Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №640/9598/20 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Справа № 640/9598/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «КРЕДО-АУДИТ»

до Міністерства юстиції України

про визнання постанови такою, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «КРЕДО-АУДИТ» (далі – позивач, ТОВ «Аудиторська компанія «КРЕДО-АУДИТ», товариство) з позовом до Міністерства юстиції України (далі – відповідач, Мін`юст), в якому просить визнати постанову Міністерства юстиції України №1 від 15.11.2019 такою, що не підлягає виконанню.

Позиції сторін

Позивач покликаючись на норми п.2 п.п. 7), п. г) та д) статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №1702-VІІ (далі - Закон №1702-VІІ, п. 9 розділу ІІ Порядку проведення перевірок Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб`єктів первинного фінансового моніторингу, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2015 № 673/5 (далі – Порядок № 673/5) вказує, що перевірка здійснюється робочою групою, до складу якої можуть входити: працівники центрального апарату Мін`юсту; працівники управлінь юстиції; працівники Держфінмоніторингу, до яких не можна віднести представників включених відповідачем до робочої групи начальника відділу організації нотаріальної діяльності та фінансового моніторингу Управління з питань нотаріату Департаменту державної реєстрації та нотаріату Захаревич Олена Миколаївна та головного спеціаліста відділу організації нотаріальної діяльності та фінансового моніторингу Управління з питань нотаріату Департаменту державної реєстрації та нотаріату Макуха Любов Миколаївна, оскільки такі не мають відповідних знань та відповідних компетенції, щоб перевіряти суб`єктів первинного фінансового моніторингу, які надають юридичні послуги.

Вказуючи на п. 5 розділу ІІ Порядку № 673/5 позивач зазначив, що отримав повідомлення про проведення перевірки 13.09.2019, у зв`язку з чим вважає, що відповідачем пропущено термін щодо повідомлення суб`єкта про проведення планової перевірки, який законодавцем визначено не менше ніж за 10 календарних днів (з дня отримання) до початку її проведення.

Зазначаючи п. 1 розділу ІІІ Порядку № 673/5 вказує, що безвиїзна перевірка здійснюється у разі неможливості організації проведення перевірки за місцезнаходженням суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу, та у товариства було в наявності орендоване офісне приміщення, за місцем свого розташування, обладнані робочі місця, відповідний штат персоналу та інші елементи матеріально-технічної бази, що дозволяло організувати проведення перевірки за місцем знаходження позивача. Вважає, що у відповідача не було підстав, які б свідчили про не можливість організації проведення перевірки за місцезнаходженням позивача. Перевірка дотримання вимог законодавства, що мав би провести відповідач, мала б бути виїзною, та проводитись за місцезнаходженням позивача відповідно до положень Порядку № 673/5.

Також позивач вказує, що з отриманого Акту про відмову суб`єкта господарювання, що надає юридичні послуги від проведення перевірки №3 від 20.09.2019, останній не містить в собі інформації про відмову товариства у наданні документів, тощо, враховуючи, що товариство, після отримання повідомлення про перевірку було надано відповідачу лист №17-09/01 від 17.09.2019 (вх. №32409-33-19 від 18.09.2019), де викладено суть своїх застережень щодо підстав перевірки. Вказаний лист не був врахований відповідачем в самому Акті. Покликаючись на п. 3 розділу VІ Порядку № 673/5 зазначає, що Акт не містить об`єктивних обґрунтувань та складено без належного урахування пояснень позивача. Додав, що відповідь на лист позивачем було отримано після складеного Акту чим порушено законні права та інтереси позивача.

Позивач також вказав, що про протиправність включення товариства до плану перевірки зазначив керівнику робочої групи в телефонній розмові 09.09.2019, але оскільки останнім не було прийнято до уваги пояснення позивача, надіслано повідомлення та запит, останнім було надіслано до Мін`юста лист у письмовій формі.

Зазначає, що відповідачем порушено абз. 2 п. 2 розділу VІІ Порядку № 673/5, не було надано позивачу повідомлення про права, обов`язки та повноваження членів робочої групи та права, обов`язки суб`єкта і посадових осіб суб`єкта, чим порушено законні інтереси та права позивача.

Товариство вказує, що відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 673/5 Акт перевірки підписується керівником, членами робочої групи та суб`єктом, керівником суб`єкта та/або відокремленого підрозділу або особи, які виконують їх обов`язки, не пізніше дати закінчення терміну проведення перевірки та відповідно до пунктів 4-6, 8, 10-12 V Порядку № 673/5 Акт перевірки складається об`єктивно з вичерпним описом виявлених фактів і даних. Не допускається викладати в Акті перевірки припущення та факти, не підтверджені документально. В разі не надання документів необхідних до перевірки суб`єктом та/або відокремленим підрозділом про це робиться в Акті запис із зазначенням причин. Один примірник Акта вручається суб`єкту під підпис. В свою чергу відповідачем вимоги Порядку № 673/5 не було виконано.

Зазначаючи п. 13 Порядку розгляду справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та застосування санкцій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.05.2015 № 810/5 (далі – Порядок №810/5) зауважує, що розгляд справи було призначено відповідачем на 15.11.2019о 10.00 згідно з листом №5925/19.6.2/33-19 від 31.10.2019, проте фактично даний лист було отримано позивачем 02.11.2019, чим було порушено вимоги законодавства щодо термінів повідомлення визначених не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати розгляду.

Товариство вказує, що зареєстроване як суб`єкт первинного фінансового моніторингу у Держфінмоніторинг, відповідно до вимог Закону, та як аудиторська фірма та як суб`єкт, що надає бухгалтерські послуги, контроль щодо яких здійснює Міністерство фінансів України, має у себе організовану систему фінансового моніторингу, відповідно до рекомендацій та роз`яснень Міністерства фінансів України та Держфінмоніторингу, що є відмінною від системи фінансового моніторингу суб`єктів первинного фінансового моніторингу, що надають юридичні послуг та контроль за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України. В свою чергу, відповідно до п. 8 розділу ІІ Порядку № 673/5, повторна перевірка питань, які перевірялись, проводиться лише за рішенням суду або за постановою слідчого у кримінальному провадженні.

Позивач наполягає, що спірна постанова від 15.11.2019 №1 була винесена із численними порушеннями порядку проведення перевірки та порядку розгляду справ про порушення вимог законодавства, що свідчить про її необ`єктивність і протиправність та те, що постанова не може підлягати виконанню.

Відповідач вказує, що планова безвиїзна перевірка позивача була проведена у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №1702-VІІ, з дотриманням п. 1 розділу І, п. 1 розділу ІІ Порядку проведення перевірок Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб`єктів первинного фінансового моніторингу, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2015 № 673/5, згідно наказів Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 2341/7 та від 06.08.2019 №2998/7.

Вказуючи на пункт 4 розділу І Порядку № 673/5 відповідач зазначив, що норма не містить прямої вимоги щодо проведення саме виїзної перевірки за місцезнаходженням Суб`єкта.

Перевірка проводилась робочою групою у складі Захандревич О.М. начальника відділу організації нотаріальної діяльності та фінансового моніторингу Управління з питань нотаріату Департаменту державної реєстрації та нотаріату та ОСОБА_1 головного спеціаліста відділу організації нотаріальної діяльності та фінансового моніторингу Управління з питань нотаріату Департаменту державної реєстрації та нотаріату згідно з посвідченням на право проведення планової безвиїзної перевірки № 5 від 31.07.2019.

Відповідач вказав, що склад робочої групи відповідає чинному законодавству, враховуючи те, що на час проведення перевірки структурним підрозділом в Мін`юсті для забезпечення виконання завдань щодо перевірки суб`єктів первинного фінансового моніторингу – нотаріусів, адвокатів, адвокатських бюро та об`єднань, суб`єктів господарювання які надають юридичні послуги, відповідно до Положення про Департамент державної реєстрації та нотаріату був Департамент державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, державні службовці якого є працівниками центрального апарату Мін`юсту. Відділ організації нотаріальної діяльності та фінансового моніторингу відповідно до Положення про Управління з питань нотаріату Департаменту державної реєстрації та нотаріату був його структурним підрозділом, а члени робочої групи працівниками цього Відділу.

Повідомлення про проведення планової безвиїзної перевірки та запит про надання документів, необхідних для її проведення були надіслані позивачу листом Мін`юсту від 29.08.2019 № 4140/19.6.2/33-19, відповідно до вимог пункту 5 розділу ІІ Порядку № 673/5, що також підтверджується квитанцією про поштове відправлення від 05.09.2019. Проте, позивач листом від 17.09.2019 №17-09/01 повідомив про те, що товариство здійснює аудиторську діяльність, яка є основним видом діяльності та нагляд за його діяльністю здійснює Міністерство фінансів України.

У відповіді на запит Держфінмоніторинг зазначив, що станом на 03.10.2019 позивач перебуває на обліку за декількома кодами виду діяльності, зокрема 7230 «суб`єкти господарювання, що надають юридичні послуги», про що також було повідомлено позивача.

Відповідно до п. 3 розділу VI Порядку № 673/5, у зв`язку із відсутністю Суб`єкта на момент перевірки та не надання запитуваних документів, робочою групою було складено 20.09.2019 Акт відмови Суб`єкта від проведення перевірки, який був направлений йому належним чином. Відмітив, що у своєму листі від 17.09.2019 №17-09/01 Суб`єктом внесено інформацію щодо відмови у наданні на запит документів.

Також, вказуючи на п. 2 розділу VI Порядку № 673/5 направлення поштовим зв`язком Суб`єкту повідомлення про права, обов`язки та повноваження членів робочої групи та права, обов`язки Суб`єкта і посадових осіб Суб`єкта, не передбачено. Оскільки на перевірку Суб`єкт не з`явився, таке повідомлення не було вручено останньому тому долучено до матеріалів перевірки.

15.11.2019 відбулось засідання Комісії Мін`юсту з питань застосування санкцій за порушення законодавства, про дату та час якого було повідомлено позивача належним чином, у відповідно до п. 13 Порядку розгляду справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та застосування санкцій, затвердженого наказом Мін`юсту України від 28.05.2015 № 810/5 (далі – Порядок № 810/5), листом від 31.10.2019 №5925/19.6.2/33-19. На засіданні Комісії був присутній представник позивача Кислов С.О., який не погоджувався із включенням товариства до плану перевірки Мін`юста, оскільки здійснює аудиторську діяльність і нагляд у сфері фінансового моніторингу здійснюється Міністерством фінансів України. Зауважив, що під час розгляду справи представником не було надано до Комісії уточнену форму 1-ФМ згідно якої виключено вид діяльності за кодом 7230 «суб`єкти господарювання, що надають юридичні послуги».

За результатами розгляду матеріалів постановою Мін`юсту від 15.11.2019 №1 накладено штраф у сумі 34000 грн. за порушення товариством вимог п. 13 ч. 2 ст. 6 Закону №1702-VІІ (не надання на запит інформації та документів).

Відповідач наполягає на правомірності спірної постанови, не доведення позивачем підстав для її скасування.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

02.06.2020 відповідачем подано відзив із доказами.

Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

22.01.2025 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 22.01.2025 справа розподілена судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 адміністративну справи прийнято до провадження, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 суд перейшов до розгляду адміністративної справи № 640/9598/20 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 20 квітня 2026 року о 12:30 год.

20.04.2026, за наслідками підготовчих дій, за участі представника позивача Кислова С.О., представника відповідача Руденко Я.С., за відсутності заперечень останніх, суд своєю ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20 травня 2026 року о 09:30год.

20.05.2026, в судовому засіданні, за участі представника відповідача Руденко Я.С., встановивши неявку представника позивача належним чином повідомленого, з`ясувавши думку учасника процесу, суд на місці ухвалив відкласти слухання справи у зв`язку із неявкою представника позивача на іншу дату та час, про що повідомити належним чином сторін.

Наступне судове засідання призначено на 23 червня 2026 року о 10:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

23.06.2026 судове засідання знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

Наступне судове засідання призначено на 29 липня 2026 року о 12:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

29.07.2026, в судовому засіданні, за участі представника позивача Кислова С.О., представника відповідача Руденко Я.С., встановивши позиції та доводи сторін, подані ними докази, за відсутності заперечень учасників процесу, суд порадившись на місці ухвалив завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Встановлені судом обставини

Наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 №2341/7 затверджено план проведення Міністерством юстиції України перевірок суб`єктів первинного фінансового моніторингу на ІІІ квартал 2019 року.

Згідно плану проведення Міністерством юстиції України перевірок суб`єктів первинного фінансового моніторингу на ІІІ квартал 2019 року включено на 19-20 вересня проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ».

Наказом Міністерства юстиції України від 06.08.2019 №2998/7 визначено провести планові безвиїзні перевірки зокрема Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» щодо дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Планова безвиїзна перевірка ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» проведена робочою групою у складі Захандревич О.М. начальника відділу організації нотаріальної діяльності та фінансового моніторингу Управління з питань нотаріату Департаменту державної реєстрації та нотаріату та ОСОБА_1 головного спеціаліста відділу організації нотаріальної діяльності та фінансового моніторингу Управління з питань нотаріату Департаменту державної реєстрації та нотаріату згідно з посвідченням на право проведення планової безвиїзної перевірки № 5 від 31.07.2019.

Повідомлення про проведення планової безвиїзної перевірки 19-20.09.2019 в приміщенні Мін`юста за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15. каб 911, та запит про надання документів, необхідних для її проведення були надіслані ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» рекомендованим поштовим відправленням 05.09.2019 (лист від 29.08.2019 №4140/19.6.2/33-19).

ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» листом від 17.09.2019 № 17-09/01 (вх. № 32409-33-19 від 18.09.2019) повідомило Мін`юст про те, що здійснює аудиторську діяльність, яка є основним видом його діяльності за код КВЕД 69.20, не укладало договори про надання правової допомоги (юридичних послуг), та нагляд за його діяльністю у сфері фінансового моніторингу здійснює Міністерство фінансів України. Вважаючи неправомірним включення товариства до плану перевірки та призначення перевірки із запитуванням документів, останні не вбачало підстав для надання їх до перевірки.

Мін`юстом було надіслано лист від 03.10.2019 №8162/19.6.2/11-19 до Державної служби фінансового моніторингу України щодо надання інформації: код (коди) виду (видів) суб`єкта, що зазначені у формі № 1-ФМ «Форма обліку суб`єкта первинного фінансового моніторингу», яка надана суб`єктом до Держфінмоніторингу; підтвердження щодо включення суб`єкта до Переліку суб`єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України, які перебувають на обліку у Держфінмоніторингу.

Держфінмоніторинг у відповіді від 04.10.2019 №3603/340-06-5 зазначено про те, що станом на 03.10.2019 на обліку в Держфінмоніторингу з 12.11.2018 ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» (код ЄДРПОУ 36632530, юридична адреса: м. Київ 04070, вул. Спаська, буд. 11, фактична адреса: м. Київ 02160, вул. Соборності, буд. 15, оф. 611) за декількома кодами виду діяльності: 7330 «аудиторська фірма», 7340 «суб`єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку», 7230 «суб`єкти господарювання, що надають юридичні послуги».

Мін`юстом надіслано листа до ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» від 03.10.2019 №35942/32409-33-19/19.6.2 в якому зазначено про перебування ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» на обліку у Держфінмоніторингу як суб`єкт господарювання, що надає юридичні послуги, відповідно товариство включено до плану перевірок на ІІІ квартал 2019 року.

У зв`язку з відсутністю ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» на момент проведення перевірки та ненаданням запитуваних документів, 20.09.2019 членами робочої групи було складено Акт про відмову Суб`єкта від проведення перевірки, №3, який був направлений останньому відповідно до вимог законодавства листом від 25.09.2019 №5224/19.6.2/33-19.

Мін`юст листом від 31.10.2019 №5925/19.6.2/33-19, повідомлено ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» про те, що розгляд справи про невиконання (неналежне виконання) вимог нормативно-правових актів у зазначеній сфері відбудеться 15.11.2019 о 10:00 у приміщенні Міністерства юстиції України за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, каб. 911. Лист надісланий рекомендованим поштовим відправленням 31.10.2019.

Постановою Мін`юста від 15.11.2019 №1, за результатами розгляду матеріалів справи про невиконання (неналежне виконання) ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, зокрема, пункту 13 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №1702-VІІ (не надання на запит документів) накладено штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 34000 грн.

Отримавши постанову, не погоджуючись із її правомірністю, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом порушених прав та інтересів.

Застосовані судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 КАС України).

За частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №1702-VІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №1702-VІІ) спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної бази даних для надання правоохоронним органам України та іноземних держав можливості виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов`язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.

Відповідно до п. 31 ст. 1 Закону №1702-VІІ первинний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб`єктами первинного фінансового моніторингу і спрямовані на виконання вимог цього Закону, нормативно-правових актів суб`єктів державного фінансового моніторингу, що включають, зокрема, проведення обов`язкового та внутрішнього фінансового моніторингу.

Частиною 2 статті 5 Закону №1702-VІІ визначено перелік суб`єктів первинного фінансового моніторингу, до яких, зокрема, нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об`єднання, аудитори, аудиторські фірми, суб`єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, суб`єкти господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин).

За частини 3 статті 5 Закону №1702-VІІ суб`єктами державного фінансового моніторингу є Національний банк України, центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, Міністерство юстиції України, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері надання послуг поштового зв`язку, у сфері економічного розвитку, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, спеціально уповноважений орган.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону №1702-VІІ державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюються щодо, зокрема, нотаріусів, адвокатів, адвокатських бюро та об`єднань і суб`єктів господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, що надають послуги у рамках трудових правовідносин), - Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону №1702-VІІ передбачено, що Міністерство фінансів України як центральний орган виконавчої влади здійснює державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення стосовно аудиторів та аудиторські фірми.

Судом встановлено, що спірна перевірка була призначена наказами Мін`юсту від 14.06.2019 №2341/7, від 06.08.2019 №2998/7.

Після отриманого листа Мін`юсту від 29.08.2019 №4140/19.6.2/33-19 про проведення планової безвиїзної перевірки 19-20.09.2019 та запиту про надання документів, необхідних для її проведення, ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» листом від 17.09.2019 № 17-09/01 повідомила Мін`юст про те, що здійснює аудиторську діяльність, яка є основним видом його діяльності за код КВЕД 69.20, не укладало договори про надання правової допомоги (юридичних послуг), та нагляд за його діяльністю у сфері фінансового моніторингу здійснює Міністерство фінансів України. Вважаючи неправомірним включення товариства до плану перевірки та призначення перевірки із запитуванням документів, останні не вбачало підстав для надання їх до перевірки.

На запит Мін`юсту щодо інформації про вид діяльності ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» суб`єкта первинного фінансового моніторингу, Держфінмоніторинг у відповіді від 04.10.2019 №3603/340-06-5 зазначив про те, що станом на 03.10.2019 на обліку в Держфінмоніторингу з 12.11.2018 ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» (код ЄДРПОУ 36632530, юридична адреса: м. Київ 04070, вул. Спаська, буд. 11, фактична адреса: м. Київ 02160, вул. Соборності, буд. 15, оф. 611) за декількома кодами виду діяльності: 7330 «аудиторська фірма», 7340 «суб`єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку», 7230 «суб`єкти господарювання, що надають юридичні послуги».

Суд враховує, що позивач у своєму листі від 17.09.2019 №17-09/01 на повідомлення Мін`юста про проведення первинного фінансового моніторингу та запит про надання інформації та документів повідомив про те, що здійснює аудиторську діяльність за кодом КВЕД 69.20, державне регулювання і нагляд здійснюється Міністерством фінансів України.

В позові зазначає про надання відповідачу форми 1-ФМ згідно якої виключено код діяльності 7230.

З наявної в матеріалах справи форми 1-ФМ від 26.11.2019 слідує, що ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» має декілька кодів виду діяльності: 7330 «аудиторська фірма», 7340 «суб`єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку».

Відповідач вказує, що під час розгляду справи представником не було надано до Комісії уточнену форму 1-ФМ згідно якої виключено вид діяльності за кодом 7230 «суб`єкти господарювання, що надають юридичні послуги».

Враховуючи встановлені обставини, наявні у справі докази, суд зазначає, що згідно вказаної вище ч. 1 ст. 14 Закону №1702-VІІ Міністерство фінансів України як центральний орган виконавчої влади здійснює державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення стосовно аудиторів та аудиторські фірми. Сторони не заперечують факту здійснення ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» аудиторської діяльності, в свою чергу матеріали справи не містять належних та достатніх доказів надіслання чи надання відповідачу чи то до Комісії Мін`юста під час розгляду справи форми 1-ФМ із кодами діяльності, які спростовують правомірність включення Суб`єкта первинного фінансового моніторингу до плану перевірки як Суб`єкта, який не здійснює діяльність у сфері надання адвокатських (юридичних послуг). Згадана вище відповідь Держфінмоніторингу з інформацією станом на 03.10.2019 спростовує доводи позивача.

Відтак, суд приходить до висновку про правомірність включення ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» до плану перевірок та її проведення Міністерством юстиції України.

Щодо складу учасників робочої групи не визнаних позивачем, суд вказує, що відповідно до пунктів 9-11 розділу ІІ Порядку проведення перевірок Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб`єктів первинного фінансового моніторингу, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2015 № 673/5 (далі – Порядок №673/5, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) перевірка здійснюється робочою групою, до складу якої можуть входити: працівники центрального апарату Мін`юсту; працівники управлінь юстиції; працівники Держфінмоніторингу. Мінімальний за чисельністю склад робочої групи Мін`юсту (управління юстиції) має складати дві особи. Для проведення виїзної перевірки видається посвідчення на право проведення (планової/позапланової) перевірки (далі - Посвідчення), яке підписується Міністром юстиції України або начальником відповідного управління юстиції (додаток 1). У разі відсутності Міністра юстиції України або начальника відповідного управління юстиції посвідчення підписується особами, які виконують їх обов`язки.

