Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №488/3927/26 — Миколаївський апеляційний суд

14.09.26

33/812/396/26 ЄУНСС: 488/3927/26

Номер провадження: 33/812/396/26

Головуючий у першій інстанції: Торжинська Т.В.

Доповідач: Гарський О.В.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

14 вересня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського апеляційного суду Гарський О.В., вирішував питання про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою поданою адвокатом Максімовою О.М. на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 серпня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення.

Особа у відношенні якої складено протокол про адміністративне правопорушення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працює заступником начальника Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, проживає за адресою м. Миколаїв.

Норма Кодексу України про адміністративне правопорушення: ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Сторони судового провадження не приймали участі під час вирішення питання про наявність або відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження.

1. Встановлені судом обставини, суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

31 серпня 2026 року до Миколаївського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга подана адвокатом Максімовою О.М. на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 серпня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення у відношенні заступника начальника Корабельного відділу ДВС у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкляренко С.В. за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Адвокат ОСОБА_2 подала апеляцію в межах протоколу, який складено в.о. Голови ради адвокатів Миколаївської області Бараненком Д.В. на підставі повноважень передбачених ст. 255 КУпАП, за неповне надання інформації на адвокатський запит.

Суддею Корабельного районного суду м. Миколаєва 20 серпня 2026 року винесено постанову, якою провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП закрито за відсутності складу адміністративного порушення.

Питання про відкриття апеляційного провадження розглядається на підставі вимоги ст. ст. 287 КПК /Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення/.

2.Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали, положення закону яким керувався суд.

Суд вважає, що необхідно відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката, з наступних підстав.

Закон у ч. 1 ст. 287 КУпАП надає право на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення тільки: 1) прокурору у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП; 2) особою, щодо якої винесено постанову; 3) потерпілим.

Аналогічна вимога закону міститься у ч. 2 ст. 294 КУпАП, яка визначає, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Як відомо, потерпілим у процесі за нормами КУпАП є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Стаття 212-3 Кодексу відноситься до Глави 15, адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління.

Родовим об?єктом у цій категорій правопорушень є суспільні відносини у сфері державного управління та виконавчо-розпорядчої діяльності, які забезпечують нормальне функціонування органів влади та інших органів і установ. У даному виді правопорушення, об`єктом порушення – є суспільні відносини у сфері забезпечення права адвокатів на інформацію.

Адвокат при здійсненні своєї незалежної професійної діяльності діє не як приватна особа, а виключно як професійний правник із спеціальним статусом, який окремо захищається законом і Конституцією. Відповідно не надання інформації адвокату, який виконує свої професійній обов`язки – є порушенням закону. Для адвоката це захист його професійної сфери, а не приватної. І навіть при порушенні його прав як адвоката, у даному контексті, відносини залишаються професійними, які позбавлені особистих амбіцій або образ. Тому не можливо казати, що не надання відповіді дало право адвокату як правнику отримати моральну або майнову шкоду, особистого або приватно-індивідуального характеру.

Такий висновок в тому числі випливає із змісту закону у ст. ст. 255, 212-3 КУпАП, яка захищає виключно професійні інтереси адвокатів.

Будь яка процедура (кримінальна, адміністративна, цивільна) підкоряється правилам і нормам. У цьому контексті дуже важливим є і спосіб притягнення особи, яка не надала інформацію на запит адвоката, до адміністративної відповідальності. Так, п. 9-1 ч. 1 ст. 255 КУпАП встановлено, що лише голова ради адвокатів відповідної області має право складати протокол про адміністративне правопорушення у частині, що стосується порушення права на інформацію відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Даючи право на притягнення особи до відповідальності керівником ради адвокатів, закон очевидно пов`язував такі умови з певними умовами гарантій для особи, яка притягується до відповідальності. Як відомо базовим правовим принципом є «nemo judex in causa sua»1. Адвокат у такій справі явно зацікавлений у вирішенні протоколу на власну користь, а тому розумний законодавець убезпечив можливість зловживань у такий спосіб.

Відповідно, за такої логіки законодавця, правильним було б подання апеляційної скарги саме особою, яка склала протокол, однак і такого права КУпАП не передбачає. У будь-якому випадку, адвокат, як ініціатор адміністративного провадження не є «dominus litis»2, оскільки він (вона) лише привід для початку такого процесу. Захищаючи власні інтереси адвокат, діє у публічній площині, оскільки діє як представник, радник іншої особи та в її інтересах. Відповідно, як зазначено вище, інтереси адвоката закон захищає не у приватній, а у публічній сфері, як професійного правника щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту /п. 2 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність/.

Відсутність права на оскарження, не дозволяє апеляційному суду прийняти таку апеляційну скаргу та надати розумну і справедливу оцінку судовому рішенню суду першої інстанції. Хоча існують серйозні зауваження до змісту, аргументів, мотивів та взагалі релевантності застосування права до фактів у постанові судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 серпня 2026 року.

Апеляційний суд відмовляє у відкритті провадження у даній справі. Одночасно копія постанови надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Виносячи постанову, суд керується ст. ст. 287, 294 КУпАП.

3.Висновки суду.

У відкритті провадження за апеляційною скаргою поданою адвокатом Максімовою О.М. на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 серпня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Копію постанови про відмову у відкритті провадження, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду О.В. Гарський

1 «Nemo judex in causa sua» - лат. «ніхто не може бути суддею у власній справі».

2 «Dominus litis» - лат. «господар процесу» або «господар тяжби».