Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №380/13805/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 рокусправа № 380/13805/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. у письмовому провадженні розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ,ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить суд:

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 13 січня 2021 року в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 , нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 13 січня 2021 року в загальній сумі 141 523,09 з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 13 січня 2021 року включно за весь час затримки виплати;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 14 січня 2021 по 30 липня 2022 року в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 , нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 14 січня 2021 по 30 липня 2022 року в загальній сумі 76 265,95 з урахуванням раніше виплачених сум відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 14 січня 2021 по 30 липня 2022 року включно за весь час затримки виплати;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 14 січня 2021 по 30 липня 2022 року включно за весь час затримки виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він у період з 06.09.2017 по 13.01.2021 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_7 , а у період з 14.01.2021 по 10.12.2025 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_8 та на теперішній час виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. При цьому, за період з 01 березня 2018року по 30 липня 2022року йому не була нарахована та виплачена «фіксована» сума індексації грошового забезпечення щомісяця, всупереч приписам пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Представник позивача звернувся до відповідачів із заявами, в якій просив нарахувати та виплатити позивачу за вказані періоди індексацію грошового забезпечення в повному обсязі, а саме з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Листами відповідачі надали копії особистих карток грошового забезпечення за 2018-2022роки, з яких вбачається, що «фіксована» сума індексації грошового забезпечення позивача не нараховувалась та не виплачувалась. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, що порушує його права, в зв`язку із чим звернувся з цим позовом до суду та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 06.07.2026 відкрито провадження у справі за цим позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановлений судом строк подав відзив на позов та вказав, що з 01 березня 2018року застосовується постанова Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Тобто, базовим місяцем для нарахування індексації позивачу став березень 2018 року. Це також підтверджується роз`ясненнями Міністерства соціальної політики України від 29.12.2017 №122/0/66-17, що при нарахуванні військовослужбовцям у грудні 2017 року індексації, її розмір залежить від місяця підвищення розміру посадового окладу (у прикладі у січні 2008 року та лютому 2009 року). Щодо підстав зобов`язання відповідача виплатити на користь позивача компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, не підлягають задоволенню, оскільки відповідні обов`язки виникають одночасно з виплатою грошового забезпечення, а тому є передчасними і задоволенню не підлягають. Зазначає, що відповідач діяв у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України та п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 у встановлений судом строк подав відзив на позов та вказав, що нарахування та виплата сум індексації здійснюється у межах коштів установ та організацій, передбачених на такі цілі, відтак стверджує, що механізм нарахування індексації не передбачає виплати індексації працівникам за попередні періоди. Також заперечив щодо компенсації втрати частини доходів, оскільки стверджує, що виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основного доходу. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 у період з 06.09.2017 по 13.01.2021 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_7 , а у період з 14.01.2021 по 10.12.2025 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_8 та на теперішній час виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

При цьому, зазначає, що за період з 01 березня 2018 року по 30 липня 2022 року йому не була нарахована та виплачена «фіксована» сума індексації грошового забезпечення щомісяця, всупереч приписам пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078).

Представник позивача звернувся до відповідачів із заявами, в яких просив нарахувати та виплатити йому за період з березня 2018 року по липень 2022 року індексацію грошового забезпечення в повному обсязі, а саме з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Листом від 25.02.2026 ІНФОРМАЦІЯ_6 надав картки особового рахунку позивача з 14 січня 2021 року по 10 грудня 2025 року, з яких вбачається, що в цей період «фіксована» сума індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась в повному обсязі.

Також, листом від 23.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_4 надав копію витягів карток особового рахунку, з яких вбачається, що в період з 01 березня 2018 року по 13 січня 2021 року, «фіксована» сума індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась..

Таку бездіяльність відповідачів позивач вважає протиправною, та такою, що порушує встановлене статтею 43 Конституції України право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право військовослужбовця на індексацію грошового забезпечення визначено частиною третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» від 20.12.1991 №2011-ХІІ та членів їх сімей» грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII(далі -Закон №1282, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення);

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до стаття 3 Закону №1282 індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно зі статтею 4 Закону №1282 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У статті 6 Закону № 1282 визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078(далі - Порядок № 1078).

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній з 15.12.2015) передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77, застосовується з 01.01.2016) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, який застосовується з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Так, механізм індексації має універсальний характер й індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. В свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №380/1513/20).

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19).

Так, щодо спірного періоду з 01.03.2018 по 13.01.2021, з 14.01.2021 по 30.07.2022 стосовно «фіксованої» суми індексації, суд враховує, що Верховний Суд наразі сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, викладений у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21, від 19.04.2023 у справі № 380/10594/21 та від 05.02.2024 справа № 360/383/23.

Відповідна практика Верховного Суду є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, релевантні до обставин цієї справи, а саме у постанові від 05.02.2024 справа № 360/383/23, суд касаційної інстанції виснував про таке.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Внаслідок системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Верховний Суд також наголосив, що ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Застосовуючи вказаний підхід, Верховного Суду та ураховуючи, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, то з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078 – березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

За такої умови відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 слідує, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

Поряд з цим з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 12.04.2023 року у справі № 420/6982/21.

При цьому, варто зауважити, що вищевказана позиція Верховного Суду не суперечить висновкам, викладеним судом касаційної інстанції у постанові від 09 червня 2022 року в справі №600/524/21-а, оскільки нею не заперечується відсутність в положеннях Порядку № 1078 (в редакції, чинній після 15 грудня 2015 року) такого поняття як «фіксована сума індексації», однак це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачають правила нарахування й виплати сум індексації - різниці, що мають щомісячний фіксований характер.

На підставі наведених настанов Верховного Суду для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, у цій справі потрібно установити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Крім того, суд звертає увагу, що до складу щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належить враховувати щомісячну додаткову винагороду відповідно до Інструкції № 550.

Правова позиція з цього питання висловлена у постановах Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 400/4650/19, від 26.01.2022 у справі № 520/8887/2020.

Отже, відповідно до вказаних настанов, суд встановив, що розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року (без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення, та ураховуючи, що виплата здійснюється у поточному місяці за минулий) склав:

за лютий: посадовий оклад 1030,00 грн, оклад за військовим званням 120,00 грн, надбавка за вислугу років 402,50 грн, надбавка за ОПС 776,25грн., премія 4326,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода 3992,85грн, всього 12796,14грн;

за березень 2018 року: посадовий оклад 1030,00 грн, оклад за військовим званням 120,00 грн, надбавка за вислугу років 402,50 грн, надбавка за ОПС 776,25грн., премія 4635,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода 4178,25грн, матеріальна допомога на оздоровлення 2005,56грн. всього 13147,56грн.

Розмір підвищення доходу: 13147,56грн.– 12796,14грн = 351,42грн;

Сума можливої індексації у березні 1762 * 253,30 : 100 % = 4 463,15

Розрахунок індексації-різниці: 4 463,15 – 351,42= 4111,73 грн.

Таким чином, позивач у період з 01.03.2018 по 13.01.2021, з 14.01.2021 по 30.07.2022 включно мав право на нарахування та виплату індексації - різниці у розмірі 4111,73 грн щомісячно.

Отже, відповідачі у період з 01.03.2018 по 13.01.2021, з 14.01.2021 по 30.07.2022 включно зобов`язані були нарахувати позивачу індексацію різницю відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 та виплатити її з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Суд звертає увагу на те, що нарахування суми індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця. Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідачів стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.01.2021, з 14.01.2021 по 30.07.2022 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078 та зобов`язання нарахувати та виплати індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.01.2021, з 14.01.2021 по 30.07.2022 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078, а саме у розмірі 4111,73 грн в місяць, з урахуванням вже виплачених сум.

Щодо вимог визначення в загальній сумі суми необхідної до виплати різниці індексації грошового забезпечення у загальному розмірі 141523,09грн та 76265,95грн, суд зазначає наступне.

Нарахування та виплата грошового забезпечення позивача, у спірний період, у тому числі і індексації грошового забезпечення, відносилось до виключної компетенції відповідачів.

Станом на цей час виплата індексації грошового забезпечення у спірному періоді не проводилась, відтак, вимога є передчасною і задоволенню не підлягає.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення індексації в конкретній заявленій позивачем сумі, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановок) Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, оскільки відновленню підлягає лише порушене право та в даному випадку відсутні об`єктивні підстави вважати, що після здійснення відповідного перерахунку індексації грошового забезпечення в подальшому будуть порушені права позивача та враховуючи, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 у справі №420/1207/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 91603360).

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, суд зазначає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними. В даному випадку відсутня дата проведення остаточного розрахунку з позивачем, тому суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому. Відповідно до статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», а доказів понесення сторонами інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не представлено, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 13 січня 2021 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_10 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 13 січня 2021 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078,

з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 14 січня 2021року по 30 липня 2022року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_10 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 14 січня 2021року по 30 липня 2022року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078,

з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні позову в частині інших позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14.09.2026.

Суддя Лунь З.І.