Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №260/10291/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/10291/25

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 057150011267 від 11 вересня 2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши усі записи її трудової книжки НОМЕР_1 від 26.07.1984 року та зарахувавши до її пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 12.04.1993 року по 30.09.2002 рік в Приватному акціонерному товаристві «Металургійний комбінат «Азовсталь», згідно довідки № 03.03.01-92 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.01.2022 року, та призначити ОСОБА_1 з 03.09.2025 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020);

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 усі судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що 03 вересня 2025 року позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 11.09.2025 р. за № 057150011267 їй було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивача зазначає, що на момент звернення із заявою вона досягла 50-річного віку (на момент звернення виповнився 57 років), мала загальний страховий стаж понад 20 років (у її випадку - 40), в тому числі відповідний пільговий страховий стаж за Списком № 2 понад 10 років (у її випадку понад 18 років), а отже відповідала віковому критерію, визначеному Законом № 1788-ХІІ, необхідному для призначення пенсії на пільгових умовах.

Позивач не погоджується із діями відповідача щодо не зарахування періодів трудової діяльності згідно записів трудової книжки та періодів роботи згідно з довідкою від 28.01.2022 р. № 03.03.01-92 з 12.04.1993 р. по 30.09.2002 р. на ПРАТ «МК Азовсталь».

Відтак, вважає, що рішення відповідача від 11 вересня 2025 року № 057150011267 про відмову у призначенні пенсії є таким, що порушує її право на гарантоване Конституцією України на пенсійне забезпечення.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що pа результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки позивача, оскільки перша сторінка трудової книжки засвідчена нечітким відбитком печатки, а також зроблено зміни прізвища на підставі паспорта, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення 29.07.1993 №58. Також не можливо врахувати Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб № 00026823068 вид. 26.06.2020 р., щодо підтвердження дошлюбного прізвища, оскільки до електронної пенсійної справи не долучено другу сторінку даного документу. До пільгового стажу та до страхового стажу не враховано період роботи згідно пільгової довідки від 28.01.2022 р. № 03.03.01-92 з 12.04.1993 р. по 30.09.2002 р., оскільки в довідці не зазначені накази на прийняття та звільнення з роботи. Окрім того, так як підприємство ПРАТ МК «Азовсталь» перебуває в тимчасовій окупації, тому провести зустрічну перевірку первинних документів немає можливості.

Представник відповідач зазначає, що позивач станом на 11.10.2017 р. не досягла 50-річного віку (дату набуття чинності змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно, умови призначення їй пільгової пенсії мають визначатись на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як наголошує представник відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у спірних правовідносинах діяло за принципом належного урядування, а саме послідовно, своєчасно, прозоро і виходячи з наданих йому законом повноважень, а тому у задоволення позовних вимог просить відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 03 вересня 2025 року ОСОБА_1 , після досягнення 57-річного віку, звернулась до територіального управління Пенсійного фону України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

За принципом екстериторіальності заяву позивач було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та рішенням від 11.09.2025 р. № 057150011267 відмовлено у призначення пенсії.

Відповідачем у вищезгаданому рішенні було зазначено, що відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінкам після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівники, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

За результатами розгляду заяви та додаткових документів поданих до заяви не зараховано періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 вид. 26.07.1984 р., оскільки перша сторінка трудової книжки засвідчена нечітким відбитком печатки, а також зроблено зміни прізвища на підставі паспорта, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення 29.07.1993 р. № 58. Не можливо врахувати Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб № 00026823068 вид. 26.06.2020 р., щодо підтвердження дошлюбного прізвища, оскільки до ЕПС не долучено другу сторінку даного документу.

До пільгового стажу та до страхового стажу не враховано період роботи згідно пільгової довідки від 28.01.2022 р. № 03.03.01-92 з 12.04.1993 р. по 30.09.2002 р., оскільки в довідці не зазначені накази на прийняття та звільнення з роботи. Окрім того, так як підприємство ПРАТ МК «Азовсталь» перебуває в тимчасовій окупації, тому провести зустрічну перевірку первинних документів немає можливості.

Відповідач вказав, що страховий стаж заявника - 23 роки 02 місяці 16 днів пільговий стаж заявника - 10 років 03 місяці 26 днів, вік заявника - 57 років 01 місяці 15 днів.

Згідно з оскаржуваним рішенням, враховуючи вищевикладені обставини, прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Право на пенсію позивач набуде 19.07.2027 р.

Позивач не погодившись з відмовою відповідача щодо призначення пенсії звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини 1 Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення врегульоване положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (в редакціях, чинних на момент прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії).

Статтею 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, в тому числі, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам. За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

У подальшому, Законом № 213-VIII, який набув чинності 01.04.2015 р., збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам, з 50 років до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.

Так, відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ (у редакції Закону № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

03.10.2017 р. Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017 р. (далі - Закон № 2148-VIII), яким Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 р. доповнено розділом XIV-І «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Вказана норма застосовується з 01.10.2017 року.

Отже, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома Законами, а саме: пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII. Правила вказаних законів є ідентичними.

Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 «У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII».

Пунктом 1 резолютивної частини рішення від 23.01.2020 р. № 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.

За змістом пункту 2 резолютивної частини рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Отже, застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Такий спосіб захисту та відновлення прав осіб, що зазнали їх порушення у зв`язку з ухваленням Закону № 213-VIII визначив Конституційний Суд у Рішенні № 1-р/2020. Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, з дати набрання чинності вказаним рішенням Конституційного Суду України (23.01.2020) в Україні існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 2, а саме: пункт «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII та пункт 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 на підставі Закону № 1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) мають жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Відповідно до п. 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно п.п. 3 п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які, містять відомості про періоди роботи.

Трудовий стаж встановлюється на підставі уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці.

Відтак, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 р. у справі № 291/99/17.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній, їх неправильності чи неточності, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (постанова Верховного Суду Касаційного адміністративного суду від 31.01.2025 р. у справі № 120/8471/23).

Судом встановлено, що під час вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії за віком відповідачем при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії від 11 вересня 2025 року 057150011267 не зараховано періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 26.07.1984 р., оскільки перша сторінка трудової книжки засвідчена нечітким відбитком печатки, а також зроблено зміни прізвища на підставі паспорта. Не враховано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб № 00026823068 від 26.06.2020 р. щодо підтвердження дошлюбного прізвища, оскільки до ЕПС не долучено другу сторінку даного документу. До пільгового стажу та до страхового стажу не враховано період роботи згідно пільгової довідки від 28.01.2022 р. № 03.03.01-92 з 12.04.1993 р. по 30.09.2002 р., оскільки в довідці не зазначені накази на прийняття та звільнення з роботи. Окрім того, так як підприємство ПРАТ МК «Азовсталь» перебуває в тимчасовій окупації, тому провести зустрічну перевірку первинних документів немає можливості.

Щодо не зарахування відповідачем періодів трудової діяльності згідно записів трудової книжки від 26.07.1984 р. НОМЕР_1 , оскільки перша сторінка трудової книжки засвідчена нечітким відбитком печатки, а також зроблено зміни прізвища на підставі паспорта, суд зазначає наступне.

Спірні періоди роботи позивача з 26.07.1984 р. по 01.03.2019 р. належним чином відображені в трудовій книжці позивача, а оскаржуване рішення не містить обґрунтування чому наявний трудовий стаж позивача не може бути підтверджений саме на підставі відповідних записів у трудовій книжці.

Судом встановлено, що відомості про спірні періоди роботи внесені з дотриманням вимог Інструкції, зокрема, відомості про прийняття та звільнення з роботи зроблені акуратно, кульковою ручкою, завірені підписом уповноваженої особи, з посиланням на відповідні накази. З таких можна точно встановити місце, посаду та період роботи позивача, а також номер та дату розпорядчого документа, на підставі яких зроблені відповідні записи.

Доказів визнання недостовірними записів трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 26.07.1984 р. щодо спірних періодів відповідачем суду не надано.

При цьому суд зазначає, що обов`язок щодо повноти та правильності внесення до трудової книжки даних покладено на роботодавця, тобто на підприємство, де працював позивач.

Отже працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів уповноваженою особою і, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини уповноваженого органу не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в Постанові від 21.02.2018 р. у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 р. у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

У постанові від 06.03.2018 р. по справі № 754/14898/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічний правовий висновок викладений також у постанові Верховного Суду від 04 липня 2023 року по справі № 580/4012/19.

Враховуючи, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, працівник не може нести і негативних наслідків щодо порядку заповнення такої.

Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Факт зміни позивачем прізвища з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » підтверджується доказами, які були також надані відповідачу з заявою про призначення пенсії, зокрема свідоцтвом про укладення шлюбу, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 26.06.2020 р., відміткою в паспорті ОСОБА_1 на сторінці № 10.

Щодо нечіткого відбитку печатки, то суд зазначає, що обов`язок з належного оформлення трудової книжки несе роботодавець. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що відомості трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26.07.1984 р. № НОМЕР_3 є належним доказом підтвердження трудової діяльності ОСОБА_1 .

Щодо позовної вимоги про зарахування до пільгового стажу та до страхового стажу не враховано період роботи згідно пільгової довідки від 28.01.2022 р. № 03.03.01-92 з 12.04.1993 р. по 30.09.2002 р., оскільки в довідці не зазначені накази на прийняття та звільнення з роботи.

Згідно п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 р. у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 р. у справі №638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи.

Відомості про спірні періоди роботи позивача, які не зараховані відповідачем до страхового та пільгового стажу позивача підтверджені трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 26.07.1984 року, яка містить відповідні записи про трудову діяльність з 26.07.1984 р. по 01.03.2019 р.; довідкою від 02.06.2023 р., що видана ПРАТ МК «АЗОВСТАЛЬ» та підтверджує трудову діяльність з 12.04.1993 р.; довідкою № 03.03.01-92 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.01.2022 р., якою ПРАТ МК «АЗОВСТАЛЬ» підтвердили, що позивач з 12.04.1993 р. по 30.09.2002 р. працювала повний робочий день за посадою шліфувальника скловиробів вручну, що передбачена Списком № 2; довідкою № 03.03.01-93 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.01.2022 р., якою ПРАТ МК «АЗОВСТАЛЬ» підтвердили, що позивач з 01.10.2002 р. по 14.04.2004 р. працювала повний робочий день за посадою контролер у виробництві чорних металів, зайнятих на гарячих ділянках робіт рейкобалкова дільниця, що передбачена Списком № 2; довідкою № 03.03.01-94 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.01.2022 р., якою ПРАТ МК «АЗОВСТАЛЬ» підтвердили, що позивач з 15.04.2004 р. по 15.08.2004 р. працювала повний робочий день за посадою контролер у виробництві чорних металів, зайнятих на гарячих ділянках робіт конвертерна дільниця, що передбачена Списком № 2; довідкою № 03.03.01-95 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.01.2022 р., якою ПРАТ МК «АЗОВСТАЛЬ» підтвердили, що позивач з 16.08.2004 р. по 16.11.2009 р. та з 01.03.2019 р. по 16.06.2022 р. працювала повний робочий день за посадою контролер у виробництві чорних металів, зайнятих на гарячих ділянках робіт, що передбачена Списком № 2. До усіх довідок додаються витяги з наказів про атестацію робочих місць, а також належним чином завірені копії наказів.

Разом з тим, відповідні накази зазначені у трудовій книжці ОСОБА_5 , записи в якій повністю відповідають інформації, що зазначена в довідці від 28.01.2022 р. № 03.03.01-92.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів визнання недостовірними вищезазначених записів, зроблених у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 26.07.1984 р. № 0433090 та, беручи до уваги, що такі записи є чіткими та не мають виправлень чи будь-яких інших невідповідностей, суд робить висновок про наявність підстав для зарахування до страхового стажу відповідних періодів роботи з 12.04.1993 р. по 30.09.2002 р. згідно записів трудової книжки.

Беручи до уваги, що на момент звернення із заявою ОСОБА_1 досягла 50-річного віку (на момент звернення позивачу виповнився 57 років), мала загальний страховий стаж понад 20 років, в тому числі відповідний пільговий страховий стаж за Списком № 2 понад 10 років, а отже відповідала віковому критерію, визначеному Законом № 1788-ХІІ, необхідному для призначення пенсії на пільгових умовах.

З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами та встановлені судом обставини справи, беручи до уваги, що конституційне право особи на соціальний захист включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 11.09.2025 р. № 057150011267 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача усі періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 26.07.1984 р.; зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 2 періоди роботи з 12.04.1993 р. по 30.09.2002 р. в Приватному акціонерному товаристві «Металургійний комбінат «Азовсталь», згідно з довідкою № 03.03.01-92 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.01.2022 року та призначити ОСОБА_1 з 03.09.2025 р. пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 5, 9, 19, 77, 78, 243, 246, 262 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 11 вересня 2025 року за № 057150011267 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 усі періоди роботи відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26 липня 1984 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 періоди роботи з 12 квітня 1993 року по 30 вересня 2002 року в Приватному акціонерному товаристві «Металургійний комбінат «Азовсталь» згідно з довідкою від 28 січня 2022 року № 03.03.01-92 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 р. (в редакції рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020), починаючи з 03 вересня 2025 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк