Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №240/20194/24 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/20194/24

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27 серпня 2024 року № 043475.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що водієм транспортного засобу марки Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , під час здійснення рейдової перевірки було надано паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень міжміського міжобласного маршруту "Київ-Коростень", включаючи розклад руху автобуса відправленням з АС-5 "Дачна". Доводить, що відповідач дійшов помилкового висновку про ненадання розкладу руху автобуса з відправленням зі станції метро "Академмістечко" у м. Києві, пояснюючи, що на час перевірки транспортний засіб знаходився на місці паркування в м. Києві на проспекті Академіка Палладіна, 7 (ст.м. "Академмістечко") на період міжрейсового відстою автобуса між оборотними рейсами на маршруті і мав здійснювати рух до АС-5 "Дачна" в м. Києві для здійснення посадки пасажирів, оскільки рейс мав виконуватися о 9-00 год. Стверджує, що використовує три паркувальні місця на підставі відповідної угоди з Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" на основі бронювання та передплаченого користування. Оскільки водієм було представлено інспектору розклад руху транспортного засобу з АС "Дачна", то, на переконання позивача, відсутність у схемі маршруту інформації про відправлення зі станції метро "Академмістечко" - місця паркування транспортного засобу, не свідчить про ненадання розкладу руху та не утворює, відповідно, підстав для відповідальності позивача у виді штрафу за оскаржуваною постановою.

Ухвалою cуду від 28 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провадити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав. У відповіді на позовну заяву стверджує, що під час проведення рейдової перевірки у м. Києві, станція метро "Академмістечко" було виявлено здійснення регулярних перевезень пасажирів транспортним засобом Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 за відсутності пред`явленої водієм схеми маршруту, розкладу руху з відправленням (посадкою/висадкою) у м. Київ станція метро "Академмістечко" о 9 год. 00 хв. Вважає безпідставними доводи заявленого позову, оскільки на станції метро "Академмістечко" знаходяться не паркувальні місця авто, а місце для посадки та висадки пасажирів, а наданими водіями поясненнями підтверджено, що з цих місць провадиться посадка/висадка пасажирів, акт перевірки містить пояснення водія та його підпис. При цьому договір, на якому акцентує позивач стверджуючи про використання паркомісць, втратив чинність 31 грудня 2023 року, що в сукупності доводить, як переконує відповідач, здійснення пасажирських перевезень без схеми маршруту, розкладу руху з відправленням (посадкою/висадкою) у місті Києві зі станції метро "Академмістечко" о 9:00 год. Тому вважає обґрунтованим застосування до позивача-автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу за спірною постановою. З таких підстав просить суд відмовити у позові.

У додаткових поясненнях відповідач у доповнення викладеному звертає увагу на те, що простій інспектованого транспортного засобу на місці для паркування транспортних засобів в період міжрейсового відстою між оборотними рейсами також спростовується і доданою до позову копією таблиці вартості проїзду на міжобласному маршруті "Київ-Коростень", у якій, зокрема, вказано вартість проїзду із "м. Академмістечко", що доводить здійснення перевезень та посадки/висадки пасажирів у цьому пункті.

Розглянувши доводи та заперечення сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" є надавачем послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом на підставі Ліцензії серії АД № 062473, виданої 04 липня 2012 року, строк дії ліцензії: 05 липня 2012 року – необмежений; на підставі Дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування серії ПЄ № 000316 і дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування серії АТБ № 000637 від 24 грудня 2021 року надано право на здійснення перевезень пасажирів на міжобласному маршруті загального користування "Київ-Коростень".

На підставі направлення від 04 липня 2024 року № 001308 та щотижневого графіка проведення перевірок, Відділом державного нагляду (контролю) у м. Києві у період з 08 липня 2024 року по 14 липня 2024 року здійснювались рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на окремо визначених ділянках дороги на в`їздах та виїздах міста, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на адміністративній території м. Києва та Київської області.

10 липня 2024 року головним спеціалістом відділу державного нагляду (контролю) в м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Гаврилюк О. В. біля станції метро "Академмістечко", пр. Академіка Палладіна, 7А, було проведено перевірку належного ТОВ "Автосвіт ЛТД" транспортного засобу - автобуса Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , про що складено Акт № 059980 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (надалі – Акт перевірки).

Як зазначено в Акті перевірки, під час рейдової перевірки виявлено порушення: під час регулярних пасажирських перевезень за маршрутом "Київ-Коростень", про що свідчить трафарет на вітровому склі, на момент проведення перевірки відсутні документи, а саме: розклад руху з відправленням з м. Київ cт. метро "Академмістечко" о 9-00 год., схема руху, чим порушено вимоги cтатті 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (надалі – Закон № 2344-III), – відповідальність за які передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III – перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 цього Закону.

Цей Акт перевірки підписано водієм ОСОБА_1 із зазначенням "не згоден".

Розгляд справи про порушення, вказане в Акті перевірки, проведено за місцезнаходженням ТОВ "Автосвіт ЛТД", тобто Відділом державного нагляду (контролю) за безпекою на транспорті у Житомирській області, 20 серпня 2024 року в період з 10:00 до 12:00, про що позивача повідомлено листом від 26 липня 2024 року № 63915/26/24-24.

27 серпня 2024 року в.о.начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті Анною Лисюк за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт складено постанову № 043475 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення вимог статті 39 Закону № 2344-III адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн, яку скеровано позивачу листом від 30 серпня 2024 року № 75570/624/24-24.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Стаття 1 Закону № 2344-ІІІ (тут і надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначає: паспорт маршруту як документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо; розклад руху - сукупність графіків руху автобусів за маршрутом; рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно зі статтею 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, з-поміж іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України № 2344-ІІІ накладається штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (надалі - Порядок № 1567).

Згідно із пунктом 12 Порядку № 1567 (тут і надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Відповідно до абзацу 3 пункту 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку № 1567 закріплено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Як встановлено судом, уповноваженими працівниками Укртрансбезпеки під час перевірки виявлено порушення статті 39 Закону № 2344-ІІІ, оскільки зафіксовано надання ТОВ "Автосвіт ЛТД" послуг з регулярних пасажирських перевезень за маршрутом "Київ-Коростень" за відсутності документів, передбачених статтею 39 Закону № 2344-ІІІ, а саме: розкладу руху з відправленням (посадкою/висадкою пасажирів) у м. Києві, станція метро "Академмістечко", схеми руху. Наведене слугувало підставою складання відповідачем оскаржуваної постанови.

Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 травня 2010 року № 278 (надалі - Порядок № 278; який зберігав чинність на час виникнення спірних правовідносин та втратив у подальшому чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій від 09 жовтня 2025 року № 1473), встановлював вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів.

Згідно із пунктом 1.3 Порядку № 278 (тут і надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 278 схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України.

Згідно із пунктом 2.1 Порядку № 278 паспорт маршруту, окрім іншого, включає схему маршруту; копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень).

Суд встановив, що під час проведення перевірки водієм транспортного засобу було пред`явлено паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень міжміського міжобласного "Київ-Коростень", який містить, серед іншого, розклад руху з посадкою/ висадкою в м. Києві на АС-5 "Дачна".

Із долученого відеозапису з бодікамери інспектора вбачається, що транспортний засіб Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , дійсно був припаркований вздовж проїзної частини проспекту Академіка Палладіна в м. Києві, а не на зупинці, однак висадка/посадка пасажирів у даному місці не зафіксована.

Що ж до доводів відповідача про те, що вказане відео підтверджує, що на станції метро "Академмістечко" здійснювалася саме посадка пасажирів без необхідних на те документів (розклад руху та схема маршруту з відправною точкою) та спростовує твердження ТОВ "Автосвіт ЛТД" про паркування в період міжрейсового відстою між оборотними рейсами транспортного засобу, який підлягає перевірці, слід зазначити, що на відеозаписі зафіксовано, що транспортний засіб був припаркований, двигун вимкнений, а водій покидав водійське місце, тобто не відбувалося фактично висадка/посадка пасажирів. При цьому, двері були відчинені, а в транспортному засобі перебували пасажири, які завчасно прибули та очікували фактичного відправлення з АС-5 "Дачна", куди мав рухатися автобус після відстою на проспекті Академіка Палладіна (ст.метро "Академмістечко").

Враховуючи, що транспортний засіб починає рух за маршрутом по встановленому графіку з АС-5 "Дачна"", пасажири могли очікувати часу відправлення у транспортному засобі. Така обставина пояснюється зручністю очікування пасажирами відправки за маршрутом та комфортністю послуг перевізника. При цьому, розміщення пасажирів у транспортному засобі під час відстою між рейсами не є висадкою/посадкою пасажирів.

На переконання суду, відсутність у наданих органам державного контролю на автомобільному транспорті розкладі руху інформації про посадку/висадку в м. Києві саме на станції метро "Академмістечко" не може бути самостійною підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді застосування адміністративно-господарського штрафу та ототожнюватися із ненаданням водієм вказаних документів або їх відсутністю. При тому, що у таблиці вартості проїзду на міжобласному маршруті "Коростень-Київ" вказано вартість проїзду до станції "м.Академмістечко" (яка є меншою, аніж до кінцевої АС-5 "Дачна"), а у Характеристиці маршруту вказано зупинку "метро "Академмістечко", що узгоджується з окресленою схемою міжміського автобусного маршруту, та додатково свідчить, що ця станція не є кінцевою (як і відправною).

Таким чином, відповідачем під час розгляду цієї справи не доведено факту непред`явлення позивачем на момент перевірки таких документів, як розкладу руху, схема маршруту, як і факту посадки/висадки пасажирів біля станції метро "Академмістечко" в м. Києві як початкової/кінцевої точки маршруту.

Роблячи висновки у цій справі суд виходить з того, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури. Доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. При цьому, із положень частин першої і другої статті 77 КАС України у поєднанні з приписами частини четвертої статті 9, абзацу 2 частини другої статті 77, частин третьої і четвертої статті 242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту).

Проте будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б безсумнівно доводили здійснення позивачем регулярних перевезень пасажирів (зокрема, транспортним засобом Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) за відсутності схеми маршруту, розкладу руху, відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б підтверджували пасажирські перевезення без схеми маршруту, розкладу руху з відправленням (посадкою/висадкою) у місті Києві зі станції метро "Академмістечко", судом не встановлено.

Враховуючи суть спору у цій справі та доводи сторін, суд зважає на положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Тому, виходячи зі специфіки спірних правовідносин, судом надано ґрунтовну та вичерпну юридичну оцінку усім визначальним та закцентованим сторонами доводам, які мають значення для вирішення цього спору.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що оскаржувана постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу не відповідає положенням частини другої статті 2 КАС України, тому, за результатом розгляду цієї справи суд доходить висновку, що належним та ефективним способом захисту права позивача та його поновлення буде визнання протиправним та скасування спірного індивідуального акта. Такий спосіб захисту суд вважає відповідним порушеному праву та достатнім для певності остаточного вирішення та вичерпання спору між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору (платіжна інструкція від 24 вересня 2024 року № 7895) підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (вул. Сергія Кемського, буд. 50, м. Коростень, Житомирська область, 11501; код ЄДРПОУ 30912933) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, буд. 9, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області (майдан С.П. Корольова, 12, м. Житомир, 10014) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27 серпня 2024 року № 043475.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір у сумі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

14.09.26