До робочої групи фінансового моніторингу було включено начальника відділу організації нотаріальної діяльності та фінансового моніторингу Управління з питань нотаріату Департаменту державної реєстрації та нотаріату Захаревич Олену Миколаївну та головного спеціаліста відділу організації нотаріальної діяльності та фінансового моніторингу Управління з питань нотаріату Департаменту державної реєстрації та нотаріату ОСОБА_1 . Посвідчення на право проведення перевірки №5 від 31.07.2019, що не оспорюється позивачем.

Зазначені особи є працівниками центрального апарату Міністерства юстиції України, повноважність яких на включення до складу робочої групи не спростовано належними та достатніми доказами позивачем, а також не було подано відповідних зауважень під час надіслання листа до Мін`юста від 17.09.2019.

Доводи позивача щодо компетенції вказаних осіб робочої групи у сфері адвокатських (юридичних) послуг під час проведення спірного фінансового моніторингу суд вважає необґрунтованими та такі не можуть бути предметом судового розгляду виходячи з предмету спору у даній справі.

Порядок проведення перевірок Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб`єктів первинного фінансового моніторингу, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2015 № 673/5.

Порядок розроблено відповідно до пункту 1 частини другої статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) з метою здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю суб`єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за якими здійснює Мін`юст, шляхом проведення планових та позапланових перевірок (п. 1 розділу І Порядку №673/5).

Плановою перевіркою вважається перевірка діяльності суб`єкта, яка передбачена у плані проведення перевірок.

Відповідно до п. 4 розділу І Порядку №673/5 Мін`юст (управління юстиції) має право здійснювати безвиїзні та виїзні перевірки.

Безвиїзна перевірка - планова або позапланова перевірка суб`єкта працівниками Мін`юсту (управління юстиції), не пов`язана з виїздом працівників Мін`юсту (управління юстиції) за місцезнаходженням суб`єкта.

Виїзна перевірка - планова або позапланова перевірка суб`єкта працівниками Мін`юсту (управління юстиції), пов`язана з виїздом працівників Мін`юсту (управління юстиції) за місцезнаходженням суб`єкта.

Перевірці підлягають суб`єкт та/або його відокремлені підрозділи (у разі наявності).

Відповідно до п. 1 та п. 2 розділу ІІ Порядку №673/5 підставою для проведення Мін`юстом (управлінням юстиції) планової перевірки суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу щодо дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення є включення його до плану проведення перевірок на відповідний квартал. План проведення перевірок затверджується наказом Мін`юсту.

Планова перевірка суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу проводиться не рідше одного разу на три роки на підставі наказу Мін`юсту (управління юстиції) про проведення перевірки.

Датою, з якої починається відлік строку для визначення початку наступної планової перевірки, є дата закінчення попередньої планової перевірки.

Згідно пункту 3 розділу ІІ Порядку №673/5 планова перевірка передбачає перевірку відповідності діяльності суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу вимогам законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення протягом періоду, який підлягає перевірці. Планова перевірка проводиться за весь або певний період діяльності суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу. Питання, охоплені плановою перевіркою за певний період, не можуть стати об`єктом наступної перевірки.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку №673/5 плановою перевіркою охоплюється перелік питань щодо додержання суб`єктом та/або його відокремленим підрозділом положень статей 6, 8 - 12, 17 Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Згідно п. 5 розділу ІІ Порядку №673/5 про проведення планової перевірки суб`єкт та/або його відокремлений підрозділ повідомляється Мін`юстом (управлінням юстиції) рекомендованим листом з повідомленням про вручення не менше ніж за 10 календарних днів (з дня отримання суб`єктом повідомлення) до початку її проведення.

Перевірка призначається на строк, необхідний для забезпечення своєчасного та в повному обсязі її проведення, але не більше ніж на 7 робочих днів (п. 12 розділу ІІ Порядку №673/5).

Відповідно до п. 14 розділу ІІ Порядку №673/5 перевірка вважається розпочатою з дати отримання копії Посвідчення суб`єктом, керівником (або особою, яка виконує його обов`язки) суб`єкта та/або відокремленого підрозділу суб`єкта. Про отримання копії Посвідчення суб`єкт, керівник (або особа, яка виконує його обов`язки) суб`єкта та/або відокремленого підрозділу суб`єкта власноруч робить відмітку на Посвідченні.

Керівник робочої групи за своїм підписом у разі необхідності разом з Посвідченням надає суб`єкту, керівнику суб`єкта (або особі, яка виконує його обов`язки) та/або відокремленого підрозділу суб`єкта запит про надання документів, необхідних для проведення перевірки (додаток 2).

Згідно п. 1 розділу ІІІ Порядку №673/5 планова перевірка може бути виїзною або безвиїзною. Безвиїзна перевірка здійснюється у разі неможливості організації проведення перевірки за місцезнаходженням суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку №673/5 під час проведення планової перевірки робоча група детально вивчає, аналізує та оцінює всі необхідні документи, які стосуються діяльності суб`єкта та/або його відокремлених підрозділів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Представники робочої групи мають право вимагати копії засвідчених у встановленому законодавством порядку документів суб`єкта та/або відокремленого підрозділу суб`єкта (п. 3 розділу ІІІ Порядку №673/5).

Згідно п. 5 розділу ІII Порядку №673/5 у випадку здійснення планової безвиїзної перевірки суб`єкту та/або його відокремленому підрозділу разом із повідомленням про проведення планової безвиїзної перевірки надсилається запит про надання документів, необхідних для проведення перевірки.

Відповідно до п.1 розділу V Порядку №673/5 за результатами планових та позапланових перевірок робоча група складає у двох примірниках акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - Акт перевірки) за формою, встановленою у додатку 5 до цього Порядку.

Акт перевірки підписують керівник, члени робочої групи та суб`єкт, керівник суб`єкта та/або відокремленого підрозділу або особи, які виконують їх обов`язки, не пізніше дати закінчення терміну проведення перевірки.

За пунктами 3- 5 розділу V Порядку №673/5 до примірника Акта перевірки Мін`юст (управління юстиції) обов`язково додає матеріали перевірки - копії документів, витяги з документів, належним чином засвідчені суб`єктом та/або його відокремленим підрозділом, пояснення, протоколи та інші документи згідно з переліком, зазначеним в Акті перевірки.

Інформація, що міститься в Акті перевірки, не підлягає розголошенню представниками робочої групи та співробітниками Мін`юсту (управління юстиції), яким вона стала відома. Акт перевірки та матеріали перевірки не підлягають передачі юридичним чи фізичним особам, а також іншим органам, за винятком випадків, передбачених законом.

Акт перевірки складається об`єктивно з вичерпним описом виявлених фактів і даних.

Не допускається викладати в Акті перевірки припущення та факти, не підтверджені документально.

Згідно п. 6 розділу V Порядку №673/5 в Акті перевірки викладаються всі виявлені під час перевірки факти невиконання (неналежного виконання) суб`єктом та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

За результатами перевірки у разі встановлення фактів порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення керівник робочої групи вказує в Акті перевірки пропозиції щодо усунення виявлених порушень.

У разі усунення суб`єктом та/або його відокремленим підрозділом під час проведення перевірки порушень та недоліків, виявлених під час проведення перевірки, це відображається в Акті перевірки.

Відповідно до п. 7 розділу V Порядку №673/5 будь-які виправлення та доповнення в Акті перевірки після його підписання членами робочої групи не допускаються. Про виявлення описок після підписання Акта перевірки суб`єкт та/або його відокремлений підрозділ повідомляються письмово. Повідомлення про описку додається до Акта перевірки та є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 8 розділу V Порядку №673/5 у разі ненадання суб`єктом та/або його відокремленим підрозділом, що перевіряється, документів, необхідних для проведення перевірки, в Акті перевірки робиться запис про це із зазначенням причин.

Один з примірників Акта перевірки під особистий підпис вручається суб`єкту, керівнику суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу, другий примірник зберігається в Мін`юсті (управлінні юстиції) (пункт 10 розділу V Порядку №673/5).

Відповідно до п.1 розділу VІ Порядку №673/5 керівник, члени робочої групи при проведенні перевірки мають право:

мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки;

вимагати для перевірки необхідні документи та іншу інформацію у зв`язку з реалізацією своїх повноважень;

вимагати в межах своєї компетенції у суб`єкта, посадових осіб суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу надання письмових пояснень;

у разі якщо є дані, які свідчать про недопуск до проведення перевірки, наявність реальної загрози життю, здоров`ю, майну членів робочої групи, застосування щодо членів робочої групи насильства, звертатися до правоохоронних органів для вжиття заходів відповідно до законодавства;

узгоджувати із суб`єктом, керівником суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу (або особами, які виконують їх обов`язки) організаційні питання щодо проведення перевірки.

Згідно пункту 2 розділу VІ Порядку №673/5 керівник, члени робочої групи при проведенні перевірки зобов`язані:

вручити суб`єкту, керівнику суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу (особі, яка виконує його обов`язки) копію Посвідчення. У разі відмови суб`єкта, представника суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу поставити відмітку про отримання копії Посвідчення керівник робочої групи робить відповідний запис на копії Посвідчення та засвідчує це підписом;

вручити суб`єкту, керівнику суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу (особі, яка виконує його обов`язки) повідомлення про права, обов`язки та повноваження членів робочої групи та права, обов`язки суб`єкта і посадових осіб суб`єкта (додаток 7);

визначити перелік необхідних для перевірки документів та терміни їх надання;

у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, скласти акт про відмову суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу від проведення перевірки (додаток 8);

узгодити інші організаційні питання щодо проведення перевірки.

Відповідно до п. 3 розділу VІ Порядку №673/5 Акт про відмову суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу від проведення перевірки складається у разі:

1) недопуску робочої групи до приміщень суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу;

2) відмови суб`єкта, керівника суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу (осіб, які виконують їх обов`язки) поставити на примірнику Посвідчення підпис та/або зазначити прізвище, ініціали, посаду особи та дату отримання нею копії Посвідчення;

3) відмови суб`єкта, керівника суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу (осіб, які виконують їх обов`язки) повернути Посвідчення;

4) відмови (ухилення) суб`єкта, керівника суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу (осіб, які виконують їх обов`язки) у наданні документів, необхідних для проведення перевірки.

Згідно п. 1 розділу VІІ Порядку №673/5 Суб`єкт, посадові особи суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу під час проведення перевірки мають право отримувати від робочої групи інформацію про порядок та план проведення перевірки, права та обов`язки робочої групи та посадових осіб суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу.

Відповідно до п.2 розділу VІІ Порядку №673/5 суб`єкт, посадові особи суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу під час проведення перевірки зобов`язані:

допустити робочу групу до приміщень, у яких суб`єкт та/або його відокремлений підрозділ здійснює свою діяльність;

підтвердити повноваження суб`єкта, керівника суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу (осіб, які виконують їх обов`язки) відповідними документами;

поставити на Посвідченні підпис із зазначенням прізвища, ініціалів, посади та дати отримання копії Посвідчення, повернути Посвідчення керівнику робочої групи;

надавати членам робочої групи документи, копії документів, витяги з документів, необхідних для проведення перевірки;

надавати письмові пояснення керівнику робочої групи;

підписати та скріпити печаткою (за наявності) суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу паперову копію електронного документа або підписати акт огляду електронного документа.

Згідно п. 3 розділу VІІ Порядку №673/5 Суб`єкт, керівник суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу (особи, які виконують їх обов`язки) можуть оскаржити дії членів робочої групи до керівника органу державного фінансового моніторингу, який здійснював перевірку, або до суду в установленому законодавством порядку.

Враховуючи вищезазначене суд вказує, що планова перевірка може бути виїзна або безвиїзна. Безвиїзна перевірка є перевіркою, яка не пов`язана з виїздом працівників Мін`юсту за місцезнаходженням Суб`єкта. Про проведення планової перевірки Суб`єкт та/або його відокремлений підрозділ повідомляється Мін`юстом рекомендованим листом з повідомленням про вручення не менше ніж за 10 календарних днів (з дня отримання суб`єктом повідомлення) до початку її проведення. Перевірка вважається розпочатою з часу пред`явлення посвідчення на право проведення перевірки та під час проведення планової перевірки робоча група детально вивчає, аналізує та оцінює всі необхідні документи, та за результатами перевірки складає Акт, який підписується членами групи та вручається один примірник під підпис Суб`єкту. Керівник робочої групи має право вимагати до перевірки документи та відповідні пояснення чи інформацію в межах предмета перевірки. Під час перевірки Суб`єкт зобов`язаний надавати членам робочої групи документи, копії документів, витяги з документів, необхідних для проведення перевірки, надавати письмові пояснення керівнику робочої групи. Акт про відмову Суб`єкта від проведення перевірки складається у разі відмови (ухилення) суб`єкта, керівника суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу (осіб, які виконують їх обов`язки) у наданні документів, необхідних для проведення перевірки.

Суд вказує, що перевірка позивача за наказами Мін`юсту від 14.06.2019 №2341/7, від 06.08.2019 №2998/7 була визначена як планова безвиїзна, яка не потребувала виїзду робочої групи за місцезнаходженням Суб`єкта та є такою, що не потребує роз`яснення неможливості організації її проведення за місцезнаходженням суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу. Визначення виду перевірки є повноваженнями відповідача виходячи зокрема з предмету перевірки, плану перевірок та норм діючого законодавства.

Як встановлено, ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» до перевірки документів на запит Керівника робочої групи не надано, у зв`язку із чим відповідачем було складено Акт про відмову суб`єкта господарювання, що надає юридичні послуги від проведення перевірки від 20.09.2019 №3.

Так, в Акті від 20.09.2019 №3 зазначено про те, що у термін проведення планової безвиїзної перевірки з 19 по 20 вересня 2019 року суб`єкт господарювання, що надає юридичні послуги ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» на перевірку не з`явився; документи, необхідні для проведення перевірки суб`єкта до Міністерства юстиції не надходили. Водночас, листом директора суб`єкта Кислова С.О. від 17.09.2019 №17-09/01 (вх. № 32409-33-19 від 18.09.2019) Міністерство юстиції було повідомлено про те, що суб`єкт здійснює аудиторську діяльність, яка є основним видом діяльності суб`єкта, у зв`язку з чим нагляд за його діяльністю у сфері фінансового моніторингу здійснює Міністерство фінансів України, а також повідомлено про відсутність підстав для надання Мін`юсту документів для перевірки.

Щодо доводів позивача про те, що відповідачем порушено термін щодо повідомлення про проведення планової перевірки не менше ніж за 10 календарних днів (з дня отримання суб`єктом повідомлення) до початку її проведення, суд вказує про їх необґрунтованість, оскільки такі не підтверджені позивачем належними та достатніми доказами. Повідомлення від 29.08.2019 було надіслано рекомендованим листом 05.09.2019 (фіскальний чек 3000402978), доказів отримання повідомлення саме 13.09.2019 суду не надано. В свою чергу суд враховує, що в телефонному режимі представник позивача мав розмову із керівником робочої групи 09.09.2019, про що позивач зазначає в позові, та позивачу було повідомлено про проведення перевірки та запит.

Суд вказує також про необґрунтованість тверджень позивача про відсутність в Акті відмови суб`єкта господарювання від проведення перевірки належного дослідження листа Суб`єкта від 17.09.2019 №17-09/01, інформації щодо відмови товариства надати до перевірки документів, оскільки враховуючи зміст дослідженого листа ТОВ «АДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «КРЕДО-АУДИТ» було чітко вказано «не вбачає підстав для надання документів зазначених у запиті Мін`юста відповідно до листа від 29 серпня 2019», що відповідно свідчить про відмову у наданні документів та іншого аналізу і тлумаченню не підлягає. В Акті від 20.09.2019 №3 відповідач повністю врахував лист позивача та відповідно зафіксував обставини не надання до перевірки документів, Акт підписано складом робочої групи та був надісланий позивачу належним чином. Позивачем не надано доказів належних та достатніх, які б свідчили внесення до Акту недостовірної чи неповної інформації.

Слід зазначити, що лист Мін`юсту від 30.10.2019 щодо розглянутого листа позивача від 17.09.2019, отриманої інформації про те, що товариство перебуває на обліку у Держфінмоніторингу як суб`єкт господарювання, що надає юридичні послуги, підтвердження підстав перевірки, включення товариства до плану перевірок, надіслане товариству після складення Акту від 20.09.2019 №3 жодним чином не порушує права та інтереси Суб`єкта, оскільки не породжує негативних правових наслідків для товариства згідно Закону №1702-VІІ та Порядку № 673/5, а повідомляє про наслідки опрацювання листа та одержаних відомостей щодо кодів діяльності.

Заявлені позивачем порушення відповідачем абз. 2 п. 2 розділу VІІ Порядку № 673/5 суд вважає необгрунтованими та безпідставними, оскільки вручення суб`єкту, керівнику суб`єкта та/або його відокремленого підрозділу (особі, яка виконує його обов`язки) повідомлення про права, обов`язки та повноваження членів робочої групи та права, обов`язки суб`єкта і посадових осіб суб`єкта відбувається під час перевірки. Суд зазначає, що за встановлених обставин перевірка за участі представника позивача не відбулась у зв`язку із чим заявлене повідомлення не могло бути вручене позивачу.

Порядок розгляду справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та застосування санкцій, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 28.05.2015 № 810/5 (далі – Порядок №810/5, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає процедуру розгляду Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі – управління юстиції) справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та застосування санкцій (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Відповідно до п. 10 Порядку №810/5 Акт перевірки Суб`єкта, документи, які підтверджують факти порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, заперечення до Акта перевірки (за наявності) та інші матеріали перевірки подаються для розгляду та прийняття відповідного рішення комісією Мін`юсту/управління юстиції з питань застосування санкцій за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу (далі – Комісія Мін`юсту/управління юстиції).

Згідно п. 11 Порядку №810/5 справа про порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу розглядається за участю Суб`єкта, відносно якого розглядається справа, чи його керівника та/або представника.

У відповідності до п. 13 Порядку №810/5 Мін`юст/управління юстиції повідомляє Суб`єкта про дату та час розгляду справи про порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати її розгляду.

За п. 14 Порядку №810/5 повідомлення про розгляд справи про порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу надсилається Суб`єкту рекомендованим листом з повідомленням про вручення або доставляється нарочним з відміткою про отримання на копії повідомлення.

Згідно п. 17 Порядку №810/5 нез`явлення Суб`єкта та/або представника Суб`єкта, якщо про дату розгляду справи вони були повідомлені у встановленому порядку (що підтверджується відповідним документом про вручення повідомлення), не може бути підставою для відкладення розгляду справи.

Відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №810/5 рішення про застосування санкцій за вчинене порушення приймається Комісією Мін`юсту/управління юстиції.

За результатами розгляду матеріалів справи про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері фінансового моніторингу, Комісія Мін`юсту/управління юстиції у строк до двох місяців після порушення провадження у справі приймає рішення про застосування санкцій до Суб`єкта або про закриття провадження у справі, яке оформлюється відповідною постановою.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 6 Закону № 1702-VII суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі подавати (оформлювати, засвідчувати) у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду за суб`єктом первинного фінансового моніторингу, на запит цього суб`єкта державного фінансового моніторингу достовірну інформацію, документи, копії документів або витяги з документів, необхідних для виконання відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу функцій з державного регулювання і нагляду за суб`єктами первинного фінансового моніторингу, у тому числі для перевірки фактів порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, здійснення контролю за виконанням суб`єктами первинного фінансового моніторингу рішень суб`єктів державного фінансового моніторингу про застосування санкцій, письмових вимог.

Відповідно до п. 22 Порядку №810/5 штрафні санкції за невиконання (неналежне виконання) Суб`єктом вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу застосовуються у таких випадках та розмірах: за неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі написані в них відомості, на запит Мін`юсту/управління юстиції, необхідних для виконання ним функцій з державного регулювання і нагляду відповідно до Закону, або втрату документів (у тому числі інформації про рахунки або активи) – у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для Суб`єктів, які не є юридичними особами, – у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

При визначенні розміру штрафу враховуються обставини вчинення порушення та його наслідки (п. 23 Порядку №810/5).

Постанова про застосування штрафних санкцій набирає законної сили з дати її прийняття (п. 27 Порядку №810/5).

Відповідно до п. 28 Порядку №810/5 постанова про застосування штрафних санкцій або про закриття провадження у справі вручається Суб`єкту (його уповноваженому представнику) або надсилається за місцезнаходженням Суб`єкта рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше десяти робочих днів з дня її винесення.

Згідно п. 29 Порядку №810/5 постанова про застосування штрафних санкцій підлягає виконанню Суб`єктом протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня її отримання, про що письмово повідомляється відповідно Мін`юст/управління юстиції.

Суд зазначає, що повідомлення про розгляд справи на 15.11.2019 о 10.00 у приміщенні Мін`юсту №5925/19.6.2/33-19 від 31.10.2019 було надіслано позивачу рекомендованим листом 31.10.2019, що вбачається із фіскального чеку від 30.10.2019 3000402978. Повідомлення надіслано належним чином, доказів належних та достатніх щодо порушення відповідачем термінів повідомлення про розгляд справи позивачем суду не надано.

Засідання Комісії 15.11.2019 відбулось за участю представника позивача Кислов С.О. та за результатами розгляду матеріалів постановою Мін`юсту від 15.11.2019 №1 було накладено штраф у сумі 34000 грн. за порушення товариством вимог п. 13 ч. 2 ст. 6 Закону №1702-VІІ (не надання на запит документів). Постанова надіслана позивачу належним чином.

Судом не встановлено порушених прав та законних інтересів позивача як Суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Відтак, спірна постанова від 15.11.2019 №1 є правомірною, відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, відповідачем не порушено вимог чинного законодавства під час проведення безвиїзної перевірки, діяв в межах наданих повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством, підстав для визнання спірної постанови протиправною та її скасування судом не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України).

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац другий частина друга статті 77 КАС України).

Згідно частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують висновки суду.

Враховуючи наслідки вирішення справи судом, підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.