Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №320/15322/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Київ справа №320/15322/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №230770901 від 27.03.2026.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначив, що контролюючий орган не довів фактичного продажу немаркованої алкогольної продукції. На його думку, два фіскальні чеки від 09.11.2025 № 11633 та № 11634 з однаковим номером марки акцизного податку відображають лише інформацію, внесену до реєстратора розрахункових операцій, але не стан маркування товару. Під час перевірки посадові особи не оглядали відповідні пляшки, не здійснювали фото- чи відеофіксацію, не вилучали продукцію та не проводили контрольну розрахункову операцію. Позивач також стверджує, що відповідач не довів реалізацію двох окремих одиниць товару, оскільки чеки сформовані одним реєстратором і одним касиром з інтервалом близько двадцяти секунд. Зазначення у спірному рішенні конкретного номера марки, на переконання позивача, суперечить висновку про реалізацію немаркованого товару.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/15322/26 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 адміністративну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову та посилається на результати фактичної перевірки кафе позивача за адресою: м. Київ, вул. Кіпріанова, 8. Перевірку проведено на підставі наказу від 28.01.2026 № 462-п і направлень від 04.03.2026 № 4601/26-15-09-01 та № 4602/26-15-09-01, з якими позивач був ознайомлений 04.03.2026. За даними електронних ресурсів ДПС 09.11.2025 через РРО оформлено фіскальні чеки № 11633 і № 11634 щодо продажу пляшок горілки «Немірофф» місткістю 0,5 л, міцністю 40 відсотків, на загальну суму 540,00 грн. В обох чеках зазначено той самий реквізит марки акцизного податку АІХШ28161, хоча кожна паперова марка має індивідуальний номер і призначена для однієї одиниці маркованої продукції. Відповідач вважає таке дублювання доказом реалізації алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від установлених вимог і тому таких, що вважаються немаркованими. На підставі акта перевірки від 13.03.2026 № 17292/Ж5/26-15-09-01/2490405372 застосовано мінімальну санкцію, передбачену пунктом 11 частини другої статті 73 Закону № 3817-IX. З цих підстав відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач повторив, що даних інформаційних ресурсів ДПС недостатньо для встановлення складу правопорушення, та просив позов задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює господарську діяльність, зокрема, продаж підакцизних товарів у кафе за адресою: м. Київ, вул. Кіпріанова, 8.

На підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 28.01.2026 № 462-п і направлень від 04.03.2026 № 4601/26-15-09-01 та № 4602/26-15-09-01 проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача.

04.03.2026 позивач ознайомився з направленнями та отримав копію наказу про проведення перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 13.03.2026 № 17292/Ж5/26-15-09-01/2490405372.

В акті зафіксовано, що 09.11.2025 через РРО позивача проведено дві розрахункові операції з продажу горілки «Немірофф» місткістю 0,5 л та міцністю 40 відсотків на загальну суму 540,00 грн, оформлені фіскальними чеками № 11633 і № 11634.

В обох чеках зазначено однакові серію та номер марки акцизного податку АІХШ28161.

18.03.2026 позивач подав до контролюючого органу заперечення на акт перевірки. За результатами їх розгляду висновки акта залишено без змін.

27.03.2026 Головне управління ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення № 230770901, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 25 941,00 грн. Розмір штрафу відповідає трьом розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2026 (8 647,00 грн х 3).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 27.03.2026 № 230770901, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою його надано; обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно та своєчасно.

Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв - наклеювання марки акцизного податку на пляшку або упаковку алкогольного напою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 226.1, 226.3 і 226.7 статті 226 Податкового кодексу України вироблені в Україні та ввезені на митну територію України алкогольні напої підлягають маркуванню марками встановленого зразка; виготовлення, зберігання, продаж марок і маркування продукції здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України; кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України такими, що немарковані, вважаються, зокрема, алкогольні напої з підробленими марками акцизного податку, а також алкогольні напої, марковані з відхиленням від вимог положення, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання і продаж марок та маркування алкогольних напоїв, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру відповідної продукції.

Згідно з пунктом 228.9 статті 228 Податкового кодексу України відповідальність за недодержання порядку маркування та продажу алкогольних напоїв несуть виробники, імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Згідно з частиною шістнадцятою статті 62 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» алкогольні напої, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законом.

Згідно з пунктом 11 частини другої статті 73 Закону № 3817-IX за реалізацію алкогольних напоїв без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку до суб`єкта господарювання застосовується штраф у розмірі 200 відсотків вартості таких товарів, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. Для розрахунку санкції використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на 1 січня року, в якому виявлено порушення.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 мінімальну заробітну плату в місячному розмірі встановлено на рівні 8 647,00 грн.

Згідно з пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, фіскальний касовий чек на товари має містити цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у випадках, передбачених законодавством.

Спір у цій справі стосується достатності даних двох фіскальних чеків з однаковим реквізитом марки акцизного податку для висновку про реалізацію алкогольних напоїв, які вважаються немаркованими, та правомірності застосування передбаченої Законом № 3817-IX фінансової санкції.

Суд виходить із того, що цифрове значення марки акцизного податку у фіскальному чеку не є довільним інформаційним реквізитом. Воно ідентифікує паперову марку, якою позначена конкретна одиниця алкогольної продукції. Оскільки кожна паперова марка має окремий номер і призначена для маркування однієї пляшки або упаковки, той самий номер не може правомірно супроводжувати реалізацію двох різних пляшок одного алкогольного напою.

У постанові від 19.11.2025 у справі № 160/20070/23 Верховний Суд сформулював висновок, що дублювання реквізитів марок акцизного податку у фіскальних чеках свідчить про реалізацію алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від установлених вимог, а отже таких, що вважаються немаркованими згідно з пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України. Верховний Суд також визнав дані системи обліку РРО і відповідні фіскальні чеки належними доказами такого порушення. Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує цей висновок при застосуванні наведених норм права.

У цій справі інформація з електронних ресурсів ДПС конкретизована двома фіскальними чеками № 11633 і № 11634 від 09.11.2025. Чеки мають різні номери та засвідчують дві окремо зареєстровані розрахункові операції щодо пляшок горілки «Немірофф» місткістю 0,5 л, а в обох документах зазначено однаковий номер марки АІХШ28161.

Тому ці відомості становлять зафіксовану РРО інформацію про реалізацію двох одиниць алкогольної продукції з дубльованим унікальним реквізитом марки.

Доводи позивача про те, що інтервал близько двадцяти секунд об`єктивно виключає дві господарські операції, суд відхиляє. Саме послідовне формування двох чеків з різними номерами засвідчує реєстрацію двох розрахункових операцій; тривалість проміжку між ними не скасовує змісту цих документів. Позивач не надав Z-звіту, контрольних стрічок, документів про скасування або помилкове проведення одного з чеків чи інших даних, які б спростовували факт двох зареєстрованих продажів.

Посилання позивача на те, що діяльність здійснювалася у кафе, також не змінює висновку суду. В матеріалах перевірки операції визначені як продаж пляшок горілки місткістю 0,5 л, а не порцій алкогольного напою з однієї відкритої пляшки. Позивач не надав облікових документів або інших доказів, з яких вбачалося би, що чеки № 11633 і № 11634 оформлені саме на порційний продаж з однієї пляшки.

Відсутність огляду пляшок, контрольної розрахункової операції, вилучення продукції або фото- і відеофіксації не робить висновок перевірки недоведеним. Закон не встановлює, що порушення правил маркування може підтверджуватися виключно такими засобами. У цій справі порушення встановлено ретроспективним аналізом фіскальних чеків, які містять обов`язковий ідентифікаційний реквізит марки та створені самим РРО позивача під час відповідних продажів.

Суд відхиляє і твердження про логічну суперечність між зазначенням конкретного номера марки та кваліфікацією продукції як немаркованої. Пункт 226.9 статті 226 Податкового кодексу України охоплює поняттям немаркованих не лише товари, на яких фізично відсутня марка, а й алкогольні напої, марковані з відхиленням від установлених вимог. Дублювання одного унікального номера для двох пляшок саме і свідчить про таке відхилення.

Водночас акт перевірки містить окреме помилкове посилання на пункт 3 статті 72 Закону № 3817-IX. Однак у фактичному описі порушення, податковому повідомленні-рішенні та відзиві наведено обставини реалізації продукції з дубльованим номером марки й застосовано норми частини шістнадцятої статті 62 та пункту 11 частини другої статті 73 Закону № 3817-IX.

Технічна неточність у посиланні на одну норму акта не змінила змісту встановленого порушення, не позбавила позивача можливості зрозуміти підстави відповідальності та подати заперечення, тому сама по собі не є підставою для скасування рішення.

Розмір санкції також визначено правильно. Двісті відсотків вартості реалізованого товару становить менше законодавчо встановленого мінімуму, тому відповідач застосував три мінімальні заробітні плати станом на 01.01.2026: 8 647,00 грн Ч 3 = 25 941,00 грн.

Отже, відповідач виконав покладений на нього частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок та довів належними і достатніми доказами факт реалізації позивачем алкогольних напоїв, які вважаються немаркованими марками акцизного податку встановленого зразка. Податкове повідомлення-рішення від 27.03.2026 № 230770901 прийняте на підставі та в межах повноважень контролюючого органу, є обґрунтованим і пропорційним установленому законом складу порушення.

За таких обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду даної справи, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,– відмовити.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.