Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №587/3879/26 — Сумський районний суд Сумської області

Суд: Сумський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №587/3879/26

Суддя: Гончаренко Л. М.

Справа № 587/3879/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №760597 від 01.09.2026 – 01.09.2026 року о 13 год 01 хв в с. В.Сироватка по вул. 8-го Березня, Сумського району, Сумської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Ranger н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Алкотест Драгер 6820», проба позитивна 0,35 проміле, чим порушив п. 2.9А ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав частково та суду пояснив, що напередодні з вечора випив 150 грам горілки, а вранці потрібно було терміново продукти для військовослужбовців отримати та розвести. Крім нього нікого не було з водійським посвідченням.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Дяченко Ю.В. просив застосовувати положення т. 18 КУпАП та закрити провадження відносно ОСОБА_1 , з підстав викладених у письмовому клопотанні.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_1 проходять службу в одній частині. 31 серпня вони знали, що будуть вільні і що нікуди не потрібно їхати, випили пляшку горілки на 3. А вранці командир взводу зателефонував і повідомив, що потрібно їхати за водою. З водіїв був лише ОСОБА_3 , а тому він поїхав. ОСОБА_1 розповів йому, що його зупинили поліцейські, склали протокол. Коли ОСОБА_3 позбавлять права керування транспортними засобами, то для військової частини будуть негативні наслідки, бо він використовує транспортний засіб під час виконання службових обов`язків.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, свідка ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №760597 від 01.09.2026 (а.с. 1), рапортом (а.с. 2), чеком Алкотест 6820, тест №734 від 01.09.2026 результат – 0,35 проміле (а.с. 3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де в графі «з результатом згодний» ОСОБА_1 поставив підпис (а.с. 4), диском з відеозаписом правопорушення (а.с. 6).

З відеозапису долученого до матеріалів справи вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції, під час розмови у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився, з результатом тесту він погодився, в медичний заклад проїхати не забажав. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 зазначав, що спиртне вживав сьогодні з ранку.

Необґрунтованим є також посилання захисника на те, що дії ОСОБА_1 були вчинені в стані крайньої необхідності у зв`язку з виконанням ним бойового розпорядження та обстановкою, що склалася в Сумській області в умовах воєнного стану, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 18 КУпАП крайня необхідність має місце лише у випадку, коли особа для усунення небезпеки, яка безпосередньо загрожує охоронюваним законом інтересам, заподіює шкоду, якщо ця небезпека за конкретних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.

Отже, для застосування положень статті 18 КУпАП недостатньо самого факту наявності воєнного стану, проходження особою військової служби чи виконання нею бойового розпорядження. Необхідно встановити, що саме в момент вчинення адміністративного правопорушення існувала конкретна, безпосередня та реальна небезпека, яку неможливо було усунути іншим способом, а вчинення особою саме того діяння, яке їй інкримінується, було вимушеним способом відвернення такої небезпеки.

Таких обставин судом не встановлено.

Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, відомості про особу ОСОБА_1 та зважаючи на те, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне стягнення, вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (реквізити: отримувач платежу: ГУК Сум. обл/Сумська обл./21081300 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача:UA628999980313090149000018001 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами: Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації: 22030106 Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду по справі ( № справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.

Суддя Л.М. Гончаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua