Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №240/371/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:

Дата: 10 вересня 2026 р.

Справа: №240/371/26

Суддя: Майстренко Наталія Миколаївна

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/371/26

категорія 102090000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області щодо невнесення відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 31.08.1980 по 15.05.1997 за адресою АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Виконавчий комітет Коростенської міської ради Житомирської області внести до Реєстру територіальної громади м. Коростеня відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 31.08.1980 по 15.05.1997 за адресою АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з моменту свого народження проживала та була зареєстрована разом зі своєю мамою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач звернулась 05.09.2025 до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області для отримання витягу з реєстру територіальної громади м. Коростеня щодо свого місця реєстрації. Відповідно до отриманого витягу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 15.05.1997 року. Даний витяг не містив інформації про зареєстроване місце проживання позивача з 31.08.1980 по 15.05.1997 року. У зв`язку з відсутністю у витягу повної інформації про зареєстроване місце проживання, ОСОБА_1 11.09.2025 звернулась з заявою про отримання витягу з повною інформацією, але листом від 24.09.2025 №02-14/2718 отримала відмову.

Позивач вважає протиправними дії виконавчого комітету Коростенської міської ради щодо невнесення відомостей про реєстрацію її місця проживання у період з 31.08.1980 по 15.05.1997 роки за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.01.2026 від Виконавчого комітету Коростенської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що відповідно до Інструкції Реєстру територіальної громади внесення відомостей про реєстрацію має обов`язково передбачати дати реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання, тобто за відсутності відміток про реєстрацію місця проживання та зняття з реєстрації місця проживання внести відомості до Реєстру територіальної громади неможливо. В формі А, яка була заповнена на її матір ОСОБА_3 і в яку позивач до 16 літнього віку була вписана в графі 11, не було відміток про реєстрацію місця проживання та зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , що технічно унеможливлює внести відомості до Реєстру територіальної громади. На даний час на законодавчому рівні дане питання не врегульоване.

Відповідно до положень ст.ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до карточки прописки Форми А ОСОБА_2 , місце проживання (прописки) з 1974 року за адресою: АДРЕСА_1 . В графі 11 вказано дитину до 16 років: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На адресу виконавчого комітету Коростенської міської ради Лазаренко Світлана Миколаївна звернулась із заявою від 11.09.2025 (вх. №р/Л-1139 від 11.09.2025) щодо внесення відомостей про місце її реєстрації до Реєстру територіальної громади міста Коростеня з дати її народження ІНФОРМАЦІЯ_3 по 15.05.1997 за адресою: АДРЕСА_1 згідно форми А, яка була заповнена на її матір ОСОБА_3 і в яку позивач була вписана до 16-річного віку в графі 11.

Листом від 24.09.2025 № 02-14/2718 Виконавчий комітет Коростенської міської ради повідомив, що відповідно до Інструкції Реєстру територіальної громади внесення відомостей обов`язкове з датами реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання, тобто за відсутності відміток про реєстрацію місця/проживання та зняття з реєстрації місця проживання внести відомості до Реєстру територіальної громади неможливо.

Позивач, вважаючи протиправними дії Виконавчого комітету Коростенської міської ради щодо невнесення відомостей про реєстрацію її місця проживання у період з 31.08.1980 по 15.05.1997 роки за адресою: АДРЕСА_1 , звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України регулює Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-IV від 11.12.2003, який також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

За положеннями статті 3 цього Закону місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 №1871-ІХ (далі - Закон №1871-ІХ) декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила.

За визначеннями, наведеними у п.п. 4, 5, 7, 11, 12 ч. 1 ст. 2 Закону №1871-ІХ:

декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади;

житло - житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, в якому особа постійно або тимчасово проживає;

орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи;

реєстраційна дія - внесення органом реєстрації до реєстру територіальної громади відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), зняте з реєстрації місце проживання, задеклароване місце проживання/виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване місце проживання, скасування реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації місця проживання (перебування)/задекларованого місця проживання/зміненого місця проживання (перебування) з подальшою передачею таких відомостей до відомчої інформаційної системи. Реєстраційна дія є завершеною після отримання органом реєстрації підтвердження про внесення відповідної інформації до відомчої інформаційної системи;

реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Відповідно до ст. 3 Закону №1871-IX декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:

1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;

2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;

3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 4 Закону №1871-IX особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування). Порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форм необхідних для цього документів визначено Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 (далі - Порядок № 265).

За правилами п.п. 3, 4 Порядку № 265 декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Порядок реєстрації місця проживання (перебування) особи визначений ст. 9 Закону №1871-IX, відповідно до частини 1 якої у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).

До заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються: 1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними; 2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років; 3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України); 4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника); 5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору; 7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку) (ч. 2 ст. 9 Закону №1871-IX).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 20 Закону № 1871-IX реєстр територіальної громади створюється та ведеться з метою: 1) обробки, використання визначеної цим Законом інформації для обліку осіб, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; 2) надання адміністративних послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) осіб; 3) здійснення у порядку міжвідомчої електронної взаємодії внесення інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) особи, а також обміну інформацією між реєстрами територіальних громад, Єдиним державним демографічним реєстром та іншими інформаційно-комунікаційними системами; 4) забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування знеособленою інформацією з реєстрів територіальних громад, пов`язаною з місцем проживання (перебування) особи, для здійснення ними своїх повноважень.

Реєстр територіальної громади ведеться органом реєстрації.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону №1871-IX до реєстру територіальної громади вносяться такі відомості про особу, місце проживання (перебування) якої задекларовано/зареєстровано, зокрема, попереднє місце проживання із зазначенням адреси житла (якщо попереднє місце проживання (перебування) особи було зареєстровано або задекларовано).

Положеннями статті 26 Закону №1871-ІХ закріплено, що за заявою особи, яка декларує або реєструє місце проживання (перебування), власника (співвласника) житла, представників, законних представників особи або власника (співвласника) житла, уповноваженої особи житла, іпотекодержателя або довірчого власника (далі суб`єкт звернення) орган реєстрації видає витяг із реєстру територіальної громади, що підтверджує зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, виключення інформації з реєстру територіальної громади про місце проживання (перебування) особи.

Витяг із реєстру територіальної громади це документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу.

Згідно з пунктами 2 і 4 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1871-ІХ місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до: 1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади.

Місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до дня набрання чинності цим Законом, обліковується в реєстрі територіальної громади, знімається з реєстрації/скасовується у порядку, встановленому для зняття/скасування зняття з реєстрації місця проживання, визначеного цим Законом.

07.03.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №263 «Деякі питання визначення порядку внесення відомостей про місце проживання особи у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення для отримання відповідних доплат», згідно з якою у разі відсутності в Єдиному державному демографічному реєстрі та відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відомостей про місце проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. особа може звернутися до органу реєстрації, надавши документи, які підтверджують реєстрацію її місця проживання (паспорт громадянина України у вигляді книжечки та/або будинкова книга), для внесення таких відомостей до реєстру відповідної територіальної громади з подальшим їх переданням до відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби та Єдиного державного демографічного реєстру.

З метою підтвердження факту внесення відомостей про місце проживання особа в установленому законодавством порядку може звернутися до органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг для отримання витягу з реєстру територіальної громади.

У разі відсутності в особи документів, які підтверджують реєстрацію її місця проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. (паспорт громадянина України у вигляді книжечки та/або будинкова книга), особа може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за отриманням сканованих копій паспорта громадянина України у вигляді книжечки (у разі їх наявності в матеріалах пенсійної справи) з метою подання таких сканованих копій до відповідного органу реєстрації для внесення відомостей про період реєстрації до реєстру територіальної громади з подальшим їх переданням до відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби та Єдиного державного демографічного реєстру.

Як установлено судом, ОСОБА_1 звернулась із заявою від 11.09.2025 щодо внесення відомостей про місце її реєстрації до Реєстру територіальної громади міста Коростеня з дати її народження ІНФОРМАЦІЯ_4 по ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 згідно форми А, яка була заповнена на її матір ОСОБА_3 і в яку позивач була вписана до 16-річного віку в графі 11.

Як зазначалося судом, в силу положень ст. 3 Закону №1871-IX декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема, з метою, створення умов для реалізації прав особи, на отримання соціальних виплат у випадках, передбачених законом.

Слід вказати, що у період з 1974 року по 01 січня 1993 року питання реєстрації та облік громадян за місцем проживання було регламентовано Положенням про паспортну систему в СРСР, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №677 від 28.08.1974, постановою Ради Міністрів СРСР №678 від 28.08.1974 «Про деякі правила прописки громадян», Тимчасовою інструкцією про порядок документування і прописки (реєстрації) громадян, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №66-дск від 03.02.1992.

Цими нормативними актами було передбачено прописку, як форму реєстрації та обліку населення за місцем проживання, що встановлювала необхідність отримання дозволу органів внутрішніх справ на прописку (виписку) в усіх без винятку населених пунктах України.

За змістом пункту 22 розділу ІІІ Положення громадяни прописуються за місцем проживання. Реєстрація місця проживання (прописка) дітей, які не досягли 16-річного віку і проживають спільно з батьками (опікунами, піклувальниками), здійснюється шляхом внесення відомостей про них до відповідних документів про реєстрацію місця проживання (прописку) одного з батьків (опікуна, піклувальника).

Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР №678 від 28.08.1974 «Про деякі правила прописки громадян» встановлено, що в містах, селищах, селах міського типу, прописуються незалежно від розміру житлової площі б) неповнолітні діти – на житлову площу батьків.

Таким чином, системний аналіз нормативно-правових актів, чинних у період з 1974 року по 01 січня 1993 року, свідчить про те, що реєстрація (прописка) неповнолітніх дітей до 16 років здійснювалася автоматично за місцем проживання їхніх батьків (опікунів) незалежно від розміру житлової площі. Для цього не вимагалося оформлення окремого паспортного документа чи виділення додаткової житлової площі - прописка дитини підтверджувалася шляхом внесення відповідних відомостей до документів про прописку одного з батьків.

Отже, сам факт належної реєстрації (прописки) батьків у зазначений період є беззаперечною правовою підставою для визнання дитини такою, що була зареєстрована та проживала разом із ними за тією ж адресою.

Враховуючи нормативно-правові акти, чинні у спірний період, позивач як неповнолітня дитина була зареєстрована (прописана) за місцем проживання своєї матері - ОСОБА_2 з моменту народження ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що підтверджується відповідним записом у графі 11 картки прописки (форма А).

Факт проживання та реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 31.08.1980 по 15.05.1997 року також підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:

- свідоцтвом про народження, де зазначено, що згідно з актовим записом № 814 від 02 жовтня 1980 року ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Коростені;

- довідкою від 18.09.2025 року №01-21/1903 з Коростенського міського ліцею №10, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчалась в Коростенській середній школі №10 з 01.09.1987 по 10.01.1995, 10.01.1995 переходила в Коростенську середню школу №4. Провчилась до 10.06.1997 та отримала атестат про повну середню освіту;

- свідоцтвом про неповну середню освіту від 09 червня 1995 року, де зазначено, що ОСОБА_1 у 1995 році закінчила середню школу №10 міста Коростеня;

- посвідченням дитини, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , виданим 15 січня 1994 року.

Посилання відповідача на технічну неможливість внесення відомостей до Реєстру територіальної громади через відсутність окремих відміток про дату реєстрації/зняття з реєстрації безпосередньо щодо неповнолітньої дитини суд вважає безпідставними та протиправними, оскільки відсутність належного технічного чи нормативного механізму реалізації прав громадян з боку органів місцевого самоврядування та держави не може бути підставою для обмеження права особи на внесення достовірних відомостей про її зареєстроване місце проживання та реалізацію її соціальних прав.

З огляду на зазначене, суд вважає протиправними дії Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області щодо невнесення відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 31.08.1980 по 15.05.1997 за адресою АДРЕСА_1 .

З огляду на наведене, належним, повним і ефективним способом захисту і відновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача внести до Реєстру територіальної громади м. Коростеня відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 31.08.1980 по 15.05.1997 за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат проведено відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області (11500, м. Коростень, вул. Грушевського, 22, код ЄДРПОУ 04053507) про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області щодо невнесення до Реєстру територіальної громади м. Коростеня відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 31 серпня 1980 року по 15 травня 1997 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Виконавчий комітет Коростенської міської ради Житомирської області внести до Реєстру територіальної громади м. Коростеня відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 31 серпня 1980 року по 15 травня 1997 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

11.09.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua