Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №420/2416/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2416/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського апеляційного суду, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Херсонського апеляційного суду, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у якому позивач просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність Херсонського апеляційного суду, ЄДРПОУ 42261148 щодо відмови у виготовлені та направлення до ГУ ПФУ в Херсонській області на підставі заяви судді у відставці довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 станом на 01 січня 2026 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" - 3328 гривень, регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років: -60%.

- Зобов`язати Херсонський апеляційний суд, ЄДРПОУ 42261148 виготовити та направити до ГУ ПФУ в Херсонській області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01 січня 2026 року в розмірі 3328 гривень, регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років: -60%.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що є суддею у відставці з 14.12.2016 та отримує довічне грошове утримання судді у відставці. 17.12.2025 року позивач звернулася з заявою до Відповідача щодо виготовлення та направлення до ГУ ПФУ в Херсонській області оновленої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01 січня 2026 року в розмірі 3328 грн. Проте, відповідач 29.01.2026 року направив до ГУ ПФУ в Херсонській області супровідним листом довідку № 12-21/4/2026 про суддівську винагороду для обчислення розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці у розмірі виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів -2102 грн.

Позивач вважає, що у неї є право на новий перерахунок щомісячного довічного утримання з 01.01.2026 року, де розмір посадового окладу має становити: (3328 грн.х50)=166400 грн. з урахуванням регіонального коефіцієнта -1.1 - 183040 грн., доплата за вислугу років - 60% - 109824 грн. Усього 292864 грн.

Посилаючись на правові висновки Конституційного Суду України від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020, позивач зазначає, що суд має здійснювати дії при наявності підстав зміни суддівської винагороди автоматично, а саме враховуючи судову практику ВС у подібних спорах (ч.5 ст.242 КАСУ) вимог Закону України №1402-VIII, щодо розміру суддівської винагороди суд, як орган має обов`язок щороку після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік та встановлення розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року у разі його збільшення виготовлювати оновлені довідки та направляти їх до територіального підрозділу ПФУ для подальшого перерахунку довічного грошового утримання судді, що чітко передбачено Поставною ПФУ №3-1 від 25.01.2008 року, а у разі не вчинення зазначених дій виникає протиправна бездіяльність.

Позивач звертає увагу суду, що Конституційний Суд України неодноразово зауважував на недопустимості обмеження законом незалежності суддів, зокрема їхнього належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-pn/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-pn/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 , від 22 травня 2008 року № 10-pn/2008, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013, від 8 червня 201 б року № 4-рп/201 б, від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018, від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, від 11 березня 2020 року № 4-р/2020, від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020, від 13 вересня 2023 року № 7-р(I)/2023).

Ухвалою суду від 04.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що ним отримано заяву судді у відставці ОСОБА_1 про виготовлення довідки про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026 і направлення її до ГУ ПФ України в Херсонській області. Заявою 06.01.2026 за вих. №13-7/1/2026 було повідомлено заявника про можливість вирішення питання щодо Довідки про суддівську винагороду після затвердження штатного розпису Херсонського апеляційного суду, оскільки у цій довідці має бути зазначено посадовий оклад судді який займає аналогічну посаду тій посаді, яку займала суддя Апеляційного суду Херсонської області у відставці ОСОБА_1 та вже 29.01.2026 одразу після затвердження 28.01.2026 штатного розпису ДСА України виготовлено довідку № 12-21/4/2026 про суддівську винагороду для обчислення судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання яку направлено до головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за вих.№ 12-21/11/2026 від 29.01.2026.

Відповідач вказує на те, що Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, визначено порядок дій відповідних органів державної влади у разі зміни розміру складових суддівської винагороди. Крім того правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни розміру грошового утримання або складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Такий перерахунок є похідним від законодавчо визначених умов оплати праці діючих суддів і має здійснюватися лише у разі нормативного перегляду елементів суддівської винагороди. Станом на 01 січня 2026 року, так само як і станом на попередні 2021-2025 роки, розмір складових суддівської винагороди та величина, що використовується для обчислення базового розміру посадового окладу судді відповідно до статті 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» залишилась незмінною – 2102 гривень.

Позивачем надана до суду відповідь на відзив, у якій вона наполягає на задоволенні позовних вимог, а також просить суд постановити окрему ухвалу стосовно посадових осіб відповідача.

Третя особа надала пояснення щодо позову та відзиву, у яких зазначила, що дії Херсонського апеляційного суду є правомірними, такими, що відповідають нормам чинного законодавства та вважає, що відсутні підстави для зобов`язання Херсонського апеляційного суду виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01 січня 2026 року в розмірі 3328 гривень, регіонального коефіцієнту -1,1, надбавка за вислугу років: - 60 %.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач – ОСОБА_1 є суддею у відставці перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Херсонській області з 15 грудня 2016 та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402 “Про судоустрій і статус суддів”.

17.12.2025 ОСОБА_1 звернулась до Херсонського апеляційного суду із заявою, у якій просила виготовити з 01.01.2026 року та направити до ГУ ПФУ в Херсонській області оновлену довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01 січня 2026 року в розмірі 3328 грн (у т.ч. регіонального коефіцієнту -1.1) та надбавки за вислугу років - 60%.

У відповідь на заяву позивача Херсонський апеляційний суд 29.01.2026 видав довідку №1-21/4/2026 про суддівську винагороду для обчислення розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 та надіслав її головному управлінню ПФУ в Херсонській області, про що повідомив позивача листом №12-21/11 /2026 від 29.01.2026 та надав копію такої довідки позивачу для відома.

Як вбачається із Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №12-21/4/2026, виданої ОСОБА_1 29.01.2026 Херсонським апеляційним судом, станом на 01.01.2026 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 184976,00 грн та включає: посадовий оклад 115610,00 грн, доплату за вислугу 69366,00 грн. Довідка видана на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів», штатного розпису Херсонського апеляційного суду на 2026 рік. Розмір посадового окладу, зазначений в указаній вище Довідці №12-21/4/2026, розраховано відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді – 2102,0 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

З 30.09.2016 набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 142 якого врегульовані питання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до частин першої, другої статті 142 цього Закону судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання.

За змістом частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як визначено частинами 1-5 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді становить - судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються регіональні коефіцієнти, зокрема, 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Таким чином, Конституцією України та Законом №1402-VIII закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.

Водночас, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон №966-XIV).

Положеннями статті 1 Закону №966-XIVпередбачено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Також, у цій статті Закону передбачається, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Зі змісту вказаної норми Закону №966-XIV вбачається закріплення вичерпного переліку основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Положеннями статті 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Відтак, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. При цьому, судді Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 №4695-IX передбачено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 у розмірі 3328,00 грн.

Суд зазначає, що статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" разом із встановленням на 1 січня прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн (станом на 01.01.2026) був введений окремий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого визначено в сумі 2102,00 грн, в той час, коли ані до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, ані до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму відповідні зміни не вносилися.

Разом з цим, Закон про Державний бюджет фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді.

Однак, Закон про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми.

Конституція України не надає законам про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону №1402-VIII, у зв`язку з чим при складанні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідач мав керуватися виключно Законом України №1402-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №240/44080/21, від 13.11.2024 у справі №200/1707/24, від 20.02.2025 у справі №420/3716/24, від 08.04.2026 у справі №340/1792/25.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, в якій суд зазначив, що у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідно до статті 135 Закону України №1402-VIII позивач має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмір якого на 01.01.2026, що становить 3328,00 грн.

Пунктом 2 розділу IІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (далі - довідка про суддівську винагороду) видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.

Форма довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці передбачена Додатком 2 до Порядку №3-1.

Згідно з додатком 2 до Порядку №3-1 довідка має містити розмір винагороди діючого судді за відповідною посадою, який складається з: посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за науковий ступінь, доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, щомісячної доплати відповідно до частини шостої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, відповідач видає довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, згідно з Додатком 2 до Порядку №3-1.

З урахуванням наведеного вище, бездіяльність відповідача щодо невидачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисленої з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" у розмірі 3328 грн, є протиправною, а вимоги позивача про визнання протиправною такої бездіяльності Херсонського апеляційного суду та зобов`язання відповідача виготовити та направити до ГУ ПФУ в Херсонській області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01 січня 2026 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" – 3328 грн. – є обгрунтованими та підлягають задоволенню судом.

В той же час, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині зобов`язання Херсонського апеляційного суду визначити у довідці про суддівську винагороду її розмір з урахуванням регіонального коефіцієнту - 1.1 та надбавка за вислугу років: - 60%. Адже як вбачається зі змісту довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №1-21/4/2026, виданої Херсонським апеляційним судом 29.01.2026, розмір суддівської винагороди визначений з урахуванням регіонального коефіцієнту - 1.1 та надбавка за вислугу років: - 60%, проте виходячи із неправильного розміру прожиткового мінімуму, з приводу чого і виник спір між сторонами.

Враховуючи зміст вказаної довідки, а також доводи відповідача, суд дійшов висновку, що право позивача на розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням регіонального коефіцієнту - 1.1 та надбавка за вислугу років: - 60% не є спірними у цій справі. Права позивача у цій частині не є порушеними. У суду немає підстав вважати, що при видачі довідки на виконання рішення у даній справі суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці буде розрахована без урахування регіонального коефіцієнту - 1.1 та надбавка за вислугу років: - 60%.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог у вказаній частині слід відмовити.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача звернутися до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону – абз.5 ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» щодо визначення базового розміру посадового окладу судді із розміру 2102 грн, суд зауважує, що 15.05.2026 Пленум ВС вирішив звернутися до КСУ з поданням щодо конституційності абз. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у частині, якою встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, – на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Станом на сьогодні на розгляді у Конституційному Суді перебуває конституційне подання Верховного Суду №4/308(26) від 02.06.2026 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-ІХ „Про Державний бюджет України на 2026 рік“ в частині, якою встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Відтак, вказана вимога позивача також не підлягає задоволенню судом.

Щодо клопотання позивача, заявленого у відповіді на відзив, про постановлення окремої ухвали стосовно посадових осіб відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Згідно правового висновку Великої палати Верховного Суду наведеного у постанові від 21.01.2026 по справі № 490/10876/23, за своєю правовою природою окрема ухвала суду є особливим видом судового рішення, за допомогою якого реалізується процесуальний механізм фіксації судом виявлених під час судового розгляду справи порушень закону (законодавства) чи недоліків у діяльності відповідних суб`єктів з метою доведення їх до відома уповноважених органів задля їх усунення та недопущення в майбутньому.

Особливістю окремої ухвали є те, що безпосередньо внаслідок її постановлення не вирішується спір або пов`язані з його вирішенням процесуальні питання. Суду надано право спрямувати дію окремої ухвали не лише на учасників справи. Її дія може бути поширена на будь-яких інших осіб, стосовно яких під час вирішення спору було виявлено порушення законодавства чи інші недоліки їх діяльності. Метою застосування такого засобу судового реагування є усунення недоліків у правозастосовчій діяльності, попередження та припинення порушень з боку державних органів та інших осіб, припинення зловживання процесуальними правами сторонами у справі тощо. Вирішення означених питань судом, насамперед, спрямоване на забезпечення принципу законності як складової частини принципу верховенства права.

Таким чином, окрема ухвала є особливим видом судового рішення, яке хоча й постановлене під час судового розгляду конкретної справи, але безпосередньо не стосується вирішення судового спору в ній та не впливає на кінцевий результат його вирішення. У такій ситуації окрема ухвала впливає на суспільні відносини автономно від судового рішення, яким вирішено спір, і не завжди стосується прав, обов`язків чи інтересів учасників цього спору.

Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Вона може бути постановлена, лише якщо під час саме судового розгляду конкретної справи було встановлене відповідне правопорушення. Суд не здійснює юридичну кваліфікацію правопорушення, хоча в окремій ухвалі може зазначити, елементи якого складу правопорушення потрібно перевірити.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2023 у справі №990/131/22 зазначила, що інститут окремої ухвали спрямований на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала.

Крім того, реалізація такої процесуальної дії як постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, а рішення про її ухвалення, приймається при виявленні таких порушень закону, які вимагають інформування компетентних органів, уповноважених на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Водночас у спірному випадку, проаналізувавши матеріали справи в частині дослідження питання щодо наявності питання для постановлення окремої ухвали, судом не виявлено таких порушень закону, пов`язаних з предметом даної справи, про які належить інформувати компетентні органи, уповноважені на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

До того ж, інститут окремої ухвали передбачений з метою реагування суду на такі порушення закону, які суд не може виправити власним рішення.

За висновком КАС ВС, сформованим у постанові від 22.05.2025 у справі №420/29295/23, окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду справи порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунуті шляхом розв`язання спору по суті.

Суд з огляду на наведене, звертає увагу, що у даній справі судом встановлена протиправність бездіяльності Херсонського апеляційного суду щодо невидачі та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року відповідно до частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2026 рік” – 3328 грн.

Наслідки такої протиправної бездіяльності будуть виправлені за результатами виконання рішення суду, яким судом вирішено зобов`язати Херсонський апеляційний суд видати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року відповідно до частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2026 рік” – 3328 грн.

Таким чином порушення прав позивача охоплюється предметом даного спору та не потребує захисту в інший спосіб, зокрема шляхом постановлення окремої ухвали.

З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про постановлення окремої ухвали.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Херсонського апеляційного суду щодо невидачі та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року відповідно до частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2026 рік” – 3328 грн, з урахуванням інших складових суддівської винагороди.

Зобов`язати Херсонський апеляційний суд видати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року відповідно до частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2026 рік” – 3328 грн, з урахуванням інших складових суддівської винагороди.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Херсонського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1064,92 грн.

У задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Херсонський апеляційний суд, код ЄДРПОУ 42261148, адреса: вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1-А, м. Херсон, 73000.

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, код ЄДРПОУ 21295057, адреса: вул.Валентини Крицак, 6, м.Херсон, 73036

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА