Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №320/17145/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року справа №320/17145/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві:

- щодо зменшення з 25 років до 24 років вислуги років ОСОБА_1 ;

- щодо непризначення та невиплати ОСОБА_1 пенсії, виходячи з 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, через ненарахування, передбаченого положеннями пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (із змінами) (у редакції Закону, чинної на дату призначення ОСОБА_1 пенсії), розміру пенсії у 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43) та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення за 5 років такої вислуги;

- щодо непризначення та невиплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Додатку 29), виходячи з Розміру вислуги років 40% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ: 42098368) провести, починаючи з 01 квітня 2017 року, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), виходячи з його вислуги 25 років та виходячи з розміру його пенсії 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, з застосуванням, передбаченого пунктом «а» частиною 1 статті 13 Закону України від 09.04.1992 р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (із змінами) (у редакції Закону, чинної на час його звільнення та призначення ОСОБА_1 пенсії), розміру пенсії у 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43) та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення, а також з застосуванням процентного значення Розміру вислуги років 40% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору АТ «Укрпошта» від 16.03.2025 № 58 на суму 1211,20 грн; доказів сплати судового збору у сумі 1211,20 грн; доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом щодо здійснення нарахування та виплати пенсійних платежів за період з 01.04.2017 по 07.10.2024 включно; уточненої позовної заяви, в якій чітко зазначити та конкретизувати позовні вимоги (чітко зазначити та конкретизувати прохальну частину позову із зазначенням конкретного рішення відповідача, яке оскаржується, в тому числі із зазначенням реквізитів такого рішення суб`єкта владних повноважень).

28.05.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову, до якої додано уточнену позовну заяву від 19.05.2025 та докази сплати судового збору.

Так, в уточненій позовній заяві від 19.05.2025 позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення, оформлене листом від 20.12.2024 № 2600-0202-8/242957 Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 25 років вислуги років, починаючи з 16.12.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести, починаючи з 16.12.2024, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), виходячи з його вислуги 25 років, з врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними рішення, оформлене листом від 20.12.2024 № 2600-0202-8/242957 Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, на підставі пункту «а» частиною 1 статті 13 Закону України від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (із змінами) (у редакції Закону, чинної на час його звільнення та призначення ОСОБА_1 пенсії) з розміру пенсії у 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43) та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення за 5 років такої вислуги, починаючи з 16.12.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести, починаючи з 16.12.2024, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), виходячи з 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, на підставі пункту «а» частиною 1 статті 13 Закону України від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (із змінами) (у редакції Закону, чинної на час його звільнення та призначення ОСОБА_1 пенсії) з розміру пенсії у 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43) та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення за 5 років такої вислуги, з врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними рішення, оформлене листом від 26.03.2025 № 2600-0202-8/53403 Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про відмову у проведенні, починаючи з 20.03.2025, перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 , відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Додатку 29), виходячи з Розміру вислуги років 40% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести, починаючи з 20.03.2025, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Додатку 29), виходячи з Розміру вислуги років 40% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням, з врахуванням раніше виплачених сум.

Позовна заява обґрунтована тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в м. Києві та отримує пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 62% від грошового забезпечення (вислуга років 24), з якого обчислюється пенсія.

Однак, відповідачем при призначенні пенсії було неправомірно зменшено позивачу відсотковий розмір грошового забезпечення, який застосовується при обчисленні позивачу пенсії у відповідності до положень пункту «а» частини першої статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та невірно вказано вислугу років.

Крім того, Позивач вважає, що при обрахунку пенсії відсоткова надбавка за вислугу років мала становити 40% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням.

Так, для захисту своїх прав на отримання повного пенсійного забезпечення, представник позивача звернувся до відповідача із адвокатськими запитами про здійснення перерахунку пенсії останнього відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням правильного обрахунку вислуги років та розміру надбавки за вислугу років. Проте, відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки відповідач здійснює тільки призначення, перерахунок та виплату пенсій на підставі матеріалів особових справ осіб, які проходили службу. Не погодившись із відмовою відповідача, позивач був вимушений звернутися до суду із цим позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано від сторін докази по справі.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення тексту ухвали про відкриття провадження у справі до електронного кабінету, про що свідчать довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду». Проте відповідачем на виконання вимог ухвали суду подано до суду копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Позивач звільнений зі служби в поліції з 31.03.2017 у відповідності до вимог Закону України «Про Національну поліцію» через хворобу за пунктом 2 частини 1 статті 77 вказаного Закону, що підтверджується витягом з наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 20.03.2017 № 108 о/с.

Згідно наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 20.03.2017 № 108 о/с вислуга років на день звільнення для призначення пенсії складає 25 років 04 місяці 09 днів.

Підставою для звільнення вказано: рапорт позивача від 28.02.2017, свідоцтво про хворобу № 42/Зв від 15.03.2017, видане військово-лікарською комісією Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Київській області».

Головним управлінням в м. Києві позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» призначено пенсію за вислугу років у розмірі 62% грошового забезпечення, вислуга років – 24, з 01.04.2017.

Так, для захисту своїх прав на отримання повного пенсійного забезпечення, представник позивача звернувся до відповідача із адвокатськими запитами про здійснення перерахунку пенсії останнього відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням правильного обрахунку вислуги років та розміру надбавки за вислугу років.

Проте, відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки відповідач здійснює тільки призначення, перерахунок та виплату пенсій на підставі матеріалів особових справ осіб, які проходили службу.

Не погодившись із відмовою відповідача, позивач був вимушений звернутися до суду із цим позовом.

Стосовно розрахунку вислуги років позивача суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що оформлення та подання до органів Пенсійного фонду документів для призначення/перерахунку пенсій особам, які звільнені з військової служби і мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, здійснюються уповноваженими органами. Зокрема обчислення вислуги років для призначення пенсії покладається на відповідні підрозділи персоналу та фінансові органи і здійснюється ними перед звільненням військовослужбовця з військової служби за послужним списком та іншими документами з особової справи військовослужбовця. Вислуга років, яка дає право на пенсійне забезпечення, зазначається в наказі про звільнення, а також у розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію. Органи Пенсійного фонду призначають/перераховують пенсії, обчислюючи їх розмір на підставі документів, виданих відповідними уповноваженими органами (структурними підрозділами). Органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно обчислювати вислугу років осіб, які звільнені з військової служби, для призначення/перерахунку пенсій.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону №2262-XII, може бути відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.

Зокрема для виплати пенсії з урахуванням загальної (додаткової) вислуги відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсіонеру слід подати відповідні документи: витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу із зазначенням вислуги років у календарному і пільговому обчисленні.

Такі документи подані Відповідачу. Зі змісту наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 20.03.2017 № 108 о/с вбачається, що вислуга років на день звільнення для призначення пенсії складає 25 років 04 місяці 09 днів.

Дії відповідача щодо відмови у врахуванні розрахунку вислуги років позивача та відповідно перерахунку пенсії на підставі наданого наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 20.03.2017 № 108 о/с, є протиправними.

Стосовно відсоткового розміру грошового забезпечення, який застосовується при обчисленні позивачу пенсії Позивачу, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільненим зі служби у Службі судової охорони, Державному бюро розслідувань та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Суд встановив, що згідно витягу із наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 20.03.2017 № 108 о/с позивач звільнений зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). На даний час наказ про звільнення позивача зі служби в поліції є чинним, спори з приводу скасування вказаного наказу відсутні.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та вказані норми права, суд зазначає, що відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підставою для призначення відповідачем пенсії у підвищеному розмірі є факт звільнення особи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

Як встановлено судом, вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні складає 25 років 04 місяці 09 днів.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було неправомірно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсійного забезпечення останнього, не врахувавши, що позивача було звільнено зі служби в поліції наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України саме на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до військової служби, а відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, зазначені обставини надають право позивачу на отримання пенсії за вислугу років в розмірі 55 % грошового забезпечення, як особі, що має 20 років вислуги та який звільнений через хворобу та додаткових 15 % за кожний рік вислуги понад 20 років (5 років понад 20 років х 3 %), що становить розмір пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Стосовно обрахунку розміру відсоткової надбавка за вислугу років суд зазначає таке.

Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за № 135/13402, документи для призначення та проведення перерахунків пенсій подаються до органів Пенсійного фонду України виключно через уповноважені структурні підрозділи міністерств (відомств).

Обрахунок пенсії Позивача здійснено на підставі виданого Департаментом захисту економіки Національної поліції грошового атестату № 169, відповідно до якого посадовий оклад позивача становив - 4000,00 грн., підвищення посадового окладу - 0 грн., оклад за спеціальним званням - 2400,00 грн., надбавка за стаж служби у розмірі 20% - 1280 грн. (а.с.80 зворотній бік - 81).

Позивач відповідний грошовий атестат не оскаржував.

Оскільки грошовий атестат до відповідача подано Сектором з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України, відповідач правомірно на підставі вказаного грошового атестату здійснив обрахунок пенсії позивачу.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем за подання позовної заяви, яка містить три позовні вимоги немайнового характеру, сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн., що підтверджується квитанціями №58 від 16.03.2025 на суму 1211,20 грн (а.с.23) та №418 від 19.05.2025 на суму 2422,40 грн. (а.с.71).

Враховуючи, що судом задоволено дві позовні вимоги, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на суму 2422,20 грн.

Керуючись статями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 25 років вислуги років, починаючи з 16.12.2024.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), виходячи з вислуги років - 25 років, починаючи з 16.12.2024, з врахуванням раніше виплачених сум.

4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до приписів п. «а» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виходячи із розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 16.12.2024.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до приписів п. «а» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виходячи із розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 16.12.2024, з урахуванням раніше проведених виплат.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

7. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 2422,20 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 20 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.