Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №380/24983/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 рокусправа № 380/24983/25

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування пункту наказу

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України (далі відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 10.12.2025 № 572/ДСК “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”.

Ухвалою від 23.01.2016 відкрито спрощене позовне провадження у справі. 11.03.2026 відмовлено у задоволенні позовних вимог про залучення третьої особи – Міністерства оборони України.

Аргументи учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ні акт службового розслідування від 19.11.2025 № 93/АКТТК/ДСК (далі Акт № 93/АКТТК/ДСК), ні оскаржуваний наказ не містять конкретизації, в яких саме діях чи бездіяльності позивача полягали його неправомірні дії, не встановлюють зв`язку правопорушення з виконанням позивачем обов`язків військової служби.

Позивач стверджує, що обов`язок з організації відрядження представників НАСВ до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК та СП), військових частин для участі у проведенні попередньої професійної діагностики, передбачений пунктом 9 розділу III Інструкції про організацію та проведення військово-професійної орієнтації громадян України і прийому на навчання до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та наукових установ у системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 16.07.2024 № 479, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.08.2024 за № 1285/42630 (далі Інструкція № 479), може бути виконаний лише після створення керівниками ТЦК та СП, командирами військових частин відповідних комісій та розгортання центрів (пунктів) попередньої професійної діагностики, а також організації ними взаємодії з приймальними комісіями вищих військових навчальних закладів; проте будь-яких запитів (інформації) від керівників ТЦК та СП, командирів військових частин щодо участі представників НАСВ у таких заходах до Академії не надходило.

Щодо визначення строків проведення навчального збору позивач зазначив, що відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції № 479 конкретні строки проведення навчального збору визначаються керівником вищого військового навчального закладу з урахуванням термінів вступної кампанії та підлягають доведенню до визначених посадових осіб і органів управління до 01 лютого відповідного року. Разом з тим посаду начальника НАСВ позивач прийняв та приступив до виконання службових обов`язків лише 05.02.2025, тобто вже після настання зазначеного строку, а тому не мав об`єктивної можливості довести такі строки до 01.02.2025. Крім того, розпорядженням Міністра оборони України від 09.04.2025 № 15188/3 та Правилами прийому на навчання до НАСВ на 2025 рік, затвердженими протоколом Вченої ради НАСВ від 31.03.2025 № 12 та начальником НАСВ 31.03.2025 і погодженими Департаментом військової освіти і науки Міністерства оборони України та Центральним управлінням військової освіти і науки Генерального штабу Збройних Сил України, встановлено строки прийому документів (до 01.07.2025) та проведення вступних випробувань (з 20.07.2025 по 30.07.2025), за яких проведення 25-добового навчального збору до початку вступних випробувань є об`єктивно неможливим. Особливості прийому на навчання до вищих військових навчальних закладів в умовах особливого періоду, затверджені наказом Міністерства оборони України від 11.05.2016 № 248, проведення навчального збору не передбачають.

Крім того, на думку позивача, ні в Акті № 93/АКТТК/ДСК, ні в оскаржуваному наказі не зазначено, у чому саме (в яких конкретно діях чи бездіяльності) полягала його особиста недисциплінованість, не встановлено причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) позивача та подією, що трапилась, всупереч вимогам пункту 3 розділу V Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі – Порядок № 608).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив, зазначив, що службовим розслідуванням, проведеним комісією, призначеною наказами Головнокомандувача Збройних Сил України від 15.09.2025 № 456/ДСК та від 15.10.2025 № 506, встановлено факт неналежного виконання позивачем обов`язків, визначених статтями 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктом 9 розділу III, пунктами 2, 6 розділу VI Інструкції № 479, пунктом 4.3.2 Статуту НАСВ, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.01.2016 № 40 (в редакції наказу Міністерства оборони України від 23.11.2018 № 599).

