Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №320/40786/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Київ справа №320/40786/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, щодо відмови виплаті ОСОБА_2 пенсії у розмірі підвищеному відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209, без обмеження пенсії максимальним розміром і застосування положень абзацу третього, пункту третього постанови, про що мене сповіщено повідомленням від 17.03.2025 року за № 12296-11745/Ш-02/8-2600/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) виплачувати пенсію по інвалідності з 01.03.2025 року ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), без обмеження її максимальним розміром і застосування положень абзацу третього, пункту третього постанови з урахуванням суми індексації у розмірі 1500,00 грн., встановленої відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про розгляд справи. Відтак, суд, з урахуванням приписів ст. 162 КАС України, здійснюватиме розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, суд встановив наступне.

Позивач звернувся до суду у зв`язку з відмовою відповідача перерахувати пенсію без обмеження її максимальним розміром.

Позивач вважає таку відмову не обґрунтованою посилаючись на рішення Конституційного суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Закону № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Відтак обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, - є протиправним.

В силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України висновки Верховного Суду підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин по даній справі.

Ефективний спосіб захисту прав, свобод та інтересів позивача повинно бути здійснено шляхом зобов`язання відповідача перерахувати і виплатити позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром.

Щодо позовних вимог в частині виплати пенсії без обмеження її граничного розміру із додаванням індексації встановленої постановою КМУ від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», суд враховує таке.

З огляду на матеріали справи, судом встановлено, що станом на час звернення позивача з даним позовом до суду, пенсія виплачується з нарахованою індексацією (Індексація базового ОСНП 2025 (22740,13*0,1150).

Суд акцентує, за приписами ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Враховуючи, що судом встановлено, що індексація, що установлена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209, нарахована та виплачується, тому вимоги позивача у вказаній частині є передчасними та задоволенню не підлягають, адже спір в цій частині фактично не існує.

Щодо позовних вимог в частині обмеження розміру індексації граничною сумою у 1500 грн., суд зазначає таке.

Кабінетом Міністрів України 25.02.2025 було прийнято Постанову №209, пунктом 1 якої установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (далі - Постанова №124), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Відповідно до п.п.1, 2 п.2 Постанови №209, з 01.03.2025: розміри пенсій, призначених відповідно до ст.ст.13, 21 і 36 Закону №2262 (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до п.2Постанови №118, п.2 Постанови №168 та п.п.1 п.2 Постанови №185, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2024 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб (далі - Постанова №713).

Підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31.12.2024 відповідно до Закону №2262 та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

Пунктом 3 Постанови №209 визначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500грн. Пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік та постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану (далі - Постанова №1).

Як встановлено судом, з 01.03.2025 було проведено перерахунок пенсії позивача, до якого включено, серед іншого, індексацію базового ОСНП 2025 в сумі 1500,00грн.

Отже, відповідачем проведено нарахування пенсії позивача з 01.03.2025 з урахуванням індексації 2025 року на коефіцієнт підвищення пенсії, встановленого п.1 Постанови №209.

Водночас, щодо збільшення розміру пенсії позивача на 1500 грн, суд наголошує, що п.3 Постанови №209 встановлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого п.1 та п.п.1-7 п.2 цієї постанови, не може перевищувати 1500грн.

Згідно ч.5 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон №1282), індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058.

Разом з тим, відповідно до абз.4 ч.2 ст.42 Закону №1058, розмір та порядок збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Отже, із наведеного правового регулювання вбачається, що Кабінету Міністрів України законом надано право встановлювати порядок та визначати застосування коефіцієнта збільшення.

Таким чином, у спірних правовідносинах саме нормами постанови Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 визначається порядок, умови та строки здійснення індексації пенсії.

До того ж слід зазначити, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Отже, з 01.03.2025 проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення) 1,115.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач, нараховуючи з 01.03.2025 підвищення пенсії у межах граничного розміру 1500 грн діяв правомірно та у відповідності з положеннями Постанови №209.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління ПФУ в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , обмеживши при розрахунку її максимальний розмір десятьма прожитковими мінімумами.

3. Зобов`язати Головне управління ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.03.2025.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.