Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №487/9709/25 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 487/9709/25

Провадження № 2/650/2930/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді – Хомик І.І.

за участю секретаря судового засідання – Дорошенко Т.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хрестівської сільської ради Каховського району Херсонської області про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Хрестівської сільської ради Каховського району Херсонської області, про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. Позов обгрунтований тим, що мати позивача ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на день смерті була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з матір`ю, на день її смерті, за однією адресою був зареєстрований та проживав її син (брат позивача) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 зареєстрований за адресою проживання: АДРЕСА_2 , у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України та окупації місця проживання вимушено покинув дім, отримав статус внутрішньо переміщеної особи.

Згідно заповіту ОСОБА_2 , земельну ділянку площею 6,60 га заповідала ОСОБА_1 .

Після отримання свідоцтва про смерть позивач звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Пехлак О.В. з метою відкриття спадкової справи та прийняття спадщини.

Отримано лист від приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Пехлак О.В. від 27.10.2025 згідно якого нотаріусом встановлено розбіжності в трактуванні заповіданого майна, враховуючи перебування спадкоємця за законом ОСОБА_3 на окупованій території в Херсонській області, а спадкоємця за заповітом в м. Миколаєві, з`явилася необхідність у зверненні до суду з данним позовом.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, згідно обставин викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував, щодо задоволення позовних вимог вказуючи, що допущено помилку у заповіті.

Заслухавши сторони, дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи суд приймає до уваги наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України та окупації місця проживання вимушено покинув дім, отримав статус внутрішньо переміщеної особи,тимчасово проживаю за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою №4803-5003036230 від 15.11.2023 року.

ОСОБА_2 , мати позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 та на день смерті була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом померлої серії НОМЕР_2 .

Після отримання свідоцтва про смерть, виданого на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.05.2025 у справі №487/3061/25 позивач звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Пехлак О.В. із заявою про відкриття спадкової справи та прийняття, спадщини на підставі заповіту. На підставі заяви позивача приватним нотаріусом заведена спадкова справа №14/2025.

Згідно заповіту ОСОБА_2 , посвідченого секретарем Хрестівської сільської ради: Чаплинського району Херсонської області, Матковською Анастасією від 29.01.2020 року за №13, зроблене заповітне розпорядження, за яким: «належну земельну ділянку площею 6,60 га на підставі державного акту на право власності на землю серія І-ХС №036985 ОСОБА_2 заповідала ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 »

Однак, приватним нотаріусом Пехлак О.В. надано роз`яснення від 27.10.2025 вих. №82/02-14, згідно якого, зазначено, що встановлено розбіжності в трактуванні заповіданого майна (в заповіті вказано одну земельну ділянку розміром 6,60 га, а згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія І-ХС №036985 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено наявність двох окремих земельних ділянок (кадастрові номери: 6525481500:04:024:0017, площею 4,2002 га; кадастровий номер 6525481500:04:024:0026, площею 2,3999 га) загальною площею 6,60 га.

Відповідно до частини другої статті 1256 ЦК України суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту - спадкоємці мають різне уявлення про волевиявлення заповідача.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судово палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20) зазначено, що «з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності». Аналіз змісту статті 1256 ЦК України свідчить, що: 1) тлумачення заповіту може здійснюватися як при розгляді власне позовної вимоги про тлумачення змісту заповіту, так і, зокрема, при розгляді позовної вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини; 2) з урахуванням того, що зміст заповіту може містити розпорядження про призначення спадкоємця (спадкоємців) і/або визначення спадкового майна (спадщини), то і тлумачення змісту заповіту може здійснюватися щодо таких розпоряджень заповідача.

Згідно зі статтею 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу. Проте тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача. Неточне відтворення в заповіті власної волі заповідача стосовно долі спадщини може бути зумовлене, перш за все, неоднаковим використанням у ньому слів, понять і термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнює розуміння волі заповідача щодо долі спадщини. При цьому частина друга статті 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину при тлумаченні заповіту, не допускається і внесення змін у зміст заповіту, ураховуючи, що заповіт це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, яким вона відповідно до законодавства має право розпоряджатися на момент укладення заповіту.

Неточності та помилки у тексті заповіту щодо адреси нерухомого майна, яке передається у спадщину, за обставин цієї справи не можуть бути усунуті шляхом тлумачення заповіту відповідно до положень статей 213, 1256 ЦК України, а вимоги про визнання права власності на майно у порядку спадкування, визнання неправомірними дій нотаріуса позивачем не заявлялись. Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Щодо тлумачення заповіту судом. Згідно зі ст. 1256 ЦК України, тлумачення заповіту судом можливе у випадку: якщо текст містить суперечності чи неточності, що ускладнюють розуміння волі спадкодавця; за наявності спору між спадкоємцями. У цій справі існує спір між спадкоємцями щодо належності земельної ділянки, а також неточності в заповіті, що потребують офіційного тлумачення. Разом з тим, суд не вправі змінювати чи доповнювати волю заповідача, оскільки це суперечило б природі заповіту як особистого розпорядження майном (ст. 1233, 213 ЦК України).

Заповіт від 29.01.2020 року, посвідчений секретарем Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, містить розпорядження про передачу у спадщину ОСОБА_1 земельної ділянки площею 6,60 га. Незважаючи на певні неточності у формулюванні, воля спадкодавця виражена чітко саме ОСОБА_1 визначений спадкоємцем зазначеної земельної ділянки. Державний акт, за яким ОСОБА_2 належить дві земельні ділянки, з різними кадастровими номерами та площею, тоді як загальна площа відповідає площі зазначеній у заповіті – 6.60 га.

Визнання права власності у порядку спадкування можливе виключно через судове рішення, якщо нотаріус відмовив у видачі свідоцтва через відсутність документів. Такий спосіб захисту відповідає положенням ст. 16 ЦК України (захист цивільних прав шляхом визнання права).

Враховуючи викладене, заповіт підтверджує намір спадкодавця передати земельну ділянку ОСОБА_1 . Суд має тлумачити заповіт у світлі дійсної волі спадкодавця та, керуючись принципами справедливості й добросовісності (ст. 3 ЦК України), захистити право спадкоємця на успадковану земельну ділянку.

Керуючись ст. 12, 81, 89, 200, 206, 223, 263, 265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Хрестівської сільської ради Каховського району Херсонської області про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-задовольнити

Розтлумачити заповіт від 29.01.2020, посвідчений секретарем Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області (зареєстрований в реєстрі №13), складеного від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний № НОМЕР_3 ), на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як такий, що містить інформацію, про те, що до спадкового майна ОСОБА_2 , охопленого заповітом, відносяться дві земельні ділянки (кадастровий номер 6525481500:04:024:0017, площею 4,2002 га; кадастровий номер 6525481500:04:024:0026, площею 2,3999 га) загальною площею 6,60 га (шість цілих шістдесят сотих га) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія І-ХС №036985.

Визнати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на земельні ділянки (кадастровий номер 6525481500:04:024:0017, площею 4,2002. га,- кадастровий номер 6525481500:04:024:0026, .площею 2,3999 га) загальною, площею 6,60 га (шість цілих шістдесят сотих га) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і які розташовані на території Хрестівської сільської територіальної громади Каховського району Херсонської області, у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина ХОМИК