Відповідач наголосив, що призначення службового розслідування є правом, а не обов`язком особи, яка приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, а обрання виду дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень відповідача.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на організацію відрядження представників НАСВ до ТЦК та СП, військових частин, а також на визначення конкретних строків проведення навчальних зборів і видання наказу про їх організацію та проведення, що, на переконання відповідача, є достатнім для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до витягу з наказу начальника НАСВ (по стройовій частині) від 05.02.2025 № 49 позивач 05 лютого 2025 року прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків начальника НАСВ.

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 15.09.2025 № 456/ДСК «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли неприйняттю участі представниками НАСВ у заходах попередньої професійної діагностики та непроведенню навчального збору з кандидатами на навчання з числа військовослужбовців тривалістю 25 діб, та встановлення ступеня вини посадових осіб. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 15.10.2025 № 506 строк проведення службового розслідування продовжено до 13.11.2025.

За результатами проведеного службового розслідування складено Акт № 93/АКТТК/ДСК від 19.11.2025, яким, зокрема, встановлено, що начальник НАСВ полковник ОСОБА_1 не організував відрядження представників НАСВ до ТЦК та СП, військових частин для участі в проведенні попередньої професійної діагностики військовослужбовців і цивільних осіб, які подали заяви (рапорти) про допуск до участі у вступних випробуваннях і конкурсному відборі на навчання; не визначив конкретні строки проведення навчального збору, а також не видав наказ про організацію та проведення навчального збору з вступниками на навчання, що, за висновками комісії, сприяло невиконанню державного замовлення у 2025 році для НАСВ.

На підставі Акта № 93/АКТТК/ДСК наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 10.12.2025 № 572/ДСК «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» пунктом 2 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 9 розділу III, пунктів 2, 6 розділу VI Інструкції № 479, пункту 4.3.2 Статуту НАСВ, та накладено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».

Не погодившись з цим наказом позивач звернувся до суду.

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки щодо правозастосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 16 Закону України «Про національну безпеку України» Головнокомандувач Збройних Сил України здійснює безпосереднє керівництво та управління застосуванням Збройних Сил України, відповідає за виконання покладених на Збройні Сили України завдань, у тому числі щодо забезпечення військової дисципліни.

Відповідно до частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі Дисциплінарний статут), Головнокомандувач Збройних Сил України користується дисциплінарною владою в повному обсязі цього Статуту.

Разом з тим, відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності – накласти дисциплінарне стягнення.

Із наведеної норми вбачається, що обов`язковою умовою (складом) дисциплінарного правопорушення є встановлений факт невиконання чи неналежного виконання військовослужбовцем саме такого службового обов`язку, який він об`єктивно мав змогу виконати в межах наданих йому повноважень і в межах відповідного строку (періоду), протягом якого він обіймав відповідну посаду.

Відповідно до частини першої статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається Порядком № 608 (частина восьма статті 85 Дисциплінарного статуту).

Пунктом 2 розділу I Порядку № 608 визначено, що службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 1 розділу V Порядку № 608 передбачено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Пунктом 3 розділу V Порядку № 608 встановлено, що в описовій частині акта службового розслідування зазначаються, зокрема: неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню.

Суд зазначає, що наведені вимоги пункту 3 розділу V Порядку № 608 не є формальними чи факультативними, а становлять необхідну гарантію обґрунтованості та вмотивованості рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, оскільки саме на підставі акта службового розслідування суб`єкт владних повноважень встановлює наявність в діях (бездіяльності) військовослужбовця складу дисциплінарного правопорушення та приймає рішення про вид дисциплінарного стягнення. Відтак, недотримання цих вимог унеможливлює перевірку судом обґрунтованості висновків суб`єкта владних повноважень щодо вини особи, притягнутої до дисциплінарної відповідальності.

Дослідивши зміст Акта № 93/АКТТК/ДСК в частині, що стосується позивача, суд встановив, що вказаний акт обмежується переліком нормативно-правових актів, вимоги яких порушені позивачем (статті 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункт 9 розділу III, пункти 2, 6 розділу VI Інструкції № 479, пункт 4.3.2 Статуту НАСВ), однак не містить опису того, в чому саме, в яких конкретних діях чи бездіяльності позивача полягало невиконання кожної із зазначених вимог, з прив`язкою до дати, коли відповідний обов`язок мав бути виконаний. Зазначене свідчить про недотримання вимог пункту 3 розділу V Порядку № 608 та ставить під сумнів обґрунтованість висновку комісії про наявність в діях позивача складу дисциплінарного правопорушення.

Щодо обов`язку з організації відрядження представників НАСВ до ТЦК та СП, військових частин для участі в проведенні попередньої професійної діагностики суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2.21 розділу ІІ Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, організація і здійснення військово-професійної орієнтації, проведення попередньої професійної діагностики та відбору кандидатів на навчання у військових навчальних закладах покладаються на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки і командирів військових частин.

Пунктом 9 розділу III Інструкції № 479 визначено, що керівники (начальники) відповідних закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та наукових установ з отриманням Плану відбору вступників та/або наказу Міністерства оборони України, наказу Міністерства оборони України та Міністерства освіти і науки України про організацію прийому курсантів, слухачів, ад`юнктів та інтернів на навчання для підготовки військових фахівців з фаховою передвищою та вищою освітою у взаємодії, зокрема, з командирами військових частин, ТЦК та СП, серед іншого, організовують відрядження представників вищих військових навчальних закладів до ТЦК та СП, військових частин, закладів, установ, організацій і підприємств для проведення заходів з військово-професійної орієнтації та участі в проведенні попередньої професійної діагностики військовослужбовців та цивільних осіб, які подали заяви (рапорти) про допуск до участі у вступних випробуваннях та конкурсному відборі на навчання.

Згідно п.п.10-13 розділу III Інструкції № 479 з отриманням витягів з Плану відбору вступників командири військових частин, керівники ТЦК та СП, закладів, установ, організацій і підприємств створюють комісії з проведення попередньої професійної діагностики та відбору вступників на навчання. Попередня професійна діагностика здійснюється відповідно до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454. Підставою для проведення попередньої професійної діагностики є рапорт (заява) особи, яка виявила бажання навчатися у ЗФПВО, ВВНЗ, ВНП ЗВО, про допуск до участі у вступних випробуваннях та конкурсному відборі на навчання до обраного ЗФПВО, ВВНЗ та ВНП ЗВО. Результати роботи комісій з попередньої професійної діагностики та відбору вступників на навчання з числа військовослужбовців та цивільних осіб зазначаються у Формах документів, які заповнюють комісії, що здійснюють попередню професійну діагностику та відбір вступників на навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (додаток 3). На підставі результатів попередньої професійної діагностики комісії формують висновок про доцільність зарахування особи, яка подала рапорт (заяву), вступником до обраного нею ЗФПВО, ВВНЗ та ВНП ЗВО або про відмову у зарахуванні з обґрунтуванням причин. Протоколи засідань комісій затверджуються керівниками органів військового управління, командирами військових частин, керівниками закладів, установ, організацій, підприємств і ТЦК та СП, де були створені зазначені комісії.

Із буквального тлумачення наведених норм слідує, що організація відрядження представників вищого військового навчального закладу здійснюється саме у взаємодії з ТЦК та СП і командирами військових частин, тобто передбачає двосторонній організаційний процес, а не одностороннє волевиявлення керівника вищого військового навчального закладу.

За відсутності факту звернення (запиту) від органу, на який законодавством покладено обов`язок організації та проведення заходів попередньої професійної діагностики (ТЦК та СП, командири військових частин), участь представників НАСВ у таких заходах була об`єктивно неможливою, оскільки місце, час та порядок проведення таких заходів визначаються саме ТЦК та СП і командирами військових частин, а не ВВНЗ.

При цьому ані Акт службового розслідування, ані оскаржуваний наказ не містять відомостей про те, на які запити ТЦК та СП, військових частин, у які строки позивач мав організувати відрядження представників Академії. Також не встановлено, що відповідні звернення (за їх наявності) направлялись, проте були залишені без відповіді чи реагування.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що бездіяльність позивача в цій частині не може вважатися невиконанням обов`язку, а тому відсутній необхідний елемент складу дисциплінарного правопорушення, визначений частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту.

Щодо обов`язку з визначення конкретних строків проведення навчального збору та видання наказу про його організацію і проведення суд зазначає таке.

Особливості прийому на навчання до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та закладів фахової передвищої військової освіти для підготовки військових фахівців тактичного рівня в умовах особливого періоду затверджені наказом Міністерства оборони України 11.05.2016 № 248. (далі Особливості № 248). Ці Особливості визначають порядок відбору та прийому на навчання до вищих військових навчальних закладів (далі - ВВНЗ), військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (далі - ВПН ЗВО) та закладів фахової передвищої військової освіти (далі — ЗФПВО) в умовах особливого періоду.

Згідно абзацу 1 п.2 Особливостей № 248 прийом на навчання до ВВНЗ, ВНП ЗВО та ЗФПВО здійснюється на конкурсній основі згідно з Правилами прийому на навчання до ВВНЗ (ЗФПВО) (додатком до Правил прийому на навчання до закладу вищої освіти для ВНП ЗВО) (далі — Правила прийому на навчання). Правила прийому на навчання розробляються у ВВНЗ, ВНП ЗВО та ЗФПВО на підставі Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти (Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти), Умов прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти (Порядку прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти), затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, та погоджуються з Департаментом військової освіти і науки Міністерства оборони України.

Правила прийому на навчання до НАСВ на 2025 рік затверджені протоколом Вченої ради НАСВ від 31.03.2025 № 12 та начальником НАСВ 31.03.2025, погоджені директором Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України 27.03.2025 та тимчасово виконуючим обов`язки начальника Центрального управління військової освіти і науки Генерального штабу Збройних Сил України 11.04.2025, і не містять положень щодо проведення навчального збору з кандидатами на навчання з числа військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу як етапу вступної кампанії.

Правила прийому на навчання до НАСВ на 2025 рік пройшли перевірку відповідних органів військового управління і не містили положень щодо проведення навчального збору.

Разом з тим, проведення начального збору у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти передбачено пунктом 1 розділу VI Інструкції № 479. Так зазначена норма визначає, що навчальний збір проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти з метою підготовки військовослужбовців до вступу на навчання за очною (денною) формою здобуття освіти та проведення професійної діагностики фахівцями цих закладів.

Розпорядженням Міністра оборони України від 09.04.2025 № 15188/3, яке надійшло до НАСВ 18.04.2025 (вх. № 12075), тобто після затвердження Правил прийому на навчання до НАСВ на 2025 рік (31.03.2025), встановлено такі строки проведення вступної кампанії у 2025 році: прийом заяв (рапортів), оформлення та надсилання документів від ТЦК та СП, служб персоналу військових частин, установ та організацій до приймальних (відбіркових) комісій вищих військових навчальних закладів – до 01.07.2025; прийом заяв безпосередньо від вступників та оформлення документів приймальними комісіями – до 20.07.2025; проведення вступних випробувань та конкурсного відбору на навчання – з 20.07.2025 до 30.07.2025; зарахування вступників на навчання – до 01.08.2025.

Пунктом 2 розділу VI Інструкції № 479 передбачено, що навчальний збір проводиться до початку вступних випробувань строком 25 діб; конкретні строки проведення навчального збору визначаються керівником вищого військового навчального закладу з урахуванням термінів проведення вступної кампанії, визначених у Правилах прийому на навчання на відповідний рік, і до 01 лютого року вступу на навчання доводяться до керівників структурних підрозділів Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, а також до Центрального управління військової освіти і науки Генерального штабу Збройних Сил України та Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України. Відповідно до пункту 6 розділу VI Інструкції № 479 керівник (начальник) вищого військового навчального закладу за місяць до початку навчального збору видає наказ про організацію та проведення навчального збору з вступниками на навчання.

Суд бере до уваги доводи позивача, що за таких строків проведення навчального збору тривалістю 25 діб до початку вступних випробувань (тобто до 20.07.2025, орієнтовно з кінця червня 2025 року) для осіб, які подають документи упродовж усього визначеного строку прийому документів (до 01.07.2025), є об`єктивно неможливим без порушення принципу рівності умов конкурсного відбору вступників, гарантованого статтею 24 Конституції України та частиною першою статті 44 Закону України «Про вищу освіту», згідно з якою прийом на навчання до закладів вищої освіти здійснюється на конкурсній основі відповідно до умов прийому, які повинні забезпечувати дотримання прав особи у сфері освіти. Проведення навчального збору вибірково, лише для частини вступників, які встигли б взяти в ньому участь, а не для тих, хто подав документи ближче до завершення визначеного строку, призвело б до нерівних умов конкурсного відбору.

Окрім того, суд встановив, що позивач прийняв справи та посаду начальника НАСВ і приступив до виконання службових обов`язків лише 05.02.2025, тобто вже після настання встановленого пунктом 2 розділу VI Інструкції № 479 строку (до 01 лютого відповідного року) доведення конкретних строків навчального збору до визначених посадових осіб та органів управління.

Особа не може нести дисциплінарну відповідальність за невиконання обов`язку, строк виконання якого сплив до її призначення на відповідну посаду, оскільки за таких обставин відсутня її вина у розумінні статті 86 Дисциплінарного статуту, згідно з якою дисциплінарне стягнення накладається лише за умови, що вина військовослужбовця повністю доведена.

За таких обставин суд дійшов висновку, що об`єктивна можливість виконання позивачем обов`язків, передбачених пунктами 2, 6 розділу VI Інструкції № 479, в частині визначення та доведення конкретних строків навчального збору і видання наказу про його проведення, була відсутня як через прийняття позивачем посади після настання встановленого строку доведення інформації (01.02.2025), так і через об`єктивну неможливість організації такого збору в межах строків вступної кампанії 2025 року, визначених розпорядженням Міністра оборони України від 09.04.2025 № 15188/3 та погодженими Правилами прийому. Невиконання обов`язку, об`єктивно неможливого до виконання, не утворює складу дисциплінарного правопорушення в розумінні частини першої статті 45 Дисциплінарного статуту та не може розглядатись як прояв особистої недисциплінованості чи неналежного виконання службових обов`язків у розумінні статей 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та пункту 4.3.2 Статуту НАСВ, оскільки останні є нормами загального (відсильного) характеру, зміст порушення яких визначається через конкретні (спеціальні) обов`язки, встановлені іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Дослідивши зміст Акта № 93/АКТТК/ДСК та оскаржуваного наказу, суд дійшов висновку, що вони не відповідають критерію обґрунтованості, оскільки не враховують встановлених обставин щодо дати призначення позивача на посаду, змісту нормативних актів, якими врегульовано вступну кампанію 2025 року, а також відсутності доведеного факту звернення ТЦК та СП і командирів військових частин щодо участі представників НАСВ у заходах попередньої професійної діагностики.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач не спростував доводів позивача щодо відсутності в останнього об`єктивної можливості виконати покладені на нього обов`язки, а також не довів наявності складу дисциплінарного правопорушення (пункт 3 розділу V Порядку № 608).

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши в сукупності досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності пункту 2 наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 10.12.2025 № 572/ДСК у частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а тому вказаний пункт наказу є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги – задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору під час розгляду цієї справи в усіх судових інстанціях, не надав доказів понесення інших судових витрат, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення судових витрат.

Керуючись статтями 2, 9, 72– 77, 90, 139, 242– 246, 255, 262, 263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 10.12.2025 № 572/ДСК «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність».

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна