Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №638/1154/26 — Миколаївський апеляційний суд

14.09.26

22-ц/812/1536/26

Провадження № 22-ц/812/1536/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 вересня 2026 року м. Миколаїв

справа № 638/1154/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Коломієць В.В., Крамаренко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»

на рішення Вітовського районного суду Миколаївської області, ухвалене 18 травня 2026 року суддею Сауковою А.А., у приміщенні цього ж суду, (дата складання повного тексту не зазначена), у цивільній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У січні 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 22 960 грн кредитної заборгованості та судові витрати: 2 662,40 грн судового збору та 8 000 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач зазначав, що 30.04.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №2338341, за яким позичальниця отримала 7 000 грн кредитних коштів строком на 30 днів, з процентною ставкою – 1,90% в день.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитування виникла заборгованість у розмірі 22 960 грн, з яких 7 000 грн за сумою кредиту та 15 960 грн за відсотками.

26.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021, за яким ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» набуло статусу кредитора за кредитним договором №2338341 від 30.04.2020 року, укладеним з позичальником ОСОБА_1 .

На підставі викладеного ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило про стягнення заборгованості.

Узагальнені доводи інших учасників

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 позов визнала частково -на суму 7 000 грн тіла кредиту.

Визначений позичальником розмір відсотків за користування кредитом вважала необґрунтованим, оскільки вони були нараховані поза межами строку кредитування, який договором визначено у 30 днів.

Зазначала, що 30.05.2020 року нею було сплачено 3 923,50 грн заборгованості, які відповідно до п.6.3.1. договору були направлені на оплату процентів, тому погодження нового строку кредитування є недоведеним.

Окрім просила відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає їх необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вітовського районного суду Миколаївської області від 18 травня 2026 року позов задоволено частково, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» стягнуто 7 000 грн заборгованості за тілом кредиту та судові витрати: 811,50 грн судового збору та 2 438,40 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апелянт не погоджується з висновком суду про недоведеність погодження сторонами договору продовження строку кредитування з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.4 Договору – строк кредиту 30 днів.

Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів.

Строк може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 Договору.

Зміст Розділу 4 «Пролонгація строку кредиту» передбачає наступні умови: Пункт 4.1. Строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.-4.5. Договору.

Пунктом 4.2., 4.3. Договору передбачається, що Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та не сплачених на дату платежу процентів , відповідь на яку Товариство може надати протягом 24-годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Згідно пункту 4.5 Договору – у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п. 4.3. Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Сплата відповідачкою 31.05.2020 року – на 32-ий день кредитування

3 923,50 грн на погашення кредиту свідчать про використання нею механізму, передбаченого пунктами 4.2.,4.3 Договору, тобто - про ініціювання продовження строку користування кредитом.

Таким чином, здійснений платіж у розмірі нарахованих процентів є підтвердженням волевиявлення відповідача на продовження строку кредитування.

Отже, після такого платежу строк користування кредитом продовжувався на новий 30-денний період. Відповідач фактично визнавав існування зобов`язання та користувався кредитними коштами понад первісний строк.

З огляду на останній внесений платіж - 31.05.2020 року строку кредитування було продовжено ще на 30 днів, тобто до 30.06.2020 року.

При цьому, відповідно до пункту 3.1. кредитного договору – нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.

Узагальнені доводи інших учасників

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Наполягала на тому, що позивачем не доведено продовження сторонами договору дії зобов`язання щодо сплати процентів, поза межами первісно встановленого строку кредитування.

Умовами договору визначено механізм продовження строку дії договору, однак таке продовження передбачає вчинення споживачем відповідних дій (оферти шляхом здійснення платежу не менше суми нарахованих та несплачених процентів) та акцепт такої пропозиції кредитодавцем у встановлений строк, зокрема шляхом направлення споживачу повідомлення про погодження нового строку кредиту.

Доказів повідомлення позичальника про акцептування пропозиції (оферти) споживача позивачем не надано, тому підстави вважати строк дії договору продовженим, відсутні.

2.Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки ціна позову у справі є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 22 960 грн, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів частини тринадцятої статті 7 ЦПК України у випадках, коли розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що 30.04.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2338341, за яким позичальниця отримала 7 000 грн кредитних коштів строком на 30 днів (пункт 1.4). Процентна ставка – 1,90%, знижена процентна ставка – 1.81 орієнтовна реальна річна процентна ставка – 660,63% річних з зниженою ставкою, 695,40% річних за стандартною ставкою.

Пунктом 4.1 передбачено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку 4.2-4.5 договору.

Відповідно до пунктів 4.2 - 4.3 договору споживач у випадку, якщо заборгованість складає не менше 400 грн, може ініціювати продовження строку користування кредитом. Пропозиція вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та не сплачених на дату платежів процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій.

30.05.2020 року ОСОБА_1 сплатила ТОВ «Авентус Україна» 3 923,50 грн заборгованості, які відповідно до п.6.3.1. договору були направлені на оплату процентів.

Пунктом 4.4 передбачено, що Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту ( з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адреси електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті зазначеному в договорі.

Згідно пункту 4.5 договору у випадку акцептування Товариством пропозиції, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в пункті 4.3 договору та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Пунктом 4.6 передбачено, що вказаний порядок внесення змін до договору щодо продовження строку кредиту, сторони вважають таким, що вчинений у письмовій формі, оскільки воля сторін в даному випадку виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, що відповідає вимогам, встановленим статті 207 ЦК України до письмової форми правочину.

26.02.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ « ФК «Кредит - Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021, у тому числі за кредитним договором №2338341 від 30.04.2020 року.

Позиція апеляційного суду

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно пункту 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 77-80 ЦПК України).

Стаття 80 ЦПК України передбачає достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У рішенні від 11липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У справі, що переглядається, рішення суду оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення з відповідачки процентів за користування кредитними коштами.

Підстави та порядок пролонгації строку кредиту визначено розділом 4 Договору.

Пунктом 4.1 передбачено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в пункті 1.4 договору (тридцять днів), якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку пунктів 4.2-4.5 Договору.

Відповідно до пункту 4.2 Договору споживач у випадку, якщо заборгованість складає не менше 400 грн, може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пункту 4.3 Договору.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що Пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та не сплачених на дату платежів процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.

Пунктом 4.4 передбачено, що Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту ( з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адреси електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті зазначеному в договорі.

Згідно пункту 4.5 договору у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в пункті 4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Пунктом 4.6 передбачено, що вказаний порядок внесення змін до договору щодо продовження строку кредиту, сторони вважають таким, що вчинений у письмовій формі, оскільки воля сторін в даному випадку виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, що відповідає вимогам, встановленим статтею 207 ЦК України до письмової форми правочину.

Таким чином, системно оцінивши умови кредитного договору, колегія суддів доходить висновку, що сплативши 30.05.2020 року суму заборгованості, що виникла за процентами по кредитному договору - 3 923,50 грн, ОСОБА_1 ініціювала продовження строку користування кредитом, відповідно до пунктів 4.2 – 4.3 Договору.

У свою чергу ТОВ «Авентус Україна» могло скористатись визначеним пунктом 4.3 правом протягом 24 годин з моменту вчинення ОСОБА_1 вказаних дій, надати їй відповідь на висловлену Пропозицію.

Суд враховує, що за правилами пункту 4.4 Договору ТОВ «Авентус Україна» мало право, а не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати Пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом, шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення)на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі.

Також апеляційний суд враховує, що відповідно до пункту 4.5 Договору у випадку акцептування пропозиції споживача, нова дата повернення кредиту повинна відображатись в особистому кабінеті позичальника, а відповідно до пункту 4.6 Договору внесені зміни про продовження строку кредиту сторони вважають такими, що вчинені у письмовій формі, оскільки воля сторін виражена за допомогою технічного засобу зв`язку , що відповідає вимогам статті 207 ЦК України щодо письмової форми правочину.

Однак, матеріали справи не містять доказів виконання ТОВ «Авентус Україна» вимог пунктів 4.3 – 4.5 Договору, а саме: - надання позичальниці протягом 24 годин відповіді щодо висловленої нею погашенням процентів за кредитом Пропозиції; - направлення на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти споживача текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення); - відображення нової дати повернення кредиту в особистому кабінеті позичальника.

З огляду на викладене у суду відсутні підстави вважати строк кредитування продовженим.

Таким чином проценти за користування кредитними коштами після 30.05.2020 року колегія суддів вважає нарахованими за відсутності передбачених кредитним договором підстав.

Отже, підстави для стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами після 30.05.2020 року відсутні.

З огляду на вище викладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з повним з`ясуванням обставин справи, є правильним та обґрунтованим.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, апеляційна скарга ТОВ «Кредит-Капітал» залишається без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно із підпунктами "б", "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, витрати апелянта, понесені при поданні апеляційної скарги, відносяться на його рахунок.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» залишити без задоволення.

Рішення Вітовського районного суду Миколаївської області від 18 травня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: В.В.Коломієць

Т.В.Крамаренко

---------------------------------

Повний текст постанови виготовлено 14.09.2026 року