Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №320/3147/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Київ №320/3147/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРІЯ АКВА ГРУП" до Головного управління ДПС у м. Києві , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРІЯ АКВА ГРУП" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві , Державної податкової служби України, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 10.10.2024 року №11893703/41835720 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.07.2024 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 22.10.2024 №66145/41835720/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРІЯ АКВА ГРУП" від 17.07.2024 №4, датою її фактичного надходження - 17.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що ним правомірно складено податкову накладну №4 від 17.07.2024 на дату виникнення податкових зобов`язань за правилом «першої події» у зв`язку з отриманням авансового платежу від ТОВ «Омега Три». Після зупинення її реєстрації позивач подав до контролюючого органу всі необхідні пояснення та первинні документи, які підтверджують реальність господарської операції, однак Комісією ГУ ДПС у м. Києві безпідставно відмовлено у реєстрації податкової накладної. Позивач вважає, що рішення регіональної комісії та рішення ДПС України за результатами адміністративного оскарження є необґрунтованими, прийнятими без належної оцінки поданих документів, а тому просить їх скасувати та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну датою її фактичного подання.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві, у відзиві на позов зазначає про те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято відповідно до вимог Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №1165 та наказу Міністерства фінансів України №520. Відповідач стверджує, що подані позивачем документи були недостатніми для підтвердження реальності господарської операції, а окремі документи неможливо було ідентифікувати, зокрема банківську виписку. Вважає, що рішення комісії є законним та обґрунтованим, а підстав для його скасування немає.

Відповідач, ДПС України, у відзиві на позов вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що суд повинен перевіряти правомірність рішення виключно виходячи з тих документів, які були надані платником під час адміністративної процедури, а не досліджувати нові докази. Зазначає, що вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу та може бути задоволена лише за умови встановлення судом виконання всіх вимог законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач, у відповіді на відзив стверджує про те, що після отримання повідомлення контролюючого органу про необхідність надання додаткових пояснень та документів ним у встановлений строк подано всі документи, які вимагалися, а саме графік виконання робіт, банківську виписку, акт виконаних робіт та додаткові письмові пояснення. Тому твердження відповідача про ненадання необхідних документів не відповідає фактичним обставинам справи. Позивач наголошує, що пункт 10 Порядку №520 не передбачає такої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної, як неможливість ідентифікації документів, поданих платником податків, а тому зазначена відповідачем причина відмови не ґрунтується на вимогах законодавства. Позивач зазначає, що подані ним первинні документи повністю підтверджують реальність господарської операції, виконання договору та виникнення податкових зобов`язань. На підтвердження цього він посилається на судову практику Верховного Суду та Шостого апеляційного адміністративного суду, відповідно до якої сукупність належних первинних документів є достатньою підставою для реєстрації податкової накладної. Позивач заперечує твердження ГУ ДПС у м. Києві про ненадання банківської виписки, акта виконаних робіт та графіка виконання робіт, оскільки зазначені документи були повторно подані 04.10.2024 через електронний кабінет платника податків разом із повідомленням про надання додаткових пояснень, що підтверджується квитанціями та скріншотами електронного кабінету. Позивач також не погоджується з доводами відповідача про неможливість встановлення фактичного руху активів та змін майнового стану підприємства. На його думку, такі твердження повністю спростовуються банківською випискою про надходження авансового платежу у сумі 5 400 000 грн, актом виконаних робіт №35 від 31.07.2024, календарним планом виконання робіт, а також іншими первинними документами, які були подані до контролюючого органу ще під час адміністративної процедури. Позивач звертає увагу суду на те, що всі інші податкові накладні, складені у межах виконання цього ж договору та пов`язані із придбанням матеріалів, обладнання і виконанням робіт контрагентами, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що додатково підтверджує реальність господарської діяльності та спростовує висновки контролюючого органу про сумнівність операції. Позивач вважає, що контролюючий орган фактично не надав належної оцінки поданим документам, а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальним, необґрунтованим та прийнятим без повного дослідження всіх обставин справи, у зв`язку з чим просить задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення, суд зазначає таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРІЯ АКВА ГРУП» (код ЄДРПОУ 41835720) зареєстроване як юридична особа наприкінці 2017 року. Основним видом діяльності товариства є оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (КВЕД 46.69). Крім того, підприємство здійснює діяльність у сфері монтажу водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, монтажу машин і устатковання, інжинірингу, архітектури, каналізації та очищення стічних вод. З листопада 2018 року товариство зареєстроване платником податку на додану вартість, а у 2019 році отримало ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України на здійснення будівництва об`єктів із середніми та значними наслідками (СС2, СС3). На підприємстві працюють чотири штатні працівники.

15 липня 2024 року між ТОВ «ФАКТОРІЯ АКВА ГРУП» (Виконавець), ТОВ «Щасливе Курча» (Замовник) та ТОВ «Омега Три» (Платник) укладено договір №15.07-24, предметом якого є виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції локальних очисних споруд попереднього очищення виробничих стічних вод продуктивністю 300 мі/добу. Загальна вартість договору становить 11 724 000,00 грн, у тому числі ПДВ — 1 954 000,00 грн. Відповідно до умов договору передбачалося здійснення попередньої оплати у розмірі 60 % вартості робіт до початку їх виконання згідно з календарним планом.

На виконання умов договору 17 липня 2024 року ТОВ «Омега Три» перерахувало на рахунок позивача авансовий платіж у сумі 5 400 000,00 грн, у тому числі ПДВ 900 000,00 грн, що підтверджувалося платіжним дорученням №32032 та банківською випискою. У зв`язку з настанням першої події відповідно до пункту 187.1 Податкового кодексу України позивачем цього ж дня складено податкову накладну №4 від 17.07.2024 на суму 5 400 000,00 грн, яку подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження реальності виконання договору позивачем укладено низку господарських договорів із контрагентами щодо закупівлі обладнання та виконання окремих робіт, зокрема з ТОВ «АТЛАНТ-АКВА», ТОВ «Валюфтек», ТОВ «Каренс Поінт», НІП ТОВ «Екофлок», здійснено оплату за відповідними рахунками, отримано обладнання, оформлено видаткові накладні, акти виконаних робіт та зареєстровано відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15 серпня 2024 року позивач отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 17.07.2024. У квитанції зазначено, що реєстрацію податкової накладної зупинено відповідно до пункту 201.16 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №1165 у зв`язку з відповідністю операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

23 вересня 2024 року ТОВ «ФАКТОРІЯ АКВА ГРУП» подало до Головного управління ДПС у м. Києві повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №4 від 17.07.2024.

Надалі 30 вересня 2024 року позивач отримав повідомлення Комісії регіонального рівня про необхідність надання додаткових пояснень та документів, а саме графіка виконання робіт, банківської виписки та акта виконаних робіт.

На виконання вимог повідомлення 04 жовтня 2024 року позивач повторно подав до контролюючого органу додаткові пояснення разом із графіком виконання робіт, банківською випискою та актом виконаних робіт, що підтверджувалося відомостями електронного кабінету платника податків.

За результатами розгляду поданих документів Комісією Головного управління ДПС у м. Києві 10 жовтня 2024 року прийнято рішення №11893703/41835720 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 17.07.2024. Підставою для відмови зазначено, що подані платником документи складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Зокрема, відповідач вказав на неможливість ідентифікувати один із документів довільного формату, який містив банківську виписку.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України. За результатами її розгляду Комісією центрального рівня 22 жовтня 2024 року прийнято рішення №66145/41835720/2, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві — без змін.

Вважаючи, що рішення контролюючих органів прийняті без належного дослідження поданих первинних документів та без урахування реальності господарської операції, ТОВ «ФАКТОРІЯ АКВА ГРУП» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з даним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 10.10.2024 №11893703/41835720, рішення ДПС України від 22.10.2024 №66145/41835720/2, а також зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 17.07.2024 датою її фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок №1246; тут і далі по тексту у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктом 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Приписами пункту 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до пункту 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом 201.16 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165; тут і далі по тексту у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Вказаний порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 10 та 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 1 Додатку №3 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм.

У квитанції щодо зупинення реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної контролюючим органом зазначено, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, також запропоновано надати пояснення та копії документів.

Суд зазначає, що після цього позивачем були надані пояснення та документи, необхідні для здійснення реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

При цьому, суд звертає увагу, що отримані позивачем квитанції містять виключно формальне посилання про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкових накладних) та без вказівки на норму права, котра такий містить.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Щодо прийняття відповідачем спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зазначає таке.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 4 Порядку № 520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 9 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.

Верховним Судом у постановах від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 06.07.2023 у справі № 140/1986/22, сформульовано висновок, відповідно до якого здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Тобто податковий орган під час виконання повноважень щодо моніторингу податкових накладних має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями, але не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності). Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 04.02.2026 у справі № 580/2743/25.

У постанові від 27.04.2023 по справі №460/8040/20 Верховний Суд зауважив про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Як вбачається зі змісту квитанцій від 15.08.2024 контролюючим органом було сформовано висновки, що обсяг постачання товару/послуги 43.22, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

З метою підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №4 від 17.07.2024, та реальності господарської операції, позивачем 23.09.2024 подано до Комісії Головного управління ДПС у м. Києві повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено. До повідомлення додано письмові пояснення та 30 документів, зокрема: договір №15.07-24 від 15.07.2024, календарний план виконання робіт, банківську виписку та платіжну інструкцію про надходження попередньої оплати у сумі 5 400 000 грн, договори з постачальниками та підрядниками, рахунки, платіжні інструкції, видаткові накладні, акти приймання-передачі товарів, акти виконаних робіт, податкові накладні та квитанції про їх реєстрацію, штатний розпис, будівельну ліцензію, витяг з ЄДР, витяг з реєстру платників ПДВ та інші первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції.

Після отримання 30.09.2024 повідомлення контролюючого органу про необхідність надання додаткових документів позивач 04.10.2024 подав додаткові письмові пояснення, графік виконання робіт (календарний план), банківську виписку та акт здачі-приймання виконаних робіт №35 від 31.07.2024, що підтверджується квитанціями про прийняття документів. Таким чином, позивач надав контролюючому органу всі документи, які були ним витребувані для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

В той же час, незважаючи на подання позивачем у передбаченому законодавством порядку відповідних пояснень, разом із підтверджуючими документами, які на переконання суду, в повній мірі доводять наявність підстав для подання та реєстрації податкової накладної, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м.Києві у своєму рішенні не наведено жодних мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, не було з`ясовано специфіку проведених господарських операцій та не визначено документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту, обсягу і наявності підстав для здійснення відповідного коригування кількісних і вартісних показників.

Суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Також, суд звертає увагу, що контролюючий орган, надаючи оцінку відсутності у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності основних засобів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів, тощо фактично досліджує зміст господарських правовідносин на предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних.

Таким чином, досліджуючи у цьому випадку спірну господарську операцію позивача на предмет її реальності, контролюючий орган вийшов за межі власних повноважень, які йому надані саме у межах процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки податковий орган має перевірити відомості податкової накладної та первинних документів на правильність та відсутність суперечностей лише за зовнішніми критеріями.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 16 травня 2024 року по справі № 400/11727/23.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на реєстрацію податкової накладної від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, а тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на реєстрацію податкової накладної, за можливе порушення його контрагентами порядку подання податкової звітності.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної стала неможливість ідентифікувати документ довільного формату « 32 виписка.pdf», поданий позивачем 04.10.2024.

Як убачається з матеріалів справи, після отримання повідомлення контролюючого органу про необхідність надання додаткових пояснень позивач подав банківську виписку, акт здачі-приймання виконаних робіт, календарний план виконання робіт та відповідні письмові пояснення. При цьому оскаржуване рішення не містить будь-якого мотивування щодо того, з яких саме причин поданий документ не може бути ідентифікований, які його реквізити відсутні чи не дають можливості встановити зміст документа, а також яким чином така обставина перешкоджає підтвердженню господарської операції.

Посилання контролюючого органу на неможливість ідентифікації одного із поданих документів без наведення конкретних причин такого висновку не може вважатися належним обґрунтуванням рішення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, відповідач не здійснив оцінки інших документів, поданих позивачем на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, хоча до контролюючого органу було надано значний обсяг первинних документів, які підтверджують укладення договору, отримання попередньої оплати, придбання обладнання, виконання робіт, здійснення розрахунків та інші обставини спірної господарської операції. В оскаржуваному рішенні відсутні висновки щодо достатності чи недостатності зазначених документів, їх невідповідності вимогам законодавства або виявлених у них недоліків.

Таким чином, рішення контролюючого органу фактично містить лише формальне посилання на неможливість ідентифікації одного документа без належного аналізу усієї сукупності поданих позивачем доказів, що не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості індивідуального акта. За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач не навів конкретних та об`єктивних обставин, які б свідчили про недостатність поданих документів або унеможливлювали реєстрацію спірної податкової накладної.

При цьому, судом проаналізовано надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарської операції, та зроблено висновок, що такі відповідають вимогам діючого законодавства до первинних документів та їх обсяг є достатнім для спростування сумнівів про ризиковість здійснених операцій.

Враховуючи документи, що були надані контролюючому органу, комісія не мала правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних, а отже суд не приймає посилання податкового органу стосовно надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.10.2024 №11893703/41835720.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України, прийнятого за результатами адміністративного оскарження, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 56 Податкового кодексу України рішення контролюючого органу можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, є актом адміністративного перегляду рішення контролюючого органу та спрямоване на перевірку його законності й обґрунтованості.

Водночас предметом порушення прав платника податків у спірних правовідносинах є саме рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки саме воно безпосередньо породжує для позивача юридичні наслідки у вигляді відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Натомість рішення Державної податкової служби України, прийняте за результатами розгляду скарги, не встановлює для позивача нових прав чи обов`язків, не змінює його правового становища, а лише підтверджує або не підтверджує правомірність рішення, прийнятого комісією регіонального рівня. Таке рішення не є самостійною підставою виникнення, зміни чи припинення прав та обов`язків позивача, а тому його скасування саме по собі не призведе до відновлення порушеного права.

У разі встановлення судом протиправності рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної та його скасування, рішення центрального органу ДПС, прийняте за результатами адміністративного оскарження, фактично втрачає своє правове значення як акт, що підтверджує правомірність такого рішення.

Таким чином, рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги не є самостійним предметом порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, а тому відсутні підстави для його окремого скасування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України, прийнятого за результатами розгляду скарги, не підлягає задоволенню, оскільки належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є скасування рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної та, за наявності правових підстав, зобов`язання контролюючого органу здійснити її реєстрацію.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРІЯ АКВА ГРУП» податкову накладну від 17.07.2024 №4 датою її фактичного подання, то суд зазначає наступне.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

В даному випадку, зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її отримання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРІЯ АКВА ГРУП» податкову накладну від 17.07.2024 №4 датою її фактичного подання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРІЯ АКВА ГРУП» необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог та те, що оскаржуване рішення прийнято Комісією Головного управління Державної податкової служби у м. Києві відповідно судові витрати у сумі 3028,00 грн. підлягають стягненню з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.10.2024 року №11893703/41835720 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.07.2024 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17.07.2024 №4, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРІЯ АКВА ГРУП», датою її фактичного подання на реєстрацію.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРІЯ АКВА ГРУП» (адреса 03179, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 91 ЄДРПОУ 41835720) сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.