Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №484/397/26 — Миколаївський апеляційний суд

14.09.26

22-ц/812/1473/26

Провадження № 22-ц/812/1473/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 вересня 2026 року м. Миколаїв

справа № 484/397/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Коломієць В.В., Муругова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1 , подану його представником –

адвокатом Бабковою Ольгою Сергіївною,

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене 05 травня 2026 року суддею Максютенко О.А., у приміщенні цього ж суду, (повний текст складено 06 травня 2026 року), у цивільній справі за позовом

Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У січні 2026 року АТ «ТАСКОМБАНК» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 74 564, 88 грн заборгованості за кредитним договором, з яких: 39 959 грн - за тілом кредиту та 34 605, 88 грн – за процентами.

Позивач зазначав, що 23.03.2021 року ОСОБА_1 підписав Заяву-анкету №002/9726415-SР про приєднання до публічної пропозиції АТ "ТАСКОМБАНК" на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту "sportbank" та став власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 .

Договір було укладеного в електронній формі за допомогою мобільного застосунку "sportbank" шляхом використання удосконаленого електронного підпису.

Позичальнику було встановлено кредитний ліміт у розмірі 100 000 грн строком до 22.03.2024 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами згідно умов обслуговування кредитної лінії/овердрафту в рамках продукту "Картка sportbank".

Всі інші умови кредитного договору викладені в Паспорті споживчого кредиту щодо кредитування рахунку споживача в рамках проекту "sportbank" (інформації, яка надається споживачу до укладення договору (стандартна форма), що є Додатком до Публічної пропозиці (оферти) АТ "ТАСКОМБАНК".

У заяві-анкеті №002/9726415-SР позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовною загальною вартістю кредиту.

Посилаючись на порушення позичальником умов договору, позивач просив про стягнення заборгованості.

Узагальнені доводи інших учасників

У відзиві на позов представник відповідача просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що підписана відповідачем Заява-анкета щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ "ТАСКОМБАНК" не містить розміру процентної ставки за користування кредитними коштами та порядку її нарахування, тобто не містить всіх істотних умов договору.

Окрім заяви-анкети відповідач не підписував та не ознайомлювався ані з Публічною пропозицією, ані з Тарифами та умовами обслуговування чи будь-якими іншими документами банку, тому їх не можна розцінювати як частину укладеного між сторонами кредитного договору.

Відповідач стверджує, що боргу не має, а з наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 30.09.2025 року позивач отримав від позичальника 66 572, 60 грн, що підтверджує факт погашення заборгованості в повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 травня 2026 року позов задоволено, з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» стягнуто 74 564, 88 грн заборгованості, з яких 39 959 грн - за тілом кредиту та 34 605, 88 грн – за процентами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник відповідача адвокат Бабкова О.С., посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалите нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що підписана ОСОБА_1 . Заява-анкета щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ "ТАСКОМБАНК" не містила розміру процентної ставки за користування кредитними коштами та порядку її нарахування, тобто не містила всіх істотних умов договору.

Крім Заяви-анкети відповідач не підписував та не ознайомлювався ані з Публічною пропозицією, ані з Тарифами чи будь якими іншими внутрішніми документами банку.

Позивачем на підтвердження позовних вимог надано лише копію Публічної пропозиції (затвердженої рішенням Правління АТ «ТАСКОМБАНК», протокол № 06-5) та Тарифи (затверджені засіданням Тарифного комітету, протокол № 65-4), які взагалі не містять підпису позичальника, тому не можуть бути достатнім та належним доказом та не можуть розцінюватись як частина кредитного договору.

Крім того, позивачем не виконано вимоги ухвали суду першої інстанції про витребування доказів та не надано первинного бухгалтерського документу - виписку з поточного рахунку клієнта.

Також суд першої інстанції безпідставно зазначив, що «всі інші умови кредитного договору викладені в Паспорті споживчого кредиту щодо кредитування рахунку споживача в рамках проекту "sportbank" (інформації, яка надається споживачу до укладення договору (стандартна форма), що є Додатком №8 до Публічної пропозиці (оферти) АТ "ТАСКОМБАНК" на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "sportbank".» Такий висновок суду суперечить ч. 2 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", за якою Паспорт споживчого кредиту є виключно стандартизованою формою інформації, яка надається споживачу до укладення договору, а тому він не є і не може виступати частиною кредитного договору.

Одночасно суд першої інстанції безпідставно проігнорував висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у справі № 342/180/17 про те, що Публічну пропозицію, затверджену рішенням Правління АТ «ТАСКОМБАНК» (протокол № 06-5) та Тарифи банку, затверджені засіданням Тарифного комітету (протокол № 65-4), які взагалі не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору.

Узагальнені доводи інших учасників

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу представник позивача не скористався.

2.Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки ціна позову у справі є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 74 564, 88 грн, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів частини тринадцятої статті 7 ЦПК України у випадках, коли розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться.

Про розгляд справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

23.03.2021 року ОСОБА_1 підписано Заяву-анкету №241388 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ "ТАСКОМБАНК" на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "sportbank", та він став власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкрито в АТ "ТАСКОМБАНК".

Банк встановив відповідачу ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, що складає 100 000 грн терміном до 22.03.2024 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами згідно умов обслуговування кредитної лінії/овердрафту в рамках продукту "Картка sportbank", а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити за його використання проценти на умовах кредитного договору №002/9726415-SР.

Всі інші умови кредитного договору викладені в Паспорті споживчого кредиту щодо кредитування рахунку споживача в рамках проекту "sportbank" (інформації, яка надається споживачу до укладення договору (стандартна форма), що є Додатком №8 до Публічної пропозиці (оферти) АТ "ТАСКОМБАНК" на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "sportbank".

У заяві-анкеті №241388 позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовною загальною вартістю кредиту.

Отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором підтверджується випискою по особовим рахункам кредитного договору №002/9726415-SР за період з 23.03.2021 по 30.09.2025 року.

Внаслідок неналежного виконання умов договору позичальник перед банком має заборгованість, яка станом на 30.09.2025 року складає 74 564, 88 грн – 39 959 грн за тілом кредиту та 34 605, 88 грн за процентами.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

На підставі частини першої статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства (статті 638, 1054, 1056-1 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ "ТАСКОМБАНК").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Судом встановлено, що 23.03.2021 року ОСОБА_1 підписав заяву-анкету № 241388 щодо приєднання до публічної пропозиції Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту Sportbank, в якій просив банк надати йому наступні банківські, фінансові та інші послуги, в тому числі і відкрити поточний рахунок НОМЕР_2 у національній валюті України на його ім`я та надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифах та складає 100 000 грн, з урахуванням умов, визначених в публічній пропозиції.

В заяві-анкеті № 241388 від 23.03.2021 відповідач підтвердив, що перед підписанням цієї заяви-анкети ознайомився з публічною пропозицією разом з додатками, в тому числі але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті банку https//tascombank.ua та лендинговій сторінці https//sportbank.com.ua, посилання на примірник якої в мобільному додатку "Sportbank" і з якою повністю згоден, зміст якої розуміє, положення якої зобов`язується неухильно дотримуватися.

Згідно довідки АТ «ТАСКОМБАНК» ОСОБА_1 з 23.03.2021 року є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_2 , який відкрито до Заяви-анкети 241388 з номером Кредитного договору № 002/9726416-SP від 23.03.2021 року.

При цьому кредитного договору № 002/9726416-SP від 23.03.2021 року матеріали справи не містять.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 002/9726416-SP від 23.03.2021 року та з виписки по особовому рахунку вбачається, що з 06.04.2021 року ОСОБА_1 почав користуватись кредитними коштами та у період з 05.04.2021 року по 01.07.2023 року банк нараховував позичальнику проценти за користування кредитними коштами.

Однак, з доданих до матеріалів справи доказів не вбачається погодження між сторонами договору умов нарахування процентів, їх розміру та періоду нарахування.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог суду першої інстанції врахував, що за період з 23.03.2021 року по 30.09.2025 року позичальник ОСОБА_1 зняв з карткового рахунку 118 631, 60 грн. На погашення заборгованості протягом цього ж періоду ОСОБА_1 вніс 78672,60 грн.

Такі висновки суду першої інстанції апеляційний суд вважає обґрунтованими.

Однак, колегія суддів доходить висновку про недоведеність погодження між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 розміру процентів за користування кредитними коштами, оскільки підписаною позичальником Заявою-анкетою сплата процентів не передбачена, а кредитного договору № 002/9726416-SP від 23.03.2021 року, як і будь-якого іншого доказу погодження сплати процентів, матеріали справи не містять.

Таким чином колегія суддів доходить висновку, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 39 959 грн – тіло кредиту (118 631, 60 – 78 672, 60).

Вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» про стягнення процентів за користування кредитом задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ТАСКОМБАНК»).

На виконання ухвали суду першої інстанції про витребування доказів позивачем було надано Публічну пропозицію (оферту) АТ "Таскомбанк" на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "Sportbank", а також наповнення, тарифи та умови обслуговування. Однак, матеріали справи не містять доказів, що відповідач ознайомився та погодився саме з ними, підписуючи заяву № 23.02.2021 року Заяву-анкету № 241388 про приєднання до публічної пропозиції (оферти) Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "Sportbank", а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування, колегія суддів за таких обставин погоджується з судом першої інстанції, що надані позивачем публічна пропозиція (оферта) АТ "ТАСКОМБАНК" на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "Sportbank", а також наповнення, тарифи та умови обслуговування, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (статті 1046 ЦК України).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 77-80 ЦПК України).

Стаття 80 ЦПК України передбачає достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження вимог банку про стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитними коштами.

Отже, у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору, зокрема розмір та порядок сплати процентів.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють договірні правовідносини, а тому ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, яке на підставі пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України слід змінити та відмовити АТ «ТАСКОМБАНК» у стягненні з ОСОБА_1

34 605,88 грн заборгованості за процентами по кредиту.

Щодо судових витрат

Згідно із підпунктами "б", "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.

Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд доходить висновку, що вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості у розмірі 74 564, 88 грн є обґрунтованими лише в частині тіла кредиту – 39 959 грн, з урахуванням суми сплаченого позивачем судового збору при зверненні з позовом, відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягає 1 426, 77 грн (2 662, 40 х 39 959 : 74 564, 88).

При цьому, при поданні апеляційної скарги відповідачем ОСОБА_1 було сплачено 3 993, 60 грн (3 328 х 150 % х 0,8). З урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги – на суму 34 605,88 грн, відшкодуванню апелянту за рахунок позивача підлягає 1 853, 43 грн (3 993, 60 х 34 605, 60: 74 564, 88).

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником – адвокатом Бабковою Ольгою Сергіївною, задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 травня 2026 року змінити.

Відмовити Акціонерному товариству «ТАСКОМБАНК» у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 34 605, 88 грн процентів за кредитним договором.

Стягнути з Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на користь ОСОБА_1 1 426 (одну тисячу чотириста двадцять шість) грн 77 коп судових витрат.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» 1 853 (одну тисячу вісімсот п`ятдесят три) грн 43 коп судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: В.В.Коломієць

В.В.Муругов

---------------------------------

Повний текст постанови виготовлено 14 вересня 2026 року