Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №360/808/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рокуСправа №360/808/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій, зобов`язання внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти зміни виключивши інформацію про порушення послідовності здобуття освіти та зазначивши відсутність такого порушення,-

УСТАНОВИВ:

22 квітня 2026 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Дудчак Поліни Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, у якій просить:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України в частині зазначення у відомостях Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 Закону України "Про освіту" - "Ні, порушує";

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно зазначив у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти недостовірну інформацію відносно позивача, а також відповідач протиправно відмовив позивачу внести інформацію про дотримання ОСОБА_1 послідовності здобуття рівня освіти у вищому навчальному закладі відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту».

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 адміністративну справу №360/808/26 передано на розгляд судді О.В. Ірметова.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

На виконання рішення Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 360/808/26, сформовану у змішаній формі, за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій, зобов`язання внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти зміни виключивши інформацію про порушення послідовності здобуття освіти та зазначивши відсутність такого порушення скеровано для розгляду за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

16.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №360/808/26.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справу передано для розгляду судді Ремез К.І.

Ухвалою від 17.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 у 2020 році отримав атестат про здобуття повної загальної середньої освіти.

У 2017 році позивач вступив до Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж зв`язку та інформатизації Одеської національної академії зв`язку ім. О.С. Попова» за освітнім рівнем молодший спеціаліст, але в той же рік був відрахований.

У 2018 році позивач вступив до Відокремленого структурного підрозділу «Рубіжанський фаховий коледж Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» за освітнім рівнем молодший спеціаліст, але в той же рік він був відрахований.

У 2021 році позивач вступ до Харківської державноїзооветеринарної академії за спеціальністю Магістр, але в той же рік був відрахований.

З 2021 року позивач був переведений на навчання до Державного біотехнологічного університету, але в 2022 році був відрахований.

У 2022 році позивач розпочав навчання у Одеському державному аграрному університеті з метою отримання диплому магістра за спеціальністю 211 Ветеринарна медицина, де продовжує навчання до теперішнього часу, що підтверджується Довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти та Довідкою №211/15 від 02.03.2026.

З метою отримання відстрочки від мобілізації на виконання п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та норм Постанови КМУ від 16.05.2024 №560, в частині необхідності надати до ТЦК та СП довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі ЄДЕБО) було сформовано довідку ЄДЕБО.

У сформованій довідці було зазначено про порушення позивачем послідовності здобування освітніх рівнів.

Диплому магістра позивач не отримував, на теперішній час атестат про повну загальну середню освіту є документальним підтвердженням найвищого здобутого ним рівня освіти.

Оскільки з 2017 по 2022 рік позивач не отримував диплому про вищу освіту, то повторне зарахування за освітнім рівнем магістр до Одеського державного аграрного університету, не порушує послідовність здобуття освіти.

З метою виправлення вказаної невідповідності і приведення даних в ЄДЕБО, щодо послідовності здобуття освіти у відповідність із нормами законодавства, позивач звернувся до відповідача через адвоката із заявою від 15 грудня 2025 року, де поставив вимогу внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Листом Міністерства освіти і науки України від 06.01.2026 року у відповідь на звернення відмовлено у внесенні змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки із посиланням на дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 яким встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти.

Не погоджуючись з вказаним, позивач вимушений звернутися до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою - третьою статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України від 05.09.2017 №2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон №2145-VIII) кожен має право на якісну та доступну освіту. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти.

Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону №2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII встановлено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

За приписами частини другої статті 17 Закону №2145-VIII вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлює Закон України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон №1556-VII). Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 цього Закону вища освіта - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Рівні та ступені вищої освіти визначає стаття 5 Закону №1556-VII, частина перша якої встановлює, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Здобуття вищої освіти на кожному рівні передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: молодший бакалавр; бакалавр; магістр; доктор філософії/доктор мистецтва (частина друга статті 5 Закону №1556-VII).

Пунктом 4 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1556-VII установлено, що диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (початкова вища освіта) прирівнюється до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра. Ступінь молодшого бакалавра здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і є нижчим за перший (бакалаврський) рівень вищої освіти.

За змістом частин першої та другої статті 6 Закону №1556-VII заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Норми частин першої, другої, п`ятої та шостої статті 7 Закону №1556-VII містять положення про те, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Пунктом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, визначено, що для отримання відстрочки такі здобувачі освіти подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9. За формою цієї довідки в ній, зокрема, зазначається, чи порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Суд зазначає, що нормативне визначення поняття «послідовності поточного здобуття освіти» у законі відсутнє, однак зі змісту норм частини другої статті 10 Закону №2145-VIII розуміється, зокрема, що перший (бакалаврський) рівень вищої освіти є вищим за раніше здобутий особою рівень повної загальної середньої освіти й така послідовність здобуття освіти відповідає положенням зазначеної статті. При цьому закон передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступінь вищої освіти, у тому числі бакалавр, та видається документ про вищу освіту, зокрема диплом бакалавра. З моменту отримання документа про вищу освіту особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула вищу освіту за відповідним ступенем.

У справі, яка розглядається, установлено, що ОСОБА_1 раніше не завершував навчання у закладі вищої освіти за магістерським рівнем вищої освіти, тобто не проходив відповідну атестацію та не отримував диплом магістра як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу. Навчання позивача припинилося, оскільки останній був відрахований за невиконання навчального плану.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки ОСОБА_1 здобуває магістерський рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним рівень освіти, а тому встановлені у справі обставини не вказують на існування як правових, так і фактичних підстав для формування довідки про здобувача освіти з інформацією про порушення позивачем такої послідовності. Формування та видача позивачу довідки з відомостями про порушення послідовності здобуття освіти порушило його право як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти.

Аналогічні за змістом правові висновки щодо застосування частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» до подібних відносин викладені у постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року у справі №200/5372/24, від 07 листопада 2025 року у справі №160/31314/25 та від 26 листопада 2025 року у справі №160/29658/24.

Суд враховує, що позивач здобуває ступінь магістра, не маючи ступеня бакалавра, і вважає, що це не свідчить про порушення послідовності здобуття освіти з огляду на таке.

За загальним правилом, закріпленим в абзаці другому частини п`ятої статті 5 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556-VII), особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра. Водночас абзац третій цієї ж частини встановлює виняток: ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною спеціальністю. Якщо такий ступінь здобувається на основі повної загальної середньої освіти, обсяг освітньої програми становить 300-360 кредитів ЄКТС.

З довідки Одеського державного аграрного університету від 02.03.2026 № 211/15 та довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 630544 встановлено, що позивач навчається за освітньою програмою «Ветеринарна медицина» зі спеціальності 211 «Ветеринарна медицина» за освітнім ступенем «Магістр» на денній формі. Строк навчання становить 5 років 10 місяців, з 30.09.2022 до 30.06.2028. Така тривалість відповідає програмі магістра ветеринарного спрямування, що здобувається на основі повної загальної середньої освіти, а не магістерській програмі на основі ступеня бакалавра обсягом 90-120 кредитів ЄКТС.

За випискою з ЄДЕБО щодо документів про освіту, позивач має свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти серії НОМЕР_1 , видане 31.07.2020 Кризькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області. Жодного документа про вищу освіту в ЄДЕБО щодо позивача не внесено.

Отже, відсутність у позивача диплома бакалавра зумовлена не порушенням послідовності здобуття освіти, а тим, що для спеціальності 211 «Ветеринарна медицина» закон не передбачає першого (бакалаврського) рівня як обов`язкового етапу. Ступінь магістра за цією спеціальністю здобувається безпосередньо на основі повної загальної середньої освіти. Відповідно, раніше здобутим рівнем освіти позивача є повна загальна середня освіта, а поточне навчання - це здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.03.2026 у справі № 340/7912/24 (пункт 43): особа, яка раніше не отримувала документа про вищу освіту, здобуває рівень вищої освіти, що є вищим за раніше здобутий нею рівень повної загальної середньої освіти.

Згідно з пунктом 5 розділу I Положення №620 власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава; розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО; розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Відповідно до пункту 1 розділу IV Положення №620 розпорядник ЄДЕБО вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО, використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством, а також встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

Отже, формування інформації з ЄДЕБО для видання документів у сфері вищої освіти здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює МОН України як розпорядник зазначеної системи, який також є володільцем вказаної інформації та має повний доступ до неї. Заклад вищої освіти, в якому навчається позивач, у силу своїх повноважень в ЄДЕБО не має технічної можливості для формування та видання довідки з іншим змістом відомостей щодо порушення або не порушення послідовності здобуття освіти, оскільки такий документ формується автоматично з використанням засобів програмного забезпечення, вимоги до якого визначає МОН України.

Суд враховує, що хоча формування довідки з ЄДЕБО й здійснюється автоматично у цій системі, однак порядок вчинення таких дій визначається безпосередньо МОН України шляхом забезпечення функціонування ЄДЕБО і встановлення вимог до апаратного та програмного забезпечення вказаної системи. Тобто формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання Міністерством закріплених за ним у законі повноважень. Це ж Міністерство є володільцем усієї інформації, яка міститься в ЄДЕБО, має повний доступ до неї та не позбавлене технічної можливості і повноважень сформувати довідку про здобувача освіти з дотриманням вимог законодавства. З огляду на викладене належним відповідачем, який має вносити відповідні зміни до довідки, є саме МОН України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частин першої та другої статті 77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені судом обставини справи та норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини належним способом захисту порушених прав позивача у цій справі є визнання протиправними дій МОН України щодо внесення до ЄДЕБО відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти та зобов`язання відповідача внести відповідні зміни до цих даних з відображенням інформації про її не порушення.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки позов задоволено, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 1064,96 грн, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.

Керуючись ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій, зобов`язання внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти зміни виключивши інформацію про порушення послідовності здобуття освіти та зазначивши відсутність такого порушення - задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України в частині зазначення у відомостях Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 Закону України "Про освіту" - "Ні, порушує".

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185) судовий збір у розмірі 1064, 96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез