Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №240/12876/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/12876/26

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що під час оновлення облікових даних у застосунку "Резерв+" він дізнався, що ним нібито було порушено правила військового обліку. Ця інформація відображена в його електронному військово-обліковому документі. Після звернення до відповідача була надана відповідь, з якої випливає, що позивач порушив Закон України "Про військовий обов`язок та військову службу", оскільки особисто не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся за захистом до суду.

Ухвалою суду від 02.04.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відзив від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 162 КАС України, не надходив.

Частина 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Під час оновлення облікових даних шляхом формування електронного військово-облікового документа позивачу стало відомо, що в електронному військово-обліковому документі "Резерв+" відображається інформація, що ним вчинено порушення правил військового обліку.

Представник позивача направив адвокатський запит щодо надання інформації про те, на якій підставі позивачу було присвоєно статус "Порушення правил військового обліку" та "Розшук".

У своїй відповіді відповідач повідомив, що позивач не з`явився за повісткою, яка була направлена Малинською міською радою Житомирської області та була отримана позивачем 12.08.2025, для явки в відділ ТЦК та СП, однак позивач не прибув, що і стало підставою для формування стосовно нього Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів статусу "Порушення правил військового обліку" та "Розшук".

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ним правил військового обліку протиправними, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання даних правовідносин здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно з пунктом 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації. На час розгляду цієї справи воєнний стан в Україні та мобілізація триває.

Статтею 33 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

За визначенням статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Частиною 1 статті 5 цього Закону передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до частини 8 статті 5 цього Закону органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

За приписами частини 9 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Правові підстави та порядок здійснення оповіщення військовозобов`язаних осіб засобами поштового зв`язку передбачені пунктом 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), відповідно до якого повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання. Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки.

Перелік випадків, коли військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщений про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку встановлено пунктом 41 Порядку № 560.

Так, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Обов`язок військовозобов`язаних осіб з`являтись за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки передбачено, зокрема, абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ч. 1 та 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до абзацу третього частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, але не виключно: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані, зокрема, але не виключно: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Поважні причини неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, встановлені частиною 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Суд зазначає, що позивач є особою, яка перебуває на військовому обліку та має статус військовозобов`язаного. Разом із тим, в матеріалах справи наявні докази того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487), визначені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, якими, зокрема, але не виключно, передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Як уже зазначалося, за змістом пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі вручення повістки є особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки. У разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку - день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора.

Судом встановлено, що відповідно до копії витягу з застосунку “Резерв+”, сформованого щодо ОСОБА_1 станом на 24.03.2026: він є солдатом, тип відстрочки відсутній, причини звернення до Нацполіції - не прибули за повісткою до ТЦК та СП, дата звернення 30.08.2025, ВЛК проходив 17.02.2025, постановка ВЛК - придатний, адреса проживання: АДРЕСА_1 , дата уточнення даних: 25.06.2024.

Суд встановив, що повістка № 4527702 була направлена на адресу позивача рекомендованим відправленням АТ "Укрпошта" № 1160121088550, на адресу, яка зазначена у витязі з застосунку “Резерв+”, яку вказав сам позивач при оновленні даних. Вручення даної повістки підтверджується підписом позивача про отримання, датованим 12.08.2025.

Суд окремо перевірив довід позивача про те, що трек поштового відправлення № 1160121088550 нібито підтверджує направлення кореспонденції не відповідачем на адресу позивача, а самим позивачем на адресу Малинської міської ради. Цей довід спростовується змістом самої відповіді відповідача на адвокатський запит, у якій поштове відправлення № 1160121088550 прямо визначене як таке, що містило повістку № 4527702, надіслану позивачу. Наведене спростовує викладену в позовній заяві версію позивача і не дає підстав вважати, що вказаним поштовим відправленням позивачу надсилалася кореспонденція протилежного змісту чи спрямування.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач дотримався процедури оповіщення військовозобов`язаного, передбаченої Порядком № 560. Зазначена адреса повністю відповідає відомостям, зафіксованим у наданій позивачем копії паспорта та військово-облікового документа "Резерв+". Оскільки позивач був належним чином оповіщений, у нього виник безумовний обов`язок з`явитися до ТЦК та СП, виконання якого він проігнорував.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" до Реєстру вносяться службові дані, зокрема відомості про виконання особою військового обов`язку та дані про порушення правил військового обліку. Внесення відмітки про "порушення" у даному випадку є відображенням технічного статусу в системі, який виник внаслідок офіційно зафіксованого факту неявки за належним чином надісланою повісткою. Це не може вважатися актом притягнення до адміністративної відповідальності у розумінні КУпАП, а є необхідною умовою для ініціювання процедури адміністративного затримання та доставлення особи для складання протоколу, як це передбачено статтями 259, 262 КУпАП.

Такий висновок узгоджується з приписами частини 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, згідно з якими дотримання правил військового обліку є складовою військового обов`язку. Оскільки стаття 8 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" відносить до службових даних відомості про виконання особою військового обов`язку в цілому, відомості про дотримання чи недотримання призовником, військовозобов`язаним або резервістом правил військового обліку охоплюються саме цією категорією службових даних і не потребують для внесення до Реєстру попереднього складення протоколу чи винесення постанови про адміністративне правопорушення, на відміну від відомостей, передбачених пунктом 20-1 частини першої статті 7 цього Закону, які стосуються притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і вносяться до Реєстру лише за наявності відповідного протоколу та/або постанови.

У зв`язку з тим, що позивач, будучи належним чином оповіщеним, не прибув у визначений час до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомив про наявність поважних причин неприбуття або права на відстрочку, у відповідача виникли обґрунтовані підстави кваліфікувати такі дії як порушення правил військового обліку, що у свою чергу надало право відповідачу відповідно до положень Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" внести відповідну інформацію до Реєстру, а отже, дії відповідача вчинені у встановлений законом спосіб.

З огляду на встановлений факт порушення позивачем правил військового обліку відповідач набув законного права та обов`язку вжити заходів для забезпечення його доставлення до ТЦК та СП. Відповідно до пункту 56 Порядку № 1487 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки уповноважені звертатися до органів Національної поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, формування та направлення звернення до правоохоронних органів щодо розшуку та доставлення позивача відбулося на підставі та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України, що виключає можливість визнання таких дій протиправними.

Щодо доводів позивача стосовно того, що ІНФОРМАЦІЯ_3 має усі актуальні оновлені дані військовозобов`язаного ОСОБА_1 , у тому числі результати ВЛК, а позивачу незрозуміло, для чого необхідно направляти повістку після звернення до правоохоронних органів про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України.

Суд зазначає, що, як убачається з витягу із застосунку "Резерв+", відповідачем не висувалося вимог щодо повторного проходження позивачем ВЛК чи додаткового оновлення анкетних даних. Натомість зміст відображеної інформації та сформованої повістки вказує виключно на обов`язок військовозобов`язаного прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначений час. Сам по собі факт наявності актуальних даних у застосунку "Резерв+" не скасовує встановленого законом обов`язку громадянина з`явитися за викликом (повісткою).

Не заслуговує на увагу посилання позивача на абзаци шостий та сьомий пункту 4 Порядку № 560, за якими окремі підозрювані або обвинувачені у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 336 Кримінального кодексу України, не призиваються на військову службу під час мобілізації. Ці приписи стосуються виключно порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації та поширюються на осіб, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, тоді як спірні у цій справі правовідносини мають інший предмет - виконання позивачем установленого статтею 1 Закону № 2232-ХІІ та статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" обов`язку з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення облікових даних. Відомостей про те, що позивач у період, який передував формуванню оскаржуваного запису, тримався під вартою в межах кримінального провадження № 12025060510000070, матеріали справи не містять, а тому ототожнення позивачем підстав для звільнення від призову з підставами для звільнення від обов`язку з`явитися за повісткою є помилковим.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення. Метою внесення відомостей про звернення до органів поліції є саме забезпечення прибуття особи для процесуального оформлення правопорушення. Таким чином, дії ТЦК щодо актуалізації даних у Реєстрі на підставі наявних у нього документів (корінця повістки та довідки пошти) є правомірними та спрямованими на забезпечення виконання мобілізаційного законодавства.

Разом із тим, відповідач у відповіді на адвокатський запит зазначив, що громадянину ОСОБА_1 необхідно з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення правил військового обліку за ст. 210 КУпАП, що слугуватиме підставою для зняття з розшуку за неявку за викликом повісткою.

Таким чином, дії відповідача є обґрунтованими та вчиненими виключно у межах наданих йому повноважень. При цьому суд зазначає, що станом на момент надання відповіді на запит, тобто 15.12.2025, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ще не складався.

Оскільки судом встановлено правомірність як оповіщення позивача, так і подальших дій відповідача щодо фіксації порушення, у суду відсутні будь-які законні підстави для втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень шляхом зобов`язання виключити відомості про порушення правил військового обліку з Єдиного державного реєстру та зняти позивача з розшуку.

Суд також звертає увагу, що навіть після звернення позивача з позовною заявою до Житомирського окружного адміністративного суду, тобто коли йому стало достовірно відомо про існування повістки № 4527702 від 05.08.2025 та відповідного обов`язку з`явитися до органів ТЦК та СП для уточнення облікових даних, позивач не вжив жодних заходів для виконання цього обов`язку, що додатково підтверджує правомірність дій відповідача щодо фіксації порушення правил військового обліку.

Щодо тверджень позивача, що він не переховується, належним чином відвідує судові засідання у справі 283/1149/25, на яких присутній і прокурор Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури, посадові та службові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 . Суд наголошує, що предметом розгляду у даній справі № 240/12876/26 є виключно правова оцінка позовних вимог щодо зняття позивача з військового обліку, а також перевірка законності й правомірності дій відповідача стосовно внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку. Оскільки під час розгляду справи було встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 мав обов`язок особисто з`явитися до органів ТЦК та СП за належно отриманою повісткою, суд не бере до уваги й відхиляє доводи позивача про те, що він не переховується від органів військового управління та регулярно відвідує судові засідання в іншій справі. Участь особи у судових процесах не є альтернативним способом виконання військового обов`язку, не підміняє собою встановлену законом процедуру військового обліку та не звільняє від обов`язку явки за офіційним викликом (повісткою).

Суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Водночас частина 1 статті 90 цього Кодексу зобов`язує суд оцінювати докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, незалежно від того, якою стороною справи такі докази подані. Оскільки відповідач відзиву не подав, а копія витягу із застосунку "Резерв+", копія повістки № 4527702 та відповідь відповідача на адвокатський запит були подані до суду самим позивачем на обґрунтування позовних вимог, суд, керуючись частиною 6 статті 162 КАС України, оцінює саме ці докази для встановлення дійсних обставин справи. Ненадання відповідачем відзиву само по собі не тягне автоматичного задоволення позову, якщо наявні у справі докази у своїй сукупності спростовують доводи позовної заяви.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 при здійсненні оспорюваних дій діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю, а судові витрати, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподілу не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судового рішення може бути встановлено лише у разі задоволення позову, а не у випадку відмови у його задоволенні. Оскільки суд дійшов висновку про необхідність відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, застосування механізму судового контролю є неприпустимим.

Керуючись статтями 6, 9, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 11 вересня 2026 р.

11.09.26