Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №766/1585/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Суд: Херсонський міський суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №766/1585/25

Суддя: Скрипнік Л. А.

Справа № 766/1585/25

н/п 2/766/3010/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м.Херсон Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючої судді Скрипнік Л.А.,

за участю секретаря Бажанової В.М.,

за участю педставника позивача ОСОБА_1 (власні засоби зв`язку),

за участю представника відповідача Пуляєвої Н.С.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м.Херсон цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Павленко В`ячеслав Вікторович, до Білозерської селищної ради, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до Білозеської селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, в якій просив визначити додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаєві, Миколаївська область. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 17.02.1959 року зроблено відповідний запис за № 9. Його батьками є - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці ІНФОРМАЦІЯ_6 батько позивача - ОСОБА_5 помер, про що Кораблевим відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного Міжререгіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис № 3776 та 25 травня 2024року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

До смерті, ОСОБА_5 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , та на час смерті останньому належало відповідне майно, зокрема, житловий будинок та земельні ділянки, що розташовані за вказаною адресою. В свою чергу, зареєстрованим місцем проживання та перебування позивача на час смерті батька було: АДРЕСА_2 . 3 19 серпня 2024 року позивач є внутрішньо-переміщеною особою, що підтверджується довідкою № 1247-5003406046 та наразі він мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . У встановлений законом строк для прийняття спадщини позивач не звернувся із відповідною заявою, оскільки 24.02.2022 року відбулося вторгнення збройних сил рф на територію України, у тому числі і на територію Херсонської області, через що в Україні з 24 лютого 2022 року указом Президента України введено воєнний стан, що є загальновідомим фактом і не потребує додаткового доказування.

Граничний строк, виділений законом позивачу на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини припав на 22.08.2024року, тобто у період, дії воєнного стану, крім того і у цей час частина Херсонської області досі перебуває у військовій окупації рф та потерпає від щоденних обстрілів. Дорога, що пролягає від села Михайлівка до села Правдине, становить більше 200 км та проходить повз територію, на якій ведуться активні бойові дії. В зв`язку з чим, позивач ОСОБА_2 зміг дістатись до нього, а звідти до Білозерської державної нотаріальної контори Херсонської області, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., смт. Білозерка, вул. Свободи, буд. 85, в об`їзд через місто Кривий Ріг та місто Миколаїв.

З огляду на зазначене позивач не мав можливості подати заяву про прийняття спадщини у строки визначені законом. Відтак, 26.11.2024 року позивач отримав Лист-роз`яснення про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропущенням терміну для прийняття спадщини за вих. № 385/01-16. Згідно зазначено відповіді, «Білозерська державна нотаріальна контора немає можливості видати свідоцтво про право на спадщину на майно, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк у шість місяців».

У зв`язку з пропуском позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини з поважної причини ОСОБА_2 звертається до суду з даним позовом для надання йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 07.02.2025 року по справі відкрито загальне судове провадження . Підготовче судове засідання призначено на 08.04.2025 року. Окрім цього вказаною ухвалою витребувано з Білозерської сільської ради відомості про всіх зареєстрованих осіб разом зі спадкодавцем на час його смерті а також з Білозерської держнотконтори Херсонської області ПМУ МЮ (м. Одеса) копію спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 12.11.2025 року до участі у справі за клопотанням представника позивача, враховуючи також наявність іншого спадкоємця, як то встановлено із отриманої на запит суду копії спадкової справи витребуваної судом, залучено співвідповідача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Ухвалою суду від 23.01.2026 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до розгляду по суті на 13.03.2026 року .

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Павленко В`ячеслав Вікторович підтримав подану позовну заяву, просили її задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені у позові.

Представник відповідача-1 Білозерської селищної ради в судове засідання не з`явився, надали суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, якою також при вирішенні справи по суті покладались на розсуд суду.

Представник відповідача-2 ОСОБА_3 – адвокат Пуляєва Наталія Сергіївна в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на ненадання стороною позивачів належних та допустимих доказів які б свідчили про поважність пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв`язку з наступним. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України). За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, тимчасова непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, тимчасові несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 14 лютого 2024 року у справі № 357/8183/22. Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду від 11 липня 2022 року у справі № 650/48/20, від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21, від 14 лютого 2024 року у справі № 754/3327/22). Судом встановлено, що батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 є ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено копією свідоцтва про народження від 27.03.1959 року серії НОМЕР_3 . Отже, позивач є сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач в судовому засіданні зазначив, що він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . На час смерті, ОСОБА_5 проживав за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Кораблевим відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис № 3776. Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 позивач ОСОБА_8 звернувся лише 24 листопада 2024 року, що підтверджено копією заяви, поданої до Білозерської державної нотаріальної контори, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України. З листа про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.11.2024 року № 385/01-16 вбачається, що спадкова справа до майна ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена 27.06.2024 за №96/2024, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 позивач ОСОБА_8 , звернулась лише 26 листопада 2024 року. На підтвердження поважності причин пропуску строку для подання зави про прийняття спадщини позивач в судовому засіданні зазначив, що оскільки 24.02.2022 року відбулося вторгнення збройних сил рф на територію України, у тому числі і на територію Херсонської області, через що в Україні з 24 лютого 2022 року указом Президента України введено воєнний стан, що є загальновідомим фактом і не потребує додаткового доказування. Граничний строк, виділений законом позивачу на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини припав на 22.08.2024 року, тобто уперіод, дії воєнного стану, крім того і у цей час частина Херсонської області досі перебуває у військовій окупації рф та потерпає від щоденних обстрілів. Дорога, що пролягає від села Михайлівка до села Правдине, становить більше 200 км та проходить повз територію, на якій ведуться активні бойові дії. В зв`язку з чим, позивач ОСОБА_2 зміг дістатись до нього, а звідти до Білозерської державної нотаріальної контори Херсонської області, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., смт. Білозерка, вул. Свободи, буд. 85, в об`їзд через місто Кривий Ріг та місто Миколаїв.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри. У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Аналогічні висновки зазначені у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) де звернуто увагу на те, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Потрібно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема, тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду від 11 липня 2022 року у справі № 650/48/20, від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21, від 14 лютого 2024 року у справі № 754/3327/22).

Надаючи належну правову оцінку поданим позивачем доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_7 , про те, що після смерті батька були складнощі тільки в дорозі, що пролягає від села Михайлівка до села Правдине, протяжністю більше 200 км та проходить повз територію, на якій ведуться активні бойові дії. В зв`язку з чим, позивач ОСОБА_2 зміг дістатись до нього, а звідти до Білозерської державної нотаріальної контори Херсонської області, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., смт. Білозерка, вул. Свободи, буд. 85, в об`їзд через місто Кривий Ріг та місто Миколаїв, а тому у суду відсутні підстави для висновку, що утруднена дорога позивача була об`єктивною та непереборною перешкодою, з якою закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. .

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30.07.2020 у справі 172/888/18. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України). Верховний Суд зауважував, що правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України. Законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості постановою Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо регулювання строку на прийняття спадщини. Таким чином, пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню. Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21, від 21 червня 2023 року у справі № 175/1404/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 520/15620/17, від 23 жовтня 2024 року у справі № 212/3555/23. Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом із тим, судом встановлено, що під час розгляду справи позивачем не наведено та необґрунтовано поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, які були б пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій. Суд зазначає, що доводи позивача, викладені в позові, не можуть бути підставою для визнання поважною причини пропуску такого строку, оскільки поважність причин підлягає доведенню на підставі сукупності доказів, які в достатній мірі підтверджують наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги. У зв`язку із наведеним суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки обставини, якими обґрунтовані підстави позову, не свідчать про неможливість вчинення позивачем дій з дня відкриття спадщини щодо прийняття спадщини. Отже, позивач не надав безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, не довів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню цієї заяви у встановлений законом строк, що у силу статті 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати віднести на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,259,263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Павленко Вячеслав Вікторович, до Білозерської селищної ради, ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін

Позивач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_4 , фактичне місце мешкання за адресою АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4

Відповідач-1: Білозерська селищна рада, адреса реєсрації 75000, Херсонська область, Херсонський район, смт Білозерка, вул. Свободи, буд. 87, код ЄДРПОУ 04401368;

Відповідач-2: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5

СуддяЛ. А. Скрипнік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua