Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №587/2117/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2117/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Суми

Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Гончаренко Л.М., з участю секретаря судового засідання Чайки Т.В., представника позивача – адвоката Кондратенко С.Ю., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУМИХІМПРОМ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та індексації заборгованості по заробітній платі

УСТАНОВИВ:

В травні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства (правильно акціонерного товариства) «СУМИХІМПРОМ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та індексацію заборгованості по заробітній платі. Вимоги мотивовано тим, що вона працювала з 15 березня 2007 року у АТ «СУМИХІМПРОМ», а 23.03.2026 року був звільнений з роботи за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України. У день звільнення товариство не провело із нею повного розрахунку, зокрема не виплатило заробітну плату у розмірі 61434.28 грн. Не проведення з вини власника розрахунку з працівником у день звільнення, а тому позивач має право на стягнення середнього заробітку з 23.03.2026 (день звільнення) яке вони просять стягнути за три місяці. А тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь невиплачену заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні зв розмірі трьохмісячної середньої заробітної плати.

24.03.2026 в системі Електронний суд відповідач АТ «СУМИХІМПРОМ» в особі представника юридичної особи Тютюника О.В. подано відзив, відповідно до якого Відповідач вважає, що вимоги Позивача щодо стягнення сум середнього заробітку є не справедливими, не співмірними та не пропорційними зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, умовами що склалися в період воєнного стану, діями Позивача та Відповідача. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права працівника на оплату праці. Введення воєнного стану в України, істотно вплинули на господарську діяльність АТ «СУМИХІМПРОМ», внаслідок чого воно опинилося у вкрай скрутному фінансовому становищі, не здійснюючи нормальну господарську діяльність і, не отримуючи прибутку, зобов`язане нараховувати та виплачувати заробітну плату усім своїм працівниками, які фактично на період простою не виконували будь-яку роботу. Просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «СУМИХІМПРОМ» (код ЄДРПОУ 05766356) відмовити.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з`явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання. Неявка усіх учасників судового процесу не перешкоджає розгляду позову по суті.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що згідно з наказом № 121 АТ«СУМИХІМПРОМ» від 23.03.2026 ОСОБА_1 звільнена з АТ«СУМИХІМПРОМ» на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 9-12).

З вказаної довідки вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за період з грудня 2023 року по серпень 2026 року після утримання всіх податків та зборів в розмірі 61434,28 грн (а.с. 82).

Виплата заробітної плати працівнику гарантована статтею 43 Конституції України.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно із ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На час розгляду справи представником відповідача не надано до суду будь-яких доказів щодо належного виконання зобов`язань з виплати заробітної плати позивачу, спростування суми заборгованості чи будь-яких інших заперечень щодо задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення невиплаченої заробітної плати підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в розмірі 61434,28 грн.

Крім того, позивачка просила стягнути вихідну допомогу при звільненні в розмірі трьохмісячної середньої заробітної плати.

Заперечуючи, відповідач послався на поважні причини непроведення повного розрахунку по заробітній платі при звільненні позивачки. Зокрема, відповідач зазначив, що затримка виплати Позивачу належних при звільнені сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, відбулась не з вини АТ «СУМИХІМПРОМ», а внаслідок об`єктивних обставин, непереборної сили (воєнного стану), які вплинули на фінансову стабільність підприємства і поставили під загрозу можливість виконання фінансово-господарських зобов`язань.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України із 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє по теперішній час.

Відповідно до розділу 1 п. 1.7 Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» зі змінами та доповненнями, м. Суми Сумської міської територіальної громади (UА59080270000073662) з 06.03.2024 віднесено до територій, на якій можливі бойові дії.

У зв`язку з активізацією на початку 2024 року активних бойових дій на державному кордоні України в межах Сумської області в м. Суми збільшилася кількість сповіщень про повітряну тривогу, пов`язаних з бомбардуванням, нанесенням ракетних ударів, ударів БПЛа, в тому числі по території міста. Внаслідок цих військових дій у 2022-2025 роках були пошкоджені адміністративна будівля заводоуправління, приміщення цехів ЦСК-4, ЦСМД, ЦЦКВП і А, МСЧ, будівля прохідної ЦОФ-2, склад ПММ та ЛЗР, склад готового продукту «Піросульфіт», інше нерухоме майно та обладнання. Внаслідок військових ударів, підприємство було вимушено зупиняти свою виробничу діяльність на невизначені терміни, витрачати кошти на ремонт приміщень, відновлення обладнання та нести додаткові значні збитки. За вказаними фактами, слідчими підрозділами ГУНП в Сумській області та СБУ в Сумській області відриті кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР. На сьогодні досудове розслідування у кримінальних провадженнях триває, збитки встановлюються.

Введення воєнного стану в України, також істотно порушило логістику АТ «СУМИХІМПРОМ», внаслідок чого у підприємства були порушені зв`язки із постачальниками сировини та покупцями готової продукції. Зазначені вище фактори, істотно вплинули на господарську діяльність АТ «СУМИХІМПРОМ», внаслідок чого воно опинилося у вкрай скрутному фінансовому становищі.

Загальна орієнтована сума збитків (з урахуванням руйнувань інших об`єктів соціальної сфери Товариства) від військових обстрілів складає більше 400 млн. грн

З 13.09.2023 підприємство фактично перебуває на простої (накази від 13.09.2023 № 155/6 та від 30.10.2024 № 144/49).

Наведене у сукупності, свідчить про відсутність умислу у діях роботодавця щодо несвоєчасної виплати Позивачу заробітної плати та підтверджує, що унеможливлення виконання АТ «СУМИХІМПРОМ» обов`язків, передбачених законодавством України про працю, спричинено впливом дії обставин збройної агресії рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні, втрата логістичних зв`язків з постачальниками сировини та покупцями готової продукції, вимушені простої підприємства, пов`язані з повітряними тривогами та тривалими відключеннями електроенергії, знищення та пошкодження виробничих приміщень через обстріли, що призвело до неможливості нормальної господарської діяльності підприємства у повному обсязі. Враховуючи, що внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності АТ «СУМИХІМПРОМ».

Суд вважає, що зазначені відповідачем обставини певним чином ускладнили виконання ним положень статті 116 КЗпП України, зокрема щодо обов`язку провести розрахунок по заробітній платі при звільненні позивача в повному обсязі, однак не звільняють відповідача від виконання цього обов`язку.

Суд встановив, що розрахунок при звільненні ОСОБА_1 23.03.2026 не проведено (а.с. 10).

Відповідач у відзиві фактично проти задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості по заробітній платі не заперечив.

Таким чином, суд вважає, що підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивача.

У позовній заяві позивач просив стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за трьохмісячний термін.

Разом з тим, в цій частині суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

У відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц (14-623цс18) метою стст.116-117 КЗпП України є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

З огляду на положення ч. 2 ст. 117 КЗпП України, розмір середнього заробітку, що може бути стягнуто судом з роботодавця, залежить від задоволення вимоги про стягнення несплаченої заробітної плати при звільненні.

Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення із ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України, така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому ст. 117 КЗпП України.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України.

Встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця.

Такі висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року в справі № 489/6074/23.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року в справі № 489/6074/23 сформульовано загальний правовий висновок про застосування статті 117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX, зазначено, що, розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. Під час здійснення такої оцінки необхідно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року в справі № 761/9584/15-ц для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин. Розмір відшкодування суд може зменшити незалежно від ступеня задоволення позовних вимог про стягнення належних звільненому працівникові сум. Однак загальний період нарахування компенсації не може перевищувати шести місяців.

Згідно довідки по доходи (а.с. 82 зв.б.) середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складала 8535,80 гривень.

А тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 25607,40 гривень (3*8535,8 грн) трьохмісячного заробітку при звільненні.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору. То суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 1331,20 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265,352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУМИХІМПРОМ» (код ЄДРПОУ 05766356) на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість по заробітній паті в сумі 61434, 28 гривень та 25607,40 гривень трьохмісячного заробітку при звільненні.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУМИХІМПРОМ» (код ЄДРПОУ 05766356) на користь держави 1331,20 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК).

Інформація про сторони та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

відповідач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СУМИХІМПРОМ» код ЄДРПОУ 05766356, місцезнаходження: вул. Харківська, п/в 12, м. Суми,40003, Україна

Суддя Л.М.Гончаренко