Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №160/14038/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/14038/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 22.03.2026 року № 150/26/748;

- зобов`язати Державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" провести повторний розгляд його скарги з дотриманням вимог постанови КМУ № 1338.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 17.12.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи прийнято рішення № 91/25/4503/Р, яким його не визнано особою з інвалідністю. Він вважає зазначене рішення необґрунтованим та таким, що прийняте без належної оцінки сукупного впливу наявних у нього хронічних захворювань на повсякденне функціонування та життєдіяльність. Так, при прийнятті рішення експертною командою не було належним чином оцінено ступінь обмеження життєдіяльності, не зазначено, які саме критерії повсякденного функціонування оцінювалися та до яких висновків щодо кожного з них дійшла експертна команда. 27.01.2026 він оскаржив рішення № 91/25/4503/Р до Центру оцінювання функціонального стану особи, та просив скасувати оскаржуване рішення, призначити повторне або розширене оцінювання його повсякденного функціонування з урахуванням усіх наявних захворювань та їх фактичного впливу на життєдіяльність, а також забезпечити проведення оцінювання з дотриманням вимог постанови КМУ від 15.11.2024 № 1338 та принципів повноти й об`єктивності.

За результатами розгляду скарги 22.03.2026 Центром оцінювання функціонального стану особи прийнято рішення № 150/26/748/ВП, яким фактично відмовлено у задоволенні його скарги та підтверджено рішення експертної команди № 91/25/4503/Р. Зазначає, що розгляд його скарги проведено заочно, без його участі та без проведення особистого огляду, хоча він просив про очний розгляд. Вважає, що відповідачем не наведено належного обґрунтування необхідності проведення саме заочного розгляду та не надано доказів прийняття відповідного рішення. Також у рішенні за результатами розгляду скарги не наведено конкретних критеріїв встановлення інвалідності та положень нормативно-правових актів, на підставі яких зроблено висновок про відсутність підстав для встановлення йому інвалідності. Крім того, не визначено ступінь обмеження життєдіяльності за відповідними критеріями та не встановлено ступінь втрати функцій у відсотках, у зв`язку з чим він вважає оскаржуване рішення немотивованим. Так посилається на те, що відповідно до постанови КМУ від 15.11.2024 № 1338 оцінювання повсякденного функціонування особи має здійснюватися з урахуванням наявності стійких порушень функцій організму, ступеня обмеження життєдіяльності та необхідності вжиття заходів соціального захисту. При цьому, на його переконання, оцінці підлягає не лише наявність окремих діагнозів, а й сукупний вплив захворювань на здатність особи до самообслуговування, пересування, трудової діяльності та інших видів життєдіяльності. У висновку експертної команди за результатами розгляду скарги наведено перелік його захворювань, зокрема патології з боку шлунково-кишкового тракту та опорно-рухового апарату, однак зроблено загальний висновок про наявність лише легкого ступеня функціональних порушень без належного обґрунтування такого висновку з огляду на встановлені захворювання та їх сукупний вплив на життєдіяльність.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою витребувано від відповідача належним чином завірені копії рішення від 22.03.2026 року №150/26/748, прийнятого Центром оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» та документів, що стали підставою для його прийняття.

На виконання ухвали суду відповідачем надані витребувані документи.

16.06.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з 01.01.2025 року запроваджено нову систему оцінювання повсякденного функціонування особи, а права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Так скаргу позивача на рішення експертної команди від 17.12.2025 року №91/25/4503 було розглянуто 22.03.2026 року відповідно до вимог постанови КМУ №1338 та інших нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. За результатами розгляду медико-експертної справи експертна команда Центру дійшла висновку, що наявні у позивача захворювання з боку шлунково-кишкового тракту та опорно-рухового апарату зумовлюють лише легкий ступінь обмеження життєдіяльності та не відповідають критеріям встановлення інвалідності. У зв`язку з цим рішення експертної команди від 17.12.2025 року № 91/25/4503 підтверджено. Наголошує, що Центр оцінювання відповідно до законодавства має право розглядати скарги очно, заочно або із застосуванням засобів телемедицини залежно від визначеної форми розгляду. За результатами розгляду скарги експертна команда Центру може підтвердити, скасувати оскаржуване рішення або сформувати нове рішення. У цьому випадку підстав для скасування первісного рішення не встановлено. Також відповідач посилається на практику Верховного Суду, відповідно до якої суд не здійснює власної оцінки медичних висновків щодо встановлення інвалідності, оскільки це належить до компетенції спеціалізованих установ, а перевіряє дотримання процедури прийняття відповідного рішення та його відповідність установленим законом критеріям. Крім того, відповідач зазначає, що позивач має право оскаржити рішення експертної команди як в адміністративному, так і в судовому порядку, однак вважає, що предметом оскарження у цій справі не може бути рішення Центру оцінювання від 22.03.2026 року №150/26/748, оскільки ним лише підтверджено первісне рішення експертної команди, а нового рішення щодо результатів оцінювання не приймалося. На думку відповідача, оскарження рішення Центру оцінювання не призведе до поновлення прав позивача, оскільки рішенням, яке безпосередньо впливає на його права, є рішення експертної команди від 17.12.2025 року №91/25/4503. З огляду на викладене відповідач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а позовні вимоги безпідставними, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

30.06.2026 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначає, що відзив відповідача не спростовує доводів позовної заяви. Позивач наголошує, що відповідач не обґрунтував законність проведення розгляду його скарги в заочному порядку, попри заявлене прохання про очний розгляд, а також не зазначив підстав такого розгляду та причин незабезпечення його участі. Крім того, вказує на неврахування відповідачем положень Закону України «Про адміністративну процедуру» щодо права особи брати участь у провадженні та бути заслуханою перед прийняттям рішення, що впливає на її права. Також відповідач не навів обґрунтування висновку про легкий ступінь обмеження життєдіяльності, не зазначив конкретних критеріїв його визначення, не навів оцінки функціональних обмежень, працездатності та сукупного впливу наявних у нього захворювань. Посилання відповідача на неможливість суду оцінювати медичні висновки вважає безпідставним, оскільки предметом спору є правомірність рішення суб`єкта владних повноважень та дотримання процедури його прийняття, а не встановлення судом групи інвалідності. Заперечує доводи відповідача щодо неналежного предмета оскарження та зазначає, що рішення Центру оцінювання функціонального стану особи є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке може бути предметом судового контролю. За таких обставин, позивач проси суд позов задовольнити з підстав викладених у ньому.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у додаткових письмових поясненнях, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 17.12.2025 року ОСОБА_1 був оглянутий експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради та проведено оцінювання його повсякденного функціонування, згідно із рішенням №91/25/4503/В група інвалідності не встановлена.

В обґрунтування рішення зазначено, що за результатами оцінювання було зазначено наступне: «Порушень функцій організму та згідно наданих документів на момент огляду підстав для надання групи інвалідності не виявлено, згідно постанови від 15.11.2024 року №1338».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, представник позивача 27.01.2026 року звернувся до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» зі скаргою, в якій просив:

- скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 1/25/4503/Р від 17.12.2025 року;

- призначити повторне (або розширене) оцінювання повсякденного функціонування з урахуванням усіх наявних захворювань та їх реального впливу на його життєдіяльність.

- забезпечити проведення оцінювання з дотриманням вимог постанови КМУ № 1338 та принципів повноти й об?єктивності;

- бажана форма розгляду скарги очно.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 22.03.2026 р. №150/26/748/ВП підтверджено рішення, що оскаржується.

В обґрунтування рішення зазначено, що ознайомившись із матеріалами медико-експертної справи, команда експертів дійшла висновку, що попри наявну патологію з боку шлунково-кишкового тракту (Фокальна нодулярна гіперплазія печінки. Хр.гепатит, активна фаза, змішаного генезу, з середнім ступенем активності. Дивертикулярна хвороба товстого кишківника) та опорно-рухового апарату (Подагра, хронічний подагричний артрит, стадія ремісії, з переважним ураженням великих суглобів нижніх кінцівок, кульшових Ro ІІ ст., колінних справа Ro II-11 ст, плесне-фалангових суглобів ІІ ст, плечових суглобів ІІ ст, ПФС І ст.), функціональні порушення призводять до обмеження життєдіяльності в легкому ступеню та не досягають такої вираженості, яка б відповідала критеріям встановлення інвалідності. Представлені в медичній справі документальні дані - результати методів візуалізації, лабораторні дослідження, виписки із медичної карти стаціонарного хворого (2023 - 2025 рр.), консультативні висновки спеціалістів - не підтверджують наявність хвороби з формуванням стійких незворотних змін (на КТ ОЧП від 17.09.2025 відсутні ознаки гепатомегалії), за даними лабораторних досліджень - порушень білкового обміну, згортання крові немає, ознаки анемії, тромбоцитопенії відсутні. Таким чином, команда експертів Центру оцінювання погодилася з рішенням ЕК, яка не визнала ОСОБА_1 особою з інвалідністю та сформувала рішення про підтвердження оскаржуваного рішення. Підстава: постанова КМУ 1338 від 15.11.2024.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Наказом МОЗ України від 26.10.2024 № 1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» було покладено права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на відповідача - Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу. Зобов`язано державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу, а Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» - приймання медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, згідно з актом приймання-передачі.

Крім того, наказом МОЗ України від 26.10.2024 № 1809 було також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (далі - Положення № 1809).

Пунктом 8 Положення № 1809 було встановлено, що Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ зокрема, повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми.

Так, до відповідача надійшли медико-експертних справи, скарги та документи, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

Втім, з 01.01.2025 року в повному обсязі набули чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацом 2 пункту 3 постанови КМУ від 15.11.2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - постанова №1338) було встановлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року.

Абзацом 2 пункту 5 постанови № 1338 встановлено, що медико-експертні справи, скарги та документи, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я, передаються підприємству, установі або організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров`я, на які покладені права і обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та відповідного наказу Міністерства охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи було покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).

Крім того, наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» було також затверджено Положення про Центр оцінювання функціонально стану особи, яким визначені повноваження Центру оцінювання функціонального стану особи (далі ЦОФСО), зокрема, розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи.

Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи визначаються Положенням про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженим наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 та Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою № 1338.

Відповідно до підпунктів 6, 7 пункту 10 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи до повноважень Центру оцінювання належить, зокрема, розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи; перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу. У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Відповідно до пункту 18 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи Центр оцінювання має право, зокрема, розглядати скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою № 1338, та відповідних клопотань особи.

Відповідно до постанови № 1338 встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов`язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Згідно із абзаців 1-4 пункту 68 розділу «Оскарження результатів оцінювання» Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою № 1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг:

вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності);

заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника);

за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

Відповідно до абзаців 5-8 пункту 68 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою № 1338, за результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:

підтвердження оскарженого рішення експертної команди;

скасування оскарженого рішення експертної команди;

формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Водночас, пунктом 5 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою № 1338 визначено, що медико-експертні справи, скарги та документи, пов`язані із виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України, передаються установі, на яку покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 №2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Відповідно до підпунктів 6, 7 пункту 10 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом МОЗ України від 03.12.2024 №2022, до повноважень Центру належить розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання, перевірка обґрунтованості таких рішень, розгляд медичних документів та прийняття за результатами розгляду рішення про підтвердження, скасування оскарженого рішення або формування нового рішення.

Як видно з матеріалів справи, позивач, не погодившись із рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.12.2025 року №91/25/4503/В, звернувся зі скаргою до Центру оцінювання функціонального стану особи.

За результатами розгляду зазначеної скарги 22.03.2026 року експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи було прийнято оскаржуване рішення №150/26/748, яким підтверджено попереднє рішення експертної команди.

Так, при розгляді скарги відповідачем було досліджено медичну документацію позивача, результати обстежень, надані медичні документи, оцінено анатомо-функціональні порушення та ступінь обмеження життєдіяльності особи.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 68 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою №1338, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарги здійснює перевірку оскарженого рішення, досліджує відповідні матеріали та за результатами такого розгляду має право прийняти рішення про підтвердження, скасування або формування нового рішення.

Отже, законодавством визначено чітку процедуру перегляду рішень експертних команд, яку відповідачем у даному випадку було дотримано.

Суд зазначає, що предметом судового контролю у цій категорії справ є не встановлення наявності або відсутності у особи певного захворювання, визначення ступеня втрати здоров`я чи встановлення конкретної групи інвалідності, а лише перевірка дотримання суб`єктом владних повноважень процедури прийняття відповідного рішення, наявності правових підстав для його прийняття та дотримання визначених законом критеріїв.

Вирішення питань щодо оцінки стану здоров`я особи, характеру та ступеня функціональних порушень, їх впливу на життєдіяльність особи потребує спеціальних медичних знань та належить до компетенції відповідних експертних команд.

При розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.03.2026 року у справі № 360/660/25, від 10.02.2022 року у справі №160/7153/20.

Оцінка висновку МСЕК, яким, зокрема визначається ступінь втрати працездатності та інвалідність особи, з медичного критерію не вирішується судом, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері.

Процедура оцінювання стану повсякденного функціонування особи за змістом є правонаступником МСЕК, в зв`язку з чим відповідні правові висновки підлягають застосуванню і до обставин цієї справи, оскільки за змістом стосуються повноважень суду надавати оцінку висновкам спеціалізованої установи в медичній сфері.

Посилання позивача на неналежну оцінку документів фактично також стосуються саме матеріальної частини спірного рішення, в т.ч. він не вказував конкретних документів, які були у розпорядженні відповідача однак протиправно не були прийняті до уваги взагалі (а не враховані у спосіб, з яким позивач не погоджується).

Разом з тим, суд перевіряє саме процедуру прийняття оскаржуваного рішення та встановлює, чи не було допущено відповідачем порушень, які могли б вплинути на його правильність.

У межах розгляду даної адміністративної справи судом не встановлено порушень процедури розгляду скарги позивача.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем не було досліджено медичні документи позивача, не враховано обставини, які мають значення для прийняття рішення, або допущено інші порушення вимог законодавства.

Посилання позивача на незгоду із висновками експертної команди фактично зводяться до незгоди з медичною оцінкою його стану здоров`я та не свідчать про протиправність рішення відповідача.

Щодо доводів позивача про заочну форму розгляду його скарги суд зазначає, що згідно із пунктом 67 Порядку № 1338 заочний розгляд скарги є однією з форм, прямо передбачених законодавством. Пунктом 2 додатка 1 до Порядку № 1338 передбачено заочну форму розгляду, якщо направлення сформовано головою військово-лікарської комісії щодо військовослужбовця або учасника бойових дій. Позивач є такою особою, а отже заочна форма розгляду його скарги відповідала встановленим критеріям.

Крім того, згідно із пунктом 64 Порядку № 1338 та пунктом 9 додатка 3 до нього у скарзі зазначається вимога скаржника щодо розгляду скарги очно або з використанням методів і засобів телемедицини (у разі потреби).

Зі змісту скарги від 12.08.2025 вбачається, що позивач просив лише належним чином повідомити його щодо розгляду скарги та надати вмотивовану відповідь, проте про бажання бути присутнім під час розгляду його скарги, як і вимоги про очний розгляд чи розгляд із використанням телемедицини, прямо не заявляв. За таких обставин, сама лише заочна форма розгляду скарги порушенням процедури не є.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 08.10.2025 року №153/25/1521 прийнято з порушенням вимог законодавства або із перевищенням відповідачем наданих йому повноважень.

Натомість відповідачем доведено, що оскаржуване рішення прийнято компетентним органом, у межах наданих повноважень, у визначеному законом порядку, із дослідженням необхідних матеріалів та з урахуванням обставин, що мають значення для вирішення питання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 08.10.2025 року №153/25/1521 є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з викладених вище підстав.

Оскільки у задоволенні позовної заяви відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.139 КАС України, не відшкодовуються.

У період з 10.08.2026 року по 04.09.2026 року (включно) суддя Кучма К.С. перебував у щорічній відпустці, у зв`язку з чим ухвала винесена у перший робочий день 07.09.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма