Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №587/3649/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/3649/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Степаненко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 22.08.2026 року близько 14 години 20 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , вчинила сварку відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме виражалась в її бік нецензурною лайкою, ображала, не впускала до квартири, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю, за що передбачена відповідальність за ст. 173-2 ч.1 КУпАП.

Крім того, 22.08.2026 року близько 16 години 20 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , вчинила сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , в ході якої висловлювалась її бік нецензурною лайкою та ображала в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході чого останньому була завдано психологічного болю, за що передбачена відповідальність за ст. 173-2 ч.2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала, щиро розкаялась. При цьому зазначила, що правопорушення відносно сина не вчиняла, шкоди ні психологічної ні фізичної не завдавала.

Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила пояснення ОСОБА_1 , просила суворо її не наказувати.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки на судовому розгляді перебуває декілька адміністративних матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а саме: за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (587/3649/26), ч.2 ст. 173-2 КУпАП (587/3648/26), то враховуючи зазначені норми Закону, вважаю за доцільне вищевказані справи про адміністративні правопорушення розглядати одночасно, оскільки правопорушення вчинені одним і тим же порушником та розглядаються одним і тим же суддею.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 28 Конституції України декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, охоплюється диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Диспозицією та об`єктивною стороною правопорушення за ст. 173-2 КУпАП є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Крім того, обов`язковими ознаками складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП є те, що особою, потерпілою від насильства в сім`ї, може бути лише член сім`ї, діяння обов`язково повинно бути протиправним, яке призвело або могло призвести до порушень прав члена сім`ї.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №775307 від 22.08.2026 року, який складений уповноваженою особою і відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з яким ОСОБА_1 ознайомлена і зауважень не надала; рапортом поліції; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 22.08.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , які кожна окремо підтвердили факт сварки обопільної сварки, внаслідок чого у потерпілої піднявся тиск та погіршився стан здоров`я; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно якого визначено середній рівень небезпеки; відеозаписом фіксації правопорушення.

Отже, безпосередньо дослідивши в судовому засіданні та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає їх належними і допустимими, зібраними у порядку та у спосіб, встановлений законом, а тому, вважає встановленим факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Виходячи з викладеного, враховуючи обставини і характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, зокрема вчинення правопорушення щодо члена своєї сім`ї, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

У відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Крім того, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно фактичних обставин, викладених у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №003738 від 22.08.2026 року, ОСОБА_1 вчинила сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , в ході якої висловлювалась її бік нецензурною лайкою та ображала в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто вчинила правопорушення в присутності малолітньої дитини.

Разом з тим, диспозиція правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, а не вчинення правопорушення в її присутності відносно інших осіб.

Крім того, всі долучені до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали справи є дублюючими матеріалами, щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_2 і не підтверджують факт вчинення нею правопорушення відносно малолітнього сина, а тому не є належними доказами по справі.

Заперечила факт вчинення домашнього насильства відносно сина в судовому засіданні і сама ОСОБА_1 , зазначивши, що не вчиняла домашнє насильство відносно малолітнього сина і жодної шкоди його здоров`ю не заподіювала.

Будь-яких інших об`єктивних та переконливих доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Суд наголошує, що обов`язок щодо збирання доказів покладається законодавцем виключно на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обґрунтованість судового рішення означає відповідність висновків судді у постанові фактичним обставинам, які підлягають доказуванню у справі, і винесення обґрунтованої постанови є результатом пізнання суддею цих обставин, які в обов`язковому порядку повинні бути підтверджені доказами (ч. 1 ст. 251, ст. 280 КУпАП).

При цьому варто зазначити, що суд не має права самостійно редагувати викладені в протоколі обставини вчинення адміністративного правопорушення, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення ЄСПЛ від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08).

Тобто, суд не вправі перебирати на себе функції обвинувачення та самостійно збирати докази винуватості, оскільки це порушує принцип неупередженості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 173-2 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок. (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/21081100 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) Рахунок отримувача: UA228999980313080106000018355 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору (Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації: 22030106 Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду по справі ( № справи).

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати накладеного штрафу впродовж 15 діб з моменту отримання постанови, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суд через Сумський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення

Суддя О.А. Степаненко