Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №320/36942/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Київ № 320/36942/24

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиці А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому просить припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:158:0002» (реєстраційний номер КВ051231109148 від 16.11.2023, з подальшим внесенням відповідних змін реєстраційний номер КВ051231109148-3 від 02.04.2024), замовник будівництва - ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проєктна документація на об`єкт «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:158:0002» розроблена з порушенням вимог частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». У зв`язку з цим позивач вказує, що замовник будівництва ОСОБА_1 , затвердивши 25.08.2023 проєктну документацію на зазначений об`єкт, допустив порушення вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, чим порушив вимоги частини третьої статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність». Таким чином, позивач вважає, що об`єкт «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:158:0002» будується без належно розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проєктної документації, що є ознаками самочинного будівництва у відповідності до статті 376 «Цивільного кодексу України».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначив, що проєктна документація на об`єкт «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:158:0002» розроблена належним чином, а наявність незначних технічних помилок не може свідчити про внесення недостовірних даних в повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Вважає, що відповідачем не доведено здійснення самочинного будівництва, а вимоги щодо припинення права ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок будівельних робіт є необґрунтованою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 16.11.2023 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті з незначними наслідками (СС1) «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:158:0002», подане замовником ОСОБА_1 . Зазначеному повідомленню присвоєно реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У подальшому, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внесено інформацію, зазначену замовником будівництва – ОСОБА_1 , у повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1) (реєстраційний номер КВ 051231109148-3 від 02.04.2024) до Реєстру, а саме: змінено господарський метод будівництва на виконання будівельних робіт генеральним підрядником – товариством з обмеженою відповідальністю «БК «ГОЛДСТРІМ ЛТД» (код ЄДРПОУ 40208669).

На підставі звернення ОСОБА_2 від 08.05.2024 (вх. від 08.05.2024 №073/М-67), наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 07.06.2024 №525 «Про погодження здійснення позапланово заходу державного архітектурно-будівельного контролю» (вх. від 10.06.2024 №073/1483), з метою проведення перевірки, 19.06.2024 посадовою особою Департаменту здійснено виїзд за адресою м. Київ, Святошинський район, вулиця Яснополянська (нині — вулиця Чюрюмова Клима), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:158:0002.

ОСОБА_1 , замовником будівництва, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 16.11.2023 №КВ 051231109148 наведені дані, зокрема:

проєктна документація (реєстраційний номер: PD01:3011-3838-1406-3194 Редакція №2), розроблена фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 і затверджена замовником будівництва ОСОБА_1 25.08.2023.

У ході проведення перевірки, за результатами розгляду проєктної документації, завантаженої зазначеним проєктувальником відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності до Реєстру на об`єкт «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:158:0002» встановлено, що проєктна документація розроблена проєктантом, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Вважаючи, що проєктна документація розроблена проєктантом, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, позивач з посиланням на статтю 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно частини першої статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV (далі – Закон №687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі – Закон №3038-VI) до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Пунктом 6 частини першої статті 7 Закону №3038-VI визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до підпунктів 4.1, 4.2 пункту 4 та підпунктів 5.4, 5.6 пункту 5 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2023 №6294/6335, Департамент, зокрема:

- здійснює відповідно до закону державний архітектурно-будівельний контроль стосовно об?єктів з незначними (CС1) та середніми (CС2) класами наслідків (відповідальності) на території міста Києва;

- виконує дозвільні та реєстраційні функції у сфері містобудівної діяльності стосовно об`єктів з незначними (CC1) та середніми (CС2) класами наслідків (відповідальності).

У разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень Департамент звертається до суду із позовом про скасування рестрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням:

- вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проєктної документації, будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

- порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

- інших вимог, установлених законодавством.

Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом №3038-VI та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466), а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (далі - Порядок №461).

Відповідно до статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконутваи будівельні роботи після:

- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

- видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Згідно з пунктом 13 Порядку №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення:

вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю», а також на період воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану щодо об`єктів критичної інфраструктури, об`єктів оборонного призначення, відомостям про які присвоєно гриф «Для службового користування») згідно з цим Порядком та Порядком ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. №681.

Частиною восьмою статті 36 Закону №3038-VI визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі – суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі – Порядок №553).

Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою Департаменту з метою проведення перевірки 19.06.2024 здійснено виїзд за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Яснополянська (нині вул. Чурюмова Клима), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:158:0002».

Позивачем вказано, що під час вказаного виїзду посадовою особою Департаменту було пред`явлено службове посвідчення та надано замовнику будівництва ОСОБА_1 копію направлення для проведення планого (позапланового) заходу від 13.6.2024 №б/н.

Натомість, відповідач вказує, що матеріали справи не містять жодної інформації щодо надсилання на його поштову адресу наказу від 11.06.2024 №40 та направлення від 13.06.2024 №б/н, що свідчить про відсутність його повідомлення про проведення такої перевірки, у зв`язку з чим він був позбавлений права бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та надавати документи / пояснення, необхідні для проведення такої перевірки.

Так, відповідно до пункту 9 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно з пунктом 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 13 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно- будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно- будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 16, 17 цього Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

При цьому, у відповідності до пункту 18 Порядку №553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

У постанові від 24.12.2019 у справі №822/716/16 Верховний Суд дійшов висновку, що факт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб`єктом містобудування особи свідчить про допущення грубого, а не формального порушення уповноваженим органом порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Зокрема, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Вказаний правовий висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а (2-а/208/219/16). На необхідності залучення саме суб`єкта містобудівної діяльності, який перевіряється, до участі у проведенні перевірки наголошено й у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №822/714/16.

Водночас судом встановлено, що контролюючим органом не надано доказів, які б підтверджували належне повідомлення відповідача про проведення позапланової перевірки у визначену дату. У зв`язку з цим, відповідач був позбавлений гарантованого законом права бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а також надавати документи та пояснення, необхідні для проведення такої перевірки.

У позовній заяві позивачем зазначено, що перевірка проводилася у присутності замовника будівництва ОСОБА_1 . При цьому, останнім під час проведення перевірки не було надано документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме: договори, укладені на виконання проєктних робіт, на виконання будівельних робіт, на здійснення авторського та технічного наглядів; проєктну документацію, розроблену та затверджену в установленому законодавством порядку.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень пункту 12 Порядку №553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Проте, в порушення вимог Порядку №553 перевіряючим не був складений Акт про відмову суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Суд наголошує, що законодавством регламентовано чітку процедуру проведення органами архітектурно-будівельного контролю перевірок у сфері містобудівної діяльності та підстава для вжиття заходів реагування шляхом звернення до суду з відповідним позовом у разі виявлення недостовірних даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт чи в зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Неухильне виконання вказаної процедури контролюючими органами є основною гарантією дотримання принципів державного архітектурно-будівельного контролю та забезпечення непорушності прав суб`єктів, інтересів яких стосуються результати її проведення.

Водночас, недотримання контролюючим органом означеної процедури нівелює наслідки перевірки та, відповідно, виключає правові підстави для застосування до підконтрольного суб`єкта містобудування заходів реагування.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 826/2076/15 та від 26.02.2020 у справі № 826/7847/17.

Зазначені вимоги не є формальними, оскільки за приписами статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 саме під час перевірки встановлюється дотримання законодавства при розробці проєктної документації, у тому числі щодо права проведення будівельних робіт, власності, обсягу робіт та площі приміщень.

У рішенні ЄСПЛ «Єтретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії» від 24.06.2003 зазначено: «особа-суб`єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що ними під час виконання своїх повноважень допущено помилки».

У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях від 23.09.1982 по справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11.03.2003 «Новоселецький проти України», та від 01.06.2006 по справі «Федоренко проти України», ЄСПЛ наголошено на необхідності дотримання справедливої рівноваги між інтересами публічними та приватними шляхом забезпечення пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. За частиною четвертої цієї статті забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Разом з тим, судом встановлено, що під час проведення перевірки та за результатами розгляду проєктної документації, завантаженої відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності до Реєстру на об`єкт «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Яснополянська (нині вул. Чурюмова Клима), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:158:0002» встановлено, що проєктна документація розроблена проєктантом, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема:

- без технічних умов, отриманих замовником будівництва, ОСОБА_1 , які є основними складовими вихідних даних для проєктування об`єкта будівництва, чим порушено пункт 4.3 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво» та суперечить пункту 4 Порядку розроблення проєктної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (із змінами);

- на підставі завдання на проєктування, яке затверджене 02.07.2023 замовником будівництва, ОСОБА_1 , за погодженням із проєктувальником, що є основним із складових вихідних даних для проєктування об`єкта будівництва, яке завантажене проєктувальником до Реєстру, складене з недіючими будівельними нормами, державними стандартами і правилами, а саме: ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», ДБН В.2.2-17-2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідності) та категорії складності об?єктів будівництва. Зміна №1»;

- проєктна документація розроблена проєктантом, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , з недіючими будівельними нормами, державними стандартами і правилами, а саме: ДБН B.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», ДБН В.1.2-9-2008 «Система забезпечення надійності будівельних об?єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека експлуатації» (розділ 1.6 «Забезпечення надійності та безпеки»); ДСТУ Б В.2.6-189:2013 «Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель» (розділ 1.7 «Забезпечення енергоефективності»), чим порушено пункт 4.1 ДБН «Склад та зміст проектної документації на будівництво»; ??

- відсутній розділ ПОБ (проєкт організації будівництва), чим порушено п. 4.5 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»;

- ??ширина коридора в житлових будинках між сходами чи торцем коридора повинна бути не менш 1,8 м, однак запроєктовано - 1,5 м, чим порушено п. 5.7 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення».

Щодо розроблення проектної документації без технічних умов, отриманих замовником будівництва, ОСОБА_1 , які є основними складовими вихідних даних для проєктування об`єкта будівництва, суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою, другою статті 30 Закону №3038-VI технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які мають відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та електронних комунікацій.

Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.

Водночас, відповідно до частини восьмої статті 30 Закону №3038-VI за рішенням замовника може бути передбачено застосування автономних систем інженерного забезпечення в установленому законодавством порядку.

Таким чином, положеннями Закону №3038-VI, яким визначено правові та організаційні засади містобудівної діяльності, передбачено право замовника будівництва на отримання технічних умов. Разом із тим отримання технічних умов не є обов`язковим у разі, якщо замовником прийнято рішення про застосування автономних систем інженерного забезпечення та таке застосування здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Отже, сам по собі факт розроблення проєктної документації без отриманих замовником технічних умов не може безумовно свідчити про порушення вимог законодавства, якщо інженерне забезпечення об`єкта будівництва передбачено із застосуванням автономних систем у встановленому законодавством порядку.

Наведене додатково підтверджується листом від 12.07.2023 №3, згідно з яким ФОП ОСОБА_3 , як генеральний проєктувальник по об`єкту: «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 », інформує, що відповідно до проєктних рішень відсутня потреба в технічних умовах щодо підключення до мереж тепло, водо, електро, газопостачання та водовідведення по об`єкту за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Яснополянська (нині вул. Чурюмова Клима).

Позивач посилається на те, що завдання про проєктування, яке затверджене 02.07.2023 замовником будівництва ОСОБА_1 за погодженням із проектувальником та проектна документація, розроблена ОСОБА_3 були розроблені з нечинними будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Проте, суд враховує доводи відповідача та зазначає, що у завданні на проєктування та проєктній документації проєктувальником було зазначено діючі будівельні норми, державні стандарти і правила, але з технічних причин було допущено описку в частині року таких будівельних норм, що жодним чином не вплинуло на правильність та коректність завдання на проєктування та проєктної документації.

Щодо порушення пункту 4.5 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», яке полягає відсутності розділу ПОБ (проєкт організації будівництва), суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4.5. ДБН А3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»: На кожному об`єкті будівництва організація будівельних робіт має здійснюватись на підставі розробленої ПТД (проєктно-технологічна документація). Відповідно до вимог ДБН А.2.2-3 питання організації будівництва відображаються на стадії ТЕО (ТЕР) (техніко-економічне обґрунтування) у розділі «Основні положення з організації будівництва» (додаток Д), а на стадії П або затверджуваної частини робочого проекту - у ПОБ (проєкт організації будівництва). ПОБ та сукупність розроблених на його підставі ПВР (проєкт виконання робіт) складають комплект ПТД, яка повинна містити рішення з реалізації заходів, визначених у 4.1, 4.2, 4.3. Вимоги до ПТД наведено у розділі 5, склад і зміст документів - у додатках Е, Ж, К, Л, М.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 10 наказу Мінрегіонбуд «Про затвердження порядку розроблення проєктної документації на будівництво об`єктів» від 16.05.2011 № 45, склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проєктування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проєктних рішень та їх реалізації.

У свою чергу, відповідно до вимог підпункту 4.6.2 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документаціі», для об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (саме до цього класу наслідків відноситься Об`єкт будівництва), розробляється в тому числі стадія Робочого проєкту (РП).

Відповідно до вимог пункту 8.2 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації» РП є інтегруючою стадією проєктування і складається з двох частин - затверджувальної частини та робочої документації. Орієнтований склад і зміст затверджувальної частини наведені у додатках Д (довідковий) та Е (довідковий).

При цьому положення зазначених додатків мають довідковий характер, а включення окремих розділів до складу проєктної документації визначається з урахуванням особливостей об`єкта проєктування та вимог чинних нормативних документів.

З огляду на викладене, проєкт організації будівництва (ПОБ) не був включений проєктувальником до складу проєктної документації, оскільки його розроблення та включення до складу затверджувальної частини РП у цьому випадку не було обов`язковою вимогою відповідно до положень зазначеного нормативного документа.

Стосовно висновків позивача про порушення відповідачем пункту 5.7 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» суд зазначає таке.

Позивач, посилаючись на положення пункту 5.7 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», зазначає, що ширина коридору в житлових будинках між сходами або торцем коридору повинна становити не менше 1,8 м, тоді як у проєктній документації відповідача передбачено ширину коридору 1,5 м.

Разом із тим судом встановлено, що відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про проєктну документацію Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № PD01:3011-3838-1406-3194 від 13.10.2023 об`єктом будівництва за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Яснополянська (нині — вул. Чурюмова Клима) є індивідуальний (садибний) житловий будинок.

Відповідно до пункту 3.2.1 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» одноквартирний житловий будинок - це індивідуальний житловий будинок, що має прибудинкову ділянку.

Отже, за своїм функціональним призначенням та відповідно до наведеного нормативного визначення індивідуальний (садибний) житловий будинок є одноквартирним житловим будинком.

При цьому, пунктом 5.22 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» встановлено, що ширина підсобних приміщень квартир повинна бути не меншою ніж: кухні — 2,3 м; передпокою — 1,6 м; коридорів, що ведуть до житлових кімнат, — 1,5 м.

Таким чином, з огляду на вид та функціональне призначення об`єкта будівництва, при визначенні мінімальної ширини коридору, що веде до житлових кімнат індивідуального (садибного) житлового будинку, підлягає застосуванню вимога пункту 5.22 ДБН В.2.2-15:2019, якою встановлено мінімальну ширину такого коридору на рівні 1,5 м.

Відтак, передбачена проєктною документацією ширина коридору 1,5 м відповідає вимогам пункту 5.22 ДБН В.2.2-15:2019 та не свідчить про порушення вимог зазначеного ДБН.

Посилання позивача на вимоги пункту 5.7 ДБН В.2.2-15:2019 щодо мінімальної ширини коридору 1,8 м є безпідставними, оскільки зазначена вимога застосовується до коридорів та сходів житлових будинків відповідного типу та не поширюється на коридор квартири одноквартирного (індивідуального) житлового будинку, для якого пунктом 5.22 цього ж ДБН прямо встановлено іншу мінімальну ширину — 1,5 м.

Отже, висновки позивача про порушення відповідачем пункту 5.7 ДБН В.2.2-15:2019 у частині ширини коридору на об`єкті будівництва — індивідуальному (садибному) житловому будинку не ґрунтуються на правильному застосуванні положень зазначеного нормативного документа.

Виходячи з вищенаведено, судом не встановлено, а матеріалами справи не підтверджено, що проєктна документація на об`єкт «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:158:0002» розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №640/1990/22 наголошено, що виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про введення об`єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, ознаками якого є, зокрема:

1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети;

2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту;

4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

Відтак, факт наявності розробленого та затвердженого проєкту (який містить певні недоліки) не свідчить про внесення замовник будівництва недостовірних даних в частині наявності належним чином розробленого та затвердженого проєкту.

Такий висновок щодо застосування норм права наведено у постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/998/21, від 07.03.2023 у справі №420/9217/21, від 24.04.2024 у справі №640/31320/20 та від 29.03.2023 у справі №640/1990/22.

При цьому, наявність порушень, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларацій, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.03.2018 у справі №814/1914/16, від 26.06.2018 у справі №826/20445/16, від 18.10.2018 у справі №695/3442/17, від 23.10.2018 у справі №826/9275/17, від 13.12.2018 у справі №522/6212/17, від 22.01.2019 у справі №826/17907/17.

Зокрема, під «притягненням до відповідальності до іншого характеру» свідчить винесенням позивачем припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 26.06.2024 щодо проєктувальника та постанови від 09.07.2024 №2/24/073-1975 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на проєктувальника.

Беручи до уваги вищенаведене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено здійснення відповідачем самочинного будівництва, а відтак вимоги щодо припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:158:0002» (реєстраційний номер КВ051231109148 від 16.11,2023, з подальшим внесенням відповідних змін реєстраційний номер КВ051231109148-3 від 02.04.2024), замовник будівництва - ОСОБА_1 , задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вимогами статті 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи, що судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позову, питання щодо розподілу судових витрат вирішенню не підлягає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт – відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат – відсутні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.