Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №280/5332/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 вересня 2026 року Справа № 280/5332/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сацького Р.В., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ»

до Тернопільської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (далі по тексту – позивач) до Тернопільської митниці (далі по тексту – відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2026/000344/2 від 22.05.2026;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» судові витрати по даній справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ТД «АМТ» надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням викладеного вважає спірне рішення про коригування митної вартості товарів протиправним та просить задовольнити позовні вимоги.

05.06.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач 18.06.2026 подав відзив на позовну заяву, в якому висловлює свою незгоду з заявленими позовними вимогами з тих підстав, що в поданих товариством документах містяться розбіжності. Також, надані позивачем документи не підтверджують усі числові значення складових митної вартості. При цьому, митним органом установлено, що вартість імпортованого товару є вищою, ніж заявлена позивачем. Наведене зумовило прийняття оскаржуваного рішення, у графі 33 якого містяться обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. За таких обставин просить у задоволенні позову відмовити.

Крім того, 18.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та/або з викликом сторін.

22.06.2026 ухвалою суд відмовлено у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про призначення розгляду справи №280/5332/26 у порядку загального позовного провадження та/або з викликом сторін.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (код ЄДРПОУ 42822115) за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є оптова неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

21.07.2025 між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (Покупець) та «Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co., Ltd» (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №DF/2.

На виконання вимог вищезазначеного контракту, з урахуванням Специфікації (Додатку) №2026-5 від 02.01.2026 року та рахунку-фактури (інвойсу) №DF2026-5А від 28.01.2026 року було здійснено поставку товарів (трактори для сільськогосподарських робіт, колісні, нові, марки DONGFENG, моделей 244DHX у кількості 32 шт. ) на суму 193328 дол.США.

Для здійснення митного оформлення товару, декларантом позивача подано до митного органу електронну митну декларацію (ЕМД) № 26UA403070005785U7 від 21.05.2026 в якій заявлено до митного оформлення такі товари:

Товар №1 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 13шт., марка - DONGFENG, модель - 404DG2U, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2545см3, потужність двигуна - 29,4кВт/40к.с, номери шасі/заводські номери: DFAM1320JT0000889 (двигун НОМЕР_1 ); DFAM1320HT0000883 (двигун НОМЕР_2 ); DFAM1320AT0000900 (двигун НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 (двигун НОМЕР_5 ); НОМЕР_6 (двигун НОМЕР_7 ); НОМЕР_8 (двигун НОМЕР_9 ); НОМЕР_10 (двигун НОМЕР_11 ); НОМЕР_12 (двигун НОМЕР_13 ); НОМЕР_14 (двигун НОМЕР_15 ); НОМЕР_16 (двигун НОМЕР_17 ); НОМЕР_18 (двигун НОМЕР_19 ); НОМЕР_20 (двигун НОМЕР_21 ); НОМЕР_22 (двигун НОМЕР_23 ). Календарний рік виготовлення - 2026. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co.,Ltd.»;

Товар №2 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 32шт., марка - DONGFENG, модель - 244DHX, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17.6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_24 (двигун НОМЕР_25 ); НОМЕР_26 (двигун НОМЕР_27 ); DFAM1320KT0000809 (двигун НОМЕР_28 ); DFAM1320VT0000796 (двигун НОМЕР_29 ); DFAM1320TT0000807 (двигун НОМЕР_30 ); DFAM1320VT0000801 (двигун НОМЕР_31 ); DFAM1320PT0000811 (двигун НОМЕР_32 ); DFAM1320LT0000817 (двигун НОМЕР_33 ); DFAM1320CT0000806 (двигун НОМЕР_34 ); DFAM1320PT0000808 (двигун НОМЕР_35 ); DFAM1320VT0000829 (двигун НОМЕР_36 ); DFAM1320HT0000804 (двигун НОМЕР_37 ); DFAM1320KT0000812 (двигун НОМЕР_38 ); DFAM1320TT0000824 (двигун НОМЕР_39 ); DFAM1320CT0000795 (двигун НОМЕР_40 ); DFAM1320LT0000798 (двигун НОМЕР_41 ); DFAM1320CT0000800 (двигун НОМЕР_42 ); DFAM1320JT0000794 (двигун НОМЕР_43 ); DFAM1320JT0000827 (двигун НОМЕР_44 ); DFAM1320HT0000821 (двигун НОМЕР_45 ); DFAM1320TT0000788 (двигун НОМЕР_46 ); DFAM1320KT0000826 (двигун НОМЕР_47 ); DFAM1320TT0000810 (двигун НОМЕР_48 ); DFAM1320ET0000822 (двигун НОМЕР_49 ); НОМЕР_50 (двигун L830101489B) DFAM1320PT0000792 (двигун L830101466B); НОМЕР_51 (двигун L830101727B); НОМЕР_52 (двигун L830101488B); НОМЕР_53 (двигун L830101722B); DFAM1320CT0000828 (двигун L830101723B); DFAM1320ET0000819 (двигун L830101487B); DFAM1320HT0000835 (двигун L830101474B). Календарний рік виготовлення - 2026. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co.,Ltd.».

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю , митниці надано: Декларація митної вартості від 07.04.2026 року; Зовнішньоекономічний контракт №DF/2 від 21.07.2025 року; Специфікація (Додаток) №2026-5 від 02.01.2026 року; Рахунок-фактура (інвойс) №DF2026-5А від 28.01.2026 року; Пакувальний лист б/н від 28.01.2026 року; Прайс-лист виробника від 25.12.2025 року; Комерційна пропозиція виробника від 25.12.2025 року; Сертифікат про походження товару №26C3204A0108/00037 від 27.02.2026 року.; Банківський платіжний документ (платіжна інструкція) №744 від 10.04.2026 року, №834 від 07.05.26,Заяви на купівлю валюти №872 від 10.04.26, №895 від 07.05.26 Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №0303/912/25 від 03.03.2025 року; Заявку на перевезення №123 від 06.02.2026 року; Коносамент №BW26020410 від 13.02.2026 року; Рахунок-фактуру (інвойс) на оплату послуг з перевезення №G260424-20 від 24.04.2026 року; Акт виконаних робіт б/н від 11.05.2026 року; Довідку про транспортні витрати б/н від 24.04.2026 року; Залізничну накладну УМВС №04153,№04172,№04154 від 02.05.2026 року.

Автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» згенеровано форми митного контролю та необхідні до виконання митні процедури:

«000 Інформаційне повідомлення»;

«105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення»;

«106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів»;

«107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД підрозділом митного оформлення»;

«108-3 Витребування документів та/або відомостей, необхідних для підтвердження заявлених кодів товарів згідно з УКТЗЕД».

Митниця направила уповноваженій особі повідомлення з вимогою надання додаткових документів наступного змісту:

«Повідомлення від митниці декларанту. Відповідно до п. 2 ст. 264 МКУ прошу Вас представити до митного контролю та митного оформлення оригінали документів. Відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; -якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У зв`язку із тим, що документи, які подані до митного оформлення містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.».

На вимогу митного органу позивачем направлено лист №210506 від 21.05.26 року ТОВ «ТД «АМТ» надало Тернопільській митниці Додаткову угоду №6 від 07 05 26 щодо зміни умов та термінів оплати за Специфікацією №2026-5,банківські платіжні інструкції №744 від 10.04.26, заяву №872 на купівлю валюти від 10.04.26, №834 від 07.05.26. Заяву №985 від 07.05.26 на купівлю валюти та детальні пояснення щодо зауважень, викладених у повідомленні митниці, та аргументувало, що всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, подано в повному обсязі, розбіжностей чи дефектів у наданому пакеті первинних документів не виявлено, а заявлена митна вартість повністю підтверджується наданими до митного оформлення документами..

За результатами розгляду поданих позивачем документів, митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000344/2 від 22.05.2026, відповідно до якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не надано документів, що підтверджують митну вартість товару.

З урахуванням положень пункту 2 частини 3 статті 52 МК України позивачем подано нову митну декларацію ЕМД №26UA403070005962U5 від 25.05.2026 року із застосуванням індивідуальної гарантії №26UA120012001EPL3 від 25.05.2026 року.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA403070/2026/000344/2 від 22.05.2026 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України).

За правилами ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За положеннями ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 160/3913/25.

Необхідно зауважити, що Законом України від 05.10.2006 № 227-V "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м. Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН № 18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".

Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи підставою для витребування митним органом додаткових документів стало встановлення в ході перевірки поданих декларантом документів розбіжностей. В свою чергу, наведені обставини, на думку митниці, викликали обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості.

Надаючи оцінку доводам митниці щодо наявності таких розбіжностей, суд звертає увагу на наступне.

Щодо твердження митниць стосовно ненадання документів, що підтверджують витрати на транспортування, перевантаження, навантаження вивантаження та обробку оцінюваних товарів, щодо викладених зауважень, судом встановлено наступне.

Насамперед слід зазначити, що відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №0303/912/25 від 03.03.2025 року та Заявки на перевезення №123 від 06.02.2026 року сторони погодили здійснення саме міжнародного мультимодального перевезення вантажу за маршрутом порт Шанхай (Китай) – порт Гданськ (Польща) – станція Тернопіль (Україна) з використанням морського та залізничного транспорту, включаючи перевантаження в порту Гданськ.

Наявність транзитних декларацій Т1 та залізничної накладної свідчить виключно про факт здійснення перевезення та зміни виду транспорту в процесі мультимодального перевезення, що повністю узгоджується з умовами Договору та Заявки. Сама по собі послідовність операцій з вивантаження контейнера з судна та його подальшого завантаження на залізничну платформу не є тотожною послузі з платного зберігання, а є невід`ємною частиною технологічного процесу перевалки вантажу в порту. Жодних доказів того, що вказані операції виходили за межі нормативного вільного часу або що портом виставлялися окремі рахунки за зберігання, митним органом не наведено. До того ж декларантом під час митного оформлення, а також під час проведення консультацій було чітко зазначено про відсутність таких витрат, що підтверджується Листом перевізника №0911/1-2 від 11.09.2025 року про пільговий період обробки контейнерів у порту Гданськ, який неодноразово надавався митниці в процесі митних оформлень товарів ТОВ «ТД «АМТ».

Отже, на момент прийняття спірного Рішення, у розпорядженні митного органу була документально підтверджена інформація про надання перевізником декларанту 15 безкоштовних днів для зберігання вантажу в порту. Таким чином, витрати на зберігання декларантом не понесені та не заявлялися, що виключає правомірність висновків митниці про наявність у поданих документах будь-яких розбіжностей чи неповноти відомостей.

Як вже зазначалось, перевезення спірної товарної партії здійснювалось шляхом міжнародного мультимодального перевезення вантажів із залученням різних видів транспорту, що прямо передбачає можливість перевантаження в портах. В рамках виконання Договору №0303/912/25 Сторонами було підписано Заявку №123, якою погоджено мультимодальне перевезення шести 40-футових контейнерів за маршрутом порт Шанхай (Китай) – порт Гданськ (Польща) – станція Тернопіль (Україна) з використанням морського судна типу «контейнеровоз» та залізничного транспорту (платформ), що в сукупності й утворює мультимодальне перевезення, а не виключно морське, як помилково кваліфікує митний орган. Зауваження митниці про невідповідність типу транспортного засобу, зазначеного в пункті 7 Заявки, її назві ґрунтується на довільному тлумаченні документа, оскільки заявка з самого початку охоплювала весь маршрут доставки вантажу до кінцевого пункту призначення – станції Тернопіль, а відтак посилання на використання двох видів транспорту є логічним та необхідним елементом узгодження мультимодального перевезення.

Стосовно напису на коносаменті №BW26020410 від 13.02.2026 року «Global Container lines Latvija SIA’s responsibility ceases at port of discharge» слід зазначити, що вказане застереження є стандартним для лінійного коносамента та регулює виключно межі відповідальності морського перевізника саме в рамках морського етапу перевезення. Воно жодним чином не скасовує факту подальшого перевантаження контейнера на залізничний транспорт та не суперечить включенню вартості такого перевантаження до загальної вартості мультимодального перевезення, оскільки організація перевалки в порту та подальше залізничне транспортування здійснювалися Виконавцем – Global Container Lines SIA – в рамках єдиного договору транспортного експедирування, а не морським перевізником, відповідальність якого обмежена коносаментом.

Твердження митного органу про те, що додаткова послуга з перевантаження («overload») не замовлялася Замовником згідно з пунктом 11 Заявки № 123, не відповідає дійсності, оскільки вказаний пункт має назву «Additional expenses (execution of additional documents advantage convoy, overload, etc) / Додаткові витрати (оформлення додаткових документів, страхування, конвой та інше)» і стосується виключно непередбачуваних додаткових витрат, які можуть виникнути понад узгоджену вартість перевезення, тоді як вартість самого перевантаження була заздалегідь включена до загальної ціни перевезення, що чітко відображено в пункті 10 Заявки, де зазначено загальну вартість доставки за маршрутом Шанхай – Тернопіль у розмірі 4 390,00 доларів США за один контейнер, та прямо підтверджено в рахунку-фактурі №G260424-20 від 24.04.2026 року, Акті виконаних робіт від 11.05.2026 року і Довідці про транспортні витрати від 24.04.2026 року, в яких вартість як морського фрахту, так і міжнародної залізничної доставки містить чітку вказівку «incl. Transshipment» («включаючи перевантаження»).

Крім того, пункт 3.3 Договору №0303/912/25 прямо передбачає, що у випадку перевантаження контейнера на інший транспортний засіб вартість такого перевантаження включається до загальної вартості перевезення, зазначеної в рахунку та акті виконаних робіт.

Отже, витрати на перевантаження є невід`ємною частиною вартості мультимодального перевезення, а не окремою додатковою послугою, що потребувала б окремого замовлення в пункті 11 Заявки. Т

аким чином, твердження митного органу про відсутність у поданих документах відомостей щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку товарів, а також висновок про неможливість перевірки числового значення транспортної складової митної вартості є необґрунтованими, оскільки надані декларантом документи в їх сукупності – Договір перевезення, Заявка, Коносамент, Рахунок, Акт виконаних робіт та Довідка про транспортні витрати – містять вичерпну, послідовну та документально підтверджену інформацію про маршрут, види транспорту, факт перевантаження та його вартість, яка включена до загальної ціни перевезення, що дозволяє здійснити повну та належну перевірку числового значення заявленої митної вартості за основним методом.

Щодо невідповідності фактичного порядку оплати за товар приписам Специфікації №2026-5, судом встановлено.

Надаючи оцінку умовам поставки та умовам оплати слід виходити з того, що обставини здійснення платежу свідчать про виконання покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Верховним Судом щодо умов оплати було сформовано правову позицію, відповідно до якої судом визначено, що процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта"(Постанова від 11.04.18 р. по справі N 804/4680/16).

«Уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей (Постанова 20.03.2018 року справа N 815/4132/17).

Щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що зовнішньоекономічним контрактом №DF/2 від 21.07.2025 (п.3.5, 3.6), його Сторонами узгоджено перелік документів, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня. Таким чином підприємство, в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені його умовами.

При цьому, копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом із тим, частина 5 статті 53 Митного кодексу України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Також, з приводу ненадання декларації країни відправлення, Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17 висловив наступну правову позицію: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу України.

Окрім того, суд зазначає, що відповідачем в межах розгляду даної адміністративної справи не обґрунтовано чому документи, надані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації

Крім того, вказані документи не є документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МК України, а тому їх зміст жодним чином не впливає на митну вартості товарів.

Відтак, сумніви митного органу суд визнає необґрунтованими та безпідставними.

Також безпідставними є доводи відповідача про ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу, оскільки останнім не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі або неподання таких документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Приписами статті 60 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Суд звертає увагу, що, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем не надано будь-яких пояснень щодо зроблених коригувань та обсягів партії подібного товару, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості товару із застосуванням другорядного методу.

Такий підхід прямо суперечить положенням ст. 60 Митного кодексу України.

Суд також зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Зазначене відповідає усталеній практиці Верховного Суду (зокрема, постанова від 02.03.2021 у справі № 380/842/20, від 23.02.2021 у справі № 805/5039/16-а, від 24.12.2020 у справі № 808/1676/16 тощо).

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662 грн 40 коп згідно платіжної інструкції № 2907709805 від 28.05.2026, інших судових витрат не заявив.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46004, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38,код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000344/2 від 22.05.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 14.09.2026

Суддя Р.В.Сацький