Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №120/2904/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 вересня 2026 р. Справа № 120/2904/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо відмови у видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та не направлення такої довідки на розгляд уповноваженої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Ухвалою від 11.03.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки позовні вимоги є безпідставними та такими, що спрямовані відносно неналежного відповідача. Зауважив, що позивач ніколи не проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), натомість проходив військову службу у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, наразі звільнений з військової служби у запас. Особова справа позивача, у зв`язку зі звільненням з військової служби, надіслана Військовим інститутом Київського національного університету імені Тараса Шевченка для подальшого обліку та ведення до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Позивач проходив військову службу на посаді старшого помічника начальника навчального відділу Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Відповідно до витягу з наказу командувача оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 01.10.2022 № 112/дск позивача було залучено до складу сил і засобів оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф з метою виконання службових (бойових) завдань з 01.10.2022 (а.с.29).

Згідно витягу з наказу командувача оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 19.10.2022 № 130/дск позивача виключено зі складу оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " з 19.10.2022 (а.с.30).

19.10.2022 відповідно до витягу з наказу командувача оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_4 " від 19.10.2022 №126 позивач вибув до місця постійної дислокації.

Оперативно-стратегічним угрупуванням військ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " позивачу, який проходив військову службу у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, видано довідку від 27.10.2022 № ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_3 /8/1892 про безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії) в період з 01.10.2022 по 19.10.2022 в складі позаштатної групи внутрішніх комунікацій "Чарлі" об`єднаного командного пункту оперативно-стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " (а.с.33).

18.01.2026 представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) із заявою про видачу довідки про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України (довідка за формою згідно з додатком 6 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. №887) та направлення її на розгляд уповноваженої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Відповідно до листа Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 28.01.2026, за дорученням ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) опрацьовано заяву представника відповідача від 18.01.2026 та поінформовано, що у Військовому інституті відсутні підсумкові донесення про успішне виконання ОСОБА_1 під час відрядження до ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " бойових (спеціальних) завдань, а також витягів з журналів бойових дій, надані копії документів не є підставою для видачі запитуваної довідки. Крім того вказано, що у зв`язку зі звільненням позивача з військової служби, його особова справа надіслана для подальшого обліку та зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_2 за вихідним №690дск від 29.07.2024.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі довідки за формою згідно з додатком 6 відповідно до постанови КМУ від 20.08.2014 №413 та не направлення такої довідки на розгляд уповноваженої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, тому через представника звернувся до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку зі збройною агресією рф проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України, затвердженими законами України.

Суспільні відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку стосовно захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регламентовані, насамперед, нормами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою вказаної статті визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Суспільні відносини з приводу набуття громадянином правового статусу учасника бойових дій регламентовані, зокрема, приписами Закону №3551-ХІІ.

Згідно із статті 5 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь:

в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення,

у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів,

у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Механізм надання статусу учасника бойових дій визначений Порядком № 413.

Згідно положень підпункту 4 пункту 4 Порядку № 413 підставою для надання статусу учасника бойових дій для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, є довідка за формою згідно з додатком 6.

Заявники, зазначені в абзаці першому цього підпункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Порядку № 413, для надання статусу учасника бойових дій документи подаються командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи чи організації стосовно заявників, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII, або самостійно заявником з їх числа - у разі неподання таких документів відповідним командиром (начальником).

Водночас пунктом 8 Порядку № 413 прямо встановлено, що для надання статусу учасника бойових дій особам, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій зобов`язані протягом 30 календарних днів з дня участі таких осіб у виконанні бойових (службових) завдань подати на розгляд відповідної комісії довідку за формою згідно з додатком 6 або додатком 7 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій заявник подає комісії (міжвідомчій комісії) заяву.

Заява може подаватися: у паперовій формі за формою згідно з додатком 8: безпосередньо комісії (міжвідомчій комісії), у тому числі шляхом надсилання засобами поштового зв`язку; через центр (заявниками з числа осіб, зазначених у пунктах 21 та 25 частини першої статті 6 Закону); в електронній формі заявниками з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону засобами Порталу Дія (для законних представників або уповноважених осіб зазначених осіб за наявності технічної можливості) або засобами Реєстру.

Подати заяву в електронній формі засобами Порталу Дія може громадянин України, засобами Реєстру - громадянин України, іноземець або особа без громадянства (за наявності реєстраційного номеру облікової картки платника податків).

Заявники, рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій яким приймається відповідними комісіями розвідувальних органів, можуть подавати заяву на адресу такої комісії виключно у паперовій формі за формою згідно з додатком 8.

Пунктом 14 Порядку № 413 визначено, що до заяви в електронній формі додаються за наявності електронні копії оригіналів паперових документів, визначених підпунктами 1-4 пункту 4 цього Порядку, шляхом їх завантаження заявником для подальшого опрацювання комісією.

У разі відсутності документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 4 цього Порядку, вони витребовуються комісіями у порядку, передбаченому пунктом 22 цього Порядку.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 413 рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій приймається комісіями - стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 413 комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику в наданні статусу учасника бойових дій у разі відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку.

Таким чином, питання надання чи відсутності підстав для надання статусу учасника бойових дій входить до повноважень комісій з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, які за результатом вивчення всіх документів, обставин приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій.

В свою чергу, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ чи організацій, де проходить військову службу військовослужбовець, формують і підписують довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку).

Поряд з тим суд зазначає, що вказана довідка має містити інформацію про періоди, в які особа брала участь у таких заходах, перебуваючи в конкретних населених пунктах, а також посилання на документи, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (бойові донесення, журнали бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтові журнали, польотні листи, книги служби, накази про залучення до таких заходів, відомості про виконання розвідувальних заходів, або довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). На їх підставі і видається довідка.

Дана довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій, остаточне рішення приймає комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) з заявою про видачу довідки за формою згідно з додатком 6 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 887 та направлення її на розгляд уповноваженої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Втім, відповідач надіслав подану представником позивача заяву за належністю до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка для розгляду та надання відповіді.

За результатом опрацювання вказаної заяви Військовим інститутом представнику позивача надана відповідь від 28.01.2026, якою повідомлено про відсутність підсумкових донесень про успішне виконання ОСОБА_1 під час відрядження до ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " бойових (спеціальних) завдань, а також витягів з журналів бойових дій. Натомість, зазначено, що надані копії документів не є підставою для видачі запитуваної довідки. Крім того вказано, що у зв`язку зі звільненням позивача з військової служби, його особова справа надіслана для подальшого обліку та зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_2 за вихідним №690дск від 29.07.2024.

В зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому сформував позовні вимоги саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), з посиланням на відмову останнього видати позивачу запитувану довідку.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17 зазначила, що суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для прийняття рішення.

Крім того, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.12.2018 року у справі № 804/1469/17 та від 10.04.2019 року у справі № 826/11251/18.

Натомість, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про дотримання позивачем визначеного Порядком № 413 механізму при звернені із заявою про видачу довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою згідно з додатком 6.

Так, надаючи оцінку діям (бездіяльності) відповідача, які є предметом оскарження в межах цієї справи, суд зазначає, що в даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) не є суб`єктом, на якого відповідно до Порядку №413 покладено обов`язок щодо оформлення та видачі позивачу довідки за формою згідно з додатком 6, а тому відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача вчинити такі дії.

При цьому направлення відповідачем заяви позивача за належністю до іншого органу саме по собі не свідчить про протиправну відмову відповідача у видачі довідки, оскільки останній не наділений відповідними повноваженнями щодо її оформлення.

Відтак, обраний позивачем спосіб захисту не забезпечує відновлення його прав у спірних правовідносинах.

Водночас відмова в позові з підстав обрання неефективного способу захисту може мати місце тоді, коли в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача в обраний ним спосіб.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Суддя Віятик Наталія Володимирівна