Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №160/14879/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року Справа № 160/14879/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВІЗАРД ЛТД" до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

01 червня 2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВІЗАРД ЛТД" до Південно-Східної митниці з вимогами:

- скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110140/2026/000007/1 від 10.02.2026 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2026/000020 від 10.02.2026.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ "ФІРМА "ВІЗАРД ЛТД" з метою митного оформлення товарів подало до Південно-Східної митниці електронну митну декларацію № 26UA110140001110U0 від 10.02.2026, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), коносамент, транспортні перевізні документи та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Позов не відповідав вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 року був залишений без руху. На виконання вимог ухвали позивач 11.06.2026 року надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.

Ухвалою суду від 16.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

06.07.2026 відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що під час здійснення Південно-Східною митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.

08.07.2026 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій викладено правову позицію, аналогічну до доводів, зазначених в позовній заяві.

23.07.2026 представником відповідача подані до суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що результати контролю було доведено декларанту електронним повідомленням та запропоновано надати додаткові документи, однак, у відповідь на повідомлення митниці декларант повідомив, що додаткові документи не надаватимуться.

30.07.2026 представником позивача подані до суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що Відповідач у додаткових поясненнях жодним чином не спростовує цього аргументу — він лише повторно наводить перелік документів за ст. 53 МКУ, проте не пояснює, яким саме чином позначення LOT вплинуло на числове значення митної вартості товару . За відсутності такого обґрунтування посилання Відповідача на LOT-ідентифікатор залишається формальним і не може визнаватися розбіжністю, що унеможливлює застосування основного методу визначення митної вартості.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ВІЗАРД ЛТД» (код ЄДРПОУ 41156891) зареєстроване 16.02.2017; основний вид діяльності за КВЕД: 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.

01.06.2022 між Компанією «BOOMZA» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Візард ЛТД» (Покупець) укладено договір поставки №1, за яким Постачальник зобов`язується передавати на умовах та у встановлені даним договором строки товар у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар і оплачувати його на умовах даного договору.

До митного оформлення було заявлено Товар: Інша кукурудза: Кукурудза для попкорну (врожай 2025р.) -900 мішків (22500кг.) Зерно кукурудзи для приготування попкорну (сорту Butterfly), не лущене, не для сівби. Не містить смакових та ароматичних добавок. Без ГМО., який був переміщений через митний кордон України за Договором поставки № 1 від 01.06.2022 р. укладеного між Компанія «BOOMZA» (31-153, Krakov, ul. Szlak nr 77/222) (Постачальник) та ТОВ «Фірма Візард ЛТД», (Покупець).

Відповідно до п. 2.3 договору поставка товару здійснюється на умовах, що прописані в інвойсі. При цьому сторони узгодили, що терміни, які використовуються в даному договорі, приймаються ними згідно з ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (INCOTERMS 2020).

За п. 3.1 договору ціна товару погоджується сторонами у Специфікації (додаток до даного договору).

Покупець зобов`язаний сплатити за товар протягом 120 банківських днів з дати отримання від постачальника інвойсу (рахунку-фактури) на оплату замовленого товару на умовах 100% попередньої оплати (п. 4.1. договору).

На виконання умов Договору Сторонами, була укладена Специфікація № 03/02/2026 від 05.02.2026 р, на підставі якої Постачальник виставив Рахунок (фактура-інвойс) № 03/02/2026 від 05.02.2026 р. на поставку Товару на загальну суму 11 940,30 EUR.

10.02.2026 з метою митного оформлення позивач подав до Південно-Східної митниці митну декларацію № 26UA110140001110U0.

Разом з митною декларацією було подано всі необхідні документи, що підтверджено в переліку в самій оскаржуваній картці відмови №UA110140/2026/000020, а саме: Сертифікат відповідності б/н від 04 лютого 2026р.; Пакувальний лист 03/02/2026 від 05 лютого 2026р.; Рахунок № 03/02/2026 від 05 лютого 2026р.; Міжнародна транспортна накладна №075741 від 05 лютого 2026р.; Декларація інвойс складена уповноваженим експортером товару № 260020 від ЗО січня 2026р.; Рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця № 260020 від ЗО січня 2026р.; Рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № 262 від 05 лютого 2026р.; Зовнішньоекономічний контракт між ТОВ "ФІРМА "ВІЗАРД ЛІД" та BOOMZA sp, z о.о. №1 від 01 червня 2025р.; Додаткова угода №3 від 30 грудня 2024р.; Специфікація №03/02/2026 від 05 січня 2026р.; Договір-заявка про перевезення №01 від 04 лютого 2026р.; Договір транспортного перевезення №1189-ПЕ від 13 лютого 2025р.; Копія ЕМД країни відправника від 05 лютого 2025р.

10.02.2026 р ТОВ «Фірма «Візард ЛТД»» було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2026/000020 та 10.02.2026 прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA110140/2026/000007/1, згідно якого митним органом визначено митну вартість товару в розмірі 1,0336 євро/ кг. За таких умов, митним органом при коригуванні митної вартості товарів було застосовано другорядний метод -2-b (резервний) визначення митної вартості.

В рішенні зазначено наступне:

1. До митного оформлення надано інвойс (код документу «7012»), що складений уповноваженим (схваленим) експортером від 30.01.2026 № 260020. Інвойс містить напис «LOT n42-2301-26», але його неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару, LOT n42-2301-26 в інших документах не зазначений;

2. У наданому до митного оформлення Інвойсі від 30.01.2026 № 260020 (код документу «7012») та у Доповненні до Договору від 28.01.2026 № 49/01/2026 одиницею виміру товару, за яку сплачується, вказано мішок, але у ЕМД № від 10.02.2026 № 26UA110140001110U0 одиницею виміру є кілограм;

3. У графі «5» CMR від 05.02.2026 № 075741 зазначена інформація про Інвойс без зазначення дати, але до митного контролю подається Інвойс (код документу «7012») № 260020 з датою 30.01.2026.

Не погодившись з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що 01.06.2022 між Компанією «BOOMZA» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Візард ЛТД» (Покупець) укладено договір поставки №1, за яким Постачальник зобов`язується передавати на умовах та у встановлені даним договором строки товар у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар і оплачувати його на умовах даного договору.

До митного оформлення було заявлено Товар: Інша кукурудза: Кукурудза для попкорну (врожай 2025р.) -900 мішків (22500кг.) Зерно кукурудзи для приготування попкорну (сорту Butterfly), не лущене, не для сівби. Не містить смакових та ароматичних добавок. Без ГМО., який був переміщений через митний кордон України за Договором поставки № 1 від 01.06.2022 р. укладеного між Компанія «BOOMZA» (31-153, Krakov, ul. Szlak nr 77/222) (Постачальник) та ТОВ «Фірма Візард ЛТД», (Покупець).

Відповідно до п. 2.3 договору поставка товару здійснюється на умовах, що прописані в інвойсі. При цьому сторони узгодили, що терміни, які використовуються в даному договорі, приймаються ними згідно з ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (INCOTERMS 2020).

За п. 3.1 договору ціна товару погоджується сторонами у Специфікації (додаток до даного договору).

Покупець зобов`язаний сплатити за товар протягом 120 банківських днів з дати отримання від постачальника інвойсу (рахунку-фактури) на оплату замовленого товару на умовах 100% попередньої оплати (п. 4.1. договору).

На виконання умов Договору Сторонами, була укладена Специфікація № 03/02/2026 від 05.02.2026 р, на підставі якої Постачальник виставив Рахунок (фактура-інвойс) № 03/02/2026 від 05.02.2026 р. на поставку Товару на загальну суму 11 940,30 EUR.

10.02.2026 з метою митного оформлення позивач подав до Південно-Східної митниці митну декларацію № 26UA110140001110U0.

Разом з митною декларацією було подано всі необхідні документи, що підтверджено в переліку в самій оскаржуваній картці відмови №UA110140/2026/000020, а саме: Сертифікат відповідності б/н від 04 лютого 2026р.; Пакувальний лист 03/02/2026 від 05 лютого 2026р.; Рахунок № 03/02/2026 від 05 лютого 2026р.; Міжнародна транспортна накладна №075741 від 05 лютого 2026р.; Декларація інвойс складена уповноваженим експортером товару № 260020 від ЗО січня 2026р.; Рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця № 260020 від ЗО січня 2026р.; Рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № 262 від 05 лютого 2026р.; Зовнішньоекономічний контракт між ТОВ "ФІРМА "ВІЗАРД ЛІД" та BOOMZA sp, z о.о. №1 від 01 червня 2025р.; Додаткова угода №3 від 30 грудня 2024р.; Специфікація №03/02/2026 від 05 січня 2026р.; Договір-заявка про перевезення №01 від 04 лютого 2026р.; Договір транспортного перевезення №1189-ПЕ від 13 лютого 2025р.; Копія ЕМД країни відправника від 05 лютого 2025р.

У митій декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Стосовно доводів відповідача проте, що складений уповноваженим (схваленим) експортером від 30.01.2026 № 260020. Інвойс містить напис «LOT n42-2301-26», але його неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару, LOT n42-2301-26 в інших документах не зазначений – суд зазначає наступне.

Оцінюючи вказані доводи відповідача, суд зазначає, що законодавчо значущою є лише така розбіжність, яка впливає на числові значення складових митної вартості або на визначення ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за товар (частина третя статті 53 МКУ).

Позначення «LOT n42-2301-26» є внутрішнім виробничим (партійним) ідентифікатором продавця/ виробника товару, який не входить до жодної зі складових митної вартості, визначених статтею 58 МКУ, і жодним чином не впливає на кількість, якість, асортимент чи ціну товару, зафіксовані в інвойсі та інших документах

Крім того суд враховує, що зміст документа від 30.01.2026 № 260020 сам собою не залишає невизначеності щодо валюти розрахунків, оскільки містить пряме зазначення умов платежу в євро.

За таких обставин посилання відповідача на те, що Інвойс містить напис «LOT n42-2301-26», але його неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару не може вважатися розбіжністю, яка впливає на числові значення складових митної вартості товару в розумінні ч. 3 ст. 53 МК України.

Щодо тверджень митного органу, що у наданому до митного оформлення Інвойсі від 30.01.2026 № 260020 (код документу «7012») та у Доповненні до Договору від 28.01.2026 № 49/01/2026 одиницею виміру товару, за яку сплачується, вказано мішок, але у ЕМД № від 10.02.2026 № 26UA110140001110U0 одиницею виміру є кілограм та у графі «5» CMR від 05.02.2026 № 075741 зазначена інформація про Інвойс без зазначення дати, суд зазначає наступне.

Разом з митною декларацією було подано всі необхідні документи, а саме: Сертифікат відповідності б/н від 04 лютого 2026р.; Пакувальний лист 03/02/2026 від 05 лютого 2026р.; Рахунок № 03/02/2026 від 05 лютого 2026р.; Міжнародна транспортна накладна №075741 від 05 лютого 2026р.; Декларація інвойс складена уповноваженим експортером товару № 260020 від ЗО січня 2026р.; Рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця № 260020 від ЗО січня 2026р.; Рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № 262 від 05 лютого 2026р.; Зовнішньоекономічний контракт між ТОВ "ФІРМА "ВІЗАРД ЛІД" та BOOMZA sp, z о.о. №1 від 01 червня 2025р.; Додаткова угода №3 від 30 грудня 2024р.; Специфікація №03/02/2026 від 05 січня 2026р.; Договір-заявка про перевезення №01 від 04 лютого 2026р.; Договір транспортного перевезення №1189-ПЕ від 13 лютого 2025р.; Копія ЕМД країни відправника від 05 лютого 2025р.

Документи, які були надані Декларантом не мали розбіжностей щодо вартості Товару.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо інших запитуваних митницею додаткових документів, суд вважає за необхідне зазначити, що останні в силу положень ч. 3 ст. 53 МК України є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що булла фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Слід вказати, що суд не заперечує права митного органу, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (ч. 5 ст. 54 МК України), проте, для цього він має довести підстави застосування норм ч. 3 ст. 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Суд зазначає, що у рішенні, яке оскаржується, та у відзиві на позов відповідач, всупереч положенням частини 3 статті 53 Митного кодексу України, не зазначив, які документи, вказані у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; або містять ознаки підробки; або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Суд зауважує, що митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Таким чином, наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

На підставі встановлених обставин, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням №UA110140/2026/000007/1 від 10.02.2026 та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2026/000020 від 10.02.2026.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Концерна "СоюзЕнерго" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 662,40 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 1131 від 10.06.2026 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2 662,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 243, 246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВІЗАРД ЛТД" (вул.Сонячна Набережна, буд.124, м.Дніпро, Дніпропетровська обл., 49022, ІК в ЄДРПОУ 41156891) до Південно-Східної митниці (вул. Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, Дніпропетровська обл., 49038, ІК в ЄДРПОУ 43971371) про скасування рішення та картки відмови – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110140/2026/000007/1 від 10.02.2026 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2026/000020 від 10.02.2026.

Стягнути з Південно-Східної митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49038; ІК в ЄДРПОУ 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВІЗАРД ЛТД" (вул.Сонячна Набережна, буд.124, м.Дніпро, Дніпропетровська обл., 49022, ІК в ЄДРПОУ 41156891) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 вересня 2026 року.

Суддя Е.О. Юрков