Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №577/2995/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2995/26

Провадження № 2/577/1679/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року

Конотопський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Логіна Є.В.

за участю секретаря судового засідання Скляр О.М.

представника позивача Наталич Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Конотоп, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Конотопської міської ради, треті особи Центр надання адміністративних послуг Конотопської міської ради, Сумський Державний нотаріальний архів про зняття арешту з квартири, -

встановив:

Адвокат Наталич Г.В., в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, у якому просить зняти арешт з нерухомого майна та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про арешт квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований 21.04.2008р. за реєстраційним номером обтяження 7065130 Конотопською міською державною нотаріальною конторою. Підставою виникнення обтяження у Реєстрі зазначено ухвалу від 24.06.1993р., постановлену Конотопським народним судом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача, з урахуванням наданих у ході розгляду справи уточнень, зазначила, що ОСОБА_1 , маючи намір подарувати належну їй квартиру, звернулася до нотаріуса для посвідчення відповідного договору. Під час вчинення нотаріальної дії позивачці стало відомо про наявність зареєстрованого щодо квартири арешту, який унеможливлює її відчуження.

За твердженням сторони позивача, про існування такого обтяження ОСОБА_1 раніше відомо не було. Позивачка тривалий час проживає у зазначеній квартирі, яка є приватизованою та належить їй на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07.11.2002р.

З метою встановлення підстав виникнення спірного обтяження представником позивача було направлено відповідні адвокатські запити до суду та архівних установ.

Згідно з інформацією, наданою Конотопським міськрайонним судом Сумської області, при перевірці наявних у суді матеріалів та оригіналів судових рішень відомостей щодо накладення або зняття арешту саме з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не виявлено. Також у суді відсутня ухвала від 24.06.1993р., яка зазначена у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна як підстава для виникнення спірного обтяження.

Згідно відповіді Державного архіву Сумської області документи Конотопського народного суду за відповідний період на зберігання до архіву не надходили, їх місцезнаходження архівній установі невідоме, у зв`язку з чим надати інформацію щодо підстав накладення арешту на спірну квартиру не вбачається можливим.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.12.2025р. вбачається, що право приватної власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_1 . Державну реєстрацію права власності проведено на підставі рішення державного реєстратора з індексним номером 82404091 від 15.12.2025р., а правовстановлюючим документом зазначено свідоцтво про право власності на житло від 07.11.2002р., видане Фондом комунального майна Конотопської міської ради.

Представник позивача вказує, що наявність у реєстрі арешту фактично обмежує право ОСОБА_1 на розпорядження належним їй нерухомим майном, зокрема перешкоджає укладенню договору дарування квартири. При цьому жодних відомостей про існування чинного судового рішення, виконавчого провадження чи іншої правової підстави, яка б обумовлювала необхідність подальшого збереження такого обтяження, позивачці отримати не вдалося.

Ухвалою судді від 29.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить такі задовольнити.

Представник відповідача Конотопської міської ради Конотопського району Сумської області в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без їх участі, проти позовних вимог не заперечують.

Представники третіх осіб: Центру надання адміністративних послуг Конотопської міської ради, Сумського Державного нотаріального архіву в судове засідання не з`явилися, подавши заяви про розгляд справи без їх участі, покладаються на розсуд суду.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло, виданого Фондом Комунального майна Конотопської міської ради 07.11.2002 р., квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (а.с.10).

На вказану квартиру у 2002 році виготовлений технічний паспорт (а.с.13-16).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна від 30.01.2026, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

З цього ж документу вбачається, що на квартиру накладений арешт, реєстраційний номер 7065130, зареєстровано 21.04.2008 16:42:32 за № 065130 реєстратором: Конотопська міська державна нотаріальна контора, 41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Володимира Шухова, 2, підстава обтяження: ухвала, б/н, 24.06.1993, Конотопський Нарсуд, власник ОСОБА_3 , Архівний номер: НОМЕР_1 , архівна дата: 05.07.2000, дата виникнення: 05.07.2000, (а.с.11,12).

Згідно копії довідки, виданої 29.10.2002 р. Житлової ремонтно-експлуатаційної дільниці № 2 м. Конотоп, ОСОБА_1 дійсно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Склад сім`ї – 1 особа (а.с.17).

В матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_3 , адресована начальнику Конотопського гарнізону, датована 31.05.1995, де зазначено, що ОСОБА_3 , у зв`язку з розірванням шлюбу з ОСОБА_1 та зміною місця проживання, просить переоформити особовий рахунок на колишню дружину ОСОБА_1 (а.с.18).

Згідно копії ухвали Конотопського суду від 28.12.1993, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 затверджено мирову угоду у справі про розділ майна подружжя (а.с.19). В ухвалі , зокрема міститься інформація про накладення арешту на автомобіль та гараж, між тим про будь-яку квартиру відомостей немає.

Приватним нотаріусом Конотопського районного нотаріального округу Засоріним А.І. на усне звернення ОСОБА_1 надано роз`яснення, яке полягає в тому, що під час перевірки відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено наявність зареєстрованого обтяження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Конотопською міською державною нотаріальною конторою , реєстраційний номер 7065130 від 21.04.2008 на підставі ухвали Конотопського Нарсуду, б\н від 24.06.1993, власник : ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Із поданих документів убачається, що право приватної власності позивача на зазначену квартиру виникло на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації.

Таким чином, існування спірного обтяження безпосередньо обмежує одну із основних правомочностей власника — право розпорядження належним йому майном.

Що стосується цивільної справи, на яку посилається державний реєстр як на підставу виникнення арешту, то із наданої суду ухвали від 28.12.1993р. вбачається, що зазначена справа виникла з приводу поділу майна подружжя між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Кінцевим процесуальним рішенням у справі було затверджено мирову угоду сторін та розподілено належне їм майно. У резолютивній частині ухвали міститься вказівка про зняття арешту з автомобіля та гаражу.

При цьому будь-яких відомостей про накладення чи подальше зняття арешту саме з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зазначене судове рішення не містить.

Інших матеріалів цивільної справи, які б давали можливість встановити походження запису про арешт квартири, у Конотопському міськрайонному суді Сумської області не збереглося.

Таким чином, наявні у справі документи не підтверджують існування судового рішення, яким у 1993 році було накладено арешт саме на квартиру позивачки.

За відсутності інших матеріалів справи, які були знищені, суд позбавлений можливості встановити будь-яку іншу правову підставу для виникнення та подальшого існування спірного обтяження щодо квартири.

Верховний Суд у постанові від 05.04.2022 у справі № 343/2260/20, залишаючи без змін рішення про скасування обтяження у вигляді арешту квартири, виходив із того, що тривале існування у Єдиному реєстрі заборон арешту за відсутності підтверджених правових підстав для його подальшого збереження порушує право власника на вільне володіння та розпорядження нерухомістю. У тій справі Верховний Суд погодився із висновком, що за відсутності доказів існування чинної підстави для арешту обтяження підлягає усуненню.

У постанові від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду сформулював висновок, що тривале збереження арешту за відсутності виконавчого провадження, майнових претензій та іншої актуальної правової підстави становить невиправдане втручання у право особи на мирне володіння своїм майном. Такий висновок включений і до офіційного огляду судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 643/3614/17 вказала, що вимоги власника про звільнення майна з-під арешту, які ґрунтуються на його праві власності, за своєю правовою природою є різновидом негаторного позову, спрямованого на усунення перешкод у здійсненні правомочностей власника.

Цей правовий висновок має значення і для спірних правовідносин, оскільки право власності позивача на квартиру не оспорюється, позбавлення володіння не відбулося, однак наявність реєстраційного запису про арешт перешкоджає реалізації права розпорядження нерухомим майном

Суд враховує також, що матеріали судової справи та архівні відомості не підтверджують існування будь-якої іншої судової справи, виконавчого провадження, невиконаного грошового чи майнового зобов`язання або вимог третьої особи, для забезпечення яких необхідно було б зберігати спірний арешт.

За змістом ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Будь-яке втручання держави у це право має бути законним, переслідувати легітимну мету та забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом і правами конкретної особи.

Збереження понад тридцять років заборони розпорядження квартирою за відсутності чинної юридичної підстави для такого обмеження не відповідає вимозі законності втручання у право власності та покладає на позивача індивідуальний і надмірний тягар.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що продовження існування зареєстрованого 21.04.2008 за № 7065130 арешту квартири позивача не має чинної юридичної підстави, порушує гарантоване законом право позивача вільно розпоряджатися своїм майном та є невиправданим втручанням у право мирного володіння ним.

Водночас суд не вбачає підстав для окремого вирішення питання про виключення відомостей щодо спірного майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Предметом судового захисту у цій справі є усунення перешкод у здійсненні позивачем права власності шляхом зняття арешту з належного їй нерухомого майна. Після набрання рішенням суду законної сили відповідні реєстраційні дії щодо припинення обтяження здійснюються у встановленому законом порядку на підставі такого судового рішення.

За встановлених обставин, враховуючи положення, якими врегульовано виниклі правовідносини, позовні вимоги до відповідача в частині зняття та припинення обтяження з майна позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 16, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зняти арешт та припинити обтяження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 21.04.2008 за № 7065130 Конотопською міською державною нотаріальною конторою.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Конотопська міська рада Сумської області, адреса: Сумська область, м. Конотоп, просп. Миру, 8, код ЄДРПОУ 36454964.

Третя особа: Центр надання адміністративних послуг Конотопської міської ради Сумської області, адреса: Сумська область, м. Конотоп, просп. Червоної Калини, 13, ЄДРПОУ - 45014144.

Третя особа: Сумський обласний державний нотаріальний архів, адреса: м. Суми, вул. Терещенка Віталія, 12/2.

Повне судове рішення виготовлено 14.09.2026р.

Суддя Логін Є. В.