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Тобто, не підлягають призову на військову службу військовозобов`язані, члени сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею за умови відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого та другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду.

Визначальним для вирішення питання щодо наявності у особи права на відстрочку на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII є встановлення обставин, зокрема, відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення.

Верховний Суд у справах № 380/16966/24, № 520/14746/25 виснував, що «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин, то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян».

Наведені справи хоча й стосуються підстав звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за непрацездатною особою або особою із захворюванням, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, проте сформовані у них Верховним Судом правові висновки, на думку суду, застосовні й у спорах щодо права на відстрочку у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I або II групи, позаяк підстави для відстрочки та для звільнення з військової служби, які передбачені пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та підпунктом «г» пункту 2 частини 4 і абзацом 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», за своїм змістом є однаковими.

Отже, відповідно до сформованої практики Верховного Суду, під поняттям «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення» слід розуміти не лише їх формальну (юридичну) відсутність, а й відсутність таких осіб у фактичному розумінні, тобто відсутність реальності можливості здійснення ними постійного догляду за особою, яка цього потребує.

Як вбачається з наявних у справі доказів, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання заяв позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів, які на думку позивача, підтверджували це право, розглянув ці документи та прийняв рішення про відмову йому у наданні відстрочки.

Підставою для відмови відповідач зазначив те, що до заяви не долучено будь-якого із передбачених Порядком №560 документів, що підтверджує неможливість члена сім`ї першого ступеня споріднення доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю інвалідом другої групи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 : довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ.

Заперечень та зауважень до поданих позивачем документів оскаржене рішення не містить.

Отже, відповідач не врахував при прийнятті рішення складеного комісією Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 28.10.2025, яким підтверджено факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 , 2000р.н. за своєю тіткою ОСОБА_2 , 1966р.н., а також заяву від 20.11.2025 ОСОБА_12 – доньки ОСОБА_2 , за змістом якої вона повідомила, що з 16.08.2019 проживає із сім`єю у Великому Герцогстві Люксембург, у зв`язку з чим не має можливості доглядати свою матір та забезпечувати їй необхідний догляд і супровід.

На переконання суду, надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення» у фактичному розумінні, тобто відсутність реальності можливості здійснення ними постійного догляду за особою, яка цього потребує.

При цьому відсутні належні, достовірні та допустимі докази звернення Комісією із запитами до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує або спростовує право заявника на відстрочку, або використання з цією метою інформації з публічних електронних реєстрів.

З огляду на викладене, суд уважає, що відповідач безпідставно не урахував об`єктивну неможливість виконання донькою обов`язків із догляду за своєю матір`ю ОСОБА_2 , наявності інвалідності ІІ групи у чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , а також належним чином підтверджених фактів потреби ОСОБА_2 у постійному догляді та здійснення такого догляду позивачем.

В цьому аспекті суд також зважає на те, що норма, зокрема, пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює не абстрактне право особи на відстрочку від призову на військову службу, а діє в умовах воєнного стану з метою захисту осіб з інвалідністю, недієздатних та інших осіб, що потребують постійного догляду.

Формально підійшовши до перевірки підстав для відстрочки у спірному випадку, відповідач фактично порушив і права ОСОБА_2 як особи з інвалідності ІІ групи, яка потребує постійного стороннього догляду.

Тому оскаржене рішення є необґрунтованим, а відтак і протиправним.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідач правомірності своїх дій не довів та доводів позивача не спростував.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_9 , оформленого протоколом № 16 від 22.04.2026, про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період – є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд зазначає наступне.

Розгляд та оцінка отриманих документів є дискреційними повноваженнями відповідача, однак встановлення права особи на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, оскільки право особи на відстрочку встановлено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а порядок його реалізації - Порядком №560.

Цими нормативними актами передбачений лише один варіант поведінки відповідача – це прийняття рішення про відстрочку або про відмову у наданні відстрочки, залежно від повноти та змісту поданих документів.

У спірному випадку відповідач скористався своїми дискреційними повноваженнями, розглянувши та оцінивши подані позивачем документи, однак дійшовши хибного висновку про їх недостатність.

В ході судового розгляду позивач належними документами, які були предметом оцінки і відповідачем, довів наявність свого права на відстрочку у зв`язку із здійсненням постійного догляду за рідною тіткою та колишньою опікункою - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи.

З огляду на викладене та на установлену судом протиправність оскарженого рішення відповідача, суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення про надання позивачу відстрочки на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Отже, і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_9 , оформлене протоколом № 16 від 22.04.2026 та викладене у повідомленні про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки..

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) прийняти рішення про надання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ) судові витрати із сплати судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний