Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №320/7671/23 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 вересня 2026 р. Справа № 320/7671/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання відмови протиправною

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Червінчика Є.Е. 06.02.2023 звернувся засобами поштового зв`язку до Київського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю №МП-0025 від 06.01.2023, яким ОСОБА_1 відмовлено у перетинанні державного кордону на в`їзд в Україну.

Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 позов повернуто на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу.

Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

За результатами апеляційного перегляду, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 справу прийнято до провадження, відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.

В подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 справу передано за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду.

Автоматизованою системою документообігу суду головуючим суддею для розгляду справи визначено суддю Чернюк А.Ю.

Ухвалою від 17.11.2025 року справу прийнято до провадження судді Чернюк А.Ю. та вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача щодо позовних вимог заперечив, вказує, що згідно пункту 1 розділу І Порядку дій уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України в разі виявлення в пункті пропуску через державний кордон України та контрольних пунктах в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї осіб, стосовно яких надано доручення, та порядку взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими органами, які надали доручення (далі-Порядок), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.06.2017 № 535, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.09.2017 за № 1091/30959, визначено, що «доручення уповноважених державних органів» це- письмовий припис уповноважених державних органів Державної прикордонної служби України щодо проведення відносно окремих осіб (у визначених законодавством випадках та спосіб) певних процесуальних, оперативних або спеціальних заходів. В п. 5 розділу І цього ж Порядку зазначено індекс «Д» - доручення щодо заборони в`їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства протягом строку, установленого уповноваженим державним органом.

У пункті 1 розділу II Порядку зазначено порядок дій посадових осіб органів та підрозділів охорони державного кордону, а саме: у разі збігу інформації про особу, яка перетинає державний кордон або виїжджає з тимчасово окупованої території України, з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи «Гарт-1» за індексом «Д», уповноважена службова особа Державної прикордонної служби України виконує наступні дії, зокрема, відмовляє такій особі у перетинанні державного кордону або у виїзді з тимчасово окупованої території України, про що виносить рішення про відмову в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 Закону України «Про прикордонний контроль», або рішення про відмову особі у в`їзді на тимчасово окуповану територію України або виїзді з неї, форму якого наведено в додатку 4 до Порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 367 (зі змінами).

Вважає оскаржуване рішення про відмову в перетині державного кордону України іноземцю або особі без громадянства №МП-0025 від 06.01.2023 правомірним, а адміністративний позов таким, що не підлягає до задоволення.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Позивач є громадянином російської федерації, що підтверджується паспортом громадянина російської федерації серії НОМЕР_2 , виданим 21.08.2013 та більше 20 років проживає на території України.

10.07.2014 року позивачу повторно видано посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_3 , згідно якої зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , починаючи з 31.10.2003 є: АДРЕСА_1 .

Окрім того, з 28.11.1997 року позивач обліковується у реєстрі платників податків, що підтверджується відповідною довідкою виданою Білоцерківською ОДПІ у Київській області від 29.05.2017 та офіційно працевлаштований у ТОВ «Бегленд», що підтверджується відповідною довідкою.

Згідно довідки №217 від 23.12.2025, виданої начальником групи реєстраційної та паспортної роботи відділу організації прикордонного контролю штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 майором ОСОБА_3 встановлено що, 6 грудня 2022 року о 09:50 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський» під час здійснення прикордонного контролю на напрямку «вхід в Україну» відносно громадянина рф ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , відбулося спрацювання оперативної бази даних системи «Гарт – 1» за індексом «Д» (доручення щодо заборони в`їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства протягом строку, установленого уповноваженим державним органом). Ініціатором доручення є Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України. Термін доручення з 09.08.2022 до 20.07.2025.

На підставі вказаного та відповідачем винесено рішення про відмову у перетині державного кордону України як громадянину, стосовно якого діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші зобов`язання, що стало предметом даного адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначені Законом України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 № 1710-VI (далі - Закон №1710).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1710 прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.

Згідно з частини 2 статті 2 Закону № 1710 прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.

Частиною 3 статті 2 Закону № 1710 передбачено, що прикордонний контроль включає: перевірку документів; огляд осіб, транспортних засобів, вантажів; виконання доручень правоохоронних органів України; перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в`їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон; перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1710 перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з частиною 2. статті 6 Закону № 1710 початком здійснення прикордонного контролю особи, транспортного засобу, вантажу є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України.

Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні (частина 3 статті 6 Закону № 1710).

Відповідно до частини 5 статті 6 Закону № 1710 прикордонний контроль та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів проводяться з урахуванням оцінки ризиків, що здійснюється за методиками, визначеними спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

Згідно з частинами 1-3 статті 7 Закону № 1710 паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.

У ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.

Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України з урахуванням результатів оцінки ризиків можуть проводити повторну перевірку документів осіб, які перетинають державний кордон.

Статтею 8 Закону № 1710 визначено, що уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в`їзду в Україну за умови: наявності в нього дійсного паспортного документа; відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в`їзду в Україну; наявності в нього в`їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України; підтвердження мети запланованого перебування; наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1710 прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в`їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лінії.

Частиною 2 статті 9 Закону №1710 передбачено, що процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки: паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи; наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в`їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон; відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства.

Згідно пунктом 17 Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 № 280 виконання доручень здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби під час проведення перевірки документів осіб на право в`їзду в Україну або виїзду з України.

Пунктом 6 Порядку дій уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України та контрольних пунктах в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї осіб, стосовно яких надано доручення, та порядок взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, які надали доручення, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.06.2017 № 535 (далі - Порядок № 535) визначено, що перевірка наявності чи відсутності інформації за оперативними базами даних системи «Гарт-1» здійснюється уповноваженою службовою особою Держприкордонслужби, яка в установленому порядку призначена і несе службу в прикордонному наряді «Перевірка документів», з використанням автоматизованих робочих місць «Інспектор» програмно-технічних комплексів автоматизації прикордонного контролю «Гарт-1/П» системи «Гарт-1» під час прикордонного контролю.

У відповідності до пункту 2 Розділу II Порядок № 535 у разі збігу інформації про особу, яка перетинає державний кордон або в`їжджає на тимчасово окуповану територію України, з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи «Гарт-1» за індексом «Д», уповноважені службові особи Держприкордонслужби виконують такі дії:

1) інспектор прикордонної служби, що здійснює перевірку паспортних документів:

доповідає старшому зміни прикордонних нарядів або старшому прикордонних нарядів у пункті пропуску (далі - старший прикордонних нарядів) про виявлення особи, якій заборонено в`їзд в Україну;

передає старшому прикордонних нарядів паспортний документ особи та не пропускає її через державний кордон або через межу тимчасово окупованої території України.

2) старший прикордонних нарядів:

повторно перевіряє наявність в оперативній базі даних системи «Гарт-1» інформації про заборону в`їзду в Україну виявленій особі;

невідкладно, але не пізніше п`яти хвилин з моменту виконання доручення, інформує про це чергового Головного центру;

відмовляє такій особі у перетинанні державного кордону або у виїзді з тимчасово окупованої території України, про що виносить рішення про відмову в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 Закону України «Про прикордонний контроль», або рішення про відмову особі у в`їзді на тимчасово окуповану територію України або виїзді з неї, форму якого наведено в додатку 4 до Порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 367 (зі змінами);

якщо за обґрунтованих підстав віза вважається отриманою в незаконний спосіб, скасовує візу в паспортному документі іноземця чи особи без громадянства в порядку, передбаченому абзацом другим пункту 2 частини четвертої статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль», та інформує про зазначений факт співробітника оперативно-розшукового підрозділу органу Державної прикордонної служби України;

у разі відсутності в паспортному документі іноземця чи особи без громадянства відмітки уповноваженого державного органу про заборону в`їзду в Україну проставляє таку відмітку із зазначенням терміну, указаного в оперативних базах даних;

повертає паспортний документ особі, якій відмовлено в перетинанні державного кордону або якій відмовлено у виїзді з тим часово окупованої території України;

у випадку, передбаченому частиною п`ятою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль»:

наказує перевізникові вивезти іноземця, особу без громадянства в державу, з якої її було привезено, або в державу, яка видала паспортний документ, або знайти інший спосіб вивезення зазначених осіб за межі території України;

до подальшого вивезення іноземців, осіб без громадянства, яким було відмовлено в перетинанні державного кордону при в`їзді в Україну, уживає належних заходів щодо запобігання незаконному перетинанню ними державного кордону або адміністративної межі з тимчасово окупованою територією України;

про прийняте рішення та вжиті заходи доповідає начальникові відділу управління службою (далі - ВУС) органу охорони державного кордону.

Судом встановлено, що під час здійснення прикордонного контролю уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону – інспектором прикордонної служби 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 дотримано алгоритм дій передбачений Порядком № 535.

Відповідно до пунктів 7-9 Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему прикордонного контролю «Гарт-1» Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.09.2008 № 810, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.11.2008 за № 1086/15777 власником системи «Гарт-1» та інформації, що в ній обробляється, є Адміністрація Держприкордонслужби. Користувачами системи «Гарт-1» є посадові та службові особи підрозділів і органів Державної прикордонної служби України, яким в установленому законодавством порядку надано право доступу до обробки інформації в цій системі. Право розпоряджатися системою «Гарт-1» надається розпоряднику системи - начальнику зв`язку Державної прикордонної служби України.

Тобто, відповідач є тільки користувачем інформації, наявній в системі «Гарт-1», Підтвердженням факту наявності заборони виїзду з України, відносно особи яка перетинає державний кордон України є повідомлення про збіг із зазначенням інформації про особу та індексу доручення правоохоронного органу. Надання іншої інформації посадовим особам міжнародного пункту пропуску не передбачено.

Відповідач не приймає до виконання доручення правоохоронних органів та не здійснює їх перевірку, а тільки виконує їх в пунктах пропуску через державний кордон України у відповідності до обов`язків покладених пунктом 8 статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

Судом встановлено, що згідно довідки №217 від 23.12.2025, виданої начальником групи реєстраційної та паспортної роботи відділу організації прикордонного контролю штабу ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_3 встановлено що, 6 грудня 2022 року о 09:50 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Могилів- Подільський» під час здійснення прикордонного контролю на напрямку «вхід в Україну» відносно громадянина рф ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , відбулося спрацювання оперативної бази даних системи «Гарт – 1» за індексом «Д» (доручення щодо заборони в`їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства протягом строку, установленого уповноваженим державним органом). Ініціатором доручення є Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України. Термін доручення з 09.08.2022 до 20.07.2025.

Таким чином, суд приходить до висновку, що перевірка та обмін інформацією між базами даних під час під час здійснення прикордонного контролю є автоматизованим процесом. Тому у разі, якщо під час здійснення прикордонного контролю у відповідній інформаційно-телекомунікаційній системі відображається постанова про заборону в`їзду в Україну, яка не скасована, уповноважена особа не може діяти на власний розсуд та зобов`язана винести рішення про відмову в перетині державного кордону України.

З огляду на вищенаведене, дії інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 майстер-сержанта ОСОБА_6 , щодо прийняття рішення №МП-0025 від 06.01.2023 про відмову у перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства є правомірними та як вже зазначалось судом вище, відповідач є лише користувачем інформації, що міститься в базі даних та інформацію до неї не вносить, а тому вимога щодо скасування рішення про відмову в перетині державного кордону України іноземцю або особі без громадянства є безпідставною, так як скасування оскаржуваного рішення не надає законних підстав для подальшого в`їзду на територію України, оскільки відносно іноземця діє постанова про заборону в`їзду в Україну.

При цьому, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах було б оскарження рішення уповноваженого державного органу України про заборону в`їзду в Україну, оскільки саме вказане рішення стало підставою для відмови у перетині державного кордону на в`їзд в Україну.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність свого рішення. Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість дій відповідача, а тому, позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )

Суддя Чернюк Алла Юріївна