Суд: Сновський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №749/207/26
Суддя: Кравчук М. В.
Справа № 749/207/26
Номер провадження 2/749/290/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 року місто Сновськ
Сновський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: Кравчук М. В.
за участю секретаря: Павленко В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Сновськ справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
12.02.2026 р. ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 10743, 00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 21.06.2021 р. між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 693701 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.
Згідно умов кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 3000, 00 грн; дата надання кредиту: 21.06.2021 р.; строк кредиту: 29 днів; відсоткова ставка 2 % (процентів) на добу.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26.12.2025 р. загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 10743, 00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 7743, 00 грн.
30.11.2023 р. між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 30.11.2023 р. до договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн»набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань, ігнорує вимоги позивача та добровільно не погашає прострочену заборгованість позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Справу передано головуючому судді 16.02.2026 р.
16.02.2026 р. надійшли відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою Сновського районного суд Чернігівської області від 16.02.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 16.03.2026 р.
16.03.2026 р. справу знято у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги та влучанням БПЛА на територію суду.
20.03.2026 р. від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач заперечує проти задоволення позову в повному обсязі. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що вона не укладала та не підписувала електронний кредитний договір № 693701 від 21.06.2021 р. з ТОВ «ФК «Джобер», а позивачем не надано належних і допустимих доказів підписання договору електронним підписом відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та доказів фактичного перерахування кредитних коштів. Крім того, відповідач зазначає, що строк кредитування за договором становив 29 днів (з 21.06.2021 р. по 19.07.2021 р.) із розміром відсотків 1653,00 грн, а нарахування процентів поза межами цього строку суперечить правовим позиціям Верховного Суду, оскільки після спливу строку кредитування право кредитора нараховувати проценти за користування припиняється. Нараховані поза межами строку кредитування проценти набувають ознак відповідальності за ст. 625 ЦК України, від сплати якої позичальник звільнений у період дії воєнного стану на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Також відповідач вказує на неспівмірність та необґрунтованість заявлених позивачем витрат на правову допомогу.
27.03.2026 р. від представника позивача надійшли додаткові пояснення, зареєстровані за вх. № 1600, у яких надано розрахунок заборгованості та зазначено, що доступ до повного номера банківської картки, а також до виписки за картковим рахунком, на який були зараховані кредитні кошти, має виключно банк-емітент та безпосередньо власник зазначеної картки.
14.04.2026 р. справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 07.05.2026 р. ухвалено перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання призначено на 04.06.2026 р. Витребувано АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо: належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , картки банку (рахунку) № НОМЕР_2 ; виписку про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за 21 червня 2021 року.
02.06.2026 р. від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла запитувана інформація, зареєстрована за вх. № 3008.
04.06.2026 р. справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 25.06.2026 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.07.2026 р.
23.07.2026 р.справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.
25.08.2026 р. справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.
Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися. Повідомлялися про день, час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
21.06.2021 р. між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 693701, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 3000,00 грн, строк кредитування 29 календарних днів до 19.07.2021 р. включно, зі сплатою процентів у розмірі 1,90 % від суми кредиту в день (а. с. 11-16).
Згідно пункту 1.8 договору, кредит надається позичальнику за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи у мережі Інтернет на веб-сайті кредитодавця.
Відповідно до пункту 2.1. договору сторони погодили, кредитодавець надає позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки позичальника протягом трьох банківських днів з дати підписання договору.
У відповідності до п. 4.1 договору, позичальник зобов`язався повернути суму отриманого кредиту (грошові кошти, які кредитодавець надав у кредит, а позичальник отримав за цим договором), сплатити суму нарахованих процентів за користування кредитом у строки, визначені в графіку платежів.
За умовами пункту 9.3 договору, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Умови та порядок продовження (пролонгації) строку користування кредитом та строку дії договору, передбачено пунктом 9.4 договору.
За пунктом 9.4.1, у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі та у встановлений строк, позичальник має право ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту шляхом здійснення платежу на користь кредитодавця у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів не пізніше останнього дня строку користування кредитом. Після отримання кредитодавцем коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява позичальника про продовження строку користування кредитом вважається поданою, а дія договору автоматично продовжується (лонгується) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів.
За умови своєчасної сплати позичальником всіх нарахованих процентів за користування кредитом, можливе продовження строку користування кредитом та продовження дії договору автоматично (автопролонгація) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, необмежену кількість разів.
Відповідно до пункту 9.4.2. автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати позичальником нарахованих процентів за користування кредитом до закінчення строку дії договору. У разі несплати позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії договору, сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний договір, дає згоду кредитодавцю на його автопролонгацію - продовження строку користування кредитом та строку дії договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту.
Згідно з пунктом 9.4.3 договору, сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах:
9.4.3.1. Строк автопролонгації договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно;
9.4.3.2. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.
Як убачається із договору, він підписаний сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором G1033, що підтверджується розділом 11 договору «Реквізити та підписи сторін» та довідкою про ідентифікацію (а. с. 16, 20).
Перед підписанням кредитного договору, 21.06.2021 р., відповідач також ознайомилася з паспортом споживчого кредиту, який підписано в електронному вигляді (а. с. 9-10).
Відповідно до довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ «ФК «Джобер», ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 693701 від 21.06.2021 р., ідентифікована товариством, акцепт договору позичальником здійснювалось в інформаційно- телекомунікаційній системі https: //topcredit.ua/ одноразовий ідентифікатор: G1033, дата відправки ідентифікатору позичальнику: 21.06.2021 р., номер телефону: НОМЕР_3 (а. с. 20).
Факт отримання кредитних коштів в сумі 3000,00 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_4 підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260518/94577-БТ від № 27.05.2026 р.
30.11.2023 р. між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» було укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору, зокрема і до відповідача за кредитним договором № 693701 від 21.06.2021 р. в сумі 10743,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 7743,00 грн (а. с. 19, 21-23).
Із виписки по особовому рахунку за кредитним договором № 693701, виданої ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» вбачається, що станом на 26.12.2025 р. ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором, а саме: за період з 21.06.2021 р. по 26.12.2025 р. в розмірі 10743,00 грн, з яких: прострочене тіло - 3000,00 грн; прострочені відсотки - 7743,00 грн (а. с. 18).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях цивільного законодавства, які регулюють зобов`язальні правовідношення та положеннях Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р. № 675-VIII (далі - Закон) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. ч. 7, 12 ст. 11 Закону договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 12 Закону, в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Зазначені вище положення Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону).
Таким чином, оскільки договір про відкриття кредитної лінії був підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, то відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.
Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора без здійснення входу відповідача на вебсайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і допустимих доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.
Аналогічна позиція викладена у постанові Чернігівського апеляційного суду від 11.06.2024 р. (справа № 743/1724/23).
Відтак позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.
Щодо стягнення відсотків суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У справі встановлено, що відповідно до виписки, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 693701 від 21.06.2021 р. становить 10743,00 грн, з яких: прострочене тіло - 3000,00 грн; прострочені відсотки - 7743,00 грн.
Згідно з умовами укладеного договору, позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3000,00 грн, початковий строк кредиту - 29 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,90% в день (процентна ставка фіксована), дата надання кредиту - 21.06.2021 р., запланована дата повернення кредиту - 19.07.2021 р.
Згідно з пунктом 9.4.3 договору, сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах: - строк автопролонгації договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно (пункт 9.4.3.1); - в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день.
В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації (пункт 9.4.3.2).
Таким чином, нараховані позивачем відсотки за користування кредитом нараховані в межах визначеного договором строку його дії (з урахуванням погодженого сторонами періоду автопролонгації).
Враховуючи умови укладеного сторонами договору та ненадання відповідачем доказів проведення оплати коштів на погашення заборгованості, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 7743,00 грн (3000 х 29 днів х 1.9% = 1653,00 грн - за базовий строк кредитування; 3000 х 70 днів х 2.9% = 6090,00 грн - за період автопролонгації договору).
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 7743, 00 грн підлягає задоволенню.
Зважаючи на викладене вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.
Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Що стосується судових витрат на професійну правничу допомогу, то слід звернути увагу на таке.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано: копію договору № № 09/07/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025 р.,, додаткову угоду № 1 до договору, акт про отримання правової допомоги від 09.03.2026 р., рахунок та платіжну інструкцію № 1110 від 09.03.2026 р.
Згідно з ч. 4. ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатських робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20.09.2018 р. суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, які враховує суд при розподілі судових витрат, зокрема, суд має оцінити обґрунтованість таких витрат та пропорційність їх до предмету спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Верховний Суд у постанові від 22.05.2024 р. у справі № 205/5969/15-ц вказав, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено правовий висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Справа, яка розглядається судом, відноситься до категорії малозначних. Позовна заява є типовою, її підготовка, а також вивчення документів та надання консультацій у такій справі не передбачає значних витрат зусиль та часу.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а також характеру правовідносин, ціни позову, обсягу та реальності наданих адвокатом послуг, необхідності вчинення процесуальних дій, принципів обґрунтованості, співмірності судових витрат та розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку про необхідність їх стягнення у розмірі 3000, 00 грн.
За положеннями ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 137, 141, 263-265, 270 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок 12, нежитлове приміщення 1008) заборгованість за кредитним договором № 693701 від 21 червня 2021 року у розмірі 10743, 00 гривень (десять тисяч сімсот сорок три гривні 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок 12, нежитлове приміщення 1008) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662, 40 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок 12, нежитлове приміщення 1008) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000, 00 гривень (три тисячі гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя М. В. Кравчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua