Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №160/2812/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 10 вересня 2026 р.

Справа: №160/2812/26

Суддя: Сластьон Анна Олегівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 рокуСправа №160/2812/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 06 лютого 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області (надалі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі – відповідач - 2), в якій позивач просить суд:

-визнати рішення №047350009205 від 06.01.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком протиправним та скасувати його;

-визнати рішення №047350009205 від 17.01.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправним в частині дати, з якої ОСОБА_1 призначена пенсія за віком, та скасувати його в цій частині;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком з 05 жовтня 2025 року;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання судового рішення у цій справі.

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити пенсію за віком з 05 жовтня 2025 року до 01 січня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 їй виповнилося 60 років. Позивачка звернулася із заявою про призначення пенсії за наявності страхового стажу 42 роки 0 місяців 21 день, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 . Відповідач 1 рішенням №047350009205 від 06.01.2026 відмовив їй у призначенні пенсії за віком, визнавши страховий стаж лише в розмірі 25 років 4 місяці 4 дні, оскільки не зарахував період роботи з 27.10.1982 до 31.12.1998 через відсутність у трудовій книжці дати видачі свідоцтва про зміну прізвища. Позивач послалась на те, що відповідач 1 водночас без будь-яких застережень зарахував до страхового стажу за тією самою трудовою книжкою період з 01.01.1999 до 01.01.2004, що, на її переконання, свідчить про вибіркову та невмотивовану оцінку одного й того самого документа. Крім того, позивач зазначила, що працівник не може відповідати за неналежне оформлення трудової книжки з вини роботодавця чи посадових осіб, відповідальних за її ведення, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду. Позивач також зазначила, що після подання нею 09.01.2026 додатково свідоцтва про шлюб відповідач 2 рішенням від 17.01.2026 визнав повний страховий стаж у розмірі 42 роки 0 місяців 21 день і призначив пенсію за віком, однак з 01.01.2026, а не з 05.10.2025 - дня, що настає за днем досягнення нею пенсійного віку, хоча звернулася вона із заявою про призначення пенсії 01.01.2026, тобто в межах тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку (04.10.2025), а при прийнятті цієї заяви спеціаліст відповідача 2 не повідомив її про необхідність подання додаткових документів та не зробив відповідного запису, як цього вимагають пункти 1.8 та 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1). З огляду на це позивач вважає обидва рішення відповідачів протиправними, а також просила зобов`язати відповідачів подати звіт про виконання судового рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачі відзиву на позовну заяву до суду не подали, доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надали.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України з 01.01.2026.

04 жовтня 2025 року позивачу виповнилося 60 років, що підтверджується копією паспорта громадянки України.

01.01.2026 позивачка звернулася за місцем свого проживання до Відділу обслуговування громадян № 25 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Дніпропетровській області, розташованому в селищі Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, із заявою про призначення пенсії.

Рішенням № 047350009205 від 06.01.2026 ГУ ПФУ в Закарпатській області відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, пославшись на те, що страховий стаж становить 25 років 4 місяці 4 дні, а згідно з ч. 1 ст. 26 Закону право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років. Відповідач не зарахував до страхового стажу дані трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки зміна прізвища внесена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме: відсутня дата видачі свідоцтва про укладення шлюбу, тому необхідно надати документ про зміну прізвища.

09.01.2026 позивач повторно звернулась із заявою про призначення пенсії, додавши до неї серед іншого свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 24.09.1983.

Протокольним рішенням № 047350009205 від 17.01.2026 позивачу призначена пенсія за віком з 01.01.2026, а не з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, яким є 05.10.2025.

Не погодившись з рішенням відповідачів в частині дати призначення пенсії, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”(далі - Закон №1058-IV).

Статтею 26 Закону №1058-IV визначені умови призначення пенсії за віком.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частина перша статті 45 Закону №1058-IV передбачає, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту 1.6. Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

За змістом пункту 1.7 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. Органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями збирати необхідні для розгляду заяви особи (у тому числі щодо призначення пенсії) документи.

Аналіз положень вказаного Порядку дає підстави для висновку про те, що, встановивши, що до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, зобов`язаний письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково, та в заяві про призначення пенсії зробити відповідний запис. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі № 759/12575/15-а щодо аналогічних правовідносин.

Також у випадку виявленої відсутності необхідних документів для призначення особі пенсії, пенсійний орган має можливість вчинити дії, спрямовані на їх отримання від відповідних органів (осіб).

Право особи на отримання належних їй пенсійних виплат не може ставитись у залежність від наявності певних недоліків оформлення документів, за які особа не відповідає. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення визначених законом прав.

Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі №209/2050/17 зазначає, що право особи на пенсію також не може залежати від встановлення усіх обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії, і підлягає поновленню з моменту його виникнення, тобто з дня первинного звернення до пенсійного органу.

Оскільки станом на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії (01.01.2026) з дня досягнення нею пенсійного віку (04.10.2025) не минуло трьох місяців, а на момент прийняття цієї заяви спеціаліст відповідача 2 не повідомив позивача про необхідність подання додаткових документів та не зробив відповідного запису, як цього вимагають пункти 1.8 та 4.2 Порядку №22-1, суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно призначило позивачу пенсію за віком з дати звернення (01.01.2026), а не з дня, що настає за днем досягнення нею пенсійного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення №047350009205 від 06.01.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, суд зазначає таке.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач 1, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком, використав дані трудової книжки НОМЕР_1 для зарахування до страхового стажу періоду з 01.01.1999 до 01.01.2004, не зазначивши, на підставі якого іншого документа він це зробив, і водночас без конкретного обґрунтування відмовився зараховувати за тією самою трудовою книжкою період роботи позивача з 27.10.1982 до 31.12.1998, пославшись на недоліки оформлення запису про зміну прізвища.

Суд вважає таку вибіркову оцінку одного й того самого документа внутрішньо суперечливою: якщо відповідач 1 визнав трудову книжку позивача достатнім і достовірним доказом стажу роботи для одного періоду, він не міг без належного обґрунтування відмовити цьому ж документу в доказовій силі щодо іншого періоду.

Крім того, суд враховує, що право особи на пенсійне забезпечення не може ставитися в залежність від недоліків оформлення документів, вчинених з вини роботодавця чи посадових осіб, відповідальних за ведення трудових книжок, а не самого працівника, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема постановами від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 19.12.2019 у справі №307/541/17, від 06.02.2018 у справі №677/277/17, від 25.04.2019 у справі №593/283/17, від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а, від 06.04.2022 у справі №607/7638/17, від 30.09.2021 у справі №300/860/17 та від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а.

За таких обставин, а також з огляду на те, що відповідач 2 своїм рішенням від 17.01.2026 визнав повний страховий стаж позивача в розмірі 42 роки 0 місяців 21 день, що більш ніж удвічі перевищує встановлений частиною першою статті 26 Закону №1058-IV мінімум у 32 роки, суд доходить висновку, що рішення відповідача 1 №047350009205 від 06.01.2026 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідачів подати звіт про виконання судового рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється судом у разі невиконання суб`єктом владних повноважень рішення суду, яке набрало законної сили. Оскільки на час ухвалення цього рішення відповідачі ще не мали можливості його виконати, а у суду відсутні підстави для ствердження, що це рішення не буде виконано добровільно, зазначена позовна вимога є передчасною, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає. Це не позбавляє позивача права звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням цього рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у разі його невиконання відповідачами після набрання ним законної сили.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1064,80 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, як про це просить позивач.

На підставі викладеного, та керуючись статтями 8, 9, 72, 77, 132, 241-246, 250, 262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області (Ідентифікаційний код: 20453063, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Народна, буд. 4), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправним та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №047350009205 від 06.01.2026 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047350009205 від 17.01.2026 протиправним в частині дати, з якої ОСОБА_1 призначена пенсія за віком, та скасувати його в цій частині.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 05 жовтня 2025 року, здійснивши відповідний перерахунок пенсії.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Ідентифікаційний код: 20453063, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Народна, буд. 4) судовий збір у розмірі 1064,80 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні вісімдесят копійок) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Сластьон

Оригінал: reyestr.court.gov.